Постанова

від 05.09.2016 по справі 5/845-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа № 5/845-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився

від боржника: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 13.05.2016р.

від ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд", м.Хмельницький

на ухвалу господарського суду Хмельницької області

за скаргою на дії державного виконавця

від 27.07.16 р. у справі № 5/845-10 (суддя Грамчук І.В. суддя Магера В.В.,

суддя Димбовський Б.О.)

за позовом Приватного підприємства "Владогор", м.Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд", м.Хмельницький

про стягнення заборгованості за договорами позики у розмірі 115000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі №5/845-10 скаргу ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд" на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому, визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р., - відхилено.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Фірма "Хмельницькбуд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким вимоги скарги на дії державного виконавця задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що відповідно до ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на кошти та майно боржника може бути у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Відповідно до п.3.8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. На сьогоднішній день описано та накладено арешт на рухоме майно ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" на суму 3956100,00грн.. Так, державним виконавцем тричі проводився опис та арешт майна, зокрема: - 23.08.2011р. було описано та арештовано майно ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" на суму 46100грн.; - 01.11.2011р. було описано та арештовано майно на суму 50000,00грн.; - 12.02.2016р. було описано баштовий кран на суму 800000,00грн. та автомобіль ЗІЛ на суму 60000,00грн.;

- вказує на те, що вказане майно не передавалось відповідачем для реалізації, що могло задовільнити вимоги стягувача. Так, відповідно до п.п.4.5.8 - 4.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від (02.04.2012р. №512/5, в разі, якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем, а якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його повторної уцінки, державний виконавець пропонує стягувачу (стягувачам) залишити це майно за собою. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної ст.44 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно акту опису від 12.04.2016р. вартість описаного та арештованого майна - будівлі адмінбудинку становить 3000000,00грн., що значно перевищує загальну суму заборгованості ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" за зведеним виконавчим провадженням, яка становить 348090,00грн., та можливих витрат на проведення виконавчих дій, виконавчого збору та штрафів. В зв'язку з цим, вважає, дії державного виконавця по опису та арешту будівлі адмінбудинку неправомірними;

- покликається на те, що судом першої інстанції невірно було застосовано ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що арешт на кошти та майно боржника може бути у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів. Враховуючи, що державним виконавцем було описано та арештовано рухоме майно ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" (автомобіль, баштовий кран, верстати, обладнання тощо) на суму 956100,00грн., що є достатнім для проведення стягнення та закінчення виконавчого провадження, арешт нерухомого майна ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" на суму 3000000,00грн. є порушенням вимог ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 05.09.2016р..

01.09.2016р. до суду від Приватного підприємства "Владогор" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від 29.08.2016р., в якому останнє просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі №5/845-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також, у заяві від 29.08.2016р. просить розглядати справи за відсутності його представника.

05.09.2016р. на електронну адресу суду від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області надійшло клопотання від 05.09.2016р. №2351 про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із неможливістю його представника прибути в судове засідання.

Згідно абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006р. №1-5/45 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст.6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Також, колегія суддів звертає увагу заявника клопотання про відкладення розгляду справи, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України з числа своїх працівників, а неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

З врахуванням вищенаведеного, а також приписів ч.2 ст.102 України, в судовому засіданні 05.09.2016р. судова колегія не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні вказаного вище клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, ухвалою суду від 22.08.2016р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Представник боржника в судовому засіданні 05.09.2016р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу господарського суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі №5/845-10 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким вимоги скарги на дії державного виконавця задоволити.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

Стягувач та ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області в судове засідання 05.09.2016р. не з'явились.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників відсутніх учасників судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення представника боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. у справі №5/845-10, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р., позов Приватного підприємства "Владогор" до Публічного акціонерного товариства "Фірми "Хмельницькбуд" про стягнення заборгованості за договорами позики в сумі 184004,00грн. задоволено частково (а.с.115-117, 176-182, т.1).

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фірми "Хмельницькбуд" на користь Приватного підприємства "Владогор" 110000,00грн. основного боргу, 51760,65грн. інфляційних втрат, 7966,46грн. 3% річних, 3328,61грн. витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи; 1697,27грн. витрат по оплаті державного мита у розмірі та 217,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову, а саме в частині стягнення 5000,00грн. основного боргу, 7515,35грн. інфляційних та 1761,54грн. - 3% річних - відмовлено.

13.05.2011р. на виконання вказаного вище рішення видано наказ №5/845-10 (а.с.193, т.1).

30.06.2016р. на адресу господарського суду Хмельницької області від ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд" надійшла скарга на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому. Відповідно до вказаної скарги скаржник просить визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р. (а.с.1-2, т.2).

Обґрунтовуючи заяву, заявник покликається на ст.6, 57 Закону України "Про виконавче провадження". Звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на кошти та майно боржника може бути у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Відповідно до п.3.8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №52/5 за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Звертає увагу на те, що державним виконавцем тричі проводився опис та арешт майна заявника. Так, 23.08.2011р. було описано та арештовано майно ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" на суму 46100,00грн.. 01.11.2011р. було описано та арештовано майно на суму 50000,00грн.. Дане майно передавалось відповідачем для реалізації, що на їх думку могло частково задовольнити вимоги боржника. Відповідно до п.п.4.5.8-4.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, в разі якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем, а якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його повторної уцінки, державний виконавець пропонує стягувачу (стягувачам) залишити це майно за собою. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної ст.44 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно акту опису від 12.04.2016р. вартість описаного та арештованого майна - будівлі адмінбудинку становить 3000000,00грн., що перевищує загальну суму заборгованості ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" за зведеним виконавчим провадженням, яка становить 348090,00грн. та витрат на проведення виконавчих дій, виконавчого збору та штрафів. Стверджує, що ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд" володіє рухомим і нерухомим майном нижчої вартості. Вважає, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області вживаються дії (призначення оцінювача для оцінки вартості приміщення адмінбудівлі) по підготовці та реалізації приміщення адмінбудівлі ПАТ "Фірми "Хмельницькбуд", чим порушуються вимоги ст.66 Закону України "Про виконавче провадження".

Протоколом передачі від 01.07.2016р. судової справи скаргу на дії державного виконавця передано складу колегії суддів: Грамчук І.В. - головуючий, судді: Заверуха С.В., Смаровоз М.В.

Розпорядженням № 21/16 від 02.07.2016р. відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 5/845-10.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.07.2016р. визначено склад колегії: ОСОБА_2 - головуючий, судді - Смаровоз М.В., Димбовський В.В.

За розпорядженням № 23/16 від 14.07.2016р. в.о. керівника апарату суду відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та за службовою запискою судді, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів подальший розгляд справи призначено у колегіальному складі суддів: Магера В.В., Димбовський В.В. та Грамчук І.В. - головуючий, а тому справу прийнято до розгляду по суті колегією суддів із повторним зобов'язанням сторін повністю виконати вимоги суду, викладені у відповідній ухвалі по справі.

Приватне підприємство "Владогор" у запереченнях на скаргу заперечує проти вимог, зазначених в скарзі в повному обсязі та вважає подану скаргу не обґрунтованою, а дії скаржника такими, що спрямовані на навмисне невиконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. у справі №5/845-10. Звертає увагу суду на той факт, що Публічне акціонерне товариство "Фірма "Хмельницькбуд" навмисно затягує процес виконання рішення суду ще з 2010 року тобто більше 5 років. Рішення суду перебуває на примусовому виконанні в державній виконавчій службі м. Хмельницького з 2011 року. Скаржник зазначає про порушення державним виконавцем процедури опису майна для її подальшої реалізації та про порушення виконавцем ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" (черговість реалізації майна). Проте, виконавцем ще з 2011 року неодноразово здійснювались виконавчі дії по опису менш коштовного майна - станки, технологічні преси і т.д. (копія акту від 23.08.2011р.), рухомого майна (копія акту від 01.11.2011р.). За весь цей час на рахунок ПП "Владогор" від скаржника не надійшло ні копійки. А в оскаржуваній постанові про арешт майна від 12.02.2016р. державний виконавець чітко зазначив, що арешт накладається на адмінбудівлю лише в межах суми стягнення, а не на все майно. Основним видом діяльності ПАТ В«Фірма "Хмельницькбуд" є будівництво, реконструкція будинків, споруд. Тобто на сьогодні дана діяльність є рентабельною та високоприбутковою. Державним виконавецем неодноразово робились спроби стягнення коштів боржника, а саме арешт рахунків в банках задля виконання рішення суду. Проте, як виявилось, у скаржника їх було 15, а коштів на жодному з них не виявилось. Директор ПП "Владогор" в 2014 році неодноразово звертався до правоохоронних органів, що не дало позитивного результату. Тому, на підставі вищевикладеного, ПП "Владогор" просить суд відмовити скаржнику в задоволені його вимог щодо визнання дій, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі і гаражів по вул. Володимирській, 109 в м.Хмельницький та скасуванні постанови від 12.02.2016р. про арешт зазначеного приміщення.

У поясненнях від 27.07.2016р. ДВС заперечило проти вимог скарги та повідомило, що в межах зведеного виконавчого провадження державними виконавцями накладено арешт на грошові кошти боржника, що перебувають у банківських установах. Грошові кошти достатні для погашення заборгованості відсутні, що підтверджується і боржником у своїх зверненнях до органу державної виконавчої служби. Відповідно до вимог ст.ст.11, 32, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем вжито заходи примусового виконання спрямовані на повне та належне виконання виконавчих документів. При цьому накладено арешт на належне боржнику рухоме та нерухоме майно та проведено опис належних боржнику транспортного засобу, баштового крану та офісного приміщення. Ці дії проведені у межах та у спосіб визначені Законом України "Про виконавче провадження" без порушень. Так, ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання є, в тому числі, звернення стягнення на грошові кошти та майно боржника, а ст.52 зазначеного Закону встановлено, що таке звернення стягнення на майно полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У зв'язку з тим, що грошові кошти відсутні, самостійно боржником заборгованість не виплачується, державний виконавець вимушений вживати заходи щодо звернення стягнення на майно боржника.

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі №5/845-10 скаргу відхилено (а.с.68-70, т.2).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В силу ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно з ч.5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України визначає, що рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч.1 ст.116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

Згідно з ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як визначено ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", яка надає державному виконавцеві у процесі здійснення виконавчого право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Суду у справі Янголенко проти України, no.14077/05, від 10.12.2009р.).

Пункт 1 ст.6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст.6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, no.15729/07, від 05.07.2012р.).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, накази господарських судів.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За приписами ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.2011р. державним виконавцем першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 на підставі заяви стягувача винесено акт опису й арешту майна з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 13.05.2011р. у справі №5/845 про стягнення з "Фірми "Хмельницькбуд" на користь Приватного підприємства "Владогор" 110000,00грн. основного боргу, 51760,65грн. інфляційних втрат, 7966,46грн. 3% річних, 3328,61грн. витрат по сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи; 1697,27грн. витрат по оплаті державного мита та 217,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.9-10, 62-63, т.2).

23.08.2011р. державним виконавцем першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 складено акт опису й арешту майна з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 13.05.2011р. у справі №5/845 (а.с.11-12, 60-61, т.2).

24.04.2014р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 винесено постанови про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться в ПАТ "Оксібанк", ПАТ "КБ "Хрещатик", ПАТ "Промінвестбанк", ПАТ "Надра" (а.с.41, 43, 45, 47 т.2).

29.04.2014р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми заборгованості 174970,68грн. (а.с.39, т.1)

12.02.2016р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 складено акт опису й арешту майна з виконання зведеного виконавчого провадження, згідно якого описано і накладено арешт на майно, а саме: кран баштовий QTZ-80, НОМЕР_1, з/н W080005, усього описано майна на суму 800000,00грн. (а.с.51, т.2).

12.02.2016р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 складено акт опису й арешту майна з виконання зведеного виконавчого провадження, згідно якого описано і накладено арешт на майно, а саме: автомобіль ЗИЛ ММЗ - 4502, р/н 37-36 ЧМП, шасі 3217192, усього майна описано на суму 60000,00грн. (а.с.49, т.2).

12.02.2016р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на адмінбудинок загальною площею 1136,6м.кв., розташований за адресою, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109; - гараж №5 площею 30,8м.кв., розташований за адресою, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109, гараж №6 площею 30,4м.кв., розташований за адресою, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109; гараж №7 площею 16,2м.кв., розташований за адресою, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109; гараж №8 площею 20,2м.кв., розташований за адресою, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109, що належить боржнику ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" у межах суми звернення стягнення: 122082,81грн. (а.с.59, т.2).

12.04.2016р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 складено акт опису й арешту майна з виконання зведеного виконавчого провадження, згідно якого описано і накладено арешт на майно, а саме: приміщення адмінбудинку загальною площею 1136,6м.кв., розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109, приміщення трьохповерхове з підвалом, цегляне, фасад з облицюванням плиткою. сього майна описано на суму 3000000,00грн. (а.с.48, т.1).

З матеріалів справи вбачається, що боржник звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому. Відповідно до вказаної скарги скаржник просить визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р..

За приписами ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

У відповідності до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Як передбачено п.4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/208024, після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт, В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Відповідно до п.4.2.2 Інструкції, акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Згідно п.3.8.2 Інструкції, за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Виконавчий збір за зведеним виконавчим провадженням стягується окремо за кожним виконавчим провадженням, об'єднаним у зведене, у розмірі 10 відсотків суми, виплаченої стягувачу за таким окремим виконавчим провадженням.

Пунктом 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як свідчать матеріали справи, з моменту перебування наказу суду від 13.05.2011р. у справі №5/845 на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області грошові кошти за ним Приватному підприємству "Владогор" так і не було перераховано, тобто наказ суду не виконано та докази такого виконання у матеріалах справи відсутні.

В подальшому державним виконавцем було складено акти опису й арешту майна з виконання зведеного виконавчого провадження та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Водночас, скарга та апеляційна скарга боржника вмотивована тим, що ДВС порушено ст.ст.57, 66 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вартість описаного майна та арештованого майна - будівлі адмінбудинку становить 3000000грн., що перевищує загальну суму заборгованості ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" за зведеним виконавчим провадженням, яка становить 348090,00грн..

Однак, вказане обґрунтування скаржника на неправомірність накладення арешту на приміщення адмінбудинку до уваги колегії суддів не береться оскільки у постанові про арешт майна боржника міститься заборона здійснювати відчуження майна лише в межах суми боргу.

Отже, враховуючи вище вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця щодо складання акту опису та арешту приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому не суперечать нормам Закону України "Про виконавче провадження", а тому скаргу ПАТ "Фірма" Хмельницькбуд" на дії державного виконавця, які полягають в неправомірному описі та арешті приміщення адмінбудівлі та гаражів по вул.Володимирській,109 в м.Хмельницькому, визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати останнього скасувати акт опису та арешту майна від 12.02.2016р., скасувати постанову про арешт приміщення адмінбудівлі та гаражів від 12.02.2016р. необхідно відхилити.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд", наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

За наведених обставин, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі №5/845-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 27.07.2016р. у справі №5/845-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд", м.Хмельницький - без задоволення.

2. Справу №5/845-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - ПП "Владогор" (29000, АДРЕСА_1),

3 - Публічне акціонерне товариство "Фірма "Хмельницькбуд"

(29000, м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109),

4 - Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Хмельницькій області

(29000, м.Хмельницький, вул.Тернопільська 13/2),

5 - в наряд.