Постанова

від 26.07.2016 по справі 910/28462/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р. Справа№ 910/28462/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Грицюк Н.В. (дов. № 29/10 від 29.10.2015 р.);

Мольченко В.Г (дов. від 29.10.2015 р.)

від відповідача: Клименко О.А. (дов. від 23.12.2015 р.)

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016

по справі №910/28462/15 (суддя: Пінчук В.І. )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ"

до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський"

про стягнення 4 725 091, 09 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 4 725 091,09 грн., з яких: 2 515 326,10 грн. основний борг, 258 538,87 грн. - 3% річних та 1 951 226,12 грн. збитки від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2016 р. по справі № 910/28462/15 позов ТОВ "Будівельна компанія "СБМУ" до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 4 725 091, 09 грн. - задоволено. Стягнуто з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ТОВ "Будівельна компанія "СБМУ" 2 515 326 грн. основного боргу, 258 538 грн. 87 коп. - 3% річних, 1 951 226 грн. 12 коп. збитків від інфляції.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що роботи, передбачені договором підряду №5/04/10 від 09.04.2010 р., були виконанні ПАТ " Трест " Київміськбуд-3 " на загальну суму 95928156,81 грн., проте відповідачем виконані роботи були оплачені лише частково в розмірі 93 412 830,69 грн., з яких по договірному забезпеченню сплачено 1 139 059,50 грн., а залишок заборгованості 2 515 326,10 грн., з яких: заборгованість по оплаті договірного забезпечення становить 2 495 376,88 грн. та 19 949,22 грн. заборгованість за проміжними платежами за виконанні БМР. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20.10.2015 р. право вимагати оплати заборгованості за договором підряду від 09.04.2010 р. №5/04/10 та додатковим угодам №1 від 29.11.2010 р., №2 від 30.11.2010 р., №3 від 05.11.2010 р., №4 від 11.04.2011 р., №6 від 28.05.2012 р., №7 від 31.10.2012 р., № 8 від 17.01.2013 р. від ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2016 р. відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016 р. по справі № 910/28462/15 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом не було надано належної оцінки умовам договору, а саме тій обставині, що кошти на рахунки компанії не надійшли від замовника, чим порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт вказав на те, що задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції грубо порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки в матеріалах справи відсутні докази та документи, підтверджуючі виконання будівельних робіт на суму 474 797,61 грн. Також, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки ні тій обставині, що кошти позивачу мали сплачуватися за умови надходження коштів від замовника, ні тій обставині, що строк позовної давності закінчився для звернення до суду. Також, скаржником вказано, що позивачем невірно вказано строк початку нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

25.03.2016 р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив рішення місцевого суду залишити без змін.

В подальшому розгляд справи відкладався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. та призначено справу до розгляду.

В подальшому розгляд справи відкладався.

21.07.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява з розрахунком, в якій позивач зазначив, що рішення місцевого суду підлягає зміні, так як позовні вимоги заявлені за період з 14.05.2012 року по 14.11.2012 рік (3% річних в сумі 37 844,16 грн.) є необґрунтованими.

В судовому засіданні 26.07.2016 року представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, а рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016 р. просив залишити без змін.

В судовому засіданні 26.07.2016 року представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016 р. - скасувати.

Представник третьої особи у судове засідання 26.07.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.04.2010 р. між публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (генпідрядник, відповідач) та публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-3" (головний підрядник) було укладено договір підряду № 5/04/10 на виконання робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино - місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 55 та додаткові угоди до нього, відповідно до умов якого головний підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський» (роботи), розташованого за адресою: 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва, Україна, а генпідрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. (том 1, а.с. 39-63).

Відповідно до п. 1.5. договору підряду № 5/04/10 головний підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та засобами або залученими силами, у строки, визначені календарним планом виконання робіт, у відповідності із затвердженою проектною документацією, технічними умовами та чинним законодавством України (в тому числі держаними будівельними нормами та правилами, правилами та стандартами щодо спортивних спору, вимог УЕФА).

Згідно з п. 2.1. договору підряду № 5/04/10 (в редакції додаткової угоди № 8 від 17.01.2013 р.) договірна ціна становить 95 928 156,81 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 15 988 026,14 грн.

Відповідно до п. 3.1.2. договору підряду № 5/04/10 генпідрядник здійснює оплату виконаних головним підрядником робіт на протязі 10 банківських днів у наступному місяці за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за формою № КБ-3 за фактично виконані головним підрядником роботи по цьому договору з урахуванням (тобто за виключенням) авансу сплаченого відповідно до п. 3.1.1. договору та договірного забезпечення згідно з п. 3.1.4.

Згідно з п. 3.1.3. договору підряду № 5/04/10 проміжні платежі за виконані роботі здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за приблизною (динамічною) договірною ціною за умови надходження коштів від замовника.

Відповідно до п. 3.1.4. договору підряду № 5/04/10 договірне забезпечення зобов'язань головного підрядника у розмірі п'яти відсотків від вартості фактично виконаних робіт звітного місяця утримується генпідрядником та сплачується головному підряднику у двотижневий термін з дати прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва відповідно до чинного законодавства України за умови надходження коштів від замовника.

Згідно з п. 3.1.5. договору підряду № 5/04/10 кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акти готовності об'єкту до експлуатації, затвердженого в установленому порядку, видачі сертифіката відповідності, що складається Держархбудінспецією та її територіальними органами відповідно до постанови КМУ від 08.10.08 р. № 923 та лише за умови надходження коштів від замовника.

Відповідно до п.п. 6.2.1. договору підряду № 5/04/10 головний підрядник має право на отримання від генпідрядника авансу та оплати належно виконаних робіт та прийнятих генпідрядником робіт у порядку та на умовах, визначених цим договором при умові надходження коштів від генпідрядника.

Згідно з п. 8.1. договору підряду № 5/04/10 (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.11.2010 р.) з метою обліку виконаних робіт, проведення їх оплати відповідно до договору, сторони щомісячно, починаючи з місяця, в якому розпочато виконання робіт і кожного наступного місяця, в якому вони виконуються (звітній місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним, підписують акт № КБ-2в та довідку КБ-3 на виконаний головним підрядником обсяг робіт за звітний місяць, проект яких складає у чотирьох примірниках, підписує, скріплює печаткою і передає генпідряднику головний підрядник до 30 числа звітного місяця.

Відповідно до п. 8.2. договору підряду № 5/04/10 генпідрядник протягом 5 робочих днів з дати одержання від головного підрядника акту КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць перевіряє обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписує вказані документи і передає їх в двох примірниках головному підряднику.

Згідно з п. 13.1. договору підряду № 5/04/10 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-3" на виконання умов договору підряду № 5/04/10 було виконано комплекс робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино - місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу " Олімпійський ", за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, на суму 95 928 156,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за період квітень 2010 р. - жовтень 2012 р. форми № КБ-2в, які підписані сторонами договору, замовником (НСК «Олімпійський), субпідрядниками та скріплені печатками підприємств, та довідками про вартість виконаних робіт та витрат за період квітень 2010 р. - жовтень 2012 р.(т.1 а.с.63-83, 105-251, т.2, т.3, т.4)

Як зазначає позивач в позовній заяві, з січня 2011 року сторонами було зменшено розмір договірного забезпечення до 2%, що відображено у подальшому у перерахованих вище довідках №КБ-3 та актах № КБ-2в за період з січня 2011 р.

16.09.2011 р. був підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації щодо І черги будівництва " Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК " Олімпійський " по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва ", на підставі якого виданий Сертифікат № 16511051950 від 06.10.2011 р. про закінчення І черги будівництва.

23.04.2012 р. був підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації щодо ІІ черги будівництва, І пусковий комплекс " Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК " Олімпійський " по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва ", на підставі якого виданий сертифікат № 16512067396 від 28.04.2012 р. про закінчення І пускового комплексу ІІ черги будівництва.

Як зазначає позивач, відповідачем роботи були оплачені частково на суму 93 412 830,69 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед ПАТ «Трест «КМБ-3» у сумі 2 515 326,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2014 р., відповідно до якого станом на 01.12.2014 р. у відповідача існує заборгованість на користь ПАТ «Трест «КМБ-3» у сумі 2 515 326,10 грн. (т.1 а.с. 84).

20.10.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "СБМУ" (позивач, цедент) та публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд - 3" (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд - 3" (цедент, головний підрядник) відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" (позивача, цесіонарія) право вимоги належне цеденту, внаслідок чого цесіонарій стає кредитором у правовідносинах з публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (відповідачем, боржником, генпідрядником), які первісно виникли внаслідок виконання цедентом на користь боржника (відповідача) підрядних робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу " Олімпійський ", який розташований за адресою: 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва ( договір підряду № 05/04/10 від 09.04.2010 р. ), котрі оформлені відповідними актами приймання виконаних робіт/послуг згідно даних бухгалтерського обліку цедента на загальну суму 95 928 156,80 грн. (т.1 а.с.20)

Відповідно до п. 2 договору про відступлення права вимоги від 20.10.2015 р. за зобов'язаннями, зазначеними в п. 1 даного договору, цедент відступає, а до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" виконання зобов'язань по сплаті на користь цесіонарія 2 515 326,11 грн. основного боргу за виконані роботи на об'єкті боржника з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу " Олімпійський ", що розташований за адресою: 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва, Україна (договір №5/04/10 від 09.04.2010 р. ), 3% річних та інфляційних втрат, що виникли або виникнуть внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язань по оплаті вказаного основного боргу (за договором №5/04/10 від 09.04.2010 р. ) та у зв'язку із незаконним користуванням коштами, та будь-яких похідних з/від вказаного основного боргу вимог.

Згідно з п. 4. договору про відступлення права вимоги від 20.10.2015 р. моментом переходу права вимоги за зобов'язаннями, визначеними в п. 1, 2 цього договору, від цедента до цесіонарія є момент підписання даного договору обома його сторонами та скріплення його печатками.

20.10.2015 р. цедент передав цесіонарію за актом приймання-передачі документи, які посвідчують право вимоги, що відступається за даним договором цесії, а саме договір підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 р., додаткові угоди до нього, довідки форми № КБ-3 та акти виконаних робіт форми № КБ-2в.

30.10.2015 р. ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та позивач листами повідомили відповідача, що ТОВ «Будівельна компанія «СБМУ» стало кредитором у правовідносинах з ПАТ «ХК «Київміськбуд», які первісно виникли внаслідок виконання ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» на користь боржника підрядних робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський», розташованого за адресою: 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва, Україна (договір № 5/04/10 від 09.04.2010 р.) та просили виконати зобов'язання щодо оплати вказаних підрядних робіт на користь нового кредитора - ТОВ «Будівельна компанія «СБМУ».

Проте, як зазначає позивач, відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт за договором № 5/04/10 від 09.04.2010 р. виконано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що роботи, передбачені договором підряду №5/04/10 від 09.04.2010 р., були виконанні ПАТ " Трест " Київміськбуд-3 " на загальну суму 95928156,81 грн., проте відповідачем виконані роботи були оплачені лише частково в розмірі 93412830,69 грн., з яких по договірному забезпеченню сплачено 1139059,50 грн., а залишок заборгованості 2515326,10 грн., з яких: заборгованість по оплаті договірного забезпечення становить 2495376,88 грн. та 19949,22 грн. заборгованість за проміжними платежами за виконанні будівельно-монтажних робіт. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20.10.2015 р. право вимагати оплати заборгованості за договором підряду від 09.04.2010 р. №5/04/10 та додатковим угодам №1 від 29.11.2010 р., №2 від 30.11.2010 р., №3 від 05.11.2010 р., №4 від 11.04.2011 р., №6 від 28.05.2012 р., №7 від 31.10.2012 р., № 8 від 17.01.2013 р. від ПАТ " Трест " Київміськбуд-3 " перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія " СБМУ ".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції про задоволення стягнення суми основної заборгованості зважаючи на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору підряду, згідно якого в силу вимог ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодекс України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. № 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві", який був чинний на момент спірних правовідносин, затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві: № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати".

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-3" на виконання умов договору підряду № 5/04/10 було виконано комплекс робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино - місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу " Олімпійський ", за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, на суму 95 928 156,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за період квітень 2010 р. - жовтень 2012 р. форми № КБ-2в, які підписані сторонами договору, замовником (НСК «Олімпійський), субпідрядниками та скріплені печатками підприємств, та довідками про вартість виконаних робіт та витрат за період квітень 2010 р. - жовтень 2012 р.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем роботи були оплачені частково на суму 93 412 830,69 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-3" у сумі 2 515 326,10 грн.

Як вже зазначалось, до позивача відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20.10.2015 р. перейшло право вимоги від публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-3" за договором № 5/04/10 від 09.04.2010 р. щодо виконання зобов'язань по сплаті 2 515 326,10 грн. основного боргу та 3 % річних і інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконуючи умови договору, відповідач, як генпідрядник, за приписами частини 1 статті 853 ЦК України, одержавши від позивача акти виконаних будівельних робіт КБ-2в за спірний період, підписав їх без зауважень, не виявивши відступів від умов договору, проти об'єму виконання робіт за спірний період не заперечував, у зв'язку з чим відповідач не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 р.

Вимогами 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, заперечення відповідача щодо неоплати товару у зв'язку з тим, що відповідно до п. 3.1.4. оплата виконаних підрядних робіт здійснюється лише за умови надходження коштів від замовника, колегією суддів до уваги не береться, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України договірна умова про необхідність отримання бюджетних коштів від третьої особи не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12.

Щодо доводів скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази та документи, підтверджуючі виконання будівельних робіт на суму 474 797,61 грн., а довідка ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» від 20.10.2015 р., в якій зазначається про втрату первинних документів на суму 474 797,61 грн. не є належним доказом втрати документів та підставою для здійснення розрахунків, колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з п. 1.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 88 від 24.05.1995 р., положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до 6.10. цього положення у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

В матеріалах справи міститься акт від 11.06.2014 р., який складений представником ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» та представником СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго», та в якому зазначено, що СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» 07.06.2014 р. проводили гідравлічні випробування тепломереж по вул. Леваневського. Внаслідок даних випробувань було затоплено всі напівпідвальні приміщення будинку № 5 по вул. Леваневського, 5, де розташований офіс ПАТ «Трест Київміськбуд-3». (том 6, а.с. 43).

Відповідно до п. 4.5.4. Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Державного комітету архівів України № 16 від 16.03.2001 р. та чинних на момент складання актів, у разі встановлення в процесі експертизи цінності фактів нестачі документів і справ, що рахуються за номенклатурою, відповідними структурними підрозділами установи здійснюється їх розшук. У разі негативного результату розшуку керівник установи за поданням ЕК та архіву затверджує акт про нестачу архівних справ (документів) (додаток 6), створює комісію зі службового розслідування, призначає службове розслідування і видає наказ про притягнення до відповідальності осіб, винних у втраті документів або справ. Довідка про причини відсутності документів або справ, підписана керівником відповідного структурного підрозділу, передається до архіву установи.

12.06.2014 р. ПАТ «Трест Київміськбуд-3» було складено акт, відповідно до якого комісією, яка була створена згідно наказу № 55 від 11.06.2014 р., було проведено розслідування факту затоплення підвальних приміщень товариства по вул. Леваневського 5, та в результаті якого було встановлено, що 07.06.2014 р. СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» 07.06.2014 р. проводили гідравлічні випробування тепломережі, в результаті чого вода проникла в підвальне приміщення офісу товариства, де знаходяться архівні документи. Відповідно до відмітки затікання на стінах, рівень води в даних приміщеннях сягав біля 50 см. Нижні полиці стелажів розташовані на рівні 15 см. від підлоги, тому водою було залито документи. В зв'язку з вихідними трьома днями (святкові), роботи по усуненню наслідків затоплення проводились 10 червня 2014 р. Але незважаючи на такі заходи, значна частина архівних документів повністю затекла, що виключає подальше їх збереження. Враховуючи вищевикладене, комісія ПАТ «Трест Київміськбуд-3» прийшла до висновку, що документи невиправно пошкоджені.

Крім того, 20.10.2015 р. ПАТ «Трест Київміськбуд-3» було видано довідку, в якій останній повідомляє, що 07.06.2014 р. в підвальних приміщеннях будинку № 5 по вул. Леваневського, де розташований офіс ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», внаслідок гідравлічних випробувань тепломереж СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» по вул. Леваневського, у зв'язку із розмоканням, втрачено наступні документи, складені по будівництву підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції НСК «Олімпійський» по вулиці Червоноармійській, 55 (договір № 5/04/10 від 09.04.2010 р.) - акт ТФ КБ-2в за травень 2011 р. на суму 54 378,00 грн., акт ТФ КБ-2в за травень 2011 р. на суму -65 327,75 грн., акт ТФ КБ-2в за січень 2011 р. на суму 340 172,40 грн., акт ТФ КБ-2в за листопад 2011 р. на суму -14 919,46 грн., а всього на загальну суму 314 303, 19 грн. (54 378,00 грн. + (-65 327,75 грн.) + 340 172,40 грн. + (-14 919,46 грн.)).

Таким чином, позивачем було доведено допустимими доказами факт втрати документів, а саме актів форми КБ-2в внаслідок затоплення підвального приміщення будинку № 5 по вул. Леваневського, де розташований офіс ПАТ «Трест «Київміськбуд-3».

Окрім іншого, третьою особою було надано до суду апеляційної інстанції разом з поясненнями акт ТФ КБ-2в за травень 2011 р. на суму -65 327,75 грн. та акт ТФ КБ-2в за травень 2011 р. на суму 54 378,00 грн., які були втрачені ПАТ «Трест Київміськбуд-3».

Також колегія суддів звертає увагу на те, що факт виконання за втраченими актами виконаних робіт за договором підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 р. не заперечувалось відповідачем у судових засіданнях. (т.7 а.с.139-146)

Згідно з рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2014 р., у справі № 910/5946/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" про стягнення 32 388 699,71 грн. позов публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задоволено повністю, стягнуто з державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" на користь публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 32 229 440 грн. 85 коп. - основного боргу за договором генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 р.

Відповідно до вищевказаного рішення суду було встановлено невиконання державним підприємством "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" обов'язку в частині оплати вартості виконаних робіт за період з грудня 2008 року по грудень 2012 року перед публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" за договором генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 р..

Як вбачається з матеріалів справи, між державним підприємством "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" (замовник) та публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (генеральний підрядник) був укладений договір генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 р. (т.6 а.с.227) на виконання робіт з реконструкції НСК «Олімпійський» по вул. Червоноармійській, 55, відповідно до умов якого генпідрядник зобов'язується виконати роботи з реконструкції НСК «Олімпійський», розташований по вул.. вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі міста Києва, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 6.2.3. договору № 2-2008 від 28.11.2008 р. генпідрядник (ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд") мало право залучати субпідрядників для виконання цього договору, залишаючись при цьому відповідальним за їх дії перед замовником (НСК «Олімпійський»), а тому відповідач скористався своїм правом, наданим договором № 2-2008 від 28.11.2008 р., та залучив субпідрядника до виконання робіт з реконструкції НСК «Олімпійський» - ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», з яким уклав договір підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, встановлені рішенням суду від 19.11.2013 р., яке набрало законної сили відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 24.02.2014 р., факти належного виконання зобов'язання відповідача (ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд") з виконання повного комплексу робіт з реконструкції НСК «Олімпійський» за період з грудня 2008 року по грудень 2012 року за договором генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 р. та його прийняття замовником (НСК «Олімпійський») є також належним доказом факту виконання ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» підрядних робіт за договором підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 р. за період квітень 2010 р. - жовтень 2012 р., який укладений відповідачем (ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд") з субпідрядником (ПАТ «Трест «Київміськбуд-3») для виконання договору генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 р.

Також, зазначені вище обставини спростовують твердження відповідача про те, що акти приймання виконаних будівельних робіт стосуються різних договорів (одні договору № 5/04/10, а інші договору № 2-2008), оскільки акти виконаних робіт, які надані позивачем на підтвердження наявності заборгованості і містяться в матеріалах справи, підписувались у формі єдиного документу: замовником ДП «НСК «Олімпійський», генпідрядником ПАТ «ХК «Київміськбуд», головним підрядником (субпідрядною організацією) та іншими судпідрядниками, що були задіяні у даних конкретних роботах, що оформлювались за формою актів № КБ 2в, а тому в даних актах форми № КБ-2в вказувався основний договір № 2-2008 від 28.11.2008 р., який був укладений безпосередньо між замовником та генпідрядником.

Щодо твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було надано оцінки тій обставині, що строк позовної давності закінчився до звернення позивача до суду, колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У статті 260 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 262 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядок обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з приписами ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 2 пп. 4.4.1 п. 4.4 постанови № 10 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Таким чином, підписавши 01.12.2014 р. акт звірки взаємних розрахунків, відповідач визнав існування у нього заборгованості на користь ПАТ «Трест «КМБ-3» у сумі 2 515 326,10 грн., а тому 01.12.2014 р. перебіг позовної давності перервався.

Згідно з ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання строку позовної давності перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено строк звернення до суду з позовом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2 515 326,10 грн. заборгованості за договором підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 р.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 1 951 226 грн. 12 коп. збитків від інфляції та 258 538 грн. 87 коп. - 3% річних, колегія суддів зазначає на наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за виконані підрядні роботи у сумі 2 515 326,10 грн., колегія суддів, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог в частині стягнення з відповідача 1 951 226 грн. 12 коп. збитків від інфляції.

Щодо позовних вимог про стягнення 258 538 грн. 87 коп. 3% річних, то колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем та судом розрахунок 3 % річних, враховуючи заяву позивача, в якій він зазначає, що позовні вимоги за період з 14.05.2012 р. по 14.11.2012 р. в частині 3 % річних на суму 37 844,16 грн. є необґрунтованими, здійснивши власний перерахунок 3 % річних, прийшла до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 220 694 грн. 71 коп. за період з 15.11.2012 р. по 20.10.2015 р.

Відповідач, контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат суду не надав.

Також апелянт вказав, що судом першої інстанції при відмові в задоволенні клопотання про призначення експертизи було обмежено право компанії надати ще один доказ того, що позивачем не було доведено виконання та прийняття компанією будівельних робіт, виконаних з будівництва підземного паркінгу на 248 машиномісць реконструкції НСК «Олімпійський».

Дослідивши матеріали справи та клопотання апелянта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, оскільки у суду були відсутні підстави для призначення судової експертизи, окрім того, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду.

Стосовно клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, то колегія суддів вважає його необґрунтованими та таким що не підлягає задоволенню.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі. Так, відповідно до частини першої ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з нею справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Відповідно до рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до абз. 2 п.3.16 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не зазначено, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи № 910/14542/15 господарського суду міста Києва унеможливить розгляд даної справи, та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою і підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016 р. підлягає скасуванню частково.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016 року у справі № 910/28462/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2016 року у справі № 910/28462/15 скасувати частково та викласти його у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" ( 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код 23527052) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "СБМУ" ( 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код 39540778 ) 2 515 326 ( два мільйона п'ятсот п'ятнадцять тисяч триста двадцять шість ) грн. 10 коп. основного боргу, 220 694 (двісті двадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 71 коп. - 3% річних, 1 951 226 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят одну тисячу двісті двадцять шість ) грн. 12 коп. збитків від інфляції, 70 308 ( сімдесят тисяч триста вісім) грн. 70 коп. судового збору за подання позову.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" ( 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код 39540778 ) на користь публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код 23527052) 779,64 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/28462/15 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко