Ухвала

від 14.07.2016 по справі 821/4528/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Київ К/800/5766/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Борисенко І.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015

у справі № 821/4528/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправним наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Екобіотек-Україна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання протиправним наказу від 11.11.2014 №1364 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було отримано акт від 10.07.2014 №161/22/34781478 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФГ «Донське», з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських та правових взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період квітень, травень та червень 2014 року, правомірності перебування в статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку», у висновках якого було зазначено, що неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ФГ «Донське» за період квітень, травень та червень 2014 року через відсутність в повній мірі документального підтвердження задекларованих обсягів реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва, трудових ресурсів, матеріальних активів, основних фондів, а також земельних ділянок (власних або орендованих).

Тобто, відповідачем було отримано інформацію про порушення ФГ «Донське», яке було контрагентом позивача у квітні 2014 року, податкового законодавства.

У зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків ТОВ «Екобіотек-Україна» податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість, ДПІ у м. Херсоні 01.10.2014 направила позивачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питання здійснення фінансово-господарської діяльності із ФГ «Донське» у квітні 2014 року. У вказаному запиті відповідачем перераховано документи, копії яких необхідно було надати до органу доходів і зборів.

Судами встановлено, що 27.10.2014 до ДПІ у м. Херсоні від ТОВ «Екобіотек-Україна» надійшла відповідь на запит від 01.10.2014.

Проте, розглянувши надану позивачем відповідь та додані до неї документи ДПІ у м.Херсоні прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна», яке оформлено наказом від 11.11.2014 № 1364 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна».

Відмовляючи у задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)С.Е. Острович