Постанова

від 20.07.2016 по справі 817/393/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2016 р.Р і в н е 817/393/16 12год. 34хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Гоч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.02.2016 року:

№0000031302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 49 891,15 грн., з яких 39 912,92 грн. за основним платежем та 9978,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000041302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами в сумі 8217,80 грн., з яких 6574,24 грн. за основним платежем та 1643,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№000005302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Акцизний податок з товарів (транспортні засоби, крім мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України фізичними особами в сумі 159 059,91 грн., з яких 127 247,93 грн. за основним платежем та 31 811,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки висновки акта перевірки про порушення нею ст.ст.93, 95, 352 Митного кодексу України, а саме не дотримано митного режиму «транзит» та перевищено строк транзитного перевезення вказаного автомобіля, який перебуває під митним контролем та митне оформлення якого не закінчено, без дозволу контролюючого органу є безпідставними. Зазначає, що ОСОБА_4, який 03.07.2013 року ввіз транспортний засобі на територію України уповноважувала на користування його автомобілем лише на території США на підставі доручення, однак ввозити транспортний засіб на територію України його вона не уповноважувала. Так само як не подавала ніякої заяви про надання дозволу на виїзд із зони митного контролю у зв'язку із проведенням обов'язкової сертифікації транспортного засобу та зобов'язанням про подання документів до митного оформлення протягом 10 робочих днів. З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, наведених у ньому, надав суду відповідні пояснення. Просив позов задовольнити.

Головне управління ДФС у Рівненській області позовні вимоги не визнав про що подав письмове заперечення (а.с.40-43).

В обґрунтування заперечень вказує, що до відповідача надійшла документально підтверджена інформація від Волинської митниці ДФС (лист від 10.08.2015р. №5243/03-70-25) щодо ввезення на митну територію України через Волинську митницю ДФС за МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013р. громадянкою України ОСОБА_3 транспортного засобу - легкового автомобіля марки "АСURA", модель 3.2TL, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, тип кузова - седан, тип двигуна - бензиновий, номер двигуна - НОМЕР_3, робочий об'єм циліндрів - 3210 см3, вантажопід'ємність - 435 кг, маса в разі максимального завантаження - 2050 кг, такий, що був у використанні, колір - білий, календарний рік виготовлення - 2005, модельний рік виготовлення - 2005.

До митного оформлення декларантом (ПП "Сервіс Брок", ЄДРПОУ 34649385) подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №5224817 від 28.11.2008р.; експертне заключення Волинської торгово-промислової палати від 03.07.2013р. №Т-891; договір про здійснення декларування вантажів №374 від 03.07.2013р. Перевезення транспортного засобу здійснив громадянин ОСОБА_4 за дорученням позивача.

В ході проведення перевірки встановлено, що ввезений позивачем автомобіль марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, згідно МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013р., був доставлений до місця прибуття - митний пост «Луцьк» та випущений із зони контролю Волинської митниці для проведення сертифікації.

Підставою для виїзду із зони митного контролю слугувала заява позивача про надання дозволу на виїзд із зони митного контролю у зв'язку із проведенням обов'язкової сертифікації, та зобов'язанням про подання документів до митного оформлення протягом 10 робочих днів.

Згідно листа Волинської митниці ДФС від 18.01.2016р. №474/03-70-25-02 інформація про вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, відсутня.

Враховуючи вищезазначене встановлено, що позивачем, в порушення вимог ст. 93. ст. 95. ст. 325 МКУ не дотримання вимог митного режиму «транзит» та перевищено строк транзитного перевезення автомобіля марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, який перебуває під митним контролем та митне оформлення якого не закінчено, без дозволу відповідного контролюючого органу.

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог закону, просить у позові відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення аналогічні, викладеним у письмових запереченнях доводах.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, заслухавши покази свідка, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судом встоновлено, що 13.08.2015 року на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області надійшов лист Волинської митниці ДФС щодо здійснення контрольно-перевірочних заходів (а.с.48).

З даного листа вбачається, що ОСОБА_3 здійснено митне оформлення МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013 року та ввезено на митну територію України автомобіль легковий марки "ACURA", модель 3.2ТL, 2005 року випуску, бувший у використанні, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, який був доставлений до місця прибуття м/п «Луцьк» та випущений із зони митного контролю митниці для проведення сертифікації.

Листом від 29.0.2014 року №18/42-0220 власнику транспортного засобу направлена вимога, щодо необхідності завершення митного оформлення (а.с.44).

Станом на 07.08.2015 року декларація для здійснення митного контролю та митного оформлення на вказаний транспортний засіб гр. ОСОБА_3 не подана, митне оформлення товару не здійснено. Волинська митниця ДФС просила здійснити щодо гр. ОСОБА_3 контрольно-перевірочні заходи та повідомити митницю про їх результати.

У період з 12.02.2016 по 17.02.2016 року на підставі п.7 ч.1 ст. 336, п.1 ч.1 ст.351 Митного кодексу України та на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 09.02.2016 року за №74 працівниками ГУ ДФС у Рівненській області було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання гр. ОСОБА_3 вимог законодавства України з питань митної справи, у т.ч. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2.

Повідомлення про початок проведення перевірки направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 10.02.2016 року за №131/14/17-00-17-03-01.

22.02.2016 року відповідачем за наслідками проведення перевірки складено акт №32/17-00-17-03/НОМЕР_1 (а.с.15-19).

Згідно висновків акта перевірки судом встановлено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення законодавства України з питань митної справи платником податку ОСОБА_3, внаслідок не дотримання вимог митного режиму при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, що призвело до несплати митних платежів та порушення вимог ст.ст. 93, 95, 278, 325, ч.1 ст.377 Митного кодексу України; п.190.1 ст.190, п.п.215.3.5 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України, також як наслідок, до несвоєчасної та не в повному обсязі сплати митних платежів на суму 173 735,09 грн., в т.ч. ввізне мито (вид платежу 121) - 6574,24 грн., податок на додану вартість (вид платежу 128) - 39 912,92 грн., акцизний податок (вид платежу 185) - 127 247,93 грн.

На підставі результатів перевірки 29.02.2016 року Головний управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000031302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 49 891,15 грн., з яких 39 912,92 грн. за основним платежем та 9978,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000041302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами в сумі 8217,80 грн., з яких 6574,24 грн. за основним платежем та 1643,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№000005302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Акцизний податок з товарів (транспортні засоби, крім мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України фізичними особами в сумі 159 059,91 грн., з яких 127 247,93 грн. за основним платежем та 31 811,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку спору, що виник між сторонами суд погоджується, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог Митного та Податкового кодексів України виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковий кодекс України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.19-1.1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Як встановлено в ході проведення перевірки та підтверджується матеріалами справи, 03.07.2013 року на митну територію України через Волинську митницю ДФС за МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013р. громадянкою України ОСОБА_3 було ввезено транспортний засіб - легковий автомобіль марки "АСURA", модель 3.2TL, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, тип кузова - седан, тип двигуна - бензиновий, номер двигуна - НОМЕР_3, робочий об'єм циліндрів - 3210 см3, вантажопід'ємність - 435 кг, маса в разі максимального завантаження - 2050 кг, такий, що був у використанні, колір - білий, календарний рік виготовлення - 2005, модельний рік виготовлення - 2005.

До митного оформлення декларантом (ПП "Сервіс Брок", ЄДРПОУ 34649385) подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №5224817 від 28.11.2008р.; експертне заключення Волинської торгово-промислової палати від 03.07.2013р. №Т-891; договір про здійснення декларування вантажів №374 від 03.07.2013р. Перевезення транспортного засобу здійснив громадянин ОСОБА_4 за дорученням позивача.

Вартість легкового автомобіля марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, згідно листа Волинської митниці ДФС від 09.09.2015 року №5939/03-70-25-01, станом на 03.07.2013 року становить 8225 доларів США (65742,43 грн. по курсу НБУ) (а.с.46).

В ході проведення перевірки встановлено, що ввезений позивачем автомобіль марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, згідно МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013р., був доставлений до місця прибуття - митний пост «Луцьк» та випущений із зони контролю Волинської митниці для проведення сертифікації.

Підставою для виїзду із зони митного контролю є заява ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд із зони митного контролю у зв'язку із проведенням обов'язкової сертифікації та зобов'язанням про подання документів для митного оформлення протягом 10 робочих днів.

Згідно листа Волинської митниці ДФС від 18.01.2016 року за №474/03-70-25-02 інформація про вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки "ACURA", модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 289 Митного кодексу України виникнення обов'язку із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Згідно положень статті 272, частини 1 статті 377 Митного кодексу України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185 та підпункту 212.1.3 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України, ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування митними платежами: ввізним митом, ПДВ та акцизним податком (відповідно).

Частиною 2 статті 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкових зобов'язань, визначеного за результатами документальних перевірок, є відповідний платник податків.

Відповідно до п.6 ст.282 Митного кодексу України до товарів, поміщених у митний режим транзиту, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 17 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 325 Митного кодексу України, за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови.

У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.п.3 п. 180.1 ст. 180 розділу V Податкового кодексу України, платником ПДВ є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають повне або частково умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством.

Статтею 212 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що до платників акцизного податку віднесено, зокрема, фізичних осіб - резидентів або нерезидентів, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства, осіб, на яких покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

Відповідно до Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012р. №581, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 червня 2012 р. за № 916/21228 (далі - Порядку), митні платежі нараховуються за ставками, що діють на день подання митної декларації, та сплачуються громадянами у валюті України; при визначенні суми митних платежів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовуються офіційні курси іноземних валют, що визначаються НБУ на день нарахування митних платежів; справляння ввізного мита при ввезенні громадянами товарів на митну територію України здійснюється відповідно до вимог Митного кодексу України; справляння акцизного податку та податку на додану вартість при ввезенні громадянами товарів на мигну територію України здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (пункти 1.4, 1.5, 1.6. Порядку).

При митному оформленні товарів за кодами 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України або надходять на адресу громадян у несупроводжуваному багажі чи у вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості за МД нараховуються ввізне мито за повними ставками Митного тарифу України, податок на додану вартість га в установлених законодавством України випадках - акцизний податок (пункт 2.5 Порядку).

Таким чином при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу марки "ACURA", модель 3.2 TL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 з поданням митної декларації тину ТР 81 АА від 03.07.2013 р. №205020104/2013/000933, позивачем було порушено вимоги ст.ст. 93, 95, 278, 325, частини 1 статті 377 Митного кодексу України, п. 190.1 статті 190 Податкового кодексу України; п.п. 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача як без підставні щодо того, що ОСОБА_3 не уповноважувала гр. ОСОБА_4 на ввезення транспортного засобу на територію України, оскільки як вбачається з матеріалів справи 03.07.2013 року позивач уповноважила ОСОБА_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 перегнати з Республіки Польща в Україну зареєстрований на її ім'я автомобіль марки "ACURA", модель 3.2 TL, 2005 року випуску, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2. Дана довіреність видана строком на три роки та дійсна до третього липня 2016 року без права передоручення. Довіреність нотаріусом прочитана уголос до її підписання та нотаріального посвідчення. Зміст довіреності позивачу зрозумілий та відповідає її волі.

Довіреність посвідчена ОСОБА_7, приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Рівненської області.

Довіреність підписана ОСОБА_3 у присутності нотаріуса. Особу її встановлено, дієздатність перевірено.

Отже, наведеним спростовуються доводи позивача, що їй нічого не було відомо про те, що 03.07.2013 року її транспортний засіб марки "ACURA", модель 3.2 TL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 був ввезений на територію України.

Разом з тим, показами самого свідка - ОСОБА_3 підтверджується, що вона дійсно видавала таку довіреність на ім'я ОСОБА_4 із правом підпису від її імені будь-яких документів, таку довіреність підписала у присутності нотаріуса. Окрім того, свідок визнав, що вона являється власником транспортного засобу марки "ACURA", модель 3.2 TL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2.

Отже,, оскільки ОСОБА_4 був уповноважений за дорученням позивача ввести транспортний засіб марки "ACURA", модель 3.2 TL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2, то і відповідно він мав право від її імені подавати заяву про надання дозволу на виїзд із зони митного контролю у зв'язку із проведенням обов'язкової сертифікації, а тому покликання позивача на те, що вона не підписувала і не подавала такої заяви судом відхиляються як безпідставні.

Тому, з урахуванням наведеного, позивачем було порушено вимоги ст. 325 Митного кодексу України та не повернено автомобіль для завершення митного оформлення протягом 10 робочих днів та не подано відповідних документів.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст.86 КАС України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи та зазначених норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами позовні вимоги, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.