Постанова

від 11.10.2011 по справі 2а/2470/2141/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2141/11

11:06 год.

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

представників:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Регіональної спілки "Справа Кольпінга" до Прокурора Першотравневого району в м. Чернівці про визнання незаконним та протиправним припис,-

ВСТАНОВИВ:

Регіональна спілка «Справа Кольпінга» (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до прокурора Першотравневого району в м. Чернівці ОСОБА_5, в якому просила визнати незаконним та протиправним припис, внесений прокурором Першотравневого району в м. Чернівці від 02.09.2011 р. № 19/2095 вих.11 та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що вимоги прокурора, в частині зміни цільового призначення земельної ділянки є безпідставними так як не ґрунтуються на нормах матеріального права. Крім того, покликається на те, що приписи відділу охорони культурної спадщини від 15.08.2011 р. та 30.08.2011 р. є незаконними та протиправними.

Вважає оскаржуваний припис незаконним та протиправним, у зв'язку з чим просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що оскаржуваний припис винесено на підставі зібраних матеріалів під час проведення перевірки, які містили порушення чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2011 р., за ініціативою суду, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 обласне товариство «Родина Кольпінга».

В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки, закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 17.10.2011 р., тобто в перший робочий день після нього.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.07.2000 р. АВМ № 645296, посвідченого ОСОБА_1 міським нотаріальним округом, за реєстраційним № 6494, ОСОБА_1 обласне товариство «Родина Кольпінга» (58003, м. Чернівці, вул. І.Гонти, 20, ідентифікаційний номер 25082737) набуло право власності на земельну ділянку площею 0,0663 га, розташовану у м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 029029 від 14.08.2003 р. (а.с. 51, 184, 185-186).

Дослідженням державного акту на право власності на земельну ділянку встановлено, що цільове призначення земельної ділянки розташованої у м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20 - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

20.03.2011 р. між ОСОБА_1 обласним товариством «Родина Кольпінга» (замовник) та Регіональною спілкою «Справа Кольпінга» (інвестор) було укладено інвестиційний договір на умовах якого, сторони дійшли згоди, що з метою отримання у власність на умовах, передбачених цим договором своїми силами, засобами, за рахунок власних і залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання) здійснюють інвестування в будівництво офісного центру з складськими приміщеннями, загальною площею 780,30 кв. м. та корисною площею 746,50 кв.м., площа забудови складатиме 286,50 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0663 га за адресою вул. І.Гонти, 20 у м. Чернівці (а.с. 32-35).

Згідно п.1.2 цього договору, позивач зобов'язувався здійснити інвестування в будівництво об'єкту шляхом фінансування будівництва, виконання функцій замовника будівництва, за виключенням тих функцій, виконання яких покладено цим договором на замовника.

ОСОБА_1 обласне товариство «Родина Кольпінга», як замовник, відповідно до п. 1.4 укладеного інвестиційного договору, зобов'язувалось здійснювати інвестування в будівництво офісного центру з складськими приміщеннями шляхом часткового виконання функцій замовника будівництва, які визначені цим договором, а також надання в користування земельної ділянки позивачу (інвестору) для будівництва об'єкта інвестування площею 0,0663 га за адресою: м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 029029 від 14.08.2003 р.

Рішенням 8 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 28.04.2011 р. №168 «Про надання юридичним особам дозволів на складання проектів відведення, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок та внесення змін в деякі рішення» Чернівецькому обласному товариству «Родина Кольпінга» надано дозвіл на будівництво офісного центру з складськими приміщеннями орієнтовною площею 957,80 кв. м. на власній земельній ділянці площею 0,0663 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на вул. І. Гонти, 20, м. Чернівці (а.с. 36-37).

На підставі протокольного рішення 10 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання № 30/10 від 28.07.2011 р., комісією з вивчення питання будівництва ОСОБА_1 обласним товариством «Родина Кольпінга» було запропоновано призупинити будівництво офісного центру зі складськими приміщеннями на вул. І. Гонти, 20, з метою вивчення проектної документації та визначення впливу нового будівництва на оточуюче середовище в межах Центрального історичного ареалу м. Чернівці. Вказана обставина сторонами в судовому засіданні не заперечувалась.

15.08.2011 р. відділ охорони культурної спадщини, у зв'язку з невиконанням рішення комісії з вивчення питання будівництва про призупинення будівництва офісного центру зі складськими приміщеннями на вул. І. Гонти, 20, виніс припис № 24/11, в якому вимагав призупинити будівництво офісного центру зі складськими приміщеннями до остаточного рішення комісії з вивчення питання зазначеного будівництва (а.с. 42).

Комісією з вивчення питання будівництва ОСОБА_1 обласним товариством «Родина Кольпінга» офісного центру зі складськими приміщеннями на вул. І. Гонти, 20, створеної розпорядженням міського голови від 05.08.2011 р. встановлено наступні порушення в будівництві: відсутній проект організації робіт; не проведено технічне обстеження будівель з фотофіксацією до проведення будівництва; не внесено зміни в проект щодо використання існуючої будівлі на вул. ОСОБА_6. 20; не зроблено розрахунок будинку на сейсмічні навантаження; не зроблено розрахунок несучої здатності ґрунтів під палями; не замовлено інженерні вишукування під будинками на цій вулиці, про що складено протокол від 17.08.2011 р. (а.с. 198-199).

Комісією запропоновано забудовнику і проектній організації, автору проекту: внести зміни в проектну документацію; виконати розрахунки будівлі на сейсмічність; надати проект організації робіт; виконати інженерно-геологічні обстеження двох сусідніх будівель; провести ремонт ділянки проїжджої частини вулиці ОСОБА_6; виконати випробування однієї палі; виконати обстеження будинків вулиці ОСОБА_6; виконати проект відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення; припинити будівельні роботи до приведення у відповідність всієї документації.

26.08.2011 р. рішенням 11 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання №262 зупинено дію пункту 2.1 рішення 8 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 28.04.2011 р. №168 про надання юридичним особам дозволів на складання проектів відведення, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок та внесення змін в деякі рішення щодо надання містобудівних умов і обмежень Чернівецькому обласному товариству «Родина Кольпінга» на будівництво офісного центру з складськими приміщеннями орієнтовною площею 957,80 кв. м. на власній земельній ділянці площею 0,0663 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на вул. І. Гонти, 20, м. Чернівці до остаточного рішення комісії з вивчення питання зазначеного будівництва (а.с. 173).

У зв'язку з виявленням ряд порушень чинного законодавства та будівельних норм, а саме статей 375, 376 Цивільного кодексу України, Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду», ДБН В.1.1-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови», ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», ДБН В.1.1-12-2006 «Будівництво у сейсмічних районах України», 30.08.2011 р. відділом охорони культурної спадщини було винесено припис № 27/11, яким зобов'язано позивача зупинити будівництво офісного центру із складськими приміщеннями на вул. І.Гонти, 20 до вирішення питання доопрацювання та затвердження проектної документації в установленому порядку (а.с. 172).

02.09.2011 р. прокурором Першотравневого району м. Чернівці ОСОБА_5, за результатами проведеної перевірки щодо законності проведення будівництва офісного центру із складськими приміщеннями по вул. І.Гонти, 20 в м. Чернівці, винесено припис № 119/2095 вих.11 про усунення порушень закону, в якому вимагав від позивача вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень чинного законного законодавства шляхом негайного припинення будь-яких робіт будівництва офісного центру по вул. І. Гонти, 20 м. Чернівці (а.с.72).

Як видно із дослідженого в судовому засіданні оскаржуваного припису, проведеною прокуратурою Першотравневого району м. Чернівці перевіркою встановлено, що відділом охорони культурної спадщини ОСОБА_1 міської ради на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» 15.08.2011 р. та 30.08.2011 р. Регіональній спілці «Справа Кольпінга» внесено приписи із вимогою призупинити будівництво офісного центру зі складськими приміщеннями по вул. І. Гонти, 20 м. Чернівці. Однак, спілкою не виконано вимог вказаних приписів.

Також в приписі вказано, що згідно ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.07.2000 р. ОСОБА_1 обласне товариство «Родина Кольпінга» набуло право власності на земельну ділянку по вул. І. Гонти, 20 у м. Чернівці площею 0,0663 га. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. На даний час на вказаній земельній ділянці проводиться будівництво офісного центру із складськими приміщеннями. Таким чином, земельна ділянка по вул. І.Гонти, 20 м. Чернівці використовується власником - ОСОБА_1 обласним товариством «Родина Кольпінга» не за цільовим призначенням.

Крім того, в оскаржуваному приписі вказано, що якщо протиправні дії не будуть усунуті, то вони можуть спричинити істотну шкоду державним інтересам та охоронюваним законом правам громадян.

Вважаючи оскаржуваний припис незаконним та протиправним, позивач звернувся до суду із згаданим позовом.

Також судовим розглядом встановлено, що Комісією з вивчення питання будівництва ОСОБА_1 обласним товариством «Родина Кольпінга» офісного центру зі складськими приміщеннями на вул. І. Гонти, 20, створеної розпорядженням міського голови від 05.08.2011 р. № 224-р, в процесі роботи виявлено наступні порушення: до початку будівництва не змінено цільове призначення земельної ділянки; до початку будівництва не проведено технічне обстеження житлових будинків на вул. ОСОБА_6 і не виконана фотофіксація; в процесі влаштування паль не було проведено їх випробування; в проекті не вказана величина горизонтального навантаження на палі; комісією не надано проект організації робіт по влаштуванню паля; доцільно уточнити сейсмічність ділянки забудови і сейсмічні навантаження на запроектовану будівлю по вул. І Гонти, 20, про що складено протокол від 29.09.2011 р. (а.с. 207-208).

За результатами роботи комісія вирішила рекомендувати забудовнику, в т.ч. розробити проект відведення земельної ділянки по вул. ОСОБА_6 на зміну цільового призначення.

Крім того, судом встановлено, що 29.09.2011 р. рішенням 13 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання № 306 відмінено рішення 11 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 26.08.2011 р. № 262 « Про зупинення дії пункту 2.1 рішення 8 сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 28.04.2011 р. №168 «Про надання юридичним особам дозволів на складання проектів відведення, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок та внесення змін в деякі рішення» (а.с. 209).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Контитуції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Статтею ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із Земельним кодексом України землі України диференціюються за категоріями з урахуванням їх цільового призначення. Однією з категорій земель відповідно до ст. 19 названого Кодексу є землі житлової і громадської забудови, до яких в силу вимог ст. 38 цього ж Кодексу належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів, регіональних та місцевих правил забудови (ст. 39 ЗК України).

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV.

Відповідно до ст. 1 цього Закону цільове призначення земельної ділянки передбачає використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1011/18306 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Згідно п. 1.4 Класифікація видів цільового призначення визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Відповідно до згаданої Класифікації видів цільового призначення землі житлової та громадської забудови (Секція В) це землі житлової (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва) та громадської (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування) забудови (код 02, 03), які використовуються для: будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); колективного житлового будівництва; будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання; будівництва індивідуальних гаражів; колективного гаражного будівництва; іншої житлової забудови; для цілей підрозділів 02.01 - 02.07 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі; будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; для цілей підрозділів 03.01 - 03.14 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку наведено в ст. 126 ЗК України. Так, згідно ч.1 вказаної статті Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку, в якій передбачено, що в т.ч. в державному акті вказується «Цільове призначення земельної ділянки».

Згідно п. 1.2, 2.7 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 р. № 325, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 р. за № 735/16751 бланки державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою (далі - бланки) є бланками документів суворого обліку. У рядку «Цільове призначення земельної ділянки» бланку державного акту на право власності на земельну ділянку вказується цільове призначення земельної ділянки, що зазначене у документації із землеустрою і відповідає Земельному кодексу України та іншим нормативно-правовим актам.

Як видно із дослідженого в судовому засіданні державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 029029 від 14.08.2003 р., Чернівецькому обласному товариству «Родина Кольпінга» на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0663 га, розташована у м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20, яка набута на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.07.2000 р. АВМ № 645296, посвідченого ОСОБА_1 міським нотаріальним округом, за реєстраційним № 6494.

В рядку «Цільове призначення (використання) земельної ділянки» дослідженого державного акту на право власності на земельну ділянку вказано, що дана земельна ділянка призначена для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Встановлення та зміна цільового призначення земель врегульовано ст. 20 ЗК України. Так, згідно наведеної норми ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані, в т.ч. забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу.

Згідно ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 502 «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина; перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка (п. 3 Порядку).

Згідно п. 6 та 7 цього Порядку проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення. Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту.

Відповідно до п. 12 Порядку рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням.

В розглядуваному спорі, позивач та третя особа не надали суду докази зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0663 га, розташованої у м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20 та прийняття ОСОБА_1 міською радою відповідного рішення про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки з «для обслуговування житлового будинку та господарських будівель» на «для будівництва офісного центру із складськими приміщеннями».

Згідно ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані, в т.ч. забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст. 375 Цивільного кодексу України).

Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель врегульовано ст. 21 ЗК України. Зокрема, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 обласне товариство «Родина Кольпінга», як власник земельної ділянки та замовник будівництва, а також позивач - Регіональна спілка «Справа Кольпінга», як інвестор, були зобов'язані забезпечити використання земельної ділянки площею 0,0663 га, розташованої у м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20 за її цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель». Відтак, у зв'язку з відсутністю розробленого та затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою про зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. І.Гонти, 20, рішення ОСОБА_1 міської ради про його затвердження та державного акту на права власності на вказану земельну ділянку, який пройшов державну реєстрацію, із зміненим цільовим призначенням - для будівництва офісного центру із складськими приміщеннями, у третьої особи та позивача були відсутні підстави для будівництва офісного центру із складськими приміщеннями у м. Чернівці по вул. І. Гонти, 20.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 8 Закону № 1789-XII передбачено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право давати приписи про усунення очевидних порушень закону (п.4. ч.2 ст. 20 Закону № 1789-XII).

Згідно ст. 22 Закону № 1789-XII письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Враховуючи встановлені по справі фактичні дані, суд вважає, що прокурор Першотравневого м. Чернівці ОСОБА_5 правомірно виніс оскаржуваний припис.

Стосовно доводів представника позивача про те, що оскаржуваний припис адресовано особі, яка не є керівником позивача суд зазначає наступне.

Як видно із оскаржуваного припису, він адресований директорові Регіональної спілки «Справа Кольпінга» ОСОБА_7

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 207075 від 16.09.2011 р. особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені Регіональної спілки «Справа Кольпінга» без довіреності є ОСОБА_7 - керівник (а.с. 181).

Відповідно до статуту затвердженого установчою конференцією регіональної спілки «Справа Кольпінга» 30.09.2001 р. із змінами та доповненнями прийнятими 05.01.2004 р. Регіональна спілка «Справа Кольпінга» - самостійна, недержавна, обласна громадська організація, діяльність якої поширюється на територію ОСОБА_1, Івано-Франківської, Рівненської, Львівської, Хмельницької, Вінницької областей. Адреса штаб-квартири спілки: м. Чернівці, вул. І. Гонти, 20 (а.с. 11-17).

Пунктом 4.14 згаданого статуту визначено, що Регіональний секретар спілки представляє спілку у відносинах з юридичними та фізичними особами.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що формальна помилка допущена відповідачем в назві посади керівника позивача не є підставою для скасування оскаржуваного припису.

Не приймає до уваги суд також доводи позивача щодо протиправності винесених відділом охорони культурної спадщини приписів, оскільки доказів їх скасування чи визнання протиправними позивачем до суду не надано.

Безпідставними, на думку суду, є також твердження представника позивача та третьої особи про внесення до кадастрового плану змін щодо цільового призначення земельної ділянки по вул. І. Гонти, 20, оскільки підготовка проекту відведення земельної ділянки на зміну її цільового призначення та погодження з відповідними органами передує прийняттю рішення ОСОБА_1 міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки, оформленню державного акту на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням. Відтак, на момент винесення оскаржуваного припису та розгляду справи в суді рішення ОСОБА_1 міською радою про зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. І. Гонти, 20 у м. Чернівці не приймалось, державний акт на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням не оформлявся та не видавався Чернівецькому обласному товариству «Родина Кольпінга». Вказана обставина не заперечувалась представниками сторін та третьої особи.

Наявність інженерно-геологічних вишукувань для будівництва офісного центру із складськими приміщеннями, історико - містобудівного обґрунтування на розвиток забудови та іншої проектної документації по вул. І. Гонти, 20 у м. Чернівці не підтверджує зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, а тому суд вважає, що відповідач, при винесенні оскаржуваного припису діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно та своєчасно.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та рішень.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 69, 71, 158, 160 - 163 та 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. З ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 17 жовтня 2011 р.

Суддя В.К. Левицький