Рішення

від 16.03.2011 по справі 15/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.11 р. Справа № 15/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства В«Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 03361508)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості в сумі 64031,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 2126 від 04.03.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № 1280 від 31.08.2010 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява комунального підприємства В«Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» м. Маріуполь до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 64031,75 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/19, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 22.02.2011 р. строк вирішення спору продовжено до 23.03.2011 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2006 р. сторони уклали договір № 3426 на відпуск питної води та прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації, яким передбачили наступні умови:

Пунктом 1.3 договору встановлено, що користування питною водою і скидання каналізації в міську мережу допускається лише на основі договору між виконавцем (позивачем) та абонентом (відповідачем) з обов'язковим взаємним виконанням умов договору та з додержанням Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України від 22.06.1994 р. № 165/374.

Згідно п. 1.7 договору самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання та каналізації заборонено.

Відповідно до п. 2.4 договору абонент повинен виконувати всі рекомендації виконавця, спрямовані на поліпшення якісного обліку води в його мережі. У разі відмови абонента виконати ці рекомендації його водокористування вважається безобліковим і витрата води розраховується згідно п. 9.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Пунктом 2.8 договору у випадку, коли витрата води у абонента значно знизилася, збільшилася або витрати води у абонента не відповідає каліброві встановленого водолічильника, абонент зобов'язаний перемонтувати водомірний вузол відповідно до вимог та умов виконавця. Якщо в зазначений термін умови виконавця не виконані або абонент переобладнав водомірний вузол на свій лад, водокористування вважається безобліковим з вини абонента та розрахунок за воду виконується відповідно до п. 9.6 Правил з дня виписування останнього рахунку до дня виконання вимог та умов виконавця.

Згідно п. 2.13 договору кількість води, використаної абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані та зареєстровані у виконавця. У разі відсутності водолічильника, або у разі прострочення державної перевірки водолічильника, виконавець робить нарахування води згідно з нормами водоспоживання, або за п. 9.6 Правил. Спосіб нарахування визначається виконавцем самостійно.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що про об'єм поданої води та приймання стоків між виконавцем та абонентом щомісяця підписується акт. Порядок визначення об'ємів наданих послуг регулюється цим договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України та Правилами прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя. Акт підписується уповноваженими особами виконавця та абонента.

Згідно п. 4.6 договору на підставі акту абонента виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі абонента за місцезнаходженням останнього. Якщо під час вручення рахунку уповноважена особа абонента відсутня або ухиляється від прийому рахунку, останній може бути вручений будь-якому іншому робітнику абонента. У реєстрі вручення рахунків представник виконавця робить запис, кому вручено рахунок та дату вручення. Вручений таким чином рахунок є дійсним та підлягає обов'язковій оплаті. Рахунок також може направляться поштою.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він укладений терміном до 31.12.2006 р., вступає в силу після підписання його сторонами та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не поступить заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду. У разі перегляду цього договору він діє на цих умовах до підписання сторонами нового договору та узгодження розбіжностей.

До спірного договору сторони підписали додатки, перелік яких вказаний в розділі 8 даного договору. Договір № 3426 від 22.11.2006 р. з додатками підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печаток, завірені копії містяться в матеріалах справи.

Згідно додатку 8.1 до спірного договору - дислокації одним із об'єктів, на які подається питна вода і від яких приймаються стоки, є готель „Приазов'яВ» , розташований за адресою м. Маріуполь, пр. Перемоги, 20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 3426 від 22.11.2006 р. ним в період з січня по грудень 2010 р. відповідачу були надані послуги по водопостачанню та водовідведенню на об'єкт - готельний комплекс „Приазов'яВ» , розташований за адресою м. Маріуполь, пр. Перемоги, 20. Факт відпуску питної води та прийому стічних вод позивач підтверджує двосторонніми актами за підписами представників обох сторін за спірний період, завірені копії яких додані до позову.

З акту № 3426- 4 від 21.01.2010 р. вбачається, що під час проведення контрольної перевірки на об'єкті водопостачання - в готельному комплексі „Приазов'яВ» було виявлено доводомірне підключення діаметром 50 мм, у зв'язку з чим нарахований об'єм води по діаметру водопровідного вводу згідно Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України. В даному акті водопостачальником вказаний наступний припис: протягом 3 днів перенести водомір в точку врізання в міський водопровід, доводомірне підключення обрізати з видимим розірванням труби. Завірена копія даного акту міститься в матеріалах справи.

На підставі встановлення факту доводомірного підключення в міський водопровід позивач донарахував відповідачу суму 99790,37 грн. для оплати за отриману питну воду. Вказану суму позивач включив до рахунку на оплату отриманих послуг з водопостачання за січень 2010 р., згідно якого загальна сума склала 101915,82 грн.

Згідно акту № 3426- 4 від 18.06.2010 р. ввід був закритий та опломбований 18.06.2010 р. за наявність заборгованості в сумі 99790,37 грн. та невиконання припису, вказаного в акті № 3426- 4 від 21.01.2010 р., стосовно переносу водоміру в точку врізання в міський водопровід. Завірена копія акту додана до позову.

В акті № 3426- 4 від 07.07.2010 р. представником водопостачальника встановлено, що діаметр доводомірного підключення складає 40 мм, а не 50 мм, як зазначено в акті № 3426- 4 від 21.01.2010 р. З письмових пояснень представників позивача від 15.02.2011 р. та від 16.02.2011 р. вбачається, що зовнішній діаметр труби становить 50 мм, а внутрішній діаметр складає 40 мм, у зв'язку з чим водопостачальником був проведений перерахунок в сторону зменшення суми, яка підлягає оплаті за доводомірне підключення, згідно Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України. За розрахунком позивача така сума склала 64031,75 грн.

Позивач направив відповідачу відкоректований рахунок на оплату послуг водопостачання та водовідведення за січень 2010 р. на суму 64185,12 грн., що підтверджується супровідним листом позивача та фіскальним чеком № 8356 від 24.12.2010 р. Завірені копії листа та чеку, оригінал рахунку містяться в матеріалах справи. Відповідач доводомірне водокористування не оплатив. Крім того, не оплатив вартість отриманих послуг у грудні 2010 р. (розрахунок суми позову міститься в матеріалах справи), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 64031,75 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечував тим, що під час проведення контрольної перевірки в готельному комплексі „Приазов'яВ» та складанні акту № 3426- 4 від 21.01.2010 р. представниками водопостачальника були порушені норми діючого законодавства. Крім того, відповідач заперечує сам факт здійснення ним доводомірного підключення до мережі водопостачання, в обґрунтування чого надав до суду довідку № 002 від 21.02.2011 р. про відсутність проведення ремонтних робіт стосовно мереж водопостачання на об'єкті готельний комплекс „Приазов'яВ» в період з 01.01.2010 р. по 18.07.2010 р. за підписом відповідача, скріпленим відбитком печатки.

Позивач надав до суду заперечення від 22.02.2011 р., в яких вказує про те, що відповідач не може гарантувати відсутність проведення робіт після 18.07.2010 р. у зв'язку з відсутністю в нього доступу до спірного об'єкту, тому як об'єкт був захоплений іншою особою як співвласником цього майна.

Відповідач надав до суду клопотання від 22.02.2011 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи. На вирішення експертів відповідач просив суд поставити наступні питання: чи міститься в спірному об'єкті доводомірне підключення до мережі водопостачання; чи проводиться забір води поза виміру обліку в даному об'єкті.

Ухвалою від 28.02.2011 р. суд зобов'язав відповідача надати заяву за особистим підписом та печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1І про погодження на добровільну попередню оплату вартості судової експертизи.

Відповідач вимоги ухвали від 28.02.2011 р. суду не виконав.

Позивач надав до суду письмові пояснення від 10.03.2011 р., в яких вказує про те, що під час складання акту щомісячного нарахування 18.02.2010 р. контролером КП „МВУ ВКГВ» не було виявлено безоблікове водокористування, що свідчить про демонтаж відповідачем у період з 22.01.2010 р. до 18.02.2010 р. доводомірного підключення.

За вказаних обставин клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи суд відхилив, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті. Позивач стверджує про демонтаж доводомірного підключення, а відповідач не може гарантувати невиконання таких робіт іншими особами у період до проведення експертизи. Крім того, відповідач не надав згоди на попередню добровільну оплату вартості судової експертизи як заінтересована сторона з цього питання. У зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на проведення судових експертиз по господарським справам, без здійснення попередньої оплати заінтересованою стороною проведення судової експертизи фактично стає неможливим. Призначення судової експертизи за таких обставин приведе до затягування розгляду справи по суті.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла через доводомірне підключення до мережі водопостачання та забір питної води поза приладами обліку, що встановлені згідно договору № 3426 від 22.11.2006 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором на надання послуг по водопостачанню та прийому стоків.

Відповідно до п. 3.19.3 договору виконавець має право здійснювати перевірки стану водопровідно-каналізаційних мереж абонента, складати акти обстежень та видавати приписи по усуненню порушень із зазначенням строків виконання.

В матеріалах справи міститься акт № 3426- 4 від 21.01.2010 р., складений сторонами в результаті проведення перевірки на об'єкті водопостачання. Даний акт з боку абонента підписаний старшим адміністратором готельного комплексу „Приазов'яВ» із зазначенням того факту, що заперечення будуть заявлені в установлений законодавством строк.

Ухвалою від 28.02.2011 р. суд зобов'язував відповідача надати письмові заперечення споживача виконавцю, про які зазначено представником абонента в акті № 3426- 4 від 21.01.2010 р., з доказами направлення цих заперечень позивачу.

Відповідач вимоги ухвали суду від 28.02.2011 р. в цій частині також не виконав.

Заперечення відповідача стосовно підписання акту № 3426- 4 від 21.01.2010 р. не уповноваженою особою не приймаються судом до уваги, тому як згідно п. 4.5 договору у разі відсутності уповноваженої особи абонента при складанні акту виконавець складає акт з будь-яким робітником абонента, зазначаючи в акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним. У разі відмови представника абонента підписати акт, він підписується виконавцем і робиться напис „Відмова від підписуВ» . Оформлений таким чином акт є дійсним та обов'язковим до взаєморозрахунків.

Заперечення відповідача щодо порушення позивачем вимог діючого законодавства в частині неправомірного вторгнення його представників у володіння відповідача судом також не приймається до уваги у зв'язку з необґрунтованістю. Крім того, такі заперечення не обґрунтовуються відповідачем на конкретних нормах Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України та Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач здійснив доводомірне підключення до мережі водопостачання, у зв'язку з чим мало місце безоблікове водокористування.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, передбачено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Розділом 3 даних Правил встановлено наступне:

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Рішенням виконкому Маріупольської міської ради № 500 від 26.12.2008 р. були встановлені тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються підприємствам та установам міста, в наступних розмірах: за водопостачання за 1 куб.м в сумі 4,50 грн. (без ПДВ), за водовідведення за 1 куб.м в сумі 3,45 грн. (без ПДВ).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачанняВ» передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 4.7 договору абонент за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок постачальника у термін до п'яти календарних днів з моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Рахунок № 3426 від 12.07.2010 р. за січень 2010 р. на оплату послуг по водопостачанню в сумі 64185,12 грн. був направлений позивачем відповідачу 24.12.2010 р. згідно фіскального чеку № 8356 та супровідного листа вих. № 3778. Даний рахунок повинен був бути отриманий відповідачем в період з 24.12.2010 р. по 26.12.2010 р. згідно Наказу № 1149 від 12.12.2007 р. Міністерства транспорту та зв'язку України. За вказаних обставин строк виконання грошового зобов'язання для відповідача наступив в період з 27.12.2010 р. по 31.12.2010 р. (завірені копії фіскального чеку, супровідного листа та примірник рахунку є в матеріалах справи. Оригінали вказаних документів були оглянуті судом в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.02.2011 р.).

З матеріалів справи вбачається, що спірним між сторонами є розмір оплати отриманих послуг по водопостачанню за січень та грудень 2010 р. Інші місяці в спірному періоді сторонами не оспорюються. Факт складання актів сторонами про водопостачання у період з лютого по грудень 2010 р., виставлення рахунків на оплату за цей період позивачем та оплата вказаних рахунків відповідачем підтверджується матеріалами даної справи. Стосовно включення до рахунку на оплату послуг в січні 2010 р. суми за доводомірне підключення судом була дана правова оцінка вище. За відпуск питної води та прийом стоків у грудні 2010 р. позивач нарахував відповідачу суму 350,28 грн. Відповідач надав до суду платіжне доручення з відміткою банку про проведення платежу № 215 від 21.12.2010 р. на суму 350,28 грн. Дане платіжне доручення свідчить про здійснення відповідачем оплати за грудень 2010 р. до моменту звернення позивача до суду, у зв'язку з чим включення вказаної суми позивачем до загальної суми заборгованості є безпідставним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 64031,75 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 63681,47 грн. В частині стягнення заборгованості на суму 350,28 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса проживання: 87502, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, б. 28, кв. 25; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь комунального підприємства В«Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, б. 7; код ЄДРПОУ 03361508; рахунок 26007215006790 ДОФ АКБ „УкрсоцбанкВ» м. Донецьк, МФО 334011) заборгованість на суму 63681,47 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 636,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,71 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 350,28 грн.

У судовому засіданні 16.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.03.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.