Постанова

від 26.07.2016 по справі 825/1200/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року Чернігів Справа № 825/1200/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача Ризуна В.В.,

представників відповідача Качанка О.М., Степуренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МейнПак" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "МейнПак" (далі - ТОВ "МейнПак") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС в Чернігівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2016 № 0001161400 та від 18.04.2016 № 0001171400, що прийняті за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, про що складено Акт від 04.04.2016 №133/22/30977482.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки винесені на підставі неналежних та недопустимих доказів, достовірність яких не підтверджена у встановленому законом порядку. При цьому, враховуючи, що предметом перевірки позивача була його фінансово-господарська діяльність, відповідач під час перевірки вдався до аналізу взаємовідносин контрагента позивача з його контрагентом з питань формування податкового кредиту і дійшовши висновку, що контрагент позивача формував податковий кредит із ТОВ "Торенія", яке має ознаки фіктивності, використавши такий ланцюг занизив базу оподаткування. На думку позивача, такі висновки не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки взагалі не мають ніякого відношення до даної перевірки і не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, просили у задоволенні позовних вимог відмовити, надавши письмові заперечення (т.4 а.с.8-10), вказавши, що позивачу було визначено податкові наслідки за реально вчиненим ним правочином без врахування проміжних угод, що були укладені з метою мінімізації податкових зобов'язань, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "МейнПак" (ід.код 30977482) як юридичну особу зареєстровано 22.06.2000, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік як платника податків.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлення від 12.02.2016 №290, згідно ст. 20, ст. 77 та ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 02.02.2016 №156 та плану-графіку проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "МейнПак" (код ЄДРПОУ 30977482) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

Направлення на проведення перевірки від 12.02.2016 №290 вручено 15.02.2016 під розписку головному бухгалтеру ТОВ "МейнПак" ОСОБА_5. Перевірку проведено з відома директора ТОВ "МейнПак" ОСОБА_6 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_5. Перевірка проводилась з 15.02.2016 по 28.03.2016. Строк проведення перевірки продовжувався двічі, з 15.03.2016 строком на п'ять робочих днів та з 22.03.2016 ще на п'ять робочих днів.

В розділі 4 «Висновок» Акту перевірки встановлено порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет на суму 2 801 537 грн за 2013 рік;

- п.185.1 ст.185 п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 948 986 грн, в тому числі за січень 2013 року на суму 199 952 грн, за лютий 2013 року на суму 343 955 грн, за травень на суму 269 375 грн, за червень 2013 року на суму 212 170 грн, за липень 2013 року на суму 82 857 грн, за серпень 2013 року на суму 152 483 грн, за вересень 2013 року на суму 360 292 грн, за жовтень 2013 року на суму 271 353 грн, за листопад 2013 року на суму 259 954 грн, за грудень 2013 року на суму 454103 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення, які є предметом даного спору:

- від 18.04.2016 № 0001161400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язання у розмірі 2 801 537 грн основного платежу та 700 384 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 18.04.2016 № 0001171400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) за податковими зобов'язання у розмірі 2 948 986 грн основного платежу та 737 246 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, в Акті перевірки зазначено, що за 2013 рік ТОВ "МейнПак" відображено в бухгалтерському обліку реалізацію на ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" косметичних та миючих засобів на суму 14 706 616, 14 грн., а також зазначено, що у наданих на перевірку товарно-транспортних накладних, якими документувалось транспортування продукції від ТОВ "МейнПак" на адресу ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" вказані наступні перевізники: ПП "Діалог плюс" (код ЄДРГЮУ 37418576), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_3), ПП "Голд Транс" (код ЄДРПОУ 37199162), ПП "Шибуми" (код ЄДРПОУ 30380646), ТОВ "Євро-транс-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37191048), ФОП ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп 2779313:002), СПД ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_5), СПД ОСОБА_11О.(рнокпп НОМЕР_6), СПД ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_7), СПД ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8), СПД ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_9), ТОВ "Центр-Євро-Транс Плюс" (код ЄДРПОУ 33688329), ДП АТП "Транском" (код ЄДРПОУ 30419277), СПД ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_10), СПД ОСОБА_15 (рнокпп НОМЕР_11), ПП "Полтава-комбітранс" (код ЄДРПОУ 31175261), ВКФ "Надежда" (код ЄДРПОУ 22629098), СПД ОСОБА_16 (рнокпп НОМЕР_12).

З метою встановлення обставин спору, суд зазначає наступні мотивування, викладені в Акті перевірки.

1. В ході проведення перевірки з метою встановлення реальності проведення даних операцій, та встановлення пов'язаності між ТОВ "МейнПак" з ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" до оперативного управління направлено службову записку №63/25-01-22-02-07 від 04.03.2016. Згідно інформації отриманої від ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області (службова записка №1604/8/25-26-07-011/14 від 11.03.2016) встановлено, що у період з 2006 року по 02.06.2014 директором ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" являється ОСОБА_17 (рнокпп НОМЕР_13), він же згідно з даними АІС «Податковий блок» підписував звітність з ПДВ у період з січня 2013 року по квітень 2014 року ОСОБА_17 (рнокпп НОМЕР_13) є засновником ТОВ "МейнПак". Отже, підприємства ТОВ "МейнПак" та ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" є пов'язані між собою та мають одного директора та засновника. На даний час директором та засновником ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" (код ЄДРПОУ 25200734) є ОСОБА_21 (рнокпп НОМЕР_14, Узбекистан).

2. Згідно інформації отриманої від ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області (службова записка №1940/8/25-26-07-011/5 від 28.03.2016) відповідачем встановлено:

Співробітниками оперативного управління здійснено виїзд за ймовірними адресами знаходження колишнього керівника ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" (ЄДРПОУ 25200734) ОСОБА_17, а саме: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 Останній за всіма адресами відсутній. Встановити місцезнаходження та опитати ОСОБА_17 не надалось можливим.

Також з метою встановлення місцезнаходження та отримання пояснення від нинішнього керівника ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" ОСОБА_21 здійснено виїзд за його ймовірним місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_4. За даного адресою знаходиться гуртожиток Національного медичного університету. Зі слів коменданта гуртожитка Собіржанов ІІІохрух дійсно був зареєстрований за даного адресою, але на даний час у гуртожитку не проживає, місцезнаходження останнього не відомо. Встановити місцезнаходження та опитати ОСОБА_21 на даний час не надалось можливим. Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів №б/н від 17.03.2016 ОСОБА_22 за період з 01.01.2010 по 31.12.2015 доходів не отримував. Також здійснено виїзд за адресою, за якою здійснювалось розвантаженая товарів реалізованих на адресу ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", а саме: м. Київ, вул. Академіка Білецького, 6.27. В результаті виїзду встановлено, що за даною адресою знаходиться промислова територія з розміщеними на ній складськими та іншими приміщеннями, які належить на праві власності КП «Спецжитлофонд» (м. Київ, код ЄДРПОУ 31454734). Проведено спілкування з начальником відділу складського господарства КП «Спецжитлофонд» ОСОБА_18, яка усно повідомила, що у 2013-2014 роках, ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", на підставі договору зберігання, зберігало продукцію у приміщення розташованих за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, 6.27 та зазначила, що будь-яку письмову інформацію надасть лише на письмовий запит.

3. ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області (службова записка №2035/8/25-26-07-012/5 від 30.03.2016) в доповнення до службової записки від 28.03.2016 №1940/8/25-26-07-011/2, щодо відпрацювання підприємств контрагентів ТОВ "МейнПак" (ЄДРПОУ 30977482) повідомило наступне: Проведеними заходами встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 двері квартири відчинив чоловік, який назвався власником приміщення та повідомив, що проживає за даною адресою близько десяти років, громадянин ОСОБА_17 йому не відомий. За адресою: АДРЕСА_3 двері квартири ніхто не відчинив. Такої адреси, а саме: АДРЕСА_1 не існує. Також здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз", а саме: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1. В ході виїзду місцезнаходження товариства не встановлено. В телефонному режимі проведено спілкування з орендодавцем, який повідомив, що ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" приміщення на даний час не орендує та ніколи не орендувало. Від надання письмових пояснень останній відмовився. Згідно наданих на перевірку документів встановлено, що товар перевозився найманими ТОВ "МейнПак" перевізниками, а саме: ПП «Діалог плюс» (код ЄДРПОУ 37418576), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_3), ПП «Голд Транс» (код ЄДРПОУ 37199162), ПП «Шибуми» (код ЄДРПОУ 30380646), ТОВ «Євро-транс-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37191048), ФОП ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_15), СПД ОСОБА_10 ( рнокпп НОМЕР_5), СПД ОСОБА_11О.(рнокпп НОМЕР_6), СПД ОСОБА_19В. (рнокпп НОМЕР_7), СПД ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8), СПД ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_9), ТОВ «Центр-Євро-Транс Плюс» (код ЄДРПОУ 33688329), ДП АТП «Транском» (код ЄДРПОУ 30419277), СПД ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_10), СПД ОСОБА_15 (рнокпп НОМЕР_11), ПП «Полтава -комбітранс» (код ЄДРПОУ 31 175261), ВКФ «Надежда» (код ЄДРПОУ 22629098), СПД ОСОБА_16 (рнокпп НОМЕР_12). (Вставити Правильних Перевізників) Згідно товарно-транспортних накладних: пункт розвантаження є м.Київ, вул.Ак.Белецького,27, тоді як юридична адреса ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" є м.Київ, вул. Вишгородська,28/1. Згідно пояснень директора ПП «Діалог плюс», отриманих від оперативного управління службовою запискою, приблизно з 2011 року ПП «Діалог плюс» надає послуги перевезення для ТОВ "МейнПак". Основним товаром, який перевозився є миючі засоби. Місце завантаження миючих засобів являється юридична адреса ТОВ "МейнПак", а саме: м. Чернігів, вул. Широка, б.3. В основному миючі засоби перевозились до м. Києва. Місцем розвантаження товару отриманого від ТОВ "МейнПак" є склад ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", адрес якого на даний час не пам'ятає. З грудня 2013 року ПП «Діалог плюс» не надає послуги перевезення для ТОВ "МейнПак". Отже, згідно наданих на перевірку товарно-транспортних накладних пункт розвантаження товару, реалізованого за період січень 2013 року по квітень 2014 року ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" є м. Київ, вул. Ак. Белецького,27.

4. Згідно баз даних АІС «Податковий блок» відповідачем встановлено, що ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" звіт про фінансовий стан підприємства за 2013- 2014 роки (баланс) не подано, тому встановити наявність чи відсутність основних фондів, а саме: складські приміщення, на яких би міг зберігатися товар не має можливості. ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" (код 25200734) зареєстроване ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 11.09.1997 № 10691050001000987. Вид діяльності 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Стан 8 - до СДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей з 04.11.2014 року. Остання подана звітність декларація з податку на прибуток за 2014 рік.

5. В Акті перевірки зазначено також, що аналізом діяльності ТОВ "МейнПак" та ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" встановлено, що останнє протягом 2013 року формувало податковий кредит від ТОВ «Торенія» (код 38091691) на суму 17600,0 тис.грн. та ПП «Гілея інцест» (код 37285041) на суму 1200,0 тис. грн. ДПІ у Подільському районі м. Києва актом від 21.08.2014 №458/26-56-22-01-03/38091691 встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Торенія» за період з 30.05.2012 по 31.12.2013 з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками. ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м Києві отримано протокол допиту свідка від 31.03.2014 ОСОБА_20 (директор ТОВ «Торенія») в якому зазначено: «Приблизно в квітні 2012 року мені запропонували стати засновником та посадовою особою ТОВ «Торенія» за винагороду. Я не працював на даному підприємстві. Хто виконував оформлення бухгалтерських та фінансових документів мені не відомо.» Громадянина ОСОБА_20 ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі №758/9746/14-к визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 КК України, за створення ТОВ «Торенія» для прикриття незаконної діяльності.

5. За результатами перевірки визначено ланцюг постачання від ТОВ "МейнПак" до кінцевого споживача(Додаток №7). За результатами проведеного аналізу ціноутворення по ланцюгу постачання встановлено стрибок ціни при постачанні товару від ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" (націнка на товар, придбаний у ТОВ "МейнПак" складає 33%). Проте адекватного збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати в бюджет у ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" не відбулося. Суть вказаної схеми ухилення від сплати податків полягає в реалізації виробником (ТОВ "МейнПак") на підконтрольне підприємство (ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз") товару за мінімальними цінами з подальшим стрибком ціни при реалізації товару оптовим покупцям. Платежі до бюджету (ПДВ, податок на прибуток) не сплачуються за рахунок формування у ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" фіктивних витрат та податкового кредиту. В результаті застосування даної схеми ТОВ "МейнПак" реалізує товар по цінам нижче ринкових та занижує базу оподаткування ПДВ та податку на прибуток. Укладаючи проміжні угоди ТОВ "МейнПак" прагнуло настання тих самих наслідків, яких би досягло укладаючи одну угоду.

Таким шляхом відповідач прийшов до висновку, що в даному випадку податкову вигоду отримано ТОВ "МейнПак" а діяльність ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" направлена виключно на ухилення від оподаткування та виведення грошових коштів із використанням ТОВ «Торенія».

В зв'язку з наведеним контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет на суму 2 801 537 за 2013 рік.

Також податковий орган на підставі встановлених вище порушень дійшов висновку про порушення позивачем п.185.1 ст.185 п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 948 986 грн, в тому числі за січень 2013 року на суму 199 952 грн, за лютий 2013 року на суму 343 955 грн, за травень на суму 269 375 грн, за червень 2013 року на суму 212 170 грн, за липень 2013 року на суму 82 857 грн, за серпень 2013 року на суму 152 483 грн, за вересень 2013 року на суму 360 292 грн, за жовтень 2013 року на суму 271 353 грн, за листопад 2013 року на суму 259 954 грн, за грудень 2013 року на суму 454103 грн.

Так, перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ТОВ "МейнПак" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 77 Кодексу, дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. При цьому, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються зокрема з доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Суд також враховує, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Крім того, суд враховує п.185.1 ст.185 Кодексу, якою визначаються операції платників податків, що є об'єктом оподаткування та положення п.187.1 ст.187 Кодексу якою визначається дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг.

Так в ході судового розгляду встановлено, що ТОВ "МейнПак" є виробником та постачальником косметичної продукції і засобів гігієни та території та за межами України. Протягом періоду, що перевірявся, позивач перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз", яке виступало у ролі його дистриб'ютора, про що було укладено відповідний договір від 02.01.2009 №2F (а.с.82-86).

За умовами вказаного договору, дистриб'ютор взяв на себе обов'язок по розповсюдженню товару ТОВ "МейнПак" (п.1.1). З метою виконання пункту п.1.1 договору ТОВ "МейнПак" зобов'язалось передати товар у кількості та асортименті, замовленому дистриб'ютором, а дистриб'ютор зобов'язався прийняти його та оплатити.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" також було укладено договір від 03.01.2012 №OF/12/1 за умовами якого, ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз", купувало та оплачувало ТОВ "МейнПак" на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця до покупця та є невід'ємними частинами цього договору. найменування та кількість товару зазначалась в додатках або накладних. Строк дії вказаного договору було пролонговано до 31.12.2012.

У відповідності до укладених договорів між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов останніх, підписано оригінальними підписами представників сторін та скріплено печатками підприємств. Також сторонами договорів був оформлений протокол узгодження цін від 03.01.2012 (т.1 а.с.112-113), та позивачем складено планову калькуляцію вартості та собівартості товару, що постачався його контрагенту (а.с.114, 115-118).

Як вбачається з матеріалів справи, постачання товару здійснювалось на підставі видаткових накладних (т.1 а.с.119-250, т.2 а.с.1.-138) автомобільним транспортом, про що складені товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.139-250, т.3 а.с.1-78). Оплата за поставлений товар здійснювалась в безготівковій формі на розрахункові рахунки позивача, що підтверджується наданими банківськими виписками по рахунках (т.3 а.с.79-266), які надавались на перевірку, що представниками відповідача не заперечувалось та перелік яких міститься у додатку 4 до Акту (згідно пояснень представника відповідача).

Всі вищенаведені первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають всі обов'язкові реквізити, назву документа, відповідну форму, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру, посади і прізвища осіб, відповідальних за їх здійснення та правильність оформлення у відповідності до п.1.2. Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», тобто складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, та надавались відповідачу під час проведення перевірки. Зауваження до складання таких документів відповідачем в Акті перевірки від 04.04.2016 №133/22/30977482 не висловлено.

Доказів того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Тобто, виготовлення товару та його реалізація контрагенту ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" відбувалася саме за належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, що надавались ревізору-інспектору під час перевірки, та підтверджують реальність господарсько-правових відносин з ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" та виконання сторонами Договору від 03.01.2012 №OF/12/1 в належному порядку. Крім того, перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції з контрагентом мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на перевірку, були досліджені відповідачем в ході її проведення.

При цьому судом встановлено, що ТОВ "МейнПак" та ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" є пов'язаними між собою особами, оскільки директором ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" є ОСОБА_17, який виступає засновником ТОВ "МейнПак". Проте на даний час директором та засновником ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" є інша особа, а саме ОСОБА_21.

Так, приписами пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Кодексу у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно договірних цін, але не менше від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно з пп.14.1.71 ст.14 Кодексу, звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Положеннями ст.39 Кодексу визначені методи визначення та порядок застосування звичайної ціни. Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотнє, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень п.39.3-39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій пов'язаними особами; в) операцій платниками податків, що застосовують спеціальний режим оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом (п.39.1 ст.39 Кодексу).

У відповідності до п.39.2 ст.39 Кодексу, визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим кодексом, здійснюється за одним із методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); ціни перепродажу; "витрати плюс"; розподілення прибутку; чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримують в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Приписами п.39.4 ст.39 Кодексу передбачено, що за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, в установленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.

Пунктом 39.11 ст.39 Кодексу визначено, що для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

При цьому, обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом (п.39.14 ст.39 Кодексу).

З системного аналізу вказаних положень, вбачається обов'язок контролюючого органу щодо доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, зокрема, шляхом застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), який включає в себе вираховування цілого ряду економічних обставин, які можуть бути важливими для визначення порівнянності ринку, перелік яких не є вичерпним.

Не зважаючи на те, що предметом планової перевірки позивача була його фінансово-господарська діяльність протягом 2013-2014 років, жодних зауважень до якої на підставі наданих на перевірку документів в Акті перевірки не висловлено, відповідач в Акті перевірки вдається до аналізу взаємовідносин ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" з його контрагентами з питань формування податкового кредиту і робить висновок про те, що останнє у 2013 році формувало податковий кредит в тому числі і з ТОВ "Торенія", яке має ознаки фіктивності, і позивач, використовуючи даний ланцюг занижує базу оподаткування.

З такими висновками відповідача суд погодитись не може виходячи з наступного.

В якості доказу відповідач посилається на акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 21.08.2014 №458/26-56-22-01-03/38091691, яким начебто встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між цими підприємствами за період з 30.05.2012 по 31.12.2013.

Проте, недійсність правочину в силу ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, повинна бути доведена рішенням суду, яке набрало законної сили, та посилання на корті в Акті перевірки відсутні. Факт наявності вироку, щодо директора ТОВ "Торенія" ОСОБА_20 у справі №758/9746/14-к Подільського районного суду м. Києва жодним чином вказаних обставин не спростовує, а лише встановлює обмеження щодо формування податкового кредиту контрагентами ТОВ "Торенія", яким позивач не є. Тобто, вказані обставини не мають жодного відношення до планової перевірки позивача.

Таким чином, фінансово-господарська діяльність позивача, що підлягала перевірці, поставлена в залежність від законослухняності та благонадійності третьої особи, яка з позивачем у взаємовідносинах не перебувала, а тому такі висновки контролюючого органу не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань.

З Акту перевірки вбачається, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області не були взяті до уваги документи надані ТОВ "МейнПак" в ході проведення перевірки лише на підставі інформації наданої від ДПІ у Подільському районі м. Києва у вигляді Акту перевірки від 21.08.2014 №458/26-56-22-01-03/38091691. Не був взятий до уваги і той факт, що господарські операції позивача не визнавались в судовому порядку недійсними, а документи, надані на перевірку, не визнавались нечинними або такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ТОВ "МейнПак" документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на підставі інформації наданої від ДПІ у Подільському районі м. Києва. Тому враховуючи досліджені та враховані в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, платник податку правомірно задекларував доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Суд визнає, що висновки відповідача є протиправними, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення третьою особою його контрагента податкового законодавства та вільний у виборі контрагентів, враховуючи специфіку товарів які він реалізує.

Зазначені в Акті підстави, на які посилається відповідач, як на правомірність своїх дій, не є підставами для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ. Так, в силу ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаними із сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок , або будь яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

На думку суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії третьої особи його контрагента. При цьому судом було встановлено, що договори, укладені між позивачем та його контрагентом виконані, товар сторонами отримані, претензій один до одного сторони не мають.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - видаткових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних - висновки про неспричинення реального настання правових наслідків за господарськими операціями між контрагентом позивача ТОВ "Фенікс Інтегрейтед Сервісіз" та його контрагентом ТОВ "Торенія" не можуть вважатись обґрунтованими і не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань. Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. А тому винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі таких висновків є протиправним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність нарахування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ та податку на прибуток і відповідно штрафних санкцій, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Чернігівській області від 18.04.2016 № 0001161400 та від 18.04.2016 № 0001171400 підлягають скасуванню, відповідно позов - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.04.2016 № 0001161400 та від 18.04.2016 № 0001171400.

Стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича,11 м. Чернігів, 14000, код 39392183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МейнПак" (вул.Широка, 2, м.Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 30977482) 107 822,29 грн (сто сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 29 коп.) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк