Постанова

від 27.09.2016 по справі 916/1258/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р.Справа № 916/1258/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів : Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

Секретар судового засідання: Молодов В.С.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 21/р8-094 від 20.09.16р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № б/н від 27.09.16р.;

- ОСОБА_3, директор КЗ «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 I-II ступенів», за паспортом серії КК № 384246 від 07.12.99р.;

Представник Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання»на рішення Господарського суду Одеської області від 28 липня 2016 року

по справі № 916/1258/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання»до ОСОБА_4 закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 I-II ступенів»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Одесагаз»про стягнення 175 595, 89грн.

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_4 закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 I-II ступенів» з урахуванням уточнень та зміни розміру позовних вимог 19 789, 41 грн. з яких: 15 481, 57 грн. пеня; 1 164, 33 грн. 3% річних; 3 143, 51 грн. інфляційні збитки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з січня 2016 р. по березень 2016 р. він поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2016р., від 29.02.2016р. та від 31.03.2016р. (копії актів містяться в матеріалах справи) однак відповідач за поставлений природний газ розрахувався не в повному обсязі в результаті чого у відповідача станом на 11.05.2016р. утворилася заборгованість в сумі 163 989, 37 грн. Під час розгляду справ відповідач заборгованість за спожитий газ в сумі 163 989, 37грн. сплатив у повному обсязі.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати поставленого газу, позивач нарахував останньому пеню в сумі 15 481, 57 грн., 3% річних в сумі 1 164, 33 грн. та інфляційні збитки в сумі 3 143, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Одесагаз».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28 липня 2016 року по справі № 916/1259/16 (суддя Степанова Л.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 I-II ступенів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» 1 500 грн. пені, 1 137, 45 грн. 3% річних, 3 143, 51грн. інфляційних збитків, 1 378 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, а тому при стягненні зазначених сум з урахуванням власного розрахунку зменшив суму 3% річних та з посилкою на ст. 83 ГПК України зменшив суму пені.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині зменшення пені з 15 481, 57 грн. до 1 500 грн. та задовольнити позовні вимоги у цієї частині у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Сторона зауважує, що суд першої інстанції невірно застосував вимоги ст. 233 ГК України, безпідставно зменшив суму пені не дослідив інтереси обох сторін, що заслуговують на увагу. На думку сторони, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його складний фінансовий стан, не є винятковими обставинами для застосування вимог ст. 233ГК України.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання, призначеного на 27 вересня 2016 року, представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» не з'явився, не скористався наданим їм ст. 22 ГПК України правом.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю представника Публічного акціонерного товариства «Одесагаз».

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судовою колегією встановлено, що 27.01.2016р. між сторонами було укладено договір № 005379 на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів за яким позивач за період з січня 2016р. по березень 2016р. поставив природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі від 31.01.2016р., від 29.02.2016р. та від 31.03.2016р.

Відповідно до п.5.6 договору оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури.

Однак відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого газу, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язання необхідно стягнути пеню, 3% річних та інфляційні збитки.

Судова колегія перевіривши розрахунок позивача та власний розрахунок, зроблений судом першої інстанції зазначає, що розмір пені складає 15 481, 57 грн., розмір 3% річних складає 1 137, 45 грн. за період з 11.02.2016р. по 26.02.2016р., з 28.02.2016р., 11.03.2016р. по 10.04.2016р., з 11.04.2016р. по 09.06.2016р., з 11.06.2016р. по 15.06.2016р., з 18.06.2016р. по 29.06.2016р. Розмір інфляційних збитків складає 3 143, 51 грн. за період з 01.03.2016р. по 31.05.2016р.

Таким чином судом першої інстанції правомірно стягнуто 3 143, 51 грн. інфляційних та 1 137,45 грн. 3% річних.

Відносно зменшення пені та стягнення у значно меншому розмірі судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Тобто зменшення суми пені є правом господарського суду.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 заклад «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 I-II ступенів» є неприбутковою організацією та фінансується з державного та місцевого бюджетів та сплата за поставлений газ залежить від фінансування з бюджету, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про зменшення розміру пені до 1 500, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги, що дані обставини не є винятковим випадком не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_4 заклад «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 I-II ступенів» погасив основну суму заборгованості, причиною прострочення зобов'язання є несвоєчасне спрямування грошових коштів із державного бюджету на адресу відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його зміни чи скасування, відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1 , 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28 липня 2016 року по справі № 916/1258/16 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.09.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя А.І. Ярош