Постанова

від 11.11.2011 по справі 2а/2470/2258/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 листопада 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2258/11

11 год. 44 хв

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Скакун О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Виробничого підприємства "Черемош"

до

Державної податкової інспекції у м. Чернівці

ОСОБА_1 державного казначейства України у м. Чернівці

про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання відшкодувати суми ПДВ

за участю

секретаря судового засідання Юзька Я.В.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ДПІ у м.Чернівці ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_1 державного казначейства України у м. Чернівці ОСОБА_5

СУТЬ СПОРУ:

Виробниче підприємство "Черемош" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, ОСОБА_1 державного казначейства України у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення - рішення №0000380280 від 07.06.2011р. та зобов'язання відшкодувати ПДВ у сумі 11356 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що не погоджується з твердженням відповідача про порушення позивачем п.п.7.2.1., п.п.7.2.6., п.п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також з висновком Державної податкової інспекції у м. Чернівці про те, що Виробничим підприємством "Черемош" безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з поставки сировини (нитки латексної, пряжі) на загальну суму 11355,81 грн., постачальником якої є ТОВ «Мембрана Плюс»(код ЄДРПОУ 33691017, м. Київ).

Позивач зазначає, що висновки Державної податкової інспекції у м. Чернівці не відповідають дійсності, так як на підтвердження здійснених Виробничим підприємством "Черемош" операцій існує ціла низка документальних доказів, а саме:податкові накладні, видаткові накладні від постачальника ТОВ «Мембрана плюс», акти виконаних робіт від «Транспортної компанії «САТ»», Договір №3268 від 30 грудня 2009 року. Виробниче підприємство "Черемош" отримало з боку ТОВ «Мембрана плюс»всі необхідні згідно чинного законодавства первинні документи. На підставі даних документів ВП "Черемош" правомірно відобразило у реєстрах бухгалтерського обліку придбання сировини, постачальником якої значиться ТОВ «Мембрана плюс» згідно податкових накладних.

Також позивач стверджує, що предметом договору купівлі-продажу №0101/09 від 01 січня 2009р. між ВП "Черемош" та ТОВ «Мембрана плюс»було придбання латексної нитки і пряжі. Відповідно до цього договору позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості сировини на загальну суму 11356 грн. У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України сировина була передана продавцем, а покупець її прийняв та оплатив. У позивача є в наявності докази щодо транспортування сировини, а саме акти здачі -прийнятті послуг, рахунки на оплату, виписані Транспортною компанією «САТ». На думку позивача, підтвердженням наявності у ТОВ «Мембрана плюс» виробничо -складських приміщень є договір суборенди нежитлового приміщення №03/56-10 від 26.07.2010р., укладений між ТОВ «Джі Ді Сі України»(орендар) та ТОВ «Мембрана плюс»(суборендар).

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Представники відповідача проти позову заперечували. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що під час невиїзної документальної перевірки було встановлено факт безпідставного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість сировини (нитки, пряжі) на загальну суму 11356 грн., в тому числі ПДВ за грудень 2010 р. на суму 11356 грн., постачальником якої задокументовано ТОВ «Мембрана Плюс»внаслідок декларування податкового кредиту за нікчемними правочинами.

В судовому засіданні представник відповідача стверджував, що дати видаткових накладних на отримання сировини від ТОВ «Мембрана Плюс»не співпадають з датами здійснення перевезень, які відображені в актах здачі прийняття робіт виписані ТОВ «Транспортна компанія «САТ». Таким чином, відповідач зазначає, що стверджувати про те, що ТОВ «Транспортна компанія «САТ»»транспортувало сировину, постачальником якої значиться ТОВ «Мембрана Плюс», факт здійснення товарно - транспортних витрат, у зв'язку з поставкою даної сировини, немає підстав. На думку відповідача, зазначені у первинних документах товари фактично не поставлялися ТОВ «Мембрана плюс». Отже, і придбання таких товарів позивачем саме від ТОВ «Мембрана Плюс»не відбулося.

Представник відповідача ОСОБА_1 державного казначейства України у м.Чернівці повністю підтримало заперечення Державної податкової інспекції у м. Чернівці.

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м.Чернівці було проведено позапланову виїзну перевірку Чернівецького виробничого підприємства "Черемош" Українського товариства глухих. За результатами перевірки складено акт від 23.05.2011року №1316/23-2/31696353.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.7.2.1., п.п.7.2.6., п.п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, ЧВП "Черемош" УТОГ безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості сировини (нитки, пряжі) на загальну суму 11355,81 грн., в тому числі за грудень 2010 року на суму 11355,81 грн., постачальником якої задокументовано ТОВ «Мембрана Плюс»внаслідок декларування податкового кредиту за нікчемними правочинами (а.с. 39-60).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000560232 від 07 червня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11355,81 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 1 грн. (а.с.63).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідачів, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно -правові акти, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню регламентується п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно п.п.7.7.1. п. 7.7. ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктами 7.7.3. та 7.7.4. п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 7.2.6 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку 96545 грн.

У відповідності ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вирішуючи адміністративну справу, суд керувався інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»та Довідкою Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»» від 15 квітня 2010 року.

Судом досліджувалися фактичні обставини, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми бюджетного відшкодування.

До заперечення на позов відповідачем надано Довідку ДПІ у Голосіївському районі м.Києва «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ В«Мембрана плюс»з питань правильності нарахування податку на додану вартість за грудень 2010р.»від 07.04.2011р. В зазначеній довідці зроблено висновки про те, що оскільки на ТОВ «Мембрана плюс»відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, які не мають реального товарного характеру.

Однак, судом встановлено, що акт перевірки від 23.05.2011року №1316/23-2/31696353 не містить жодних посилань на зазначену Довідку.

Єдиним обґрунтуванням ознак нікчемності угод наведено відсутність складських приміщень та виробничих потужностей у ТОВ В«Мембрана плюс».

Під час дослідження Довідки ДПІ у Голосіївському районі м.Києва судом звернуто увагу на таке. По - перше, не зазначено причини неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ В«Мембрана плюс». По - друге, згідно довідки, ТОВ В«Мембрана плюс»останню податкову звітність -декларацію з ПДВ подано за лютий 2011 року 18.03.2011р., тобто за 20 днів до дня складання Довідки. По -третє, ТОВ В«Мембрана плюс»за грудень 2010 року задекларовано податкових зобов'язань на суму 1817885 грн., за даними декларацій з податку на прибуток виручка ТОВ В«Мембрана плюс»від реалізації товарів за 2010 рік склала 13343,2 тис. грн., на балансі обліковуються основні засоби на суму 4216,4 тис.грн., кількість працюючих у 2010 році складала 15 осіб.

Зазначені дані, на думку суду, навпаки свідчать про те, що ТОВ В«Мембрана плюс»здійснює реальну господарську діяльність та має для цього необхідні умови.

Крім того, твердження відповідача про відсутність складських приміщень спростовуються договором суборенди нежитлового приміщення (складу штучних вантажів та складу -ангару) №03/56-10 від 26.07.2010р., укладеним між ТОВ «Джі Ді Сі України»(орендар) та ТОВ «Мембрана плюс»(суборендар)(а.с.31-38).

Судом встановлено, що предметом договору купівлі продажу №0101/09 від 01 січня 2009р., укладеного між ЧВП "Черемош" УТОГ та ТОВ «Мембрана плюс»було поставка латексної нитки (а.с. 28).

Позивачем було надано суду товарно -транспортні документи та інші супроводжувальні документи, які свідчать про транспортування товарів.

Суд вважає підтвердженим факт поставки ТОВ «Мембрана плюс»позивачу товару на загальну суму 68134,84 грн. Належними та допустимими доказами цього є податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки -фактури, накладні на вантаж, в яких зазначено відправника та отримувача, акти здачі -прийняття транспортних послуг, підписані позивачем та ТОВ «Транспортною компанією «САТ»», рахунки на оплату транспортних послуг.

Суд доходить висновку, що зазначені докази спростовують твердження відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Мембрана плюс».

Судом звернуто увагу на те, що одна видаткова накладна датована 30 грудня 2010 року. Однак, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає що помилка в зазначенні дати відправником, не може бути свідченням нікчемності правочинів, враховуючи інші докази на підтвердження реальності товарних операцій.

Крім того, суд звертає особливу увагу на непослідовність дій та висновків ДПІ у м.Чернівці. Зокрема, позивачем надано довідки ДПІ у м.Чернівці від 13 липня 2011 року та 28 липня 2011 року (а.с.98 -115), якими підтверджено суми бюджетного відшкодування, відображені позивачем у деклараціях на рахунок платника у банку, в тому числі по операціях з постачальником ТОВ «Мембрана плюс».

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем в подальшому самостійно визнано правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ з поставок ТОВ «Мембрана плюс».

Отже, позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 11355,81 грн., в тому числі за грудень 2010 року на суму 11355,81 грн.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження відсутності факту здійснення товарно - транспортних витрат у зв'язку з поставкою сировини, так як позивачем було подано усі необхідні документи, що свідчать про виконання ЧВП "Черемош" УТОГ вимог законодавства по включенню до складу податкового кредиту податку на додану вартість.

За таких обставин, суд доходить висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.2.1., п.п.7.2.6., п.п.7.2.,п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищевикладеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011р. №0000560232 таким, що підлягає скасуванню.

У зв'язку із задоволенням позовної вимоги про скасування податкового повідомлення -рішення, позовна вимога про відшкодування ПДВ в сумі 11356 гривень з Державного бюджету України також підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у м.Чернівці не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно п.4 ч.1 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, в резолютивній частині постанови суду зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці №0000380280 від 07.06.2011р. повністю.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернівці та ОСОБА_1 державного казначейства України у м.Чернівці вчинити дії згідно чинного законодавства щодо відшкодування Виробничому підприємству "Черемош" податку на додану вартість у сумі 11355,81 грн.

4. Згідно ст. 163 КАС України встановити суб'єктам владних повноважень - Державній податковій інспекції у м. Чернівці та ОСОБА_1 державного казначейства України у м.Чернівці місячний строк для подання до суду звіту про виконання постанови щодо вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили).

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 11 листопада 2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 15 листопада 2011 року. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 16 листопада 2011 р.

Суддя О.П. Скакун