Рішення

від 28.07.2016 по справі 916/1258/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2016 р.Справа № 916/1258/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ";

до відповідача: ОСОБА_1 закладу "Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 I-II ступенів";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ";

про стягнення 175595,89грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_4 директор; ОСОБА_5 головний бухгалтер;

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 175595,89грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 закладу "Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 I-II ступенів" 175595,89грн. у тому числі 163989,37грн. основного боргу, 10075,14грн. пені, 723,75грн. 3% річних, 807,63грн. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ".

16.06.2016р. за вх.суду№2-3300/16 позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 53439,79грн. у тому числі 30376,22грн. основного боргу, 15206,00грн. пені, 1140,58грн. 3% річних, 6719,99грн. інфляційних збитків.

12.07.2016р. за вх.суду№2-3692/16 позивач звернувся до суду з заявою про зміну (зменшення) розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 19789,41грн. у тому числі 15481,57грн. пені, 1164,33грн. 3% річних, 3143,51грн. інфляційних збитків.

Позивач на позовних вимогах в редакції заяви про зміну (зменшення) розміру позовних вимог від 12.07.2016р. за вх.суду№2-3692/16 наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзивах на позов від 02.06.2016р. за вх.суду№13775/16, від 04.07.2016р. за вх.суду№16462/16 та від 19.07.2016р. за вх.суду№18039/16.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (позивач, Постачальник), ОСОБА_2 акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" (третя особа, Газорозподільче підприємство) та ОСОБА_1 закладом "Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 I-II ступенів" (відповідач, Споживач) було укладено договір №005379 на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (далі договір) за яким Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.2.1. договору).

Оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури (п.5.6. договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення (пп 7.2.1 п.7.2. договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу до 31.03.2016р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного виконання (п.11.1. договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору за період з січня 2016р. по березень 2016р. він поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2016р., від 29.02.2016р. та від 31.03.2016р. (копії актів містяться в матеріалах справи) однак відповідач за поставлений природний газ розрахувався не в повному обсязі в результаті чого у відповідача станом на 11.05.2016р. утворилася заборгованість у сумі 163989,37грн. Під час розгляду справ відповідач заборгованість за спожитий газ у сумі 163989,37грн. сплатив у повному обсязі.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати поставленого газу, позивач нарахував останньому 15481,57грн. пені, 1164,33грн. 3% річних, 3143,51грн. інфляційних збитків.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в редакції заяви про зміну (зменшення) розміру позовних вимог від 12.07.2016р. за вх.суду№2-3692/16 у сумі 19789,41грн. у тому числі 15481,57грн. пені, 1164,33грн. 3% річних, 3143,51грн. інфляційних збитків.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що основна заборгованість відповідачем погашена, а кошти на оплату штрафних санкцій згідно бюджетних кошторисів на 2016р. не заплановані.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2016р. між сторонами було укладено договір №005379 на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів за яким позивач за період з січня 2016р. по березень 2016р. поставив природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі від 31.01.2016р., від 29.02.2016р. та від 31.03.2016р.

Відповідно до п.5.6 договору оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури.

Однак відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого газу, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Щодо стягнення з відповідача 15481,57грн. пені та 1164,33грн. 3% річних за період з 11.02.2016р. по 26.02.2016р., з 28.02.2016р., 11.03.2016р. по 10.04.2016р., з 11.04.2016р. по 09.06.2016р., з 11.06.2016р. по 15.06.2016р., з 18.06.2016р. по 29.06.2016р., 3143,51грн. інфляційних збитків за період з 01.03.2016р. по 31,05.2016р. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та здійснивши власний розрахунок зазначає, що розмір пені складає 15481,57грн., розмір 3% річних складає 1137,45грн. за період з 11.02.2016р. по 26.02.2016р., з 28.02.2016р., 11.03.2016р. по 10.04.2016р., з 11.04.2016р. по 09.06.2016р., з 11.06.2016р. по 15.06.2016р., з 18.06.2016р. по 29.06.2016р. та розмір інфляційних збитків складає 3143,51грн. за період з 01.03.2016р. по 31,05.2016р.

Посилання відповідача на відсутність запланованих бюджетних коштів на оплату штрафних санкцій судом до уваги не приймаються, оскільки це не є підставою для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій.

Однак відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 заклад "Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 I-II ступенів" є неприбутковою організацією та фінансується з державного та місцевого бюджетів та сплата за поставлений газ залежить від фінансування з бюджету, суд дійшов висновків про зменшення розміру пені до 1500,00грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" в редакції заяви про зміну (зменшення) розміру позовних вимог від 12.07.2016р. за вх.суду№2-3692/16 підлягають частковому задоволенню у сумі 5780,96грн. у тому числі 1500,00грн. пені, 1137,45грн. 3% річних, 3143,51грн. інфляційних збитків.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 закладу "Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 I-II ступенів" (65014, м. Одеса, вул. Авдєєва - Чорноморського, 23, код ЄДРПОУ 25428101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, р/р 26006150001 в ПАТ "КБ "Центр", МФО 380742, код ЄДРПОУ 39525257) 1500/одна тисяча п'ятсот/грн. пені, 1137/одна тисяча сто тридцять сім/грн. 45коп. 3% річних, 3143/три тисячі сто сорок три/грн. 51коп. інфляційних збитків, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02 серпня 2016 р.

Суддя Л.В. Степанова