Рішення

від 06.06.2011 по справі 16/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.11 р. Справа № 16/94

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМЕК УкраїнаВ» , м.Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення 5453,32грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.04.2011р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМЕК УкраїнаВ» , м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення 5453,32грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 5027,49грн., пені в розмірі 217,77грн., 3% річних в розмірі 42,15грн., суми індексу інфляції в розмірі 165,91грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 10.05.2011р. - 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 25/06-09 від 25.06.2009р., акт передання-приймання від 10.07.2009р., додаткову угоду від 01.11.2009р., від 31.12.2010р. до договору оренди, акт передання-приймання від 31.12.2010р., банківську виписку про часткову оплату, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня, 3% річних та сума індексу інфляції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АЕ № 733275) відповідач зареєстрований за адресою: 83086, АДРЕСА_1. З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась саме за цією адресою.

У судовому засіданні 06.06.2011р. представник відповідача усно визнав наявну суму заборгованості та заявив клопотання про застосування строку позовної давності до нарахування суми пені, але письмового відзиву до матеріалів справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

25 червня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕМЕК УкраїнаВ» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди за № 25/06-09 (далі за текстом - договір), згідно розділу 1 якого Орендодавець передав за плату Орендареві, а Орендар прийняв у строкове користування споруду загальною площею 111,75 кв.м, розташовану за адресою: м.Донецьк, вул.Умова, 1М, Е-4, на першому поверсі, про що складений акт передання-приймання від 10.07.2009р.

Строк оренди складає 1 (один) рік з дати прийняття об'єкта, що орендується, за актом передання-приймання (п.4.1. договору). За умовами пункту 4.2. договору, якщо жодна сторонам в строк за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку оренди не заявить про намір припинити цей договір, строк оренди автоматично пролонгується на 1 (один) рік.

31 грудня 2010р. між сторонами підписана додаткова угода до договору, згідно умов якої сторони дійшли згоди щодо розірвання договору з 31 грудня 2010р.

За актом передання-приймання від 31.12.2010р. орендована відповідачем споруда загальною площею 111,75 кв.м, розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Умова, 1М, Е-4, на першому поверсі, була повернута Орендодавцеві.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами договору, Орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.7.1. договору).

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. договору, розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1899,75грн. за один календарний місяць, у тому числі ПДВ, яка сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця авансом не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця, що передує місяцю оренди.

Згідно додаткової угоди від 01.11.2009р. до договору, яка підписана обома сторонами та скріплена їх печатками, за згодою сторін розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, змінений та складає 300,00грн. за один календарний місяць, в тому числі ПДВ.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами за період з липня 2009р. по січень 2010р. без заперечень підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), у тому числі за оренду приміщення, згідно яких загальний розмір орендних платежів за вищевказаний період становить 7947,49грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідач здійснив часткову оплату орендних платежів за договором на суму 3247,96грн., що підтверджується банківською випискою з філії АТ „УкрексімбанкВ» в м.Донецьку від 13.07.09р.

Отже, внаслідок неналежного виконання Відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати орендної плати, з урахуванням здійсненої Відповідачем оплати, сума заборгованості з орендних платежів, яка до теперішнього часу не погашена, становить 4699,53грн.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по сплаті електроенергії в розмірі 327,96грн.

У відповідності до пункту 5.7. договору, плата за електроенергію здійснюється Орендарем на підставі узгодженого сторонами ліміту електроенергії та додатково виставленого Орендарем рахунку до 15 числа місяця, що передує звітному.

Залік спожитої Орендарем електроенергії за звітний місяць здійснюється на підставі показників електролічильника до 5 числа місяця, наступного за звітним, про що сторонами підписується акт. У разі, якщо кількість спожитої Орендарем електроенергії за звітний місяць менш за узгоджений ліміт, переплата - зараховується в рахунок наступного платежу (п.5.8. договору).

Стосовно узгодження ліміту електроенергії позивач у листі від 06.06.2011р. зазначив, що Відповідачем планові показники електроенергії, яка мала бути використана у звітному періоді, на узгодження Позивачеві не подавались, а тому розрахунки за спожиту електроенергію здійснювались на підставі внутрішнього документу ТОВ „ЕМЕК УкраїнаВ» - „Розподіл електроенергії по споживачамВ» - згідно показників лічильників.

Із матеріалів справи вбачається, що за період з липня по жовтень 2009р. між сторонами без заперечень підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), у тому числі за спожиту електроенергію, та разом з актами на виконання умов договору за вищевказаний період Позивачем на адресу Відповідача були виставлені рахунки.

З розрахунку до позовної заяви вбачається, що заборгованість по сплаті електроенергії виникла за період з липня по жовтень 2009р. внаслідок неналежного виконання Відповідачем договірних зобов'язань та становить 327,96грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно акту звірки, складеного станом на 06.04.2011р., який підписаний між сторонами без заперечень, відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 5027,49грн., у тому числі суму заборгованості з орендних платежів в розмірі 4699,53грн. та суму заборгованості по сплаті електроенергії в розмірі 327,96грн.

Доказів оплати суми заборгованості з орендної плати та по сплаті електроенергії в повному обсязі до матеріалів справи не надано.

Зважаючи на той факт, що на момент вирішення спору до матеріалів справи не надано належних доказів оплати суми заборгованості з орендних платежів (за період з липня 2009р. по січень 2010р.) та по сплаті електроенергії (з липня по жовтень 2009р.), вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 5027,49грн., у тому числі суми заборгованості з орендних платежів в розмірі 4699,53грн. та суми заборгованості по сплаті електроенергії в розмірі 327,96грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені в розмірі 217,77грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 9.2. договору, у випадку прострочення сплати орендних платежів Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені за прострочення сплати орендних платежів становить 217,77грн.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до нарахування суми пені.

В статті 258 Цивільного кодексу України зазначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість, на яку позивачем нарахована пеня, виникла за період з липня 2009р. по січень 2010р. Отже, строк позовної давності на момент звернення позивача до суду сплив, а позов поданий до суду 14.04.2011р. (про що свідчить штамп канцелярії суду на позові).

Частина 4 ст.267 Цивільного кодексу України встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми пені в розмірі 217,77грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 42,15грн. та суми індексу інфляції в розмірі 165,91грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. В«Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справВ» , індекс інфляції становить 165,91грн.

Тому стягненню підлягають сума індексу інфляції в розмірі 165,91грн. та 3% річних в розмірі 42,15грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 258, 267, 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМЕК УкраїнаВ» , м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення 5453,32грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 5027,49грн., пені в розмірі 217,77грн., 3% річних в розмірі 42,15грн., суми індексу інфляції в розмірі 165,91грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (83086, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер 20033436260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМЕК УкраїнаВ» , м.Донецьк (83007, м.Донецьк, вул.Буслаєва, буд.29; ЄДРПОУ 32644914; п/р 260049800292 у філії № 2 ВАТ „АКБ „КапіталВ» м.Донецьк, МФО 335656) суму заборгованості в розмірі 5027,49грн.; 3% річних в розмірі 42,15грн., суму індексу інфляції в розмірі 165,91грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 97,93грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,58грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 217,77грн. - у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.06.2011р.