Ухвала

від 15.07.2016 по справі 826/17621/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 липня 2016 року м. Київ№ 826/17621/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П. розглянув в порядку письмового провадження питання щодо закриття провадження у справі

за позовомДержавної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України - ОСОБА_1 доЗаступника начальника управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в місті Києві - Безпалька Сергія Вікторовича Оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в місті Києві - Халаменди Ігоря Олександровича Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в місті Києві провизнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулись Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Позивач-1) та перший заступник голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України - ОСОБА_1 (далі - Позивач-2) з позовом до заступника начальника управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в місті Києві - Безпалька Сергія Вікторовича (далі - Відповідач-1), оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в місті Києві - Халаменди Ігоря Олександровича (далі - Відповідач-2) та Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в місті Києві (далі - Відповідач-3), в якому, враховуючи уточнену позовну заяву , просить суд:

- визнати дії Відповідача-1 та Відповідача-2, які діяли як посадові особи від імені Відповідача-3, - протиправними ;

- стягнути на користь Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (ЄДРПОУ 37567777, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), у солідарному порядку на відшкодування завданої моральної шкоди 80 000,00 грн., з Відповідача-1 та Відповідача-2, які діяли як посадові особи від імені Відповідача-3.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що з 01.07.2015р. від відповідачів на адресу Держгірпромнагляду України та Державної служби України з питань праці почали надходити листи із вимогами надання належним чином завіреної копії особової справи Позивача-2, із зазначенням у цих листах, що підставою для їх направлення стало звернення Голови Ради Асоціації «Укрексперт» ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій з боку службових осіб Держгірпромнагляду України.

Разом з тим, позивачі вважають вказані дії щодо направлення листів протиправними, вчиненими за відсутності законних на те підстав, стверджують, що своїми діями представники Відповідача-3 завдали моральної шкоди Позивачам, а саме знизили престиж та підірвали довіру до їх діяльності перед Державною службою України з питань праці, з якою на даний час йде період злиття із Позивачем-1.

З огляду на наведене, позивачі просять задовольнити позов.

Ухвалою судді від 21.09.2015р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, враховуючи неприбуття у судове засідання належним чином повідомлених представників Відповідача-1 та Відповідача-3, у судовому засіданні 25.01.2016р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2015р. з прокуратури міста Києва до МВС України надійшло звернення Голови Ради Асоціації «Укрексперт» ОСОБА_5 з приводу погроз та протидії законній господарській діяльності з боку голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_6 та першого заступника голови Держгірпромнагляду України ОСОБА_1

Зокрема, у своєму зверненні Голова Ради Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» ОСОБА_5 вказав на неправомірні дії керівника центрального органу влади, а саме голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_6 щодо втручання в фінансово-господарську діяльність громадської організації та спробу протизаконними шляхами змінити її керівництво. Зазначається, що безпосереднім виконавцем неправомірніх дій у ОСОБА_6 є його помічник ОСОБА_1, який безпосередньо вимагав шляхом погроз видати довіреності невідомим людям на право управляти Асоціацією.

Відповідно до резолюції заступника Міністра внутрішніх справ України, вказане звернення скеровано до ГУМВС України в місті Києві, де 25.06.2015 направлено до УПЗСЕ ГУМВС України в місті Києві для організації розгляду, та вжиття відповідних заходів реагування.

01.07.2015р. оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві Халамендою І.О. підготовлено на адресу Держгірпромнагляду України запит (вих. №7/6-2870) про надання документів у зв'язку із розглядом звернення Голови Ради Асоціації «Укрексперт» ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій з боку службових осіб Держгірпромнагляду України. Зокрема, у запиті з посиланням на п.17 ст. 11 Закону України «Про міліцію» вимагається надання працівникам УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві в 10 денний термін належним чином завірених копій документів щодо призначення на посаду ОСОБА_1, з додатком матеріалів його особової справи. Запит підписаний заступником начальника УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві Безпальком С.В.

На вказаний запит Держгірпромнагляду України надало за підписом першого заступника Голови ОСОБА_1 відповідь (вих. від 06.07.2015 №3639/0/1.02-02/6/15), у якій зазначається, що запитувані документи містять конфеденційну інформацію, яка розголошенню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених Розділом 15 КПК України , тобто такі документи можуть бути надані лише в рамках порушеного кримінального провадження та на підставі ухвали суду. Відтак, за вказаних підстав запитуваних документів надано не було.

Окрім того, 02.07.2015р. оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві Халамендою І.О. також підготовлено на адресу Державної служби України з питань праці запит (вих. №7/6-2901) про надання документів у зв'язку із розглядом звернення Голови Ради Асоціації «Укрексперт» ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій з боку службових осіб Держгірпромнагляду України. Зокрема, у запиті, як і у попередньому випадку, з посиланням на п.17 ст. 11 Закону України «Про міліцію» вимагається надання в 10 денний термін належним чином завірених копій документів особової справи щодо призначення (звільнення) ОСОБА_1 на посаду помічника голови Державної служби України з питань праці. Запит підписаний заступником начальника УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві Безпальком С.В.

На вказаний же запит Державна служба України з питань праці надала за підписом Голови ОСОБА_6 відповідь (вих. від 07.07.2015 №1582/0/1-06/6/ДП-15), у якій зазначається, що гр. ОСОБА_1 не призначався на посаду помічника Голови Державної служби України з питань праці та, відповідно, не звільнявся із зазначеної посади, а тому можливість надання особової справи щодо призначення на вказану посаду гр. ОСОБА_1 відсутня.

Разом з тим, як вже зазначено вище, позивачі вважають вказані дії щодо направлення запитів про витребування документів протиправними, вчиненими за відсутності законних на те підстав, у зв'язку з чим звернулися за захистом своїх прав до адміністративного суду із даним позовом.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України , приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини ж, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються , зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства ; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже , КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Водночас, компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ .

В аспекті наведеного Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення положень частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України, роз'яснивши, що "скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві" (пункт 2 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини).

Обґрунтовуючи своє Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів , що й під час збирання доказів у кримінальній справі . Отже, правовідносини , що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними . Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом , на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі , тобто судом із розгляду кримінальних справ . До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд України у своїй постанові від 16 вересня 2015 року по справі №21-1666а15, висновок якого, у відповідності зі ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та, відповідно, для суду у даній справі.

В даному випадку судом встановлено, що оскаржувані позивачами дії відповідачів щодо витребування документів вчинялися останніми у зв'язку із розглядом звернення Голови Ради Асоціації «Укрексперт» ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій з боку службових осіб Держгірпромнагляду України, яке надійшло з прокуратури міста Києва.

Зі змісту ж вказаного звернення та його суті вбачається, що заявник, адресуючи його прокуратурі та повідомляючи у ньому про здійснення неправомірних дій з боку службових осіб Держгірпромнагляду України і втручання в фінансово-господарську діяльність громадської організації, мав наміри повідомити відповідні правоохоронні органи про факти наявності ознак складу кримінального правопорушення та сподівався на відповідне реагування з їх сторони щодо кримінального переслідування винних осіб. Відтак, вказане звернення ОСОБА_5, враховуючи характер виконуваних відповідачами функцій, по суті було заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення.

Наведене сторонами не заперечується та не спростовано.

Більш того, як вбачається із доданих до матеріалів справи заперечень Відповідача-2, останній визнає, що у вказаному зверненні гр. ОСОБА_5 містилися відомості про можливі факти наявності ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.206 КК України (протидія законній господарській діяльності), а тому з метою перевірки вказаних обставин і були направлені спірні запити на адресу Держгірпромнагляду України та Державної служби України з питань праці щодо витребування необхідних документів. В подальшому ж, як стверджує Відповідач-2, слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві було внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100000000689 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Держгірпромнагляду України, в рамках якого перевіряються факти, викладені у зверненні Голови Ради Асоціації «Укрексперт» ОСОБА_5

Тобто , оскаржувані дії щодо витребування документів вчинялися відповідачами стосовно та на підставі заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення з метою здійснення перевірки обставин, викладених у такій заяві (повідомленні). Відтак, спірні відносини між сторонами в даній справі не є управлінськими та за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, а тому оскарження таких дій має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом , на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

В інакшому б випадку, захист прав позивачів, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених кримінально-процесуальним законодавством. Однак, адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення можливих порушених у рамках кримінального процесу прав.

Посилання ж відповідачів на те, що розгляд звернення гр. ОСОБА_5 здійснювався у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 12 цього Закону його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним , цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції тощо.

За таких обставин, оскаржувані дії відповідачів належать до розгляду в порядку кримінального судочинства та не належать до юрисдикції адміністративних судів. У зв'язку з цим, заявлена позивачами вимога про відшкодування моральної шкоди, враховуючи положення ч. 2 ст. 21 КАС України, також не підлягає до розгляду адміністративним судом.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ч. 2 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 826/17621/15.

2. Роз'яснити позивачам, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається

3. Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко