Рішення

від 14.07.2016 по справі 908/1257/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/30/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016 Справа № 908/1257/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1257/16

за позовом: Фермерського господарства «³дродженняВ» , с. Плодородне

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання поновленим договору оренди землі

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, договір від 20.05.2016 року

від відповідача - ОСОБА_2Б, довіреність № 30 від 11.04.2016 року

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 31.05.2016 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 22.06.2016 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 25.07.2016 року.

СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство «³дродженняВ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року).

Відповідач у справі - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 24.05.2016 року надав суду, в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- на підставі розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 13.10.2004 року № 423 між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та ФГ «Відродження» укладено договір оренди землі, предметом якого є передача від Орендодавця до Орендаря в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 14,1059 га на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, при цьому даний договір укладений строком на десять років;

- вказує, що на законодавчому рівні порядок поновлення договору оренди землі врегульований статтею 33 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі;

- повідомляє суду, що існує таке, що набрало законної сили рішення суду у справі № 908/3365/15 за позовом ФГ «Відродження» до Головного управління Держземагенства та Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання факту того, що позивач скористався правом на поновлення оспорюваного договору оренди землі на новий строк та зобов'язання Головного управління Держземагенства і Держгеокадастру у Запорізькій області поновити зазначений договір;

- зазначає, що колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглядаючи рішення у справі № 908/3365/15 в апеляційному порядку, дійшла до наступних висновків, що Законом «Про оренду землі» чітко визначено, що орендар повинен звернутися до орендодавця в строк, встановлений договором, а не в 30-денний строк, а в даному випадку договором встановлено, що орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, тобто 10.11.2014 року, таким чином судова колегія дійшла висновку, що позивач порушив п. 8 договору оренди землі від 29.11.2004 року, а саме повідомлення першого відповідача про намір продовжити дію зазначеного договору;

- у зв'язку з тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено факт недотримання норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вважає, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню;

- станом на теперішній час строк договору оренди землі, який позивач просить визнати поновленим, сплив, як наслідок, на даний час він є припиненим, а отже позовна вимога щодо визнання поновленим договору, який припинився, не підлягає задоволенню через те, що відсутній правовий механізм поновлення договору, який припинив свою дію;

- вказує, що процедура поновлення договорів оренди землі врегульована ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, а за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення;

- зі змісту позовних вимог випливає, що позивач вимагає зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі без прийняття відповідного рішення, що порушує визначений на законодавчому рівні порядок поновлення договорів оренди землі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Безпосередньо в судовому засіданні 24.05.2016 року представник позивача надав суду із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

31.05.2016 року на адресу суду від позивача у справі надійшло клопотання в порядку приписів ст. 83 ГПК України, за змістом якого останній просить суд при прийнятті рішення у даній справі в разі, якщо це буде необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог.

Безпосередньо в судовому засіданні 31.05.2016 року представники відповідача та позивача надали суду із супровідними листами документи для долучення до матеріалів справи.

22.06.2016 року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на інші час та дату у зв'язку з неможливістю явки його представника через хворобу. При цьому в заяві позивач вказує, що документальне підтвердження захворювання буде надано в наступному судовому засіданні.

Вказане клопотання задоволено судом, про що свідчить винесена ухвала від 22.06.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 07.07.2016 року о 10:30.

Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2016 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.07.2016 року проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 29.11.2004 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області, далі Орендодавець, та Фермерським господарством «³дродженняВ» , далі - Орендар, був укладений договір оренди землі, далі - Договір, за умовами якого (п. п. 1, 2) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 423 від 13.10.2004 року, яка знаходиться на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (землі запасу), а саме земельна ділянка загальною площею 14,1059 га, у тому числі - рілля - 14,1059 га із чорноземів легкоглистих обикновенних.

Умовами п. 15 Договору сторони визначили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 43 Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2005 року за № 040527300109, а отже, Договір набрав чинності з 10.02.2005 року.

Як свідчать матеріали справи, за актом прийому-передачі від 29.11.2004 року Орендодавець згідно умов договору передав, а відповідач прийняв у строкову платну оренду земельну ділянку, яка знаходиться адресою: Плодородненська сільська рада Михайлівського району Запорізької області, площею 14,1059 га.

Умовами п. 8 Договору сторони дійшли згоди, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач в позові зазначає, що в зв'язку з наближенням терміну закінчення строку дії даного Договору, та з метою реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, своїм листом від 31.12.2014 року звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з проханням поновити Договір оренди землі на новий строк. При цьому до листа-повідомлення були долучені документи, наявність яких є вимогами діючого законодавства, зокрема, й проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі.

Лист-повідомлення з усіма додатками був зданий до установи зв'язку 31.12.2014 року, про що свідчить належним чином завірена копія опису вкладення до рекомендованого листа, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 25).

Позивач посилається на те, що рекомендоване повідомлення про вручення листа-повідомлення від 31.12.2014 року з усіма додатками повернулось до нього 17.01.2015 року, що підтверджується довідкою начальника Відділення зв'язку Плодородне ОСОБА_3, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 27).

В подальшому зв'язку з тим, що зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі продовжувало тривати, позивач надіслав на адресу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області лист, в якому зазначив, що 01.01.2015 року між ФГ «Відродження» та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області в особі уповноваженого керівника - ОСОБА_4, була укладена Додаткова угода до Договору оренди землі від 29.11.2004 року, (далі - Додаткова угода), згідно з умовами якої до Договору були внесені зміни, зокрема, п. 8 Договору був викладений у наступній редакції: В«Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його діюВ» . Позивач в листі вказав, що таким чином, даним листом Фермерське господарство «²ДРОДЖЕННЯВ» просило Головне управління Держземагенства у Запорізькій області надати дозвіл на поновлення Договору оренди землі.

Вказаний вище лист був отриманий Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 18.02.2015 року, про що свідчить відтиск печатки Головного управління Держземагенства та підпис представника про отримання.

Листом-відповіддю № 27-8-0.4-3166/2-15 від 17.03.2015 року Головне управління Держземагенства у Запорізькій області повідомило Фермерське господарство «²ДРОДЖЕННЯВ» , про порушення строку звернення з листом про поновлення Договору, оскільки п. 8 Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку Оренди, звернутись до орендодавця з відповідним клопотанням, та вказало на те, що останнім днем звернення Орендаря з клопотанням про поновлення Договору є 10.11.2014 року, натомість, позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області 16.01.2015 року. В зв'язку з чим, на думку Головного управління Держземагенства, позивач не виконав умови п. 8 Договору оренди землі від 29.11.2004 року, про що його було повідомлено листом Головного управління від 28.01.2015 року № 27-8-0.4-1076/0/2-15. Крім того у даному листі Головне управління Держземагенства зазначило, що не вважає наявність вищезазначеної Додаткової угоди, якою до Договору оренди землі від 29.11.2004 року були внесені зміни у вигляді збільшення розміру орендної плати, та зменшення строку на повідомлення про бажання поновити Договір до 30 днів, достатньою підставою для поновлення (продовження) Договору оренди землі від 29.11.2004 року, оскільки вказана додаткова угода не пройшла державної реєстрації, а отже не набула чинності.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що після настання граничного терміну дії Договору, а саме після 10 лютого 2015 року він продовжив користування земельною ділянкою, і від орендодавця протягом місяця з дня закінчення строку дії Договору, тобто в строк з 10 лютого по 10 березня 2015 року, повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі не надійшло. При цьому зазначає, що з 1 січня 2015 року він сплачує оренду плату за користування земельними ділянками в розмірі, що становить 4% від розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, і відповідач продовжує приймати орендну плату. Втім додаткова угода щодо поновлення договору оренди землі від 29.11.2004 року до цього часу не укладена. Разом з тим вказує, що позиція, прийнята Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області змушує його звернутись за захистом свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, що не визнається розпорядником земель державної форми власності, оскільки таке звернення прямо передбачене ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Втім оскільки станом на даний час територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин у Запорізькій області, який уповноважений розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, то саме до нього пред'явлений позов в даній справі.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладений договір оренди землі, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України В«Про оренду земліВ» № 161-XIV від 06.10.1998 року далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 13-16 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Нормою ст. 1 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частинами 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктами 1, 4 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з приписами ст. 15 Закону України В«Про оренду земліВ» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 19 Закону України В«Про оренду земліВ» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Як зазначено вище, пунктом 8 Договору встановлено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року).

Умови та порядок поновлення договору оренди землі врегульовані приписами ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Нормою вказаної статті Закону встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відтак, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутності заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Так, обставини щодо поновлення строку дії Договору оренди землі від 29.11.2004 року були предметом дослідження в рамках справи № 908/3365/15, яка розглядалась господарським судом Запорізької області.

Предметом спору у вказаній справі були вимоги Фермерського господарства «³дродженняВ» до відповідачів: Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про:

- визнання Фермерського господарство «³дродженняВ» таким, що скористалось переважним правом на поновлення на новий строк Договору оренди землі № б/н від 29.11.2004 року стосовно двох земельних ділянок загальною площею 14,1059 гектара, а саме: площею 3,9100 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер: 2323385500:03:012:0002, площею 10,1959 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 2323385500:03:013:0003, зареєстрований у Михайлівському районному відділ ЗРФ ДП В«Центр ДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10.02.2005 року за № 040527300109;

- зобов'язання Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області поновити Договір оренди землі № б/н від 29.11.2004 року з орендарем - Фермерським господарством «³дродженняВ» стосовно двох земельних ділянок загальною площею 14,1059 гектара, а саме: площею 3,9100 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер: 2323385500:03:012:0002; та площею 10,1959 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 2323385500:03:013:0003, зареєстрований у Михайлівському районному відділ ЗРФ ДП В«Центр ДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10.02.2005 року за № 040527300109 строком на десять років, шляхом укладення додаткової угоди до зазначеного вище Договору зі зміною умов Договору, згода на внесення яких була досягнута сторонами та викладена в Додатковій угоді від 01.01.2015 року до Договору за виключенням п. 1 та 1 абз. п. 8 Договору.

За наслідками розгляду справи № 908/3365/15 господарським судом було прийнято рішення від 26.01.2016 року, яким у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «³дродженняВ» було відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року рішення господарського суду від 26.01.2016 року у справі № 908/3365/15 було залишено без змін.

В процесі розгляду вказаної справи судами було встановлено, що до закінчення строку Договору оренди землі позивач 31.12.2014 року та 18.02.2015 року звертався до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з листом та проектом додаткової угоди про поновлення строку дії Договору, проте отримав лист № 27-8-0.4-3166/2-15/2-15 від 17.03.2015 року з відмовою в поновленні строку Договору оренди землі.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду під час розгляду справи № 908/3365/15 дійшла висновку про те, що законом чітко визначено, що орендар повинен звернутися до орендодавця в строк, встановлений договором , а не в 30-денний строк, як зазначив місцевий господарський суд. А в даному випадку, договором встановлено, що орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, тобто 10.11.2014 року. Відтак, судовою колегією встановлено, що позивач порушив п. 8 Договору оренди землі від 29.11.2014 року, а саме в частині повідомлення відповідача-1 (Головного управління Держземагенства у Запорізькій області) про намір продовжити дію зазначеного договору за 90 днів до закінчення строку його дії, що виключає можливість визнання за ним переважного права на поновлення дії договору.

Разом з тим в рішенні господарського суду Запорізької області від 26.01.2016 року та постанові Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 908/3365/15 була надана правова оцінка додатковій угоді від 01.01.2015 року, на яку посилався позивач. Вказана угода у зв'язку з тим, що не була зареєстрована у порядку, визначеному чинним законодавством України, визнана нікчемною.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені вищевказаними рішеннями суду у господарській справі № 908/3365/15, що набрали законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

Враховуючи встановлений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі № 908/3365/15, яка набрала законної сили, факт порушення позивачем (орендарем) п. 8 договору оренди землі від 29.11.2004 року щодо повідомлення орендодавця про намір продовжити дію зазначеного договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку дії вказаного договору.

Разом з тим станом на час розгляду даної справи строк дії договору оренди землі від 29.11.2004 року припинився у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідно до умов п. 37 Договору.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України В«Про оренду земліВ» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не доведено наявність передбачених чинним законодавством України підстав для поновлення строку дії договору оренди землі від 29.11.2004 року, в т.ч. дотримання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Натомість наявними в матеріалах справи доказами встановлений факт порушення позивачем п. 8 Договору оренди землі від 29.11.2014 року в частині повідомлення орендодавця про намір продовжити дію зазначеного договору за 90 днів до закінчення строку його дії.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «³дродженняВ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року) слід відмовити.

Посилання позивача на відсутність від орендодавця протягом місяця з дня закінчення строку дії Договору, тобто в строк з 10 лютого по 10 березня 2015 року заперечення у поновленні договору оренди землі є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, в матеріалах справи міститься лист Головного управління Держземагенства у Запорізькій області № 27-8-0.4-1076/2-15 від 28.01.2015 року, в якому останнє на звернення Фермерського господарства «³дродженняВ» щодо поновлення (продовження) договору оренди землі від 29.11.2004 року повідомило про відсутність підстав для поновлення договору та укладання додаткової угоди до нього у зв'язку з пропущенням строку звернення з такими вимогами. При цьому повідомило позивача про необхідність виконати умови Договору та Закону України «Про оренду землі» щодо повернення земельної ділянки. Таким чином, вказаним листом Головне управління Держземагенства у Запорізькій області повідомило про свої заперечення проти поновлення строку дії договору оренди землі на новий строк. Крім того про відмову в поновленні строку дії договору оренди землі Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області було також повідомлено позивачу листом № 27-8.0.4-3166/2-15 від 17.03.2015 року.

Стосовно клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, то розглянувши вказане клопотання та мотиви його подання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

З вказаної норми вбачається, що господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності клопотання заінтересованої сторони.

Наявність першої умови виникає у разі порушення прав і законних інтересів позивача (або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору). Втім в даній справі позивачем не доведено порушення його права на поновлення строку дії договору оренди землі від 29.11.2004 року, а отже і необхідність захисту вказаного права шляхом виходу за межі позовних вимог, тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на позивача у справі - Фермерське господарство «³дродженняВ» , згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.07.2016 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 35, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «³дродженняВ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року) - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на Фермерське господарство «³дродженняВ» .

Повне рішення складено - 19.07.2016 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.