Ухвала

від 16.03.2011 по справі 15/20-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16.03.11 р. № 15/20-63

за позовною заявою Республіканської сільської ради с. Республіка (код ЄДРПОУ 04340750)

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 с. Новороманівка

про визнання незаконними дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо невиконання умов договору купівлі-продажу від 11.09.2008 р. в частині оплати 82324,00 грн. за куплене комунальне майно Республіканської сільської ради, зобов'язання громадянина ОСОБА_1 здійснити перерахування 25547,50 грн.

Суддя Богатир К.В.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Республіканської сільської ради с. Республіка до приватного підприємця ОСОБА_1 с. Новороманівка про визнання незаконними дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо невиконання умов договору купівлі-продажу від 11.09.2008 р. в частині оплати 82324,00 грн. за куплене комунальне майно Республіканської сільської ради, зобов'язання громадянина ОСОБА_1 здійснити перерахування 25547,50 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви Республіканської сільської ради, які надійшли до суду 15.03.2011 р. за вх. № 02-38/2196, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

1) Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в господарському процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я, по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін; їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків); документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Позивач в позовній заяві вказує тільки прізвище, ім'я та по батькові відповідача, але не зазначає ідентифікаційний номер відповідача, що не є повними даними про вказану фізичну особу. Також до позовної заяви не додано документів, що підтверджують за ОСОБА_1 статус суб'єкта підприємницької діяльності.

В позовній заяві позивач вказує адресу проживання відповідача: Донецька область, Володарський район, с. Новороманівка, вул. Зої Космодем'янської, 52. Будь-які докази, які б підтверджували фактичне місце проживання відповідача саме за зазначеною адресою, в матеріалах позовної заяви відсутні. В доданому до позовної заяви договорі купівлі-продажу вказана інша адреса відповідача: м. Дніпропетровськ, вул. Леваневського, 15-а. Визначення фактичної адреси місця проживання відповідача впливає на встановлення територіальної підсудності даної справи господарському суду.

На підставі викладеного суд вважає, що позивач не виконав вимог ст. 54 ГПК України, а саме не зазначив у позовній заяві ідентифікаційний номер відповідача, не додав до позову документів, що підтверджують за відповідачем статус суб'єкта підприємницької діяльності, реєстрацію місця його проживання.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

2) До позовної заяви не додано будь-яких доказів про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В пункті 3 резолютивної частини позовної заяви позивач просить суд згідно з чинним законодавством звільнити його від оплати судових витрат.

Статтею 4 ч. 1 п. 11 Декрету КМУ „Про державне митоВ» встановлено, що від сплати державного мита звільняються органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження; за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування; за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.

Згідно ст. 47-1 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825, яка набрала чинності з дня її опублікування в „Урядовому кур'єріВ» № 146 від 13.08.2009 р., розмір інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

- для всіх інших позивачів - за ставкою 236,00 грн.

В Декреті Кабінету Міністрів України „Про державне митоВ» є пільги для позивача стосовно звільнення від сплати державного мита, але даний спір між сторонами не підпадає під дію частини 1 статті 4 цього Декрету. У зв'язку з тим, що позивач не звільняється від оплати державного мита, він також не звільняється і від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до пунктів 3, 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До того ж позовна заява та додані до неї документи надлишково надіслані позивачем до суду в двох екземплярах, що не передбачено ГПК України.

Згідно пунктів 4, 10 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат держмита у встановленому порядку та розмірі; доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись статтями 4-1; 21; 54; пунктами 3, 3-1 статті 57; пунктами 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Республіканської сільської ради с. Республіка до приватного підприємця ОСОБА_1 с. Новороманівка про визнання незаконними дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо невиконання умов договору купівлі-продажу від 11.09.2008 р. в частині оплати 82324,00 грн. за куплене комунальне майно Республіканської сільської ради, зобов'язання громадянина ОСОБА_1 здійснити перерахування 25547,50 грн. повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява з доданими до неї документами, всього на 24 аркушах, конверт.

Суддя Богатир К.В.