Рішення

від 24.03.2011 по справі 15/48пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.11 р. Справа № 15/48пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача комунального підприємства В«КіровськийВ» м. Горлівка (код ЄДРПОУ 31685415)

про зобов'язання здійснити перерахунок, розірвання договору № 172 від 01.12.2009 р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 961 від 01.03.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 01.02.2011 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка до комунального підприємства В«КіровськийВ» м. Горлівка про зобов'язання здійснити перерахунок, розірвання договору № 172 від 01.12.2009 р.

Ухвалою суду від 18.02.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/48пд, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір на участь підприємств, які займають нежитлові приміщення, що знаходяться в будинках державного житлового фонду, в оплаті експлуатаційних витрат на утримання будинків та прибудинкової території № 172 від 01.12.2009 р. не відповідає Типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 р., зокрема, в частині порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. За вказаних обставин позивач вважає підвищення тарифів відповідачем безпідставним та таким, що істотно порушує договір, оскільки позивач нібито позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. На підставі викладеного, керуючись ст. 651 ЦК України, позивач просить суд розірвати договір № 172 від 01.12.2009 р.

Відповідач надав до суду письмові заперечення № 143 від 02.03.2011 р. на позовну заяву, в яких вказує про те, що формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється ним на підставі рішення виконкому Горлівської міської ради „Про порядок участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинків та прибудинкових територій у м. ГорлівкаВ» № 735 від 21.07.2004 р. (з урахуванням рішення виконкому Горлівської міської ради № 630 від 20.05.2009 р. „Про внесення змін до рішення виконкому Горлівської міської ради № 735 від 21.07.2004 р.В» ). В зазначених рішеннях виконкому чітко визначений перелік послуг та правила здійснення розрахунків. Сума нарахування експлуатаційних витрат залежить від витрат, які зазнало комунальне підприємство за квартал на обслуговування будинку, що використовується як магазин. За вказаних обставин, відповідач вважає, що договір № 172 від 01.12.2009 р. не суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим підстави для його розірвання відсутні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку:

01.12.2009 р. сторони уклали між собою договір № 172 на участь підприємств, які займають нежитлові приміщення, що знаходяться в будинках державного житлового фонду, в оплаті експлуатаційних витрат на утримання будинків та прибудинкової території, згідно якого співвласник зобов'язаний брати участь в загальних витратах власника по управлінню та експлуатації житлового фонду пропорційно займаній ним площі - 45,5 кв.м згідно калькуляції, складеної власником 1 раз на квартал. Строк дії цього договору з 01.12.2009 р. по 01.12.2014 р.

В договорі № 172 від 01.12.2009 р. співвласником вказаний ОСОБА_1 як фізична особа. Реєстрація ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності була здійснена 11.01.2010 р. під час дії договору, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В03 № 628006, свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Ж № 977519, витягом з ЄДР № 1039 від 23.02.2011 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Але суд вважає даний спір таким, що підпадає під підсудність господарському суду Донецької області у зв'язку з наступним:

Вбудоване приміщення до житлового будинку на момент укладання спірного договору вже було переведено із жилого в нежилий фонд, що підтверджується рішенням виконкому Горлівської міської ради № 858 від 18.08.2004 р. Завірена копія рішення додана до позову.

Протягом січня 2009 р. позивач самостійно переобладнав квартиру під вбудоване приміщення № 1, площею 45,5 кв.м по вул. Пушкіна, 47 в м. Горлівка, для подальшого використання його під крамницю.

Рішенням від 30.06.2009 р. Центрально-міський районний суд м. Горлівки Донецької області визнав за ОСОБА_1 право власності на вбудоване приміщення № 1 загальною площею 45,5 кв.м по вул. Пушкіна, 47 в м. Горлівка Донецької області. Завірена копія рішення міститься в матеріалах справи.

Позивач в подальшому використовував спірне вбудоване приміщення в якості крамниці як приватний підприємець, що підтверджується довідками Горлівської міської санітарно-епідеміологічної станції № 151/03.1 від 21.01.2010 р., Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності м. Горлівка Головного управління МНС України в Донецькій області № 3197 від 31.07.2009 р., актом № 3- 11 прийомки в експлуатацію установки автоматичної пожежної сигналізації від 19.08.2009 р., виданим ТОВ „Пожежне спостереженняВ» . Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

На час подачі позову до суду ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - приватний підприємець.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що співвласник зобов'язаний брати участь у витратах по калькуляції витрат власника, визначених на 1 кв.м загальної житлової та нежитлової площі за адресою: вул. Пушкінська, 47/1. Калькуляція витрат складається один раз в квартал та додається до рахунку на оплату експлуатаційних витрат на утримання будинків та прибудинкової території.

В матеріалах справи є завірені копії рахунків на оплату експлуатаційних витрат на утримання будинків та прибудинкової території та калькуляцій за 1, 2 , 3 , 4 квартали 2010 р., за 1 квартал 2011 р., що свідчить про фактичне виконання сторонами умов спірного договору.

Згідно ст. 651 ч. 2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір на участь підприємств, які займають нежитлові приміщення, що знаходяться в будинках державного житлового фонду, в оплаті експлуатаційних витрат на утримання будинків та прибудинкової території № 172 від 01.12.2009 р. підписаний представниками обох сторін, фактично виконувався. Експлуатаційні витрати на утримання спірного нежитлового приміщення, розташованого в будинку державного житлового фонду, та прибудинкової території, розраховувалися відповідачем на підставі калькуляцій згідно рішень виконкому Горлівської міської ради № 735 від 21.07.2004 р., № 630 від 20.05.2009 р. Крім того, п. 1.3 договору передбачено, що при зміні вартості експлуатаційних витрат тариф коректується без додаткового погодження. Тобто, самі сторони при укладанні спірного договору передбачили можливість коректування діючого тарифу у разі змін вартості експлуатаційних витрат, при цьому будь-якого додаткового погодження для цього не потрібно. За таких обставин дії відповідача, пов'язані з коректировкою тарифів, відповідають умовам договору та не є його порушенням.

Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 р. був затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Умови спірного договору № 172 від 01.12.2009 р. не співпадають з умовами Типового договору. Невідповідність тексту спірного договору Типовому договору не є підставою для розірвання діючого договору, а покладає на сторін цього договору обов'язок привести його зміст у відповідність з Типовим договором шляхом внесення змін до діючого договору або його розірвання за згодою сторін з укладенням нового договору в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Умовами спірного договору не передбачено будь-яких особливих підстав для його розірвання, крім тих, що визначені чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору № 172 від 01.12.2009 р. необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

В позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг за спірним договором, починаючи з 01.12.2009 р., відповідно до п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 р. Позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним:

Пунктом 2 Порядку встановлено, що тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком (далі - типовий перелік).

Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.

За результатами громадських слухань перелік послуг за кожним будинком може бути зменшено виконавцем порівняно з типовим переліком за умови одержання у строк до 30 днів з дати проведення громадських слухань оформленого письмово в установленому законодавством порядку рішення власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) про забезпечення надання послуг, запропонований виконавцем перелік яких зменшено.

У разі коли перелік послуг зменшується, виконавець перераховує тарифи і подає новий розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування, що приймає рішення про його затвердження (погодження).

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.

Послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

В Типовому договорі містяться аналогічні умови формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. В договорі № 172 від 01.12.2009 р. сторони погодили інший порядок формування таких тарифів, у зв'язку з чим до правовідносин сторін, врегульованих умовами даного діючого договору, застосування положень Типового договору є безпідставним.

Крім того, виконання пункту 2 Порядку залежить не тільки від застосування вказаного порядку виконавцем (відповідачем), а і від виконання таких умов виконкомом місцевої ради, зокрема, в частині затвердження (погодження) тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Таким чином, до приведення умов спірного договору № 172 від 01.12.2009 р. у відповідність до Типового договору здійснення перерахунку вартості послуг згідно п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є безпідставним.

Позивач в позовній заяві просив суд витребувати у відповідача копії рішень виконкому Горлівської міської ради про встановлення тарифів на експлуатаційні послуги, які діяли у період з 01.12.2009 р. по теперішній час. Таке клопотання позивача суд відхиляє у зв'язку з наступним:

Відповідач не є органом, який приймав вказані рішення, умовами договору або нормами закону він не зобов'язаний надавати такі рішення позивачу.

Рішення про встановлення тарифів на експлуатаційні послуги були прийняті органом місцевого самоврядування, у зв'язку з чим підлягали опублікуванню в засобах масової інформації.

Статтею 59 ч. 5 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» передбачено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Згідно ст. 38 ГПК України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація.

Позивач в клопотанні про витребування доказів вищевказані обставини та підстави не вказав, не довів неможливість отримання вказаних рішень безпосередньо у виконкомі місцевої ради. Крім того, вказані рішення виконкому Горлівської міської ради про встановлення тарифів на експлуатаційні послуги повинні були бути оприлюдненими шляхом їх друкування в засобах масової інформації, доступ до яких є вільним для невизначеного кола осіб.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 24.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 29.03.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Богатир К.В.