Ухвала

від 28.07.2016 по справі 826/23954/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23954/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Бірюкова О.О.

представника відповідача Кондакової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Нові Енергетичні Технології" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Нові Енергетичні Технології" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання нечинною постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання нечинною постанови відповідача від 08.10.2015 № З-0810/1-10/10-27/0810/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, при цьому вказує на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, у свою чергу, представник відповідача просив відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом першої інстанції установлено, що 14.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за вх. № 10/10-1409/53/П отримано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Технічне переоснащення існуючої будівлі цеху з виробництва пухо-перових виробів для встановлення на даху та фасаді будівлі обладнання сонячної електростанції сумарною електричною потужністю 150 кВт, за адресою: АДРЕСА_1", відповідно до якої проектна документація розроблена позивачем та затверджена замовником листом від 10.08.2015 № 7, а категорія складності об'єкта - ІІІ.

24.09.2015 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил зазначеного об'єкта будівництва, замовником якого є ФОП ОСОБА_5

За результатами перевірки складено акт від 24.09.2015, у якому встановлено, що станом на 24.09.2015 затверджена проектна документація, яка передана замовнику та надана під час перевірки, розроблена у 2015 році генпроектувальником - ТОВ "ІК НЕТ" з порушенням державних будівельних норм:

1. Відповідно до наданого робочого проекту, том 1, 05/06-215-ІК НЕТ.ПЗ, пояснювальна записка розділ 2 "Розрахунок категорії складності" (арк. 3 і 4), об'єкт віднесено до III категорії складності. Генпроектувальником розроблено та передано замовнику одностадійний робочий проект, чим порушено п. 4.6.2 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", згідно з яким для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється у 2 стадії: проект та робоча документація, при цьому відсутнє обґрунтування щодо зменшення стадійності проектування та зміни стадії проектування (РП замість П і Р);

2. Відповідно до підтвердження ГІП (Робочий проект, том 1, 05/06-215-ІК НЕТ.ПЗ, пояснювальна записка, арк. 1), проект розроблений відповідно до чинних норм, правил і стандартів. Проте, відповідно до наданого робочого проекту, пояснювальна записка розділ 2 "Розрахунок категорії складності", вказано, що категорія складності визначена відповідно до ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", який втратив чинність 01.10.2014. Також, в розділі 7 "Організація робіт" вказано, що види робіт проводяться відповідно до СНиП 12-03-2001 та СНиП 12-04-2002 Російської Федерації, які не є чинними на території України, чим порушено п.п. 4.1, 4.8 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво";

3. Відповідно до наданого робочого проекту том 1, 05/06-215-ІК НЕТ.ПЗ, пояснювальна записка розділ 2 "Розрахунок категорії складності" (аркуш 3 і 4), розрахунок категорії складності проведено без врахування ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" чим порушено п. 4.5 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Враховуючи виявлені порушення, 24.09.2015 інспектором складено протокол № 3-Л-З-2409/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача, в якому зафіксовано зазначені у акті перевірки порушення.

Крім того, відповідачем було винесено припис від 24.09.2015 № С-2409/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 24.11.2015.

08.10.2015 на підставі акта перевірки та протоколу № 3-Л-З-2409/1 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-0810/1-10/10-27/0810/09/01, відповідно до якої позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 124020,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята відповідачем в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі за текстом - Порядок № 553).

Згідно із п. 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється зокрема Держархбудінспекцією.

Відповідно до пп. 1 п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням зокрема вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно із п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абз. 1, 2, 4 п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Судом першої інстанції установлено, що проектна документація затверджена замовником - ФОП ОСОБА_5 листом від 10.08.2015 № 7, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2015 № 10/10-1409/53/П (а.с. 53), а отже така документація на дату подачі зазначеної декларації вже була затверджена.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неналежність цього доказу, оскільки достовірність інформації, наведеної у вказаній декларації позивачем не спростована, у судової колегії відсутні правові підстави для відхилення зазначеного доказу.

Отже, доводи позивача про те, що проектна документація ніким не затверджена є необґрунтованими.

Відповідно до пп. 4.6.2 п. 4.6 "Стадії проектування" ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: 1) проект (П); 2) робоча документація (Р).

При цьому, відповідно до примітки до вказаного пункту ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", за відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав на помилковість тверджень позивача про те, що чинний ДБН не вимагає обґрунтування щодо зміни кількості стадій проектування та зазначення такого обґрунтування у відповідному проекті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 30.09.2015 № 443/01-09-15 повідомив відповідача про те, що виявлені недоліки в проектній документації були усунуті.

Отже позивачем фактично визнано те, що ним було допущено порушення, які наведено в акті перевірки.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону Україна "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

За змістом наведеної норми проектна організація несе відповідальність за фактом передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням, зокрема, вимог законодавства, незалежно від того, чи затверджена вона, при цьому, чинним законодавством не передбачено звільнення суб'єктів містобудування від відповідальності за наслідками усунення виявлених під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю порушень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята відповідачем в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Нові Енергетичні Технології" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Нові Енергетичні Технології" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання нечинною постанови - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ. О. Грибан СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 01.08.2016

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.