Ухвала

від 28.07.2016 по справі 908/1082/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

28.07.2016 справа № 908/1082/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2016 у справі№ 908/1082/16 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діон-Житло", м. Запоріжжя, простягнення 225 479,62 грн. В С Т А Н О В И В :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької обалсті від 16.06.2016 у справі № 908/1082/16 та клопотаннями про поновлення пропущеного процесуального строку і відстрочення сплати судового збору.

Проте, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ ГПК України.

Відповідно до частини третьої статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у порядку та розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір".

Статтею 8 зазначеного закону передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою розстрочити, відстрочити або звільнити її від сплати судового збору.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).

В обгрунтування неможливості сплати судового збору на момент звернення з апеляційною скаргою позивач надав копію довідки Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі, відповідно до якої станом на 27.05.2016 залишок виділених асигнувань на рахунку 90754030000444, який відкрито на ім'я Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, відсутній.

З огляду на те, що позивач звернувся з апеляційною скаргою 15.07.2016, колегія суддів вважає, що зазначена довідка не може бути взята до уваги в якості належного доказу у розумінні статті 34 ГПК України, оскільки вона не містить відомостей про майновий стан позивача на момент подання апеляційної скарги.

Інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги позивачем не надано.

Крім того, скаржник не зазначив, чи відкриті на ім'я Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області інші рахунки та чи наявні на них відповідні кошти для сплати судового збору.

Також у пункті 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 зазначено, що обов'язок із забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, покладено на Кабінет Міністрів України.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів саме по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

При цьому вимога про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яка є сама по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Однак спроможність заявника сплатити такі збори, належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку, є важливими чинниками при визначенні наявності порушення права на суд (див. рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) заява № 28249/95, п. 60).

Виходячи з ціни позову, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області у цій справі, становить 3 720, 41 грн.

Враховуючи, що в силу п. 4.3 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області захист майнових прав державних підпрпиємств, установ та організацій (в рамках наданих повноважень) є одним з основних завдань заявника, та сплату судового збору за подання позову, який було відшкодовано позивачу за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам у порядку статті 49 ГПК України, колегія суддів вважає, що розмір судових витрат за подання апеляційної скарги не є надмірним та відсутні виключні обставини, що унеможливлюють його сплату.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X).

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, які всупереч вимогам статті 33 ГПК України скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору, що зумовлює повернення апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК України після усунення обставини, зазначеної у пункті 3 частини першої цієї статті, яка є підставою повернення апеляційної скарги без розгляду, вона може бути подана повторно з відповідним клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтею 86, пукнтом 3 частини першої статті 97 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2016 у справі № 908/1082/16 повернути заявникові без розгляду.

Справу № 908/1082/16 повернути до Господарського суду Запорізької області.

Додаток (тільки для заявника апеляційної скарги: вул. Перемоги, 50, м. Запоріжжя, 69001) апеляційна скарга № 10-22-03940 від 15.07.2016 на 11 аркушах, конверт.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: В.М. Татенко

ОСОБА_3