Постанова

від 08.06.2006 по справі 15/20-63

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/20-63

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 червня 2006 р.                                                                                   № 15/20-63  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Є.Борденюк,Н. Ткаченко, В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Сілур”

ухвалувід 17.03.2006 року

господарського суду Донецької області

у справі№ 15/20-63

за позовомВАТ “Сілур”

доПриватного підприємства (ПП) “Донбасс-Ремстрой”

провизнання договорів недійсними

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

17.03.2003 року між сторонами у справі укладений договір купівлі - продажу № 804-09-304-0957.40000-590, згідно з яким до відповідача перейшло право власності на Ѕ будівлі контори, загальною площею 1 149,2 м2, вартістю              108 753 грн.( п.  п. 1. 1. –1. 2., акт приймання –передачі).

Крім того, 17.03.2003 року між ВАТ “Сілур” та ПП “Донбасс-Ремстрой” укладений договір купівлі - продажу № 804-09-3-04-0837.40000507, згідно з яким до відповідача перейшло право власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, згідно переліку (додаток № 1 до договору), загальною вартістю                112 968,93 грн. ( п. 1. 1., акт приймання –передачі).

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними вищевказаних договорів на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України) у зв'язку з їх невідповідністю положенням Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зважаючи на знаходження всього рухомого та нерухомого майна позивача на час укладення даних договорів у податковій заставі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2006 року у справі № 15/20-63 (суддя К. Богатир) позовну заяву ВАТ “Сілур” до                            ПП “Донбасс-Ремстрой” повернуто без розгляду разом з доданими до неї матеріалами на підставі п. п. 5, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об'єднання вимог за підставами виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Крім того, об'єднання вимог за поданими доказами має місце тоді, коли позивач використовує ті ж самі доказі.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що позовна заява ВАТ „Сілур” об'єднує декілька вимог до одного відповідача, також, дані вимоги про визнання недійсними договорів походять з різних підстав, тому що обумовлені різними правовідносинами, крім того вимоги засновані на різних доказах.

У зв'язку з тим, що в одній позовній заяві ВАТ „Сілур” об'єднані вимоги про визнання двох різних договорів недійсними (різний предмет договорів купівлі - продажу, різна вартість майна, його місцезнаходження), господарський суд Донецької області дійшов висновку про наявність підстав для повернення даного позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки об'єднання в одній позовній заяві та сумісний розгляд зазначених вимог суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно зі ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (ст. 57 ГПК України).

Однак, як зазначає господарський суд першої інстанції, із доданого до позовної заяви поштового чеку № 5691 від 10.03.2006 року не можливо дійти до достовірного висновку про відправлення ВАТ „Сілур” саме копії позовної заяви про визнання договорів недійсними з додатками на адресу                                          ПП “Донбасс –Ремстрой”.

Відповідно до п. 36 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою КМУ від 17.08.2002 року, відповідний чек видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і підтверджує лише факт надання послуги відділенням зв'язку.

Доказом, який підтверджує факт надіслання відповідачу саме позовної заяви з додатками документів є бланк опису вкладення, який згідно ч. 2 п. 78 "Правил надання послуг поштового зв'язку" заповнюється відправником у двох примірниках, з відміткою про надіслання іншій стороні саме копії позовної заяви з додатками. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Згідно з п. 38 Правил судові справи та заяви, скарги на адресу юридичних осіб пересилаються "у листах з оголошеною цінністю". Відповідно до п. 70 Правил, на листах з оголошеною цінністю з описом, у верхній частині листа зазначається "Лист з оголошеною цінністю грн. З описом".

За наведених обставин, господарський суд Донецької області зазначає, що належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, а отже, ВАТ „Сілур" у порушення вимог ст. 57 ГПК України до позовної заяви про визнання договорів недійсними не були надані належні докази надсилання ПП „Донбасс - Ремстрой" копії даної заяви і доданих до неї документів, що і стало додатковою підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на порушення господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали процесуальних норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Виходячи з встановлених господарським судом першої інстанції обставин справи та суті заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів, а також, враховуючи вищенаведені законодавчі положення, Вищий господарський суд України погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваній ухвалі, щодо наявності підстав для повернення позову без розгляду на підставі  п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, висновок господарського суду першої інстанції про відсутність доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншій  стороні у справі суперечить фактичним обставинам справи, оскільки позивач подав доказ про надсилання копії касаційної скарги –поштовий чек № 5691 від 10.03.2006 року, виданий поштовим відділенням.

Виходячи з положень ст. 32 ГПК України вищевказаний чек є доказом, а отже, враховуючи наведене, у випадку сумніву в його достовірності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, господарський суду Донецької області повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, тому оскаржувана  ухвала в цій частині підлягає до скасування.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ “Сілур” задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 17.03.2006 року у справі № 15/20-63 скасувати в частині повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

В решті –ухвалу залишити без зміни.

         Головуючий, суддя                                                                   Є. Борденюк

         Судді:                                                                                                      Н. Ткаченко     

                                                                                                                  В. Харченко