Постанова

від 03.10.2018 по справі 208/1704/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 208/1704/14-ц

провадження № 61-33951св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. ,

учасники справи:

позивач - Кам'янська міська рада Дніпропетровської області,

відповідачі: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю РПЛ Агросистеми ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Петешенкової М. Ю., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю РПЛ Агросистеми (далі - ТОВ РПЛ Агросистеми ) про стягнення грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником промислової бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно, користується земельною ділянкою на якій розташована вказана база.

Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не оформила у встановленому земельним законодавством порядку право користування зазначеною земельною ділянкою, а саме не уклала з позивачем договір оренди землі, йому було завдано збитків у вигляді неодержаного доходу за період з 01 вересня 2011 року по 01 січня 2013 року у розмірі 119 631,01 грн.

Ураховуючи викладене Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області просила: зобов'язати ОСОБА_4 оформити право на користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом подання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду; стягнути з ОСОБА_4 на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 119 631,01 грн у відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки.

Дніпродзержинську міську раду Дніпропетровської області 12 липня 2016 року перейменовано на Кам'янську міську раду Дніпропетровської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2016 року позов Дніпродзержинської (Кам'янської) міської ради Дніпропетровської області задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 оформити право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом подання до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області 119 631,01 грн у відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_4 з часу набуття права власності на нерухомість, яка розташована на земельній ділянці площею 0,9994 га по АДРЕСА_1 та по час розгляду справи ухилялася від виконання та дотримання норм чинного законодавства щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою та укладення договору оренди, Кам'янській міській раді Дніпропетровської області завдано збитків у вигляді недоотриманої плати за користування земельною ділянки в розмірі 119 631,01 грн. При цьому, визначаючи розмір збитків, суд виходив із наданого позивачем розрахунку.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2016 року скасовано в частині зобов'язання ОСОБА_4 вчинити дії та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, та змінено в частині розміру присуджених до стягнення з неї грошових сум, шляхом зменшення суми, яка підлягає стягненню з 119 631,01 грн до 35 276,48 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені обставини про перехід до ОСОБА_4 права оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на підставі договору від 21 травня 2001 року (зі змінами) вимога міської ради про зобов'язання її оформити право користування цією ж земельною ділянкою є зайвою та в цій частині задоволенню не підлягає.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_4 збитків, завданих використанням земельної ділянки, та зменшуючи їх розмір з 119 631,01 грн до 35 276,48 грн, апеляційний суд виходив із розміру орендної плати в сумі 2 204,78 грн на місяць, яка передбачена додатковим договором до договору оренди від 01 лютого 2002 року, укладеним між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ РПЛ Агросистеми .

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кам'янська міська рада Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також доводами, які викладені у позовній заяві.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 червня 2018 року справу № 208/1704/14-ц за позовом Дніпродзержинської (Кам'янської) міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_4, ТОВ РПЛ Агросистеми про стягнення грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії передано до Верховного Суду.

14 та 18 серпня 2017 року від ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено про те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року вищевказану справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди встановили, що земельна ділянка площею 0,9994 га за адресою: АДРЕСА_1, є землею територіальної громади та відноситься до земель комунальної власності.

21 травня 2001 року між Дніпродзержинською міською радою Дніпропетровської області та TOB РПЛ Агросистеми укладено договір оренди земельної ділянки, терміном по 06 квітня 2026 року, що підтверджено договором оренди земельної ділянки.

Пунктом 4.8 рішення Дніпродзержинської міської ради від 14 січня 2002 року № 408-26/ХХІІІ Про затвердження Положення про загальні засади набуття, реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську (далі - Положення про загальні засади набуття, реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську) передбачено, що у разі переходу права власності на майновий об'єкт, розташований на землях державної або комунальної власності, договір укладається з особою, що набула право власності на цей об'єкт.

Особа, яка бажає оформити документи на землекористування із земель комунальної власності під об'єктами нерухомого майна, які знаходяться у її власності, подає заяву (клопотання) до міської ради тільки після розроблення землевпорядної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Міська рада у місячний строк розглядає заяву (клопотання) та приймає рішення про надання земельної ділянки (пункт 4.5 Положення про загальні засади набуття, реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську).

Пунктом 4.6 Положення про загальні засади набуття, реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську передбачено, що підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця або уповноваженого ним органу.

Станом на 07 серпня 2007 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на промислову базу, розташовану по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,9994 га, на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року, яке зареєстровано відповідачем 07 серпня 2007 року в ОКП Дніпродзержинське БТІ , що підтверджено інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року № 940-50/V вилучено із користування ТОВ РПЛ Агросистеми земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,9994 га, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна та несплатою орендної плати та зобов'язано ОСОБА_4 оформити документи на землекористування.

Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_4 у період з 30 квітня 2010 року по 03 квітня 2013 року не виконувала рішення Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, а лише 03 квітня 2013 року звернулася з заявою до міського голови м. Дніпродзержинська про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1.

Договір оренди спірної земельної ділянки з ОСОБА_4 до цих пір не укладено.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення закріплені і в статті 377 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно із статтею 189 Земельного Кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Статтею 206 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтями 152, 156, 157 Земельного Кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка, яка перебувала в оренді ТОВ РПЛ Агросистеми на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 травня 2001 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ РПЛ Агросистеми , вилучена із користування ТОВ РПЛ Агросистеми відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року № 940-50/V.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки ОСОБА_4, починаючи з 07 серпня 2007 року набула право власності на нерухоме майно - промислову базу, розташовану по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 0,9994 га, то саме вона є користувачем спірної земельної ділянки.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_4 оформити право користування спірною земельною ділянкою та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в позові, вказаних обставин не врахував та помилково вважав, що до ОСОБА_4 перейшло право оренди на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 травня 2001 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ РПЛ Агросистеми , оскільки спірну земельну ділянку було у 2010 році вилучено з користування у ТОВ РПЛ Агросистеми , а ОСОБА_4 в період з 2010 року по 2013 рік ухилялася від виконання рішення Дніпродзержинської міської ради від 30 квітня 2010 року № 940-50/V, яким її було зобов'язано оформити право користування спірною земельною ділянкою.

У зв'язку з цим висновок апеляційного суду про зміну рішення місцевого суду в частині розміру збитків у вигляді недоотриманої плати за користування земельною ділянкою , виходячи з розміру орендної плати, яка була визначена договором оренди земельної ділянки від 21 травня 2001 року, укладеним між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ РПЛ Агросистеми , також є помилковим.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуКам'янської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року скасувати.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук Судді:В. О. Кузнєцов А. С. Олійник О. В. Ступак Г. І. Усик