Ухвала

від 28.07.2016 по справі 208/4523/16-к

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4523/16-к

провадження № 1-кп/208/447/16

УХВАЛА

28 липня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд містаДніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

провівши підготовче судове засідання, призначене ухвалою суду від 25.07.2016 року по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040160000025 від 03.02.2015, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченогоу вчиненнізлочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Дніпродзержинської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається. Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу, оскільки наявні ризики переховування обвинуваченого від суду. Представник потерпілого просив питання вирішити на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого, обвинувачений, представник потерпілого не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Захисник обвинуваченого, обвинувачений заперечували проти продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризик, зазначені прокурором, відсутні.

Заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, представника потерпілого, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Як передбачено п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт в обов`язковому порядку має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Склад злочину є сукупністю об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно-небезпечне діяння, як конкретний злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Отже, склад злочину має містити об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Об`єктивна сторона злочину в обов`язковому порядку має містити серед інших такі складові: місце, час, спосіб вчинення злочину. Суб`єктивна сторона злочину розкривається, зокрема мотивами, метою, якими керувався суб`єкт злочину під час його вчинення, ставленням суб`єкта злочину до вчинюваного злочину та його наслідків.

За таких обставин, обвинувальний акт має містити формулювання твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність із зазначенням часу, місця, способу, умислу, мотивів скоєння злочину та інших обставин, які мають значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченого та, відповідно до вимогст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий.

Однак, всупереч вимог закону, зазначені відомості в обвинувальному акті від 30.06.2016 відносно ОСОБА_8 , відсутні. Як зазначено у аб. 29 обвинувального акту: «Реалізовуючи свій умисел на заволодіння чужого майна в особливо великих розмірах, діючи в інтересах ТОВ «Інвест - Проект», не маючи намірів виконувати зобов`язань за договором, шляхом зловживання своїм службовим становищем, починаючи з 05.09.2014, ОСОБА_8 використав грошові кошти, перераховані Департаментом ЖКГБ ДМР в якості авансових платежів». Тобто, вказаним формулюванням не розкрита суб`єктивна сторона злочину, мотиви і мета злочину, конкретна форма вини. В обвинувальному акті від 30.06.2016 відносно ОСОБА_8 не зазначені час, місце вчинення злочину.

В аб. 24, 26 обвинувального акту є посилання на договір № 20 від 22.08.2014, але із змісту обвинувального акту не вбачається, що такий договір укладався між ТОВ «Технос-Днепр» та Департаментом ЖКГБ ДМР.

Аб. 33,37 обвинувального акту від 30.06.2016 відносно ОСОБА_8 , містять посилання на показання свідків, отриманих під час досудового розслідування справи, що є порушенням приписів ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 не містить чіткого формулювання обвинувачення, оскільки неможливо зрозуміти, де викладені фактичні обставини справи, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України серед інших доказуванню підлягають обставини, що обтяжують чи пом`якшують покарання. Як передбачено ч. 4 ст. 67 КК України якщо обставина, що обтяжує покарання передбачена в Особливій частині КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, врахуванню при призначенні покарання як такої, що обтяжує покарання, не підлягає. Всупереч вимог кримінального закону, обвинувальним актом від 30.06.2016 як обтяжуючу покарання обставину враховано кваліфікуючу ознаку злочину за ч. 5 ст. 191 КК України.

Порядок повідомлення особі про підозру регламентовано гл. 22 КПК України, якою передбачено письмове повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Однак, в реєстрі матеріалів досудового слідства відсутні відомості щодо вручення ОСОБА_8 саме письмового повідомлення про підозру.

За таких обставин суд вважає обвинувальний акт від 30.06.2016 відносно ОСОБА_8 , таким, що не відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав учасників судового провадження та призначення справи до судового розгляду.

Обвинувальний акт з доданими матеріалами підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до положень ч.3 ст. 315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід особисте зобов`язання, строком до 29.07.2016. Суд вважає клопотання прокурора, щодо продовження дії запобіжного заходу, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12015040160000025 від 03.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченогоу вчиненнізлочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, повернути прокурору Дніпродзержинської місцевої прокуратури.

Дію запобіжного заходу особисте зобов`язання вважати продовженою до 24.09.2016.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3