Постанова

від 22.11.2010 по справі 4-53/10

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-53/10

Номер провадження 4-53/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.10 року Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Ємчук В.Е.

при секретарі Вербещук В.А.

з участю прокурора Цинайко Н.І.

скаржниці ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представників потерпілої - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів скаргу

ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи

ВСТАНОВИВ:

Зі скарги слідує, що 20 лютого 2008 року прокурором Рахівського району Конар В.І. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Своє рішення прокурор мотивував тим, що ОСОБА_1 від імені ОСОБА_5 подала до Рахівської міської ради заяву-згоду про обмін квартири, хоча ОСОБА_5 таку не писала та згоди на обмін квартири не надавала. Крім цього, прокурор у постанові зазначив, що у ОСОБА_5 на утриманні є малолітні діти і їх мати без згоди органу опіки та піклування не мала права здійснювати обмін квартири. Зазначену постанову прокурора Никоряк О.В. вважає безпідставною, надуманою та такою, що суперечить матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню з наступних мотивів. По-перше, ОСОБА_5 сама запропонувала скаржниці провести обмін квартири по тій причині, що у неї була велика заборгованість по квартплаті і вона не може оплатити її, крім цього у даній квартирі вона не проживає із-за неможливості в ній проживати, адже там немає світла, води, туалету, вікон і вхідних дверей. Однією з умов обміну квартири було проведення ремонту квартири. За таких обставин вважає, що у прокурора району не було жодної підстави для порушення кримінальної справи, оскільки сама ОСОБА_5 запропонувала ОСОБА_1 провести обмін квартири, всі цивільно-провові відносини відносно цієї угоди відбувались на підставі заяв ОСОБА_5 і з її згоди. Таким чином, між ними існують цивільно-провавові відносини, а в діях скаржниці немає ознак будь-якого правопорушення, тим більше шахрайства. У неї не було наміру заволодіти майном ОСОБА_5, ніяких неправомірних документів у міську раду вона не подавала, тому просить скасувати постанову прокурора Рахівського району від 20.02.2008 року про порушення кримінальної справи відносно неї за ст.190 ч.2 КК України і винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 подану скаргу підтримала та пояснила, що підстав для порушення відносно неї кримінальної справи у прокурора не було, обмін квартири було здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, більше того, квартира не належала ОСОБА_5, а заява ОСОБА_5, як привід для порушення кримінальної справи не може бути взята до уваги, оскільки вона є не підписаною та не відомо кому вона була адресованою, тому вважає, що постанову прокурора про порушення відносно неї кримінальної справи слід скасувати.

Прокурор Цинайко Н.І. в ході розгляду справи пояснила наступне. Прокурором Рахівського району - Конар В.І. під час розгляду матеріалів перевірки в порядку нагляду за додержанням законодавства України, яка проводилася за наслідками заяви ОСОБА_5 було встановлено наявність підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України, оскільки остання бажаючи заволодіти чужим майном та не маючи наміру на обмін жилими приміщеннями надала до Рахівської міської ради та Рахівського ВУЖКГ документи, які містили неправдиві відомості, після чого приватизувала квартиру №3 по вул.Київська у місті Рахові, в якій фактично проживала ОСОБА_5 зі своїми малолітніми дітьми, внаслідок чого останній було спричинено значної шкоди, при цьому у володінні ОСОБА_1 залишилася і квартира №2, в якій вона проживала. Таким чином, вважає, що підстав для скасування постанови немає, а тому просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1

Представники потерпілої - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили в судовому засіданні, що у прокурора були підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, оскільки остання дійсно, обманним шляхом заволоділа квартирою, в якій проживала ОСОБА_5, при цьому у неї залишилася й квартира, в якій вона проживала, та яку вона ніби-то мала намір обміняти на квартиру ОСОБА_5 Прокурором дотримано норми кримінально-процесуального законодавства, що регулює порядок порушення кримінальної справи, з цих підстав вважають скаргу безпідставною та просять відмовити у її задоволенні.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали скарги та дослідивши матеріали кримінальної справи №9400608, на підставі яких було порушено дану кримінальну справу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 п. 5 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.

Відповідно до ст. 98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Відповідно до статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України та роз'яснень, викладених у постанові № 6 Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» слідує, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи (перелік яких є вичерпним); чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Також, суддя обов'язково повинен з'ясувати наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто, встановити, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено.

Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Постанова про порушення кримінальної справи прокурора Рахівського району - Конар В.І. від 20.02.2008 року свідчить про те, що у відношенні ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. В постанові про порушення кримінальної справи прокурор вказав приводи і підстави щодо порушення кримінальної справи, статтю закону, та ознаки злочину, за якими порушується справа, а також подальше її спрямування. Приводами для порушення кримінальної справи послужила заява ОСОБА_5 та матеріали проведеної за цією заявою перевірки, з приводу можливого заволодіння громадянкою ОСОБА_1 квартирою №3 по вул.Київській у м.Рахові, в якій проживала громадянка ОСОБА_5 зі своїми малолітніми дітьми. Підставою для порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1, яка заволоділа квартирою, ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Посилання скаржниці на те, що заява яка послужила приводом для порушення кримінальної справи є анонімною і не відомо кому адресованою, не відповідає фактичним обставинам справи. Так, у матеріалах кримінальної справи №9400608 (а.с.7-8), на підставі яких порушено кримінальну справу міститься заява, а також конверт до неї, з якого вбачається, що автором заяви та відправником є ОСОБА_5 із зазначенням адреси її проживання, а звернення адресоване Закарпатській обласній державній адміністрації. З матеріалів справи слідує, що дане звернення було перенаправлене через міліцію до органів прокуратури.

У відповідності з вимогами ст.236-8 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України слідує, що розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Отже, остаточне встановлення обставин належить до компетенції слідчого під час досудового слідства, стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину, і аж ніяк не встановлення обставин, що входять до предмету доказування. Таким чином, питання наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, оцінка доказів у справі з точки зору допустимості та достатності, стосується предмету доказування у справі під час провадження досудового слідства та під час розгляду справи судом по суті. Заперечення ОСОБА_1 відносно обставин справи та оцінки доказів по кримінальній справі, судом не можуть бути взяті до уваги, так як це є фактичне дослідження доказів по справі.

Крім того, з матеріалів кримінальної справи №9400608 (а.с.169) вбачається, що відносно ОСОБА_1 було порушено також кримінальну справу за ч.3 ст.358 КК України по факту використання підроблених документів з метою заволодіння майном ОСОБА_5, яку ОСОБА_1 не оскаржує.

З огляду на викладене, виходячи з того, що прокурором при порушенні кримінальної справи дотримані всі вимоги кримінального процесуального законодавства і підстав для скасування постанови про порушення кримінальної справи, а також винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не вбачається, тому скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94,98,236-8 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Рахівського району від 20.02.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України і винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи - залишити без задоволення.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя: Ємчук В.Е.