Ухвала

від 25.07.2016 по справі 814/2491/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 липня 2016 року м. Київ К/800/15735/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015

у справі №814/2491/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 (повний текст складено 05.10.2015) Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області подано 10.05.2016 (згідно з відтиском поштового штемпелю на конверті), тобто поза межами строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 вказану касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (необхідно було вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки наведені підстави для поновлення строку не були визнані поважними) та надано строк для усунення недоліків: протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали від 15.06.2016 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області надіслано клопотання від 18.07.2016 про поновлення строку касаційного оскарження, яке обґрунтоване відсутністю можливості у податкового органу для сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Зі змісту положень ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що питання щодо звільнення від сплати судового збору суд вирішує на власний розсуд в кожному окремому випадку за результатами оцінки наведених у відповідному клопотанні підстав.

Неодноразове звернення до суду з клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, обґрунтованих ідентичними підставами, свідчить лише про відсутність наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження.

Податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними.

Керуючись частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Пилипчук