Ухвала

від 27.07.2016 по справі 5/845-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"27" липня 2016 р.Справа № 5/845-10

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів Димбовського В.В. та Магери В.В. під головуванням судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Пасічник Б.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Владогор", м. Хмельницький

до публічного акціонерного товариства „Фірми "Хмельницькбуд" м. Хмельницький

про стягнення заборгованості з договорами позики в сумі 115000 грн.

розгляд скарги ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд", м.Хмельницький на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому , визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р.

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ОСОБА_3 - представник за довіреністю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області,

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010 року, позов приватного підприємства "Владогор", м.Хмельницький до публічного акціонерного товариства „Фірми "Хмельницькбуд", м. Хмельницький про стягнення заборгованості за договорами позики в сумі 184004 грн. задоволено частково. Стягнуто з „Фірми "Хмельницькбуд" м. Хмельницький (вул. Володимирська, 109, код 01269388) на користь приватного підприємства "Владогор", м. Хмельницький, Подільська, 169, кв.36, код 32118272) 110000 грн. (сто десять тисяч гривень) основного боргу, 51760,65 грн. (п'ятдесят одну тисячу сімсот шістдесят гривень 65 коп.) інфляційних втрат, 7966,46 грн. (сім тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 46 коп.) 3% річних, 3328,61 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 61 коп.) витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи; 1697,27 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто сім гривень 27 коп.) витрат по оплаті державного мита у розмірі та 217,69 грн. (двісті сімнадцять гривень 69 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову, а саме в частині стягнення 5000 грн. основного боргу, 7515,35 грн. інфляційних та 1761,54 грн. - 3% річних - відмовлено. На виконання вказаного рішення видано відповідний судовий наказ.

30.06.2016р. на адресу господарського суду Хмельницької області від ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд", м.Хмельницький надійшла скарга на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м. Хмельницькому. Відповідно до вказаної скарги скаржник просить визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р.

Протоколом передачі від 01.07.2016р. судової справи скаргу на дії державного виконавця передано складу колегії суддів: Грамчук І.В. - головуючий, судді: Заверуха С.В., Смаровоз М.В.

Розпорядженням № 21/16 від 02.07.2016р. відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 5/845-10.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.07.2016р. визначено склад колегії: ОСОБА_4 - головуючий, судді - Смаровоз М.В., Димбовський В.В.

За розпорядженням № 23/16 від 14.07.2016р. в.о. керівника апарату суду відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та за службовою запискою судді, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів подальший розгляд справи призначено у колегіальному складі суддів: Магера В.В., Димбовський В.В. та Грамчук І.В. - головуючий, а тому справу прийнято до розгляду по суті колегією суддів із повторним зобов'язанням сторін повністю виконати вимоги суду, викладені у відповідній ухвалі по справі.

У своїх обгрунтуваннях заявник посилається на ст. 6,57 Закону України "Про виконавче провадження". Звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на кошти та майно боржника може бути у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до п.3.8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №52/5 за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Звертає увагу на те, що державним виконавцем тричі проводився опис та арешт майна заявника. Так, 23.08.2011р. було описано та арештовано майно ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" на суму 46100грн. 01.11.2011р. було описано та арештовано майно на суму 50000грн.Дане майно передавалось відповідачем для реалізації, що на їх думку могло частково задовольнити вимоги боржника. Відповідно до п.4.5.8-4.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, в разі якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем, а якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його повторної уцінки, державний виконавець пропонує стягувачу (стягувачам) залишити це майно за собою. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної ст.44 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно акту опису від 12.04.2016р. вартість описаного та арештованого майна - будівлі адмінбудинку становить 3000000 грн., що перевищує загальну суму заборгованості ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" за зведеним виконавчим провадженням, яка становить 348090 грн. та витрат на проведення виконавчих дій, виконавчого збору та штрафів.

Стверджує, що ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" володіє рухомим і нерухомим майном нижчої вартості.

Вважає, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області вживаються дії (призначення оцінювача для оцінки вартості приміщення адмінбудівлі) по підготовці та реалізації приміщення адмінбудівлі ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд", чим порушуються вимоги ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач - приватне підприємство "Владогор", м. Хмельницький у запереченнях на скаргу заперечує проти вимог, зазначених в скарзі в повному обсязі та вважає подану скаргу не обгрунтованою, а дії скаржника такими, що спрямовані на навмисне невиконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010 року у справі №5/845-10 з наступних мотивів.

Звертає увагу суду на той факт, що Публічне акціонерне товариство «Фірма «Хмельницькбуд» навмисно затягує процес виконання рішення суду ще з 2010 року тобто більше 5 років. Рішення суду перебуває на примусовому виконанні в державній виконавчій службі м. Хмельницького з 2011 року. Скаржник зазначає про порушення державним виконавцем процедури опису майна для її подальшої реалізації та про порушення виконавцем ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження» (черговість реалізації майна). Проте, виконавцем ще з 2011 року неодноразово здійснювались виконавчі дії по опису менш коштовного майна - станки, технологічні преси і т.д. (копія акту від 23.08.2011 р.), рухомого майна (копія акту від 01.11.2011р.). За весь цей час на рахунок ПП «Владогор» від скаржника не надійшло ні копійки. А в оскаржуваній постанові про арешт майна від 12.02.2016 року державний виконавець чітко зазначив, що арешт накладається на адмінбудівлю лише в межах суми стягнення, а не на все майно.

Основним видом діяльності ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд» є будівництво, реконструкція будинків, споруд. Тобто на сьогодні дана діяльність є рентабельною та високоприбутковою. Державним виконавецем неодноразово робились спроби стягнення коштів боржника, а саме арешт рахунків в банках задля виконання рішення суду. Проте, як виявилось, у скаржника їх було 15, а коштів на жодному з них не виявилось.

Директор ПП «Владогор» в 2014 році неодноразово звертався до правоохоронних органів, що не дало позитивного результату.

Тому, на підставі вищевикладеного, ПП «Владогор» просить суд відмовити скаржнику в задоволені його вимог щодо визнання дій, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі і гаражів по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницький та скасуванні постанови від 12.02.2016 р. про арешт зазначеного приміщення.

Представник органу ДВС проти вимог скарги заперечив та у поясненнях від 27.07.2016р. повідомив, що в межах зведеного виконавчого провадження державними виконавцями накладено арешт на грошові кошти боржника, що перебувають у банківських установах. Грошові кошти достатні для погашення заборгованості відсутні, що підтверджується і боржником у своїх зверненнях до органу державної виконавчої служби. Відповідно до вимог ст.ст.11,32,52,57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем вжито заходи примусового виконання спрямовані на повне та належне виконання виконавчих документів. При цьому накладено арешт на належне боржнику рухоме та нерухоме майно та проведено опис належних боржнику транспортного засобу, баштового крану та офісного приміщення. Ці дії проведені у межах та у спосіб визначені Законом України «Про виконавче провадження» без порушень. Так, ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання є, в тому числі, звернення стягнення на грошові кошти та майно боржника, а ст. 52 зазначеного Закону встановлено, що таке звернення стягнення на майно полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У зв'язку з тим, що грошові кошти відсутні, самостійно боржником заборгованість не виплачується, державний виконавець вимушений вживати заходи щодо звернення стягнення на майно боржника.

Як убачається із поданих матеріалів, 01.11.2011р. державним виконавцем першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 на підставі заяви стягувача було винесено акт опису й арешту майна з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 13.05.2011 р. у справі №5/845 про стягнення з „Фірми „ХмельницькбудВ» (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код 01269388) на користь приватного підприємства „ВладогорВ» (АДРЕСА_1, код 32118272) 110000,00 грн. основного боргу, 51760,65 грн. інфляційних втрат, 7966,46 грн. 3% річних, 3328,61 грн. витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи; 1697,27 грн. витрат по оплаті державного мита та 217,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.08.2011р. державним виконавцем першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 було винесено акт опису й арешту майна з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 13.05.2011 р. у справі №5/845.

24.04.2014р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 було винесено постанови про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться в ПАТ"Оксібанк", ПАТ "КБ "Хрещатик", ПАТ "Промінвестбанк", ПАТ "Надра".

29.04.2014р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 було винесено постанову про арешт коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми заборгованості 174970,68грн.

12.04.2016р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 було винесено акт опису й арешту майна з виконання зведеного виконавчого провадження.

Як убачається зі змісту скарги від 22.06.2016р. про на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому заявник посилається на порушення ДВС ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вартість описаного майна та арештованого майна - будівлі адмінбудинку становить 3000000грн., що перевищує загальну суму заборгованості ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" за зведеним виконавчим провадженням, яка становить 348090,00 грн.

Дослідивши подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.

Так, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території (ч.4 ст.13, ч.1 ст.55, ч.5 ст.124).

Згідно із ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.115 та ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Приписами ст. 19 Конституції України на органи державної влади, їх посадових осіб покладено обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 121-2 ГПК України передбачене право подання стягувачем, боржником або прокурором скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ст. 2 Закону).

У статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" зазначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу" зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У ч. ч. 2, 3 ст. 27 Закону зазначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому ч. 3 ст. 11 Закону надає державному виконавцеві у процесі здійснення виконавчого право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому. Відповідно до вказаної скарги скаржник просить визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р.

Скарга мотивована, зокрема, тим, що ДВС порушено ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вартість описаного майна та арештованого майна - будівлі адмінбудинку становить 3000000грн., що перевищує загальну суму заборгованості ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" за зведеним виконавчим провадженням, яка становить 348090,00 грн.

Арешт майна боржника регламентований положеннями ст. 57 Закону. Так, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна

Як передбачено п. п. 4.1.9, 4.1.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/208024, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки". На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Як убачається з матеріалів справи, з моменту перебування наказу суду від 13.05.2011р. по справі №5/845 на виконанні у державній виконавчій службі позивачу не перераровано грошові кошти.

Не приймаються й доводи скаржника на неправомірність накладення арешту на приміщення адмінбудинку, оскільки у постанові про арешт майна міститься заборона здійснювати відчуження майна лише в межах суми боргу.

При цьому судом враховуються положення п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в яких зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Дослідивши та оцінивши в сукупності всі надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо складання акту опису та арешту приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому не суперечать нормам Закону України „Про виконавче провадженняВ» . Отже, доводи скаржника про неправомірність опису та арешту майна визнаються неправомірними.

Отже, скаргу ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд", м.Хмельницький на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м. Хмельницькому, визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р. необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд", м.Хмельницький на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м. Хмельницькому, визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р. відхилити.

Головуючий суддя І.В. Грамчук

Суддя В.В. Магера

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук.4 прим.:

1 - до справи,

2 - Приватному підприємству "Владогор" (АДРЕСА_1, .;

3 -Публічному акціонерному товариству "Фірма" Хмельницькбуд", м. Хмельницький (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109 .;

4 - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області.