Постанова

від 14.09.2016 по справі 908/1257/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.09.2016 справа №908/1257/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

За участю представників сторін: від апелянта (позивача): від відповідача:ОСОБА_4 - на підставі договору «Про надання правової допомоги» від 20.05.16р.; ОСОБА_5 - за довіреністю №7 від 04.01.16р.; розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Відродження», с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 14 липня 2016 року у справі№ 908/1257/16 (суддя Смірнов О.Г.) за позовом:Фермерського господарства «Відродження», с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Запорізькй області, м. Запоріжжя провизнання поновленим договору оренди землі В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року Фермерське господарство «Відродження» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за №040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року).

Господарським судом Запорізької області було прийнято рішення від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Відродження» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року), крім того, витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. вирішено покласти на Фермерське господарство «Відродження».

Позивач - Фермерське господарство «Відродження» не погодився із рішенням господарського суду першої інстанції та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (б/н від 28.07.2016р.), в якій просив рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме визнати поновленим договір оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року).

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник вказав на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи при прийнятті оскаржуваного рішення, на невідповідність висновків викладених у вищевказаному рішенні місцевого господарського суду дійсним обставинам справи. Крім того, на думку Фермерського господарства «Відродження», господарським судом Запорізької області вирішив справу застосувавши до спірних правовідносин не відповідні ним норми матеріального та процесуального права.

А саме, як вказує апелянт, предметом позову Фермерського господарства «Відродження» було визнання поновленим Договору оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за №040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах, з підстав, встановлених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Проте майже вся мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання суду на неможливість спонукання відповідача до поновлення Договору оренди землі, оскільки відсутні підстави, встановлені ч.ч. 1-5 Закону України «Про оренду землі». Але, на думку апелянта в позові Фермерського господарства «Відродження» були інші предмет та підстави.

Крім того, апелянт зазначив, що місцевий господарський суд не розмежував правові конструкції, які складають собою ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в наслідок чого залишив поза увагою предмет та підстави позову та не з'ясував, що позов було подано в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Разом з тим, вважає помилковим посилання суду на те, що Донецьким апеляційним господарським судом за результатами перегляду справи №908/3365/15, було встановлено, що Фермерське господарство «Відродження» несвоєчасно повідомило розпорядника орендованої земельної ділянки про бажання скористатись своїм правом на поновлення Договору оренди землі. Як зазначає апелянт, таке твердження міститься в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, проте воно є правовою оцінкою, а не обставиною встановленою судом, а тому не мало преюдиційного значення для розгляду справи 908/1257/16.

З огляду на викладене, Фермерське господарство «Відродження» вважає, що всі обставини, необхідні для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», були доведені позивачем в належний та допустимий спосіб, проте суд не взявши це до уваги, ухвалив помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Агапов О.Л. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2016 року прийнято апеляційну скаргу Фермерського господарства «Відродження» до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.09.2016 року о 12 год. 30 хв.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1193 від 13.09.2016 року, у зв'язку з відпусткою судді Агапова О.Л., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1257/16.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 13.09.2016 року змінено відсутнього суддю Агапова О.Л. та визначено колегію суддів для розгляду справи №908/1257/16 у новому складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Малашкевич С.А., М'ясищев А.М.

У відзиві на апеляційну скаргу, який був поданий представником Головного управління Держгеокадастру у Запорізькй області в судовому засіданні, відповідач просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16 просив залишити без змін.

14.09.2016 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник апелянта - Фермерського господарства «Відродження», який погодився із доводами викладеними в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16.

14.09.2016 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькй області, який заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16 просив залишити без змін.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2004 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області, (далі за текстом - Орендодавець), та Фермерським господарством «Відродження», (далі за текстом - Орендар), був укладений договір оренди землі, (далі за текстом - Договір), відповідно до п. п. 1, 2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 423 від 13.10.2004 року, яка знаходиться на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (землі запасу), а саме земельна ділянка загальною площею 14,1059 га, у тому числі - рілля - 14,1059 га із чорноземів легкоглистих обикновенних.

Відповідно до п. 15 Договору сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 43 Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2005 року за № 040527300109, а отже, Договір набрав чинності з 10.02.2005 року .

За актом прийому-передачі від 29.11.2004 року Орендодавець згідно умов договору передав, а відповідач прийняв у строкову платну оренду земельну ділянку, яка знаходиться адресою: Плодородненська сільська рада Михайлівського району Запорізької області, площею 14,1059 га (а.с.17).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 36 Договору).

Пунктом 37 Договору оренди землі визначено підстави припинення договору оренди землі, а саме:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Умовами п. 8 Договору сторони дійшли згоди, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Фермерське господарство «Відродження» листом-повідомленням від 31.12.2014 року звернулось до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з проханням поновити Договір оренди землі на новий строк. До листа-повідомлення були долучені документи, наявність яких є вимогами діючого законодавства, зокрема, й проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі (а.с.21).

Лист-повідомлення з усіма додатками був зданий до установи зв'язку 31.12.2014 року, про що свідчить належним чином завірена копія опису вкладення до рекомендованого лист (а.с. 25).

В матеріалах справи наявна довідка начальника відділення зв'язку Плодородне ОСОБА_6 з якої вбачається, що рекомендоване повідомлення про вручення листа-повідомлення від 31.12.2014 року з усіма додатками повернулось до ОСОБА_7 17.01.2015 року (а.с. 27).

В матеріалах справи наявний лист Фермерського господарства «Відродження», який був надісланий до Головного управління Держземагенства у Запорізькій област, в якому зазначено, що 01.01.2015 року між Фермерським господарством «Відродження» та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області в особі уповноваженого керівника - ОСОБА_8, була укладена Додаткова угода до Договору оренди землі від 29.11.2004 року, (далі за текстом - Додаткова угода),

Відповідно до Додаткової угоди, п. 8 Договору був викладений у наступній редакції: «Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його діюВ» .

В листі вказано, що таким чином, даним листом Фермерське господарство «Відродження» просило Головне управління Держземагенства у Запорізькій області надати дозвіл на поновлення Договору оренди землі.

Лист був отриманий Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 18.02.2015 року, про що свідчить відтиск печатки Головного управління Держземагенства та підпис представника про отримання.

17.03.2015 року Листом-відповіддю №27-8-0.4-3166/2-15 Головне управління Держземагенства у Запорізькій області повідомило Фермерське господарство «Відродження», про порушення строку звернення з листом про поновлення Договору, оскільки п. 8 Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку Оренди, звернутись до орендодавця з відповідним клопотанням, та вказало на те, що останнім днем звернення Орендаря з клопотанням про поновлення Договору є 10.11.2014 року, натомість, позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області 16.01.2015 року.

Головне управління Держземагенства вказало, що позивач не виконав умови п. 8 Договору оренди землі від 29.11.2004 року, про що його було повідомлено листом Головного управління від 28.01.2015 року №27-8-0.4-1076/0/2-15.

Крім того у даному листі Головне управління Держземагенства зазначило, що не вважає наявність вищезазначеної Додаткової угоди, якою до Договору оренди землі від 29.11.2004 року були внесені зміни у вигляді збільшення розміру орендної плати, та зменшення строку на повідомлення про бажання поновити Договір до 30 днів, достатньою підставою для поновлення (продовження) Договору оренди землі від 29.11.2004 року, оскільки вказана додаткова угода не пройшла державної реєстрації, а отже не набула чинності.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами щодо непоновлення договору оренди землі, Фермерське господарство «Відродження» звернулось до місцевого господарського суду із позовом в якому просив визнати поновленим Договір оренди землі б/н від 29.11.2004 року, зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300109, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 року);

Під час розгляду позовних вимог, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міненістрів України від 10.09.14 № 442 В«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої владиВ» останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15 № 5 В«Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадаструВ» постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

З огляду на викладене, після укладення між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавець) та Фермерським господарством «Відродження» (Орендар) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів (у т.ч. наведених вище), змінився і Орендодавець (Орендодавці) земельної ділянки за договором оренди землі яким (якими) є Головне управління Держземагенства у Запорізькій області та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України В«Про оренду земліВ» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 Цивільного кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами 1 - 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як вже зазначалось вище, позивач, маючи намір належним чином скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк у відповідності до ч.ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звертався до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області із заявами від 31.12.2014 року, 18.02.2015 року про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 29.11.2004 року.

Строк дії договору оренди землі від 29.11.2004 року встановлено до 10.02.2015року.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріали справи свідчать, що орендар звернувся до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди землі від 29.11.2004 року на новий строк 31.12.2014 року (відповідно до відбитку календарного штемпелю на описі вкладення до рекомендованого листа а.с.25), тобто із порушенням встановленого п. 8 Договору оренди землі строку.

Посилання Фермерського господарства «Відродження» на те, що додатковою угодою від 01.01.2015 року було змінено строк повідомлення орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом відповідно до якої, таке повідомлення повинно було надіслано орендодавцю не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:

- вищезазначену додаткову угоду, якою було змінено п. 8 Договору оренди землі щодо строку повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі було укладено між сторонами 01.01.2015 року , в той же час Фермерське господарство «Відродження» надіслало відповідний лист-повідомлення в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» 31.12.2014 року, тобто до моменту укладення Додаткової угоди до договору оренди землі;

- додаткова угода до договору оренди землі не пройшла державну реєстрацію, що свідчить про ненабрання останньою законної сили, враховуючи п. 37 Додаткової угоди відповідно до якої ця угода набирає чинності з дати державної реєстрації та приписи ст. 654 Цивільного кодексу України відповідно до яких зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, орендарем було порушено строк повідомлення орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, а сторонами договору оренди землі не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, що унеможливлює поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, реалізація орендарем свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» зумовлює прийняття орендодавцем відповідного рішення про поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відсутність вищезазначеного рішення про поновлення договору оренди землі позбавляє можливості визнання такого договору поновленим в судовому порядку.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, а останні не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зважаючи на відсутність рішення орендодавця про поновлення договору оренди земельної ділянки, зазначені обставини, як наслідок, зумовлюють припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі та відмову в його поновленні на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 вказаного Закону.

В той же час, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки від 29.11.2004 року закінчився 10.02.2015 року.

На думку Фермерського господарства «Відродження», у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та сплатою останнім орендної плати, спірний договір оренди землі було поновлено на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на 10 років.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами позивача, враховуючи наступне.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, обставини щодо поновлення строку дії Договору оренди землі від 29.11.2004 року були предметом дослідження в рамках господарської справи № 908/3365/15, відповідно до якої предметом спору у були вимоги Фермерського господарства «Відродження» до відповідачів: Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про:

- визнання Фермерського господарства «Відродження» таким, що скористалось переважним правом на поновлення на новий строк Договору оренди землі № б/н від 29.11.2004 року стосовно двох земельних ділянок загальною площею 14,1059 гектара, а саме: площею 3,9100 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер: 2323385500:03:012:0002, площею 10,1959 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 2323385500:03:013:0003, зареєстрований у Михайлівському районному відділ ЗРФ ДП В«Центр ДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10.02.2005 року за № 040527300109;

- зобов'язання Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області поновити Договір оренди землі № б/н від 29.11.2004 року з орендарем - Фермерським господарством «Відродження» стосовно двох земельних ділянок загальною площею 14,1059 гектара, а саме: площею 3,9100 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер: 2323385500:03:012:0002; та площею 10,1959 гектара, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Плодородненська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 2323385500:03:013:0003, зареєстрований у Михайлівському районному відділ ЗРФ ДП В«Центр ДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10.02.2005 року за № 040527300109 строком на десять років, шляхом укладення додаткової угоди до зазначеного вище Договору зі зміною умов Договору, згода на внесення яких була досягнута сторонами та викладена в Додатковій угоді від 01.01.2015 року до Договору за виключенням п. 1 та 1 абз. п. 8 Договору.

За наслідками розгляду справи № 908/3365/15 господарським судом Запорізької області було прийнято рішення від 26.01.2016 року залишине без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року, яким у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Відродження» було відмовлено у повному обсязі.

Під час розгляду справи №908/3365/15 судами було встановлено, що до закінчення строку Договору оренди землі Фермерське господарство «Відродження» зверталось 31.12.2014 року та 18.02.2015 року до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з листом та проектом додаткової угоди про поновлення строку дії Договору, проте отримало лист № 27-8-0.4-3166/2-15/2-15 від 17.03.2015 року з відмовою в поновленні строку Договору оренди землі.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Донецький апеляційний господарський суд під час розгляду справи № 908/3365/15 дійшов висновку про те, що законом чітко визначено, що орендар повинен звернутися до орендодавця в строк, встановлений договором, а не в 30-денний строк, як зазначив місцевий господарський суд. В даному випадку, договором встановлено, що орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, тобто 10.11.2014 року. Судовою колегією встановлено, що Фермерське господарство «Відродження» порушило п. 8 Договору оренди землі від 29.11.2014 року, а саме в частині повідомлення відповідача-1 (Головного управління Держземагенства у Запорізькій області) про намір продовжити дію зазначеного договору за 90 днів до закінчення строку його дії, що виключає можливість визнання за ним переважного права на поновлення дії договору.

Враховуючи встановлений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі №908/3365/15, яка набрала законної сили та не була оскаржена Фермерським господарством «Відродження», факт порушення позивачем (орендарем) п. 8 договору оренди землі від 29.11.2004 року щодо повідомлення орендодавця про намір продовжити дію зазначеного договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку дії вказаного договору.

Доводи апелянта щодо подання позову в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Головне управління Держземагенства у Запорізькій області листом № 27-8-0.4-1076/2-15 від 28.01.2015 року на звернення Фермерського господарства «Відродження» щодо поновлення (продовження) договору оренди землі від 29.11.2004 року повідомило про відсутність підстав для поновлення договору та укладання додаткової угоди до нього у зв'язку з пропущенням строку звернення з такими вимогами, крім того, повідомило позивача про необхідність виконати умови Договору та Закону України «Про оренду землі» щодо повернення земельної ділянки. Вказаним листом Головне управління Держземагенства у Запорізькій області повідомило про свої заперечення проти поновлення строку дії договору оренди землі на новий строк. Крім того про відмову в поновленні строку дії договору оренди землі Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області було також повідомлено позивачу листом № 27-8.0.4-3166/2-15 від 17.03.2015 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року по справі №908/1257/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Відродження», с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2016 року у справі №908/1257/16 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: С.А. Малашкевич

ОСОБА_3