Постанова

від 25.11.2011 по справі 2а/2470/3182/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3182/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.,

секретаря судового засідання - Дячуку Д.А.;

за участю:

представників позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

представника відповідача - ОСОБА_3;

представника третьої особи - ОСОБА_4;

розглянувши адміністративний позов приватного підприємства "Єврофасадбуд" до Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівці, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління державного казначейства у м. Чернівці, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові приватне підприємство "Єврофасадбуд" (далі-позивач) просить визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі-відповідач) у поверненні надміру сплачених ПП "Єврофасадбуд" страхових внесків від 22.09.2011 року вих. №12642/03, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці повернути надміру сплачені кошти у сумі 77206,43 грн. шляхом перерахування зазначеної суми коштів на р/р позивача.

Обґрунтування своїх позовних вимог позивач виклав у позовній заяві де зазначив наступне.

Позивач перебував з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року на спрощеній системі оподаткування, та відповідно до п. 3 Указу Президента України В«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництваВ» № 727/98 від 03.07.1998 року, сплачує єдиний податок у розмірі 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з ст. 2 Указу №727/98 частину єдиного податку (42%) органи Держказначейства України перераховують до Пенсійного фонду. Ця частина зараховується в рахунок сплати страхових внесків, нарахованих на суму фактичних витрат на оплату праці за відповідні місяці.

Позивачем за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року сплачено єдиного податку у розмірі 173234 грн. Зі зазначеної суми 42%, тобто 72758,28 грн. перераховувалось до Пенсійного фонду України. 17.11.2009 року частина переплати була повернута позивачу, а саме 49000 грн. Станом на 31.12.2010 року переплата внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які перераховувались до Пенсійного фонду України з єдиного податку, сплаченого платником, склала 77206,43 грн. Факт переплати не заперечується відповідачем, проте ним було відмовлено у здійсненні виплати. Позивач вважає, що відмова у поверненні надмірно сплачених коштів є протиправною та такою, що порушує їх законні права.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав суду заперечення в якому зазначив, що згідно п. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року N 1058-IV суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Однак, відповідач посилався на те, пункт 17.11 Інструкції від 22.10.2010 року № 25-1, який передбачав повернення надміру сплачених страхових внесків виключено. страхування.

Повернення надміру сплаченого єдиного податку здійснюється органами Державного казначейства України згідно вимог Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2002року за № 1000/7288.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у запереченні.

Представник третьої особи на стороні відповідача проти позову заперечував, просив в позові відмовити з підстав, викладених у запереченні відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 №708253, зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, як юридична особа (а.с. 10) та взятий на облік як платник податків у ДПІ у м. Чернівці за №1920 з 27.10.2006 року (а.с. 8). 17.03.2011 року позивач отримав Свідоцтво №24122412015043 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою (а.с. 9). З 01.01.2008 року перебуває на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (а.с.8-11). З 31.10.2006року відповідач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України, як платник страхових внесків(а.с.7).

Як вбачається із матеріалів справи, 05.05.2011 року відповідачем проведено позапланову перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.09.2009 року до 01.01.2011 року. За підсумками проведеної перевірки складено Довідку №59 про результати позапланової перевірки (а.с. 18-20), якою встановлено, що за період з 01.09.2009 року по 05.01.2011 року платник повинен перерахувати до Пенсійного фонду України страхові внески в загальній сумі 27307,84 грн., а фактично платником перераховано на рахунки управління 1582,24 грн. (в т.ч. сплачено страхових внесків за ставкою 33,2% в сумі 0,00 грн. та за ставкою 2% в сумі 1582,24 грн.) та зараховано частку єдиного податку (42%) в сумі 72758,28 грн., яка надійшла від органів Державного казначейства України. Переплата страхувальника становить 77206,43 грн. (а.с. 21).

08.09.2011 року позивач надіслав відповідачу ОСОБА_5 в якому просить повернути переплату страхових внесків в сумі 77206,43 грн. (а.с. 22). На вказаний Лист відповідач надав відповідь від 22.09.2011 року №12642/03 де зазначив, що повернення платником помилково та/або надміру сплаченого єдиного податку здійснюється органами Державного казначейства України (а.с. 23).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до Преамбули Закону України №1058-IV В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (далі Закон №1058) - цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до п.13 ст.20 Закону №1058 суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

З урахуванням вказаної норми вбачається, що повернення сум надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків проводиться у порядку визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Такий Порядок діяв і був визначений п. 17 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 -до часу внесення змін постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 22.10.2010 р. згідно якої з Інструкції виключено п.17 розділу 11.

Однак слід зазначити, що законодавчо визначене п.13 ст.20 Закону №1058 право позивача і обов'язок відповідача не може залежати від внесених змін в підзаконні акти і ставити в залежність позивача за наявності таких змін, а тому суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у поверненні надміру сплачених страхових внесків.

Окрім вказаного вище, та законодавчого визначення, обов'язок і порядок повернення надміру сплачених страхових внесків також кореспондується п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. N 226, згідно якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заперечень відповідача, щодо відсутності правових підстав для повернення надміру сплачених страхових внесків, та безпідставність доводів про те, що сплачені страхові внески в складі єдиного податку повинні повертатись податковим органом, оскільки податковий орган не здійснює контроль за сплатою таких внесків, а такий обов'язок пенсійним законодавством покладений на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та аналізу норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України). В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, щодо відмови у поверненні надміру сплачених страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158 - 163 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях повернути надміру сплачені ПП "Єврофасадбуд" страхові внески від 22.09.2011 року вих. №12642/03.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях повернути надміру сплачені кошти у сумі 77206 (сімдесят сім тисяч двісті шість) грн. 43 коп. ПП "Єврофасадбуд" (ідентифікаційний номер 34644324), шляхом перерахування зазначеної суми коштів на розрахунковий рахунок ПП "Єврофасадбуд": р/р 26002060485800 в АТ В«УкрсіббанкВ» , м. Харків, МФО 351005.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Єврофасадбуд" (ідентифікаційний номер 34644324) судові витрати у сумі 775,46 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 30 листопада 2011 року.

Суддя В.О. Григораш