Ухвала

від 28.07.2016 по справі 398/393/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1398/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.

Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

Іменем України

28.07.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Бубличенко В.П. Сукач Т.О.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Наталка» про розірвання договору оренди землі, за апеляційною скаргою фермерського господарства «Наталка» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до фермерського господарства «Наталка» про розірвання договору оренди землі, зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку у придатному для використання за цільовим призначенням стані.

Зазначала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,82 га, що розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Згідно укладеного між нею та відповідачем 10 січня 2012 року договору оренди землі строком на 10 років орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формі у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3 993,01 грн. до кінця календарного року (31 грудня), в якому використовується земельна ділянка.

Оскільки вона виконала умови договору: передала в оренду земельну ділянку, відповідач її прийняв, але належно не виконує умов договору - не сплатив орендну плату за 2012 - 2014 роки, вона і просила розірвати договір оренди, повернути земельну ділянку у придатному стані для використання за цільовим призначенням, стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2015 року позов задоволений.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач заборгував позивачу сплату орендної плати за 2012-2013 роки і в його діях вбачається систематичність та істотність порушення умов договору.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, як незаконного, оскільки відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, передбачені п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України, згідно якої підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Посилається на те, що доказом отримання орендної плати за 2014 рік є касовий чек про поштовий переказ.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання представники не з»явилися, представник позивача просив розглядати справу без його участі, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалась на неналежне виконання відповідачем умов договору, а саме: систематичну несплату орендної плати протягом дії договору 2012- 2014 років.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

За змістом ст. ст. 611, 651 ЦК правовим наслідком порушення зобов'язання є розірвання договору на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є однію із істотних умов договору оренди землі.

Згідно ч.1 ст. 24 вищезазначеного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ч.2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст.19 Закону України «Про плату за землю»).

Статтею 32 цього Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою або на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 10 січня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Наталка» укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,82 га, яка розташована на території Бандурівської сільської ради, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати у грошовій, натуральній та відробітковій формі у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає - 3 993,01 грн., до кінця календарного року ( 31 грудня), в якому використовується земельна ділянка.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року (справа №6-162цс13), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 грудня 2013 року (справа №6-127цс13) вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Даний договір зареєстрований 22 квітня 2014 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.46).

Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу сплату орендної плати за 2012-2013 роки за використання земельної ділянки, яка належить позивачу, хоча п.9 договору оренди землі передбачено вносити орендну плату до кінця календарного року (31 грудня), в якому використовувалася земельна ділянка.

У судовому засіданні першої інстанції голова фермерського господарства «Наталка» ОСОБА_3 підтвердила факт використання земельної ділянки відповідачем з 2012 року, та несплату орендної плати за 2012-2013 роки, тобто з часу укладення договору оренди (а.с.59).

Таким чином, відповідачем не спростовано, що з часу підписання та укладення договору 10 січня 2012 року йому передано земельну ділянку, яка ним використовувалась.

А відтак, посилання у скарзі щодо плати за оренду з часу державної реєстрації договору цих висновків суду не спростовують.

Будь-яких переконливих і безспірних доказів сплати орендної плати за 2012-2013 роки на спростування доводів позивача відповідачем відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України не надано і матеріали справи не містять.

Тому грунтується на законі та доказах висновок суду про те, що має місце систематична несплата коштів за оренду землі та підстави для розірвання укладеного між сторонами договору.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 12 грудня 2012 року (справа №6-146цс12).

Посилання відповідача щодо отримання позивачем орендної плати за 2014 рік згідно касового чеку про поштовий переказ від 6 січня 2015 року висновків суду не спростовують.

Частина 1 ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим у справі доказам і відповідно до ст.ст. 13, 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.526, 530, 610, 611, 625, 651, 653 ЦК, 141 ЗК України дійшов обґрунтованого висновку про систематичність та істотність порушення відповідачем умов договору, розірвавши укладений між сторонами договір, та зобов»язавши відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

Тому не грунтуються на законі та є безпідставними доводи скарги, які не є істотними та не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Надані до суду докази оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено (стаття 308 ЦПК).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І.Кривохижа

Судді: В.П.Бубличенко

Т.О.Сукач