Рішення

від 12.07.2016 по справі 906/1250/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" липня 2016 р. Справа № 906/1250/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Шарану Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №558 від 02.10.2013р.

від відповідача: не прибув

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (м. Київ)

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю завод "Перспектива" (с. Краснопіль, Чуднівського р-ну, Житомирської обл.)

- за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" (с. Краснопіль, Чуднівського р-ну, Житомирської обл.)

про звернення стягнення 552381,04 грн. (згідно заяви від 07.12.2015р. за вих. № 117/44130/2015 про зменшення розміру позовних вимог - 330568,74 грн.)

ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся з позовом та просить звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ Завод "Перспектива" в рахунок стягнення заборгованості ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" за Кредитним договором від 29.09.2008р. № 78 на загальну суму 552 381, 04 грн. (далі - Кредитний договір).

В обґрунтування фактичних та правових підстав звернення з цим позовом до суду позивач доводить наступне:

- 29.09.2008р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" укладено Кредитний договір №78, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти в сумі 675 200, 00 грн. з цільовим призначенням для поповнення обігових коштів терміном кредитування з 29 вересня 2008р. по 28 вересня 2010р. зі сплатою за користування кредитними коштами процентів в розмірі 21% річних, а за користування кредитними коштами понад термін, зазначений в п. 1.3 Кредитного договору, сплатою процентів в розмірі 31 % річних ( далі -Банк, Позичальник) ;

- в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №78 від 29.09.2008р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Завод Перспектива" укладено договір іпотеки (без оформлення заставної), предметом якої є нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності ( далі - Майновий поручитель, Договір іпотеки) (а. с. 20-27, т.1);

- рішенням господарського суду Житомирської області від 21.12.2010р. у справі №11/1087 звернуто стягнення на предмет іпотеки Майнового поручителя для погашення 435 200, 00 грн. заборгованості по кредиту, 34 553, 68 грн. заборгованості по процентах та 3275, 57 грн. пені , нарахованих Позичальнику за Кредитним договором №78;

- в період після прийняття рішення у справі №11/1087 Позичальник не виконував зобов'язання за Кредитним договором №78, тому за період з 19.06.2010р. по 28.09.2010р. за ставкою 21%, а в період з 29.09.2010р. по 30.06.2015р. за ставкою 31% йому нараховані проценти за користування кредитом в сумі 504 692, 52 грн., а також пеня за період з 01.07.2014р. по 30.06.2015р. в сумі 47 688, 52 грн. (а.с. 10-12, т.1);

- надіслана Позичальнику та Майновому поручителю претензія Банку за №501/1558 від 04.06.2015р. про сплату заборгованості в сумі 406 498, 92 грн., залишена ними без розгляду та задоволення;

- право Банку задовольнити вимоги до Позичальника за Кредитним договором №78 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки Майнового поручителя в межах його вартості (844 000, 00 грн.) , передбачене п.п. 2.2 та 3.1.5 Договору іпотеки (а.с. 28-29, т.1);

- ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено судовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою від 13.08.2015р. господарський суд порушив провадження у справі №906/1250/15, залучив до участі у справі третьою особою Позичальника.

До початку розгляду справи по суті - 25.08.2015р., Банк предмет та підстави позову не змінив, Майновий поручитель правом подати зустрічний позов, не скористався.

Заперечуючи проти позову, Майновий поручитель наголошував на такому :

- позов слід залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 81 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду від 21.12.2010р. у справі №11/1087, яке вступило в законну силу;

- позов про звернення стягнення на предмет іпотеки подано поза межами строку позовної давності , який сплинув 29.09.2013р. (а. с. 41-42, т.1);

- оскільки солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України не передбачена , Банк не вправі звертатися до Майнового поручителя без звернення з позовом до Позичальника ( а. с. 103, т.1);

- у зв'язку з частковим погашенням боргу Позичальником в сумі 190 000, 00 грн., Майновий поручитель визнає себе боржником за рішенням суду у справі №11/1087 від 21.12.2010р.283 029, 25 грн., та не визнає себе таким за цим позовом ( а. с. 104, т.1);

- ст. 11 Закону України "Про іпотеку" відповідальність майнового поручителя передбачена виключно в межах вартості предмету іпотеки, яку визначено сторонами в п. 2.2. Договору іпотеки в сумі 844 000, 00 грн., тоді як за рішенням суду від 21.12.2010р. у справі №11/1087 та даним позовом загальна сума вимог Банку складає 1 025 410, 29 грн. , а відтак перевищує вартість предмету іпотеки (а. с. 149-153, т.1).

ОСОБА_3, на спростування вищевикладених заперечень Майнового поручителя, доводив наступне:

- підстави для залишення позову без розгляду на підставі ч.2 ст. 81 ГПК України відсутні, оскільки рішенням суду від 21.12.2010р. у справі №11/1087 звернуто стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за Кредитним договором № 78 лише в сумі 473 029, 25 грн., що не перевищує вартість предмета іпотеки;

- оскільки рішення суду у справі №11/1087 не припиняє кредитні відносини та іпотеку в силу ст. 599 ЦК України, за рахунок предмета іпотеки за цим позовом підлягають погашенню проценти за користування кредитними коштами та пеня за прострочення в їх оплаті за новий період прострочення виконання зобов'язань Позичальником за Кредитним договором № 78;

- позов подано в межах строку позовної давності, оскільки за умовами Кредитного договору №78 встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок Позичальника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, тому право Банку вважається порушеним з моменту недотримання Позичальником строку погашення кожного чергового траншу, тому початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення;

- оскільки Позичальник продовжив користуватись кредитними коштами після 28.09.2010р., за умовами п.1.3 Кредитного договору № 78 Банком застосовано процентну ставку в розмірі 31% річних з 29.09.2010р. (а. с. 99-101, т.1).

Заперечуючи проти позову Банку Позичальник наголошує на такому:

- право Банку захищене в судовому порядку рішенням суду від 21.12.2010р. №11/1087, на виконання якого та з метою зменшення заборгованості за Кредитним договором № 78 , Позичальником сплачено кошти в загальній суму 190000,00 грн.;

- позовні вимоги щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 19.06.2010р. по 30.06.2015р. заявлені безпідставно, оскільки за Кредитним договором № 78 строк повернення кредиту настав - 28.09.10р. , а тому ці вимоги не підлягають задоволенню навіть через сплив строку позовної давності для їх пред'явлення; позовною давністю погашаються також вимоги Банку про нарахування пені за несплату процентів (а. с. 111-112, т.1).

Бак в ході судового вирішення спору наполягав на зверненні стягнення на предмет Іпотеки , однак за рахунок останнього просив задовольнити позовні вимоги у меншому розмірі, і зокрема:

- відповідно до заяви від 18.11.15р. за вих.№117/41970/2015 - в загальній сумі 430396, 29 грн., з яких: 377 905, 51 грн. - проценти за період з 07.08.12р. по 06.08.15р. включно, виходячи із процентної ставки 31% та тіла кредиту в розмірі 406 498, 92 грн., а також пені в сумі 52 490, 88 грн. за період з 07.08.14р. по 06.08.15р., яку прийнято судом до розгляду ухвалою від 19.11.2015р.;

- відповідно до заяви від 07.12.2015р. за вих. №117/44130/2015р. від 02.12.2015р. - в загальній сумі 330 568, 74 грн., з яких: 287 874, 58 грн. - проценти, нараховані за період з 07.08.2012р. по 01.12.2015р. та 42 694, 16 грн. пені, нарахованої за період з 02.12.2014р. по 01.12.2015р., яку прийнято до розгляду ухвалою від 07.12.2015р. частково за період, що не перевищує 07.08.2015р. (а. с. 229-230, т.1).

В ході вирішення спору господарський суд ознайомився з матеріалами справи №11/1087.

Оскільки Майновий поручитель не погоджувався з визначеною сторонами у Договорі іпотеки станом на 29.09.2008р. вартістю предмета іпотеки - 844000,00 грн., за його клопотанням ухвалою від 07.12.2015р. було призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту ОСОБА_4.

23.05.2016р. до господарського суду надійшов Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №659/12.15 від 17.05.2016р., виконаний судовим експертом ОСОБА_4

Ухвалою від 24.05.2016р. господарський суд поновив провадження у справі №906/1250/15, одночасно запропонував учасникам судового процесу, за наявності, подати суду наявні заперечення по суті висновку, які викласти письмово.

Господарським судом в період з 13.06.2016р. по 12.07.2016р. розглядались заперечення Майнового поручителя на Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №659/12.15 від 17.05.2016р.

В засіданні суду 12.07.2016р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Розглянувши справу, заслухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2008р. між ВАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" (правонаступник - ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі -Банк) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" (далі - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 78 (надалі за текстом - Кредитний Договір №78), згідно якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 675 200 грн. з цільовим призначенням на поповнення обігових коштів терміном кредитування з 29 вересня 2008р. строком на 24 місяці (а.с. 13-19, т.1).

Позичальник, згідно п. 1.3.2. Кредитного договору №78, зобов'язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 28 вересня 2010р.

За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування , а саме з 29 вересня 2008р. по 28 вересня 2010р. включно, процентна ставка встановлюється в розмірі 21 % річних (п. 1.4.1. Кредитного договору №78).

Однак за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3. цього Договору, тобто, після 28 вересня 2010 - процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних (п. 1.4.2. Кредитного договору №78).

У п. 1.4.3. Кредитного договору №78 передбачено, що нарахування процентів по цьому договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

За умовою п. п. 1.4.4 Кредитного договору №78, проценти сплачуються один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

У пункті 5.3. Кредитного договору №78 передбачена відповідальність Позичальника за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів користування кредитом у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

В абзаці 2 п. 5.3 Кредитного договору №78 сторони домовились, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.5.10 Кредитного договору №78 сторони також погодили , що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим Договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України . Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені.

За умовою п. 6.9 Кредитного договору № 78 строк його дії становить - з моменту набрання ним юридичної сили по 28 вересня 2011р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

У п. 2.1. Кредитного договору №78 сторони домовились, що забезпеченням зобов'язань за Кредитним договором №78 є Договір іпотеки (без оформлення заставної) від 29.09.2008р., за яким Банком прийнято в іпотеку нерухоме майно - комплекс будівель і споруд загальною площею 3972, 1 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77-а.

За умовою п. 6.10 Кредитного договору №78, Договір іпотеки (без оформлення заставної ) від 29 вересня 2008року, укладений між Банком та ТОВ "Завод "Перспектива" , є його невід'ємною частиною ( а.с. 13-19, т.1).

29.09.08р. між Банком та ТОВ "Завод "Перспектива" (Майновий поручитель), укладено Договір іпотеки (надалі за текстом - Договір іпотеки) (а.с. 20-27, т. 1).

Предметом Договору іпотеки є нерухоме майно, яке належить Майновому поручителю на праві власності, а саме:

- нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, прохідна, позначена за планом земельної ділянки літерою А-1, загальною площею 26,1 кв. м., адміністративний будинок, позначений за планом земельної ділянки літерою Б-1, загальною площею 243,1 кв. м., ремонтна майстерня, позначена за планом земельної ділянки літерою В-1, загальною площею 2566,3 кв. м., трансформаторна підстанція, позначена за планом земельної ділянки літерою Д-1, загальною площею 11,8 кв. м. , склад, позначений за планом земельної ділянки літерою Г-1, загальною площею 439 кв.м., що розташоване за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77а та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2007р. за реєстровим №1400, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 (ВЕК 835630)та зареєстрованого 16 серпня 2007р. в Державному комунальному підприємстві Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 16546844 на праві приватної власності записаний у реєстрову книгу №75, номер запису 1655;

- нерухоме майно, а саме: склад газобалонів, позначений за планом земельної ділянки літерою "Е-1", загальною площею 27,4 кв. м., стельмашня, позначена за планом земельної ділянки літерою "І-1", загальною площею 135,0 кв.м., склад №2 (два), позначений за планом земельної ділянки літерою "Ї-1" загальною площею 349,1 кв. м., котельня, позначена за планом земельної ділянки літерою "З-1" загальною площею 274,3 кв. м., площадка, позначена за планом земельної ділянки літерою "№1", проїзд, позначений за планом земельної ділянки літерою "№2", площадка ПММ, позначена за планом земельної ділянки літерою "№3", що розташоване за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р-н, село Краснопіль, вулиця Чуднівська, 77а та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2007р. за реєстровим №593, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 (ВЕЕ 504221) та зареєстрованого 13 червня 2007р. в Державному комунальному підприємстві Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації за реєстровим №18290221 на праві приватної власності, записаний у реєстрову книгу №68а, номер запису 1655. ( надалі за текстом - предмет іпотеки).

У п.2.2. Договору іпотеки сторони домовились, що за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 844 000, 00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.12.2010р. у справі №11/1087, залишеним в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011р., позов задоволено. Присуджено до стягнення з Позичальника на користь Банку - 435200 грн. заборгованості по кредиту; 34553,68 грн. заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 3275,57 грн. пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки, укладеного між Банком та Майновим поручителем ( надалі за текстом - Рішення суду №11/1087).

На примусове виконання Рішення суду №11/1087 господарським судом видано наказ суду № 11/1087 від 11.07.2011р.,

Відділ Державної виконавчої служби Чуднівського районного управління юстиції підтвердив, що виконавче провадження №47821398 по примусовому виконанню наказу суду №11/1087 від 11.07.2011р. здійснюється, та, як встановив суд, та визнали учасники судового процесу, предмет іпотеки - в примусовому порядку на прилюдних торгах не реалізовано (а.с. 56, 76-80 , 131-132, т. 1).

В свою чергу, Банк 04.06.2015р. надіслав Позичальнику та Майновому поручителю претензію про сплату заборгованості по кредиту, яка станом на її дату складала 406 498, 92 грн. Як свідчать поштові повідомлення про вручення претензію Банку відповідач та третя особа отримали 09.06.2015р., однак залишили без розгляду та задоволення (а.с. 28-30, т. 1).

07 серпня 2015року Банк звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Майновому поручителю для погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором № 78, яка утворилась після прийняття Рішення у справі №11/1087 , та яка, з врахуванням останньої заяви Банку про зменшення розміру позовних вимог від 07.12.2015р. за вих. №117/44130/2015р., складає 287 874, 58 грн. - проценти, нараховані за період з 07.08.2012р. по 01.12.2015р. та 42 694, 16 грн. - пеня, нарахована за період з 02.12.2014р. по 01.12.2015р.

Ухвалою суду від 07.12.2015р. заяву Банку про зменшення розміру позовних вимог від 07.12.2015р. за вих. №117/44130/2015р. прийнято до розгляду по суті лише за період, що не перевищує 07.08.2015р. (дату звернення з позовом до суду ) (а. с. 229-230, т.1).

На дату винесення рішення суду Банк не змінив розмір та склад позовних вимог , та спосіб їх задоволення - звернення стягнення на предмет іпотеки.

Майновий поручитель та Позичальник до дати винесення рішення у цій справі позов не визнали, доказів погашення боргу за Кредитним договором № 78 у спосіб сплати грошових коштів не подали.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в сукупності до ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статей 589, 590 ЦК України, частини першої статті 20 Закону України "Про заставу", частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель ( заставодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки), якщо зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін) на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення його вимог шляхом переходу права власності на предмет застави та іпотеки (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки) є способом захисту порушеного права кредитора, оскільки згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки іпотека (застава) забезпечує виконання зобов'язання , зміст якого визначається не за правилами ст. 509 ЦК України, а ч.2 ст. 589 цього Кодексу, то право звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), в який би спосіб та формі воно не здійснювалось ( за виконавчим написом нотаріуса чи за рішенням суду), виникає у кредитора в момент порушення боржником строку (терміну) виконання забезпеченого іпотекою (заставою) зобов'язання ( ст. 530 ЦК України).

Саме на таких умовах виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки Банк, Позичальник та Майновий поручитель домовились у Кредитному договорі № 78 та Договорі іпотеки.

Факт існування порушеного права Банку встановлено Рішенням суду №11/1087, та встановлені ним обставини є преюдиціальними для господарського суду у цій справі.

Зокрема , Рішенням суду №11/1087 звернуто стягнення на предмет іпотеки Майнового поручителя для погашення вимог Банку за наданим кредитом Позичальнику на суму 435200 грн., а також нарахованих , але не сплачених процентів станом на 18.06.2010р. на суму 34553,68 грн. і пені в сумі 3275,57 грн., нарахованої за прострочення сплати процентів.

Загалом Рішенням суду №11/1087 звернуто стягнення на предмет іпотеки в загальній сумі 473029,25 грн.

Водночас у ч.1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

На підставі вищевикладеного, суд відхиляє заперечення як Майнового поручителя, так і Позичальника, про наявність підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України при вирішенні цього спору, оскільки зазначена процесуальна норма застосовується до випадків, коли у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Однак у провадженні господарського суду не було іншої справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, як у цій справі.

Відсутні також підстави для застосування п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України (є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав), оскільки предмет та підстави позову у цій справі не є тотожними предмету та підставам за Рішенням суду №11/1087 , оскільки за цим позовом Банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу за процентами, нарахованими за новий період прострочення , а саме після 19.06.2010року та за пенею, нарахованою на прострочені проценти у новому періоді . Право Банку на такий спосіб захисту обмежується вартістю предмету іпотеки, яка становить 844000,00 грн., тоді як за Рішенням суду №11/1087 звернуто стягнення суму, що її не перевищує, і ця обставина відома Майновому поручителю.

Не заслуговують на увагу доводи Майнового поручителя про те, що Банк не вправі заявляти самостійний позов до нього , не заявивши спочатку позов до Позичальника, оскільки Майновий поручитель не є солідарним боржником з Позичальником.

Так, статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено майнового поручителя як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем ( постанова ВСУ від 24.10.2011р. у господарській справі 3-107гс11, № в реєстрі 19310004).

В разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ч.2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" ).

Таким чином, Банк правомірно вернувся з позовом до Майнового поручителя, який у судовому процесі має статус відповідача, а Поручитель лише статус третьої особи на його стороні.

Стосовно заяв Майнового поручителя та Позичальника застосувати правила про позовну давність до вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах вартості, що залишилась після Рішенням суду №11/1087.

Як вже мотивовано судом, звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки) є способом захисту порушеного права кредитора, а тому на такий спосіб захисту поширюються правила про позовну давність (постанова ВСУ від 09.09.2015р. у цивільній справі № 6-939цс15 , № в реєстрі 50239373).

Однак відповідач та третя особа , заявивши про застосування позовної давності до вимог Банку , не врахували особливостей дії кредитних зобов'язань в часі , і зокрема.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№ 6-116цс13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14), 18 червня 2014 року (№ 6-61цс14) та 03 червня 2015року ( 6-31цс15).

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому лише з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов'язання вважатимуться припиненими.

Таким чином, як закінчення строку повернення позики (кредиту) - 28.09.10р., так і закінчення строку дії Кредитного договору № 78 - 28.09.11р. та ухвалення Рішення суду №11/1087 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за змістом частини третьої статті 1049 ЦК України, не припиняє обов'язку Позичальника сплачувати Банку проценти за користування грошима, передбачені Кредитним договором №78 за процентною ставкою у розмірі 31% .

І про такі наслідки Позичальнику було відомо, оскільки у п. 6.9 Кредитного договору № 78 він погодився , що закінчення строку дії договору ( 28.09.11р.) не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Аналогічний висновок міститься також у постановах Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року № 6-125цс13 та від 22.10.2014 року №6-153цс14.

Однак Позичальник не довів факт виконання ним забезпеченого іпотекою зобов'язання у повному обсязі та належним чином.

Окрім того, умова п. 7.1 Договору іпотеки викладена наступним чином: дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим Договором.

В законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Згідно ч. 1.ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У ч. 1 статті 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, у Договорі іпотеки сторони не погодили таку умову як строк його дії, тому останній діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання Позичальника.

Окрім того, щгідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відомості про припинення іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відсутні.

В свою чергу, у п.5.10 Кредитного договору №78 Банк та Позичальник погодили , що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим Договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України . Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені.

ОСОБА_3 самостійно зменшив розмір позовних вимог за процентами за ставкою 31% , шляхом зміни початку їх нарахування , замість 19.06.2010р. на 07.08.2012р. та шляхом зміни останнього дня їх нарахування, замість 30.06.15р. на 01.12.2015р., а також шляхом зміни боргу за тілом кредиту , замість 406498,92 грн. на 279 753, 68 грн.

Оскільки ухвалою суду від 07.12.15р. суд прийняв до розгляду по суті позовні вимоги Банку виключно по 07.08.2015року (дата звернення з позовом до суду) , суд самостійно здійснив розрахунок процентів за серпень 2015р., зокрема: 279 753, 68 грн. х 31% х7 днів прострочення : 365 днів = 1663, 19 грн. проти заявленого позивачем 7 365, 57 грн. Отже сума процентів за серпень 2015р. становить 1663, 19 грн.

Таким чином, за цим позовом суд вважає обґрунтованими до стягнення у спосіб звернення на предмет іпотеки проценти за користування кредитом, нараховані за період з 07.08.2012року по 07.08.2015року включно із суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 279 753,68 грн. на загальну суму 260 313,09 грн. В решті вимоги Банку за процентами, нарахованими з 08.08.15року по 01.12.15р. судом до розгляду по суті за цим позовом не прийнято.

Вимоги Банку про стягнення пені в сумі 42 694, 16 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 02.12.2014р. по 01.12.2015р. також підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи із змісту ч.3 ст. 549 ЦК України, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не обмежується.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, у пункті 5.3. Кредитного договору №78 передбачена відповідальність Позичальника за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів користування кредитом у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

В абзаці 2 п. 5.3 Кредитного договору №78 сторони домовились, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, сторони домовились, що період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання зі сплати процентів кожного місяця становить один рік, а позовна давність до пені, нарахованої по кожному дню - також один рік.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання зі сплати процентів згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає кожного 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом , та якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати процентів буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано ( за загальним правилом - кожне 6-е число місяця, наступного за місяцем користування кредитом).

На підставі вищевикладеного, та оскільки Банк ухилився від належного виконання вимог суду щодо доведення обґрунтованості розміру заявленої пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за визначений ним період з 02.12.2014р. по 01.12.2015р. в загальній сумі 42 694, 16 грн., судом на підставі ст. ст. 4-7 та 43 ГПК України здійснено самостійно розрахунок цієї позовної вимоги з врахуванням як змісту досягнутих домовленостей про строк сплати процентів, період нарахування пені та позовну давність до її стягнення в судовому порядку, так і ухвали суду від 07.12.15р. про прийняття до розгляду по суті за цим позовом вимог Банку виключно по 07.08.15р. , на підставі якого обґрунтованою до стягнення визнається пеня за період з 07.08.14р. по 07.08.15р. на загальну суму 36 988, 02 грн. В решті вимоги Банку за пенею, нарахованою з 08.08.15року по 01.12.15р. на прострочені проценти, судом до розгляду по суті за цим позовом не прийнято.

Окрім того, суд відмовляє у пені, строк позовної давності за якою пропущено , і зокрема:

- проценти за серпень 2012року в сумі 5923,75 грн. підлягали сплаті 05.09.12р.; пеня нараховується з 06.09.12року по 06.09.13р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за вересень 2012року в сумі 7108,50 грн. підлягали сплаті 05.10.12р.; пеня нараховується з 06.10.12року по 06.10.13р. включно, строк позовної давності пропущено;

- проценти за жовтень 2012року в сумі 7345,44 грн. підлягали сплаті 05.11.12р.; пеня нараховується з 06.11.12року по 06.11.13р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за листопад 2012року в сумі 7108,50 грн. підлягали сплаті 05.12.12р.; пеня нараховується з 06.12.12року по 06.12.13р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за грудень 2012року в сумі 7345,44 грн. підлягали сплаті 05.01.13р. (субота), 06.01 та 07.01.13р. (вихідні), 08.01.13р. - останній день сплати процентів; пеня нараховується з 09.01.13року по 09.01.14р. включно , строк позовної давності пропущено;

- проценти за січень 2013 року в сумі 7365,57 грн. підлягали сплаті 05.02.13р.; пеня нараховується з 06.02.13року по 06.02.14р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за лютий 2013 року в сумі 6 652,77грн. підлягали сплаті 05.03.13р.; пеня нараховується з 06.03.13року по 06.03.14р. включно, строк позовної давності пропущено;

- проценти за березень 2013 року в сумі 7365,57 грн. підлягали сплаті 05.04.13р.; пеня нараховується з 06.04.13року по 06.04.14р. включено; строк позовної давності пропущено;

- проценти за квітень 2013 року в сумі 7127,97 грн. підлягали сплаті 05.05.13р. (неділя), 06.05.13р. - останній день сплати процентів; пеня нараховується з 07.05.13року по 07.05.14р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за травень 2013 року в сумі 7365,57 грн. підлягали сплаті 05.06.13р.; пеня нараховується з 06.06.13року по 06.06.14р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за червень 2013 року в сумі 7127,97 грн. підлягали сплаті 05.07.13р., пеня нараховується з 06.07.13року по 06.07.14р. включно; строк позовної давності пропущено;

- проценти за липень 2013 року в сумі 7365,57 грн. підлягали сплаті 05.08.13р.; пеня нараховується з 06.08.13року по 06.08.14р. включно; строк позовної давності пропущено.

Таким чином, розрахунок пені вперше здійснюється на проценти за серпень 2013 року в сумі 7365,57 грн., які підлягали сплаті 05.09.13р., пеня на які нараховувалась з 06.09.13року по 06.09.14р. включно, та є обґрунтованою до стягнення лише за період з 07.08.14р. по 06.09.14р. в сумі 156,38 грн. Тому для всіх нарахованих процентів після серпня 2013року по 07.08.15р., пеня , нарахована за 07.08.14р. вважається такою, що заявлена в межах річного строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, за рахунок предмета іпотеки підлягають задоволенню вимоги Банку в загальній сумі 297 301,11 грн., з яких 260 313,09 грн. - проценти за користування кредитом, нараховані за період з 07.08.2012року по 07.08.2015року включно із суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 279 753,68 грн. та 36 988,02 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, нарахована за період з 07.08.14року по 07.08.15року, що відповідає ст. ст. 7, 12, 33 Закону України "Про іпотеку".

За умовами Договору іпотеки нерухоме майно, визначене у п. 2.1.1. та 2.1.2., належать Майновому поручителю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2007р. за реєстровим №1400 та, відповідно, договору купівлі-продажу від 24.04.2007р. за реєстровим №593, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 ( ВЕК 835630) та (ВЕЕ 504221), зареєстрованого 16.08.2007р. та 13.06.2007р. в Державному комунальному підприємстві Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації за реєстровими номерами №16546844 та №18290221 на праві приватної власності.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ТОВ "Завод Перспектива" у відомостях з Реєстру прав власності на нерухоме майно значаться чинними відомості про об'єкт нерухомого майна за реєстраційними номерами 16546844 та 18290221.

Як вже судом мотивовано , стаття 11 Закону України "Про іпотеку" передбачає відповідальність Майнового поручителя перед Банком за невиконання Позичальником основного зобов'язання ( в даному спорі - процентів та пені) в межах вартості предмета іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється з урахуванням положень статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, та визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України "Про іпотеку".

Як зазначалось раніше, пунктом 2.2. Договору іпотеки без оформлення заставної від 29.09.2008р. сторони визначили за згодою предмет іпотеки в загальній сумі - 844 000, 00 грн.

На суму 473 029, 25 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за Рішенням суду у справі №11/1087.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" судова палата у цивільних справах Верховного Суду України прийшли до правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону (постанов ВСУ від 07.10.2015р. №6-1935цс-15).

Зокрема, Майновий поручитель не погодився із договірною вартістю предмета іпотеки , та наполягав на проведенні його експертної оцінки

Так, Висновком судової оціночно-будівельної експертизи за №659/12.15 від 17.05.2016р. встановлено, що станом на 07.08.15р. дійсна ринкова вартість об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 16546844), тип майна: прохідна, позначена за планом земельної ділянки літерою А-1, загальною площею 26,1 м.кв., адміністративний будинок, позначений за планом земельної ділянки літерою Б-1, загально площею 243,1 м.кв., ремонтна майстерня, позначена за планом земельної ділянки літерою В-1, загальною площею 2566,3 м.кв., трансформаторна підстанція, позначена за планом земельної ділянки літерою Д-1, загальною площею 11,8 м.кв., склад, позначений за планом земельної ділянки літерою Г-1, загальною площею 439 м.кв., адреса нерухомого майна: Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, будинок 77-а - становила 786 700 (сімсот вісімдесят шість тисяч сімсот) грн.00 коп.

Дійсна ринкова вартість станом на 07.08.15р. об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 18290221), тип майна: склад балонів, позначений за планом земельної ділянки літерою Е-1, загальною площею 27,4 м.кв., стельмашня, позначений за планом земельної ділянки літерою І-1, загальною площею 135 м.кв., склад №2, позначений за планом земельної ділянки літерою Ї-1, загальною площею 349, 1 м.кв., котельня, позначена за планом земельної ділянки літерою З-1, загальною площею 274, 3 м.кв., площадка, позначена за планом земельної ділянки літерою №1, проїзд позначений за планом земельної ділянки літерою №2, площадка ПММ, позначена за планом земельної ділянки літерою №3, - адреса нерухомого майна: Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, будинок 77а - становила 121 000, 00 грн. (а.с. 104-153, т.2).

Таким чином, суд з урахуванням вимог статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" враховує та зазначає початкову ціну предметів іпотеки у грошовому вираженні , визначеному судовою експертизою для їх подальшої реалізації.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно правового висновку Верховного Суду України (постанова від 23.12.15р. у цивільній справі 6-1205цс15 у резолютивній частині рішення суду повинно бути зазначено, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Банку заявлені відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом звернення стягнення на заставлене майно Майнового поручителя.

Щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_3, при зверненні з позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2% ціни позову в сумі 11047, 62 грн., виходячи із ціни позову 552 381, 04 грн.

В ході розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги до розміру 330568,74 грн, отже судовий збір з нової ціни позову становить - 5 946, 02 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

Окрім того, відповідно до ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються, зокрема з сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

З урахуванням наведеного, витрати по сплаті судового збору та витрати за проведення судової оціночно-будівельної експертизи суд покладає на відповідача згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Металоконструкція" ( Житомирська область, Чуднівський район, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77 а, код ЄДРПОУ 35215213) перед Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (юрид. адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280) за Кредитним договором від 29.09.2008року № 78 в загальній сумі 297 301,11 грн., з яких 260 313,09 грн. - проценти за користування кредитом, нараховані за період з 07.08.2012року по 07.08.2015року включно із суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 279 753,68 грн. та 36 988,02 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, нарахована за період з 07.08.14року по 07.08.15року, звернути стягнення на передане в іпотеку за Договором іпотеки без оформлення заставної від 29.09.2008, зареєстрованим за № 8184 у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, нерухоме майно ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Завод "Перспектива" ( 13264, Житомирська область, Чуднівський район, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77а, код ЄДРПОУ 34868485), а саме:

- нежиле приміщення, Прохідна, позначена за планом земельної ділянки літерою В«А-1В» загальною площею 26,1 кв.м., Адмін. будинок, позначений за планом земельної ділянки літерою В«Б-1В» загальною площею 243,1 кв.м., Ремонтна майстерня, позначена за планом земельної ділянки літерою В«В-1В» загальною площею 2 566,3 кв.м., Трансформаторна підстанція, позначена за планом земельної ділянки літерою В«Д-1В» загальною площею 11,8 кв.м., Склад, позначений за планом земельної ділянки літерою В«Г-1В» загальною площею 439,0 кв.м., що розташоване за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р., с. Краснопіль, вулиця Чуднівська, будинок 77а, та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, ВЕК 835630 №1400, 01.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , акт прийому - передачі від 02.08.2007р., реєстраційний номер майна 16546844, номер запису: 1655 в книзі: 75, дата запису: 16.08.2007 року з початковою ціною продажу у розмірі 786 700,00 грн., визначеному станом на 07.08.15року судовою оціночно-будівельною експертизою;

- нежиле приміщення, Склад газобалонів, позначений за планом земельної ділянки літерою В«Е-1В» загальною площею 27,4 кв.м., Стельмашня, позначена за планом земельної ділянки літерою В«І-1В» загальною площею 135,0 кв.м., Склад №2 (два), позначений за планом земельної ділянки літерою В«Ї-1В» загальною площею 349,1 кв.м., Котельня, позначена за планом земельної ділянки літерою В«З-1В» загальною площею 274,3 кв.м., Площадка, позначена за планом земельної ділянки літерою В«№1В» , Проїзд, позначений за планом земельної ділянки літерою В«№2В» , площадка ПММ, позначена за планом земельної ділянки літерою В«№3В» , що розташоване за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р., с. Краснопіль, вулиця Чуднівська, будинок 77а, та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, ВЕЕ 504221 №593, 24.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , акт прийому - передачі від 24.04.2007р., реєстраційний номер майна: 18290221, номер запису: 1655 в книзі: 68а, дата запису : 13.06.2007року з початковою ціною продажу у розмірі 121 100,00 грн., визначеному станом на 07.08.15року судовою оціночно-будівельною експертизою.

3. Встановити , що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за цим рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" .

4. Встановити , що початкова ціна продажу предмета іпотеки, на який звертається стягнення за цим рішенням суду, на дату проведення прилюдних торгів, не може бути нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

5. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Завод "Перспектива" ( 13264, Житомирська область, Чуднівський район, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77а, код ЄДРПОУ 34868485) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (юрид. адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280):

- 5946,02 грн. судового збору;

- 18000,00 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27 липня 2016р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу (рек. з повід.)

4- третій особі (рек. з повід.)