Рішення

від 29.07.2016 по справі 208/1704/14-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1704/14-ц

№ провадження 2/208/1294/16

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.,

при секретарі - Севастьяновій Л.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «РПЛ Агросистеми» «про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії», суд -

встановив:

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 «про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії», яким просили зобов'язати відповідачку оформити право на землекористування земельною ділянкою за адресою вул. Азовська, 13 в місті Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, шляхом подання до Кам'янської (Дніпродзержинської) міської ради Дніпропетровської області технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду; та стягнути з відповідачки на користь Кам'янської (Дніпродзержинської) міської ради Дніпропетровської області 119631 гривню 01 копійку - у відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки, та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідач є власником промислової бази, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Азовська, 13, і відповідно, фактично користується земельною ділянкою, розташованою за вказаною адресою. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 1.1, не оформила у встановленому земельним законодавством порядку право користування зазначеною земельною ділянкою, а саме не уклала з позивачем договір оренди земельної ділянки, позивачу було завдано збитків у вигляді неодержаного доходу за період з 01 вересня 2011 року по 01 січня 2013 року у розмірі 119631 гривень 01 копійки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги до ОСОБА_2 та просила залучити в якості співвідповідача ТОВ «РПЛ Агросистеми», з урахуванням Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2015 року. Суду пояснила, що ОСОБА_2, є власником промислової бази, розташованої по вул. Азовській, 13 у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року, яке зареєстровано відповідачкою 07.08.2007 року в ОКП «Дніпродзержинське БТІ», тобто фактично з часу набуття нею права власності на нерухомість за вказаною адресою, відповідачка користується спірною земельною ділянкою. Станом на 07.08.2007 року щодо земельної ділянки за адресою вул. Азовській, 13 у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, перебувала у оренді TOB «РПЛ Агросистеми» на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 травня 2001 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та TOB «РПЛ Агросистеми», термін дії якого по 06.04.2026 року. Але зазначені обставини не є підставою для звільнення ОСОБА_2, як фактичного користувача земельною ділянкою, яка відноситься до земель комунальної власності, від оплати за користування земельною ділянкою. Тому рішенням Дніпродзержинської міської ради від 30.04.2001 року № 940-50/V ОСОБА_2 було зобов'язано оформити документи на землекористування по вул. Азовська, 13, але і на даний час відповідачка не оформила в передбаченому законом порядку відповідні документи, та не сплачує плату за користування земельною ділянкою, якою постійно користується як власник нерухомого майна за вказаною адресою.

З боку позивача 16.05.2012 року та 24.04.2013 року працівниками відділу самоврядного контролю управління земельних відносин міської ради здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Азовська, 13 та складені акти обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, якими підтверджено фактично на момент обстеження за вказаною адресою розміщення капітальних будівель, споруд і проходів, проїздів, площадок які використовуються в комерційних цілях власником нерухомості - ОСОБА_2.

Тому враховуючи що площа земельної ділянки, яка перебуває в користуванні у ОСОБА_2 І,І. за адресою вул. Азовська № 13, площею 0,9994 га під розміщення промислової бази, то відповідачка повинна здійснювати до міського бюджету земельні платежі. Щодо періоду позовних вимог, то позивач користується своїм право розпоряджатися своїми правами на свій розсуд, а тому позов заявлений в межах визначеного строку за період з 01.09.2011 року по 01.01.2013 року.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що вона не оспорює той факт що є власницею промислової бази, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Азовська, 13, і відповідно, фактично користується земельною ділянкою, розташованою за вказаною адресою площею 0,9994 га.

Але так як на зазначену земельну ділянку, за вказаною адресою, між позивачем та TOB «РПЛ Агросистеми» 21.05.2001 року укладено договір оренди, термін якого по 06.04.2026 року, не є розірваним, а з нею не укладено договір оренди даної ділянки, то вона не має зобов'язання перед позивачем щодо сплати коштів за користування зазначеною земельною ділянкою. Зі свого боку вона сплачує земельний податок, з власної ініціативи, що підтверджує відсутність заборгованість за сплатою довідкою ДПІ м. Дніпродзержинська. Вона знає про рішення міської ради щодо надання їй дозволу на оформлення технічної документації для укладання договору оренди на земельну ділянку, але зроблена за її замовленням технічна документація не була прийнята позивачем, а тому вона не оформила її у передбаченому порядку.

Представник ТОВ «РПЛ Агросистеми» до судового засідання не з'явився, як встановлено під час судового розгляду, юридичною адресою ТОВ «РПЛ Агросистеми» є місце реєстрації відповідачки ОСОБА_2, що підтверджено сторонами, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно до Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 року по справі № 804/11193/14 за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державнї податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «РПЛ Агросистеми» (51811, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Сорочине, вул. Радянська, 31 код ЄДРПОУ 30063850).

Вислухав сторони, дослідив докази надані сторонами, вивчив матеріали справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено під час судового розгляду, земельна ділянка площею 0,9994 га за адресою м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, вулиця Азовська № 13, є землею територіальної громади та відноситься до земель комунальної власності.

21.05.2001 року між Дніпродзержинською міською радою Дніпропетровської області та TOB «РПЛ Агросистеми» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,9994 га за адресою м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, вулиця Азовська № 13, терміном по 06.04.2026 року, що підтверджено договором, та поясненнями сторін.

Станом на 07 серпня 2007 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на промислову базу, розташовану по вул. Азовській, 13 у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 0,9994 га, на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року, яке зареєстровано відповідачкою 07.08.2007 року в ОКП «Дніпродзержинське БТІ», що підтверджено інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 12-13)

Своїм Рішенням Дніпродзержинська міська рада від 30.04.2010 року № 940-50/V (т.1 а.с. 14-15), п. 7 - вилучила із користування ТОВ «РПЛ Агросистеми» земельну ділянку за адресою вул. Азовська, 13 загальною площею 0,9994 га у зв'язку з відчуженням нерухомого майна та несплатою орендної плати ; та п. 8 - зобов'язала ОСОБА_2 оформити документи на землекористування.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_2 в період з 30.04.2010 року і по 03.04.2013 рік не виконувала рішення Дніпродзержинської міської ради, а лише 03.04.2013 року звернулася з заявою до Міського голови м. Дніпродзержинська щодо надання дозволу на розроблення технічної документації, що підтверджено сторонами та заявою ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 17).

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 7 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

На виконання вимог Земельного кодексу України прийнято рішення Дніпродзержинської міської ради від 14.01.2002 №408-26/ХХІІІ «Про затвердження «Положення про загальні засади набуття, реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську», застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

Судом встановлено, що у ОСОБА_2, право власності на нерухоме майно (промислова база), що розташоване на земельній ділянці площею 0,9994га за адресою: м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Азовська, 13, виникло на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.03.2007 та зареєстровано в реєстрі 07.08.2007 року, що також не оспорювала ОСОБА_2.

Таким чином, саме з 07.08.2007 року TOB «РПЛ Агросистеми» (попередній землекористувач по договору оренди землі від 30.05.2001 №081) не є власником нерухомого майна, а тому не є користувачем земельної ділянки, оскілки ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. З цього закону земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

На підставі чого, згідно до припису ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, судом встановлено, що саме ОСОБА_2 починаючи з 07.08.2007 року набув право власності на нерухоме майно - промислову базу, розташовану по вул. Азовській, 13 у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 0,9994 га, з врахуванням наявного станом на 07.08.2007 року оренди даної земельної ділянки з ТОВ «РПЛ Агросистеми», стала користувачем зазначеної земельної ділянки на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ТОВ «РПЛ Агросистеми».

Так, згідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 року по справі № 6-824цс16:

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про оплату за землю», та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки.

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 ПК України і частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

У постанові Верховного Суду України від 8 квітня 2015 року, суд, направляючи справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, виходив із того, що суд касаційної інстанції у цій справі ототожнив поняття «земельний податок» та «орендна плата за землю», внаслідок чого дійшов безпідставного висновку, що положення частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» щодо обов'язковості проведення нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати суперечать положенням ПК України, яким передбачено можливість і порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, оскільки відповідно до пункту 14.1.72 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток, а також постійних землекористувачів. Водночас згідно пункту 14.1.136 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Тому, враховуючи що ОСОБА_2 фактично сплачувався з власної ініціативи без повідомлення про сплату податку земельний податок як постійним землекористувачем, лише підтверджує факт прийняття нею від попереднього користувача - ТОВ РПЛ «Агросистему» земельну ділянку площею 0,9994 га у користування.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2014 року, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що за земельну ділянку, яка на умовах договору перебуває в оренді, нараховувати та сплачувати до бюджету плату за землю повинен належний землекористувач такої земельної ділянки.

Згідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 14.01.2002 №408-26/ХХІІІ «Про затвердження «Положення про загальні засади набуття, реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську»:

П. 4.8. визначено, що у разі переходу права власності на майновий об'єкт, розташований на землях державної або комунальної власності, договір укладається з особою, що набула право власності на цей об'єкт;

П. 4.5. передбачено, що особа, яка бажає оформити документи на землекористування із земель комунальної власності під об'єктами нерухомого майна, які знаходяться у її власності, подає заяву (клопотання) до міської ради тільки після розроблення землевпорядної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Міська рада у місячний строк розглядає заяву (клопотання) та приймає рішення про надання земельної ділянки;

П. 4.6. передбачено, що підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця або уповноваженого ним органу.

Згідно приписів ст.ст. 26-28 Закону України «Про землеустрій», оформлення відповідної технічної документації, здійснюється розробниками документації з землеустрою, Відповідач в даному випадку виступає її замовником.

Як встановлено під час судового розгляду в період з часу набуття права власності на нерухомість ОСОБА_2, яка розташована на земельній ділянці площею 0,9994 га по вул. Азовська, 13, а саме з 07.08.2007 року і по час розгляду справи по суті, з боку ОСОБА_2, не подано технічна документація для оформлення договору оренди.

Так, як встановлено під час судового розгляду, за період нарахування збитків, тобто станом на 01.09.2011 року і по 01.01.2013 рік, TOB «РПЛ Агросистеми» не використовувало земельну ділянку за адресою: вул. Азовська, 13 загальною площею 0,9994га. та не сплачувало жодних земельних платежів.

Щодо періоду за який позивач заявляє позовні вимоги, то як встановлено судом позивач посилається на те, що подання позовної заяви Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_2 1.1, про стягнення збитків саме за період з 01.09.2011 по 01.01.2013, а не з 2007 року, обґрунтовано результатами ревізії земель міста.

Що до п. 1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ) на І квартал 2013 року на підставі направлення від 14.03.2013 № 506-13, виданого начальником ДФІ в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності, законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста, в Дніпродзержинській міській раді за період з 01.01.2011 по 01.01.2013.

В період ревізії фінансово-господарської діяльності, законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста, на підставі розпорядження Дніпродзержинської міської ради комісією було проведено обстеження земельних ділянок міста, в результаті яких встановлено, що ОСОБА_2І,, використовує земельну ділянку за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Азовська, 13 площею 0,9994га без правовстановлюючих документів на землю, що підтверджено копією акту комісії (а.с.т. 1 а.с. 17-18, 20-21 ), повідомленнями на імВ»я ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 18).

З урахуванням виявлених ревізією порушень на ім'я міського голови від ДФІ надійшла вимога від 16.04.2013 №04-08-02-13/4893 про усунення виявлених порушень, а саме недоотриману орендну плату за 4 місяці 2011 року та 2012 року на загальну суму 2191126,27грн. внаслідок використання 11 земельних ділянок загальною площею 9,9426га без правовстановлюючих документів, в тому числі і щодо спірної ділянки яка використовується саме ОСОБА_2 за адресою № 13 по вул. Азовській уу м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), що узгоджується з приписами ст. 257 ЦПК України.

Також судом враховується правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року, за частиною третьою статті 7 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 206 ЗК (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень ст. ст. 122, 123 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Статтями 152, 156, 157 ЗК установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 , відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Своїм Рішенням Дніпродзержинська міська рада від 30.04.2010 року № 940-50/V (т.1 а.с. 14-15), п. 7 - вилучила із користування ТОВ «РПЛ Агросистеми» земельну ділянку за адресою вул. Азовська, 13 загальною площею 0,9994 га у зв'язку з відчуженням нерухомого майна та несплатою орендної плати ; та п. 8 - зобов'язала ОСОБА_2 оформити документи на землекористування.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_2 в період з 30.04.2010 року і по 03.04.2013 рік не виконувала рішення Дніпродзержинської міської ради, а лише 03.04.2013 року звернулася з заявою до Міського голови м. Дніпродзержинська щодо надання дозволу на розроблення технічної документації, що підтверджено сторонами та заявою ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 17).

А тому встановлено, що ОСОБА_2 в період зазначеного часу ухилялася від виконання та дотримання норм чинного законодавства щодо оформлення свого права користування спірною земельною ділянкою, хоча і вчиняла окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак ухилилася від її реєстрації та укладення договору оренди.

Щодо розміру розрахунку суми недоотриманої плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_2, суд виходить з наданого позивачем розрахунку суми (т. 1 а.с. 23), за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 рік в розмірі 29907 гривень 76 копійок, що складається з нормативно грошової оцінки щодо ціна за 1 кв. м в сумі 427 гривень 51 копійки, на підставі нормативно грошової оцінки за 1 кв. м, економіко планувальної зони № 37, що також підтверджено листом Держземагентства від 07.05.2013 р. (а.с. 22), та рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 року № 116-08/VI щодо затвердження коефіцієнту для розрахунку орендної плати на рівні трикратного земельного податку з урахуванням пільги із земельного податку в розмірі 30%, та становить ,09994 га х 427,51 гривню = 427534,94 гривні-30%= 29907,75 х 3 = 89723,25 гривень на рік, та відповідає 7476, 94 гривні на місяць. А тому враховуючи період за 2011 рік з 01.09.2011 по 31.12.2011 що відповідає 4 місяцям, за 2011 рік сума дорівнює 7476, 94 гривні х 4 місяці = 29907,76 гривень.

Щодо розміру суми недоотриманої плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_2 за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 рік, то враховуючи що зазначений період стосується 12 місяців, а плата за земельну ділянку за місяць становить 7476, 94 гривні х 12 = 89723,28 гривень, але суд враховує що заявлена сума позивачем є меншою на 3 копійки, тому суд приймає суму заявлену позивачем за вказаний період як 89723,25 гривень.

І тому всього сума що підлягає сплаті за користування земельною ділянкою розташованою по вул. Азовській, 13 у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області площею 0,9994 га, за період позовних вимог з 01.09.2011 року по 01.01.2013 рік становить 29907,76 гривень + 89723,25 гривень = 119631,01 копійки, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо найменування позивача, суд приймає рішення міської ради щодо перейменування з Дніпродзержинської на Кам'янську міську раду, на виконання постанови ВР України.

Тому заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Кам'янської (Дніпродзержинської) міської ради Дніпропетровської області 119631 (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 01 копійку - у відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки підлягають задоволенню.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Тому враховуючи позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 оформити право на землекористування земельною ділянкою за адресою вул. Азовська, 13 в місті Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, шляхом подання до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду, узгоджується з приписами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», враховуючи Рішення Дніпродзержинська міська рада від 30.04.2010 року № 940-50/V (т.1 а.с. 14-15), п. 8 - яким зобов'язано ОСОБА_2 оформити документи на землекористування, та приписами ст.ст. 125 , 126 ЗК України, а тому підлягають задоволенню.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі чого позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача понесених судових витрат, які підтверджені квитанціями (а.с. 1-7, 127-128) підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 2 ст. 120 ЗК України, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», п. 1 р. «Спори, що виникають із земельних правовідносин» Висновків Верховного Суду України, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284, ст.ст. 11, 56, 60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Кам'янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «РПЛ Агросистеми» «про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії» - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити право на землекористування земельною ділянкою за адресою вул. Азовська, 13 в місті Кам'янське Дніпропетровської області, шляхом подання до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 24604168) юридична адреса: майдан ОСОБА_3, 2 місто Кам'янське Дніпропетровської області, 51931, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 24604168) юридична адреса: майдан ОСОБА_3, 2 місто Кам'янське Дніпропетровської області, 51931:

- 119631 (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 01 копійку - у відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки;

- 1981 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят одну) гривню 65 копійок - у відшкодування понесених витрат на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Івченко Т. П.