АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2274/16 Справа № 201/15128/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія 38
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2016 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря - Порубай М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровської області, Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року та дадатковим рішенням від 14.06.2016 р. позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління державної казначейської служби у Дніпропетровської області, Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволені частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції стосовно відрахувань з пенсії ОСОБА_5 2312,44 грн.
Стягнуто з Головного управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 2 312,44 грн. та 3 107,92 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалите нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 14 червня 2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь КЖЕП № 47 2 089,10 грн. та 55,50 грн. судові витрати на користь держави.
26 лютого 2013 року постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС ДМУЮ ОСОБА_6 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_5 в розмірі 2 089,10 грн., окрім того, стягнуто 208,91 грн. виконавчого збору та 19,43 грн. витрати на проведення виконавчих дій.
В період з грудня 2013 року по червень 2014 рік з пенсії позивача було відраховано 2 089,10 грн. на рахунок КЖЕП № 47 та 228,34 грн. на рахунок Жовтневого ВДВС у Дніпропетровській області.
21 січня 2014 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції письмово внесено виправлення у постанову від 26 лютого 2013 року ВП № 32394383 про звернення стягнення з ОСОБА_5, в частині виправлення прізвища на ОСОБА_4 та по - батькові ОСОБА_7.
15 серпня 2014 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська судовий наказ від 14 червня 2011 року було скасовано.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 р., встановлено, що до винесення державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції станом на 21 січня 2014 рік письмових виправлень у постанову ВП № 32394383 від 26 лютого 2013 року у управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська були відсутні підстави для вчинення відрахувань з пенсії ОСОБА_4
Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновків, що неправомірність дій державного виконавця відносно позивача встановлена, факт спричинення ОСОБА_4 моральної шкоди, яка зазнала душевних страждань внаслідок незаконних дій державного виконавця Жовтневого ВДВС ДМУЮ, знайшов свого підтвердження під час розгляду в судовому порядку та наявні підстави для стягнення матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок придбання позивачкою ліків.
Проте, колегія суддів з такими висновками погоджується чатково, оскільки вони не відповідають в повній мірі обставинам справи та наяним доказам, що надані позивачкою в обгрунтування своїх виимог, у відповідності до ст.10, 60 ЦПК.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставин.
Згідно ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 2 ст. 1167 ЦК України, визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органами державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.
Згідно ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральною шкодою визначаються страждання, заподіянні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», а також з положень ст. 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.
Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ДМУЮ ОСОБА_6 від 26 лютого 2013 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_5 в розмірі 2 089,10 грн., окрім того, стягнуто 208,91 грн. виконавчого збору та 19,43 грн. витрати на проведення виконавчих дій. Вказане стягнення здійснено на підставі судового наказу від 14 червня 2011 року, що виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь КЖЕП № 47 2 089,10 грн. та 55,50 грн. судові витрати на користь держави.
15 серпня 2014 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська судовий наказ від 14 червня 2011 року було скасовано.
Скасування наказу є підставою для повернення всіх коштів, що були стягнуті на його виконання.
В матеріалах справи (а.с.12) наявна довідка начальника відділу з виплат пенсії в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року, відповідно до якої з пенсії позивачки здійснено утримання з грудня 2013 р. по травень 2014 р. на загальну суму 2023,91 грн. (за червень 2014 р. сума 293,53 грн. не профінансована) .
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 р., встановлено, що до винесення державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції станом на 21 січня 2014 рік письмових виправлень у постанову ВП № 32394383 від 26 лютого 2013 року у управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська були відсутні підстави для вчинення відрахувань з пенсії ОСОБА_4 та визнано протиправниими дії вдіповідача щодо безпідставного відрахування коштів з пенсії позивачки за грудень 2013 р. в розмірі 398, 07 грн. та вказану суму стягнуто на користь позивачки.
Таким чином, суд першої інстанції приймаючи рішення про стягнення на користь позивачки 2312,44 грн., не врахував, що фактично здійснено стягнення 2023,91 грн., суму 293,53 грн., яка не була профінансована та 398, 07 грн., які стягнуто за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, у зв'язку з чим стягненню підлягає сума в розмірі 1625,84 грн., яка фактично залишилась не повернутою позивачці.
Ухвалюючи у справі судове рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивачки в рахунок компенсації збитків, понесених на лікування та придбання ліків, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою доведено підстави позову в цій частині.
Проте, колегія суддів з такими висновками також не погоджується, оскільки в обгрунтування позовних вимог, позивачкою надано чеки на оплату ліків, довідку про наявність хвороб, висновок діагностичного обстеження зору. Однак, з жодного доказу не вбачається, що позивачка отримала хворобу, або погіршення стану здоров'я відбулося внаслідок дій відповідачів, довідка (а.с.13) про наявні захворюваннь свідчить про те, що вони є хронічними та отримані до подій, які стали підставою для звернення з позовом.
Тому, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
В зв'язку із зазначеним, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, за вказаних обставин повинен становити 1000 грн., що буде в дійсній мірі відповідати принципу розумності та співмірності.
За вказаних підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання неправомірними дій державного виконавця Жовтневого відділу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по стягненню з ОСОБА_4 2312,44 грн. та стягнення з Державного Казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного Казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 1625,84 грн. та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. Судові витрати віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року скасувати.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції стосовно відрахувань з пенсії ОСОБА_8 2312,44 грн.
Стягнути з Державного Казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного Казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 1625,84 грн. та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2016 |
Оприлюднено | 01.08.2016 |
Номер документу | 59244868 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Маляренко Артем Васильович
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Каратаєва Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні