Справа № 372/946/16-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г. Провадження № 22-ц/780/4442/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 26 04.08.2016
УХВАЛА
Іменем України
04 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Кулішенка Ю.М., Фінагєєва В.О.,
при секретарі: Волинець Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд» про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 1365000,00 грн., виділення ? частини майна ТОВ «Опорядбуд» для звернення на нього стягнення та звернення стягнення на ? частину майна ТОВ «Опорядбуд» пропорційну ? частці ОСОБА_3 у статутному капіталі, а саме: А- адміністративно-торгівельний комплекс - загальною площею 167, 0 кв.м, Б1-Б6 склади - загальною площею 510,25 кв.м., Б7 госпблок, В, Г, Д. навіси.
21.06.2016 року позивачем через канцелярію суду була подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 частину майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд», ідентифікаційний код 13709378, що знаходиться у м. Обухів, Київської області, вул. Миру,5-А/2, пропорційну 1/2 частці ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд», а саме: А- адміністративно-торгівельний комплекс - загальною площею - 167,0 м2; Б1-Б6 - склади - загальною площею - 510,25 м2; Б7 - госпблок; В; Г; Д; - навіси обґрунтовуючи її тим, що відповідач може ухилятись в подальшому від виконання рішення суду, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 червня 2016 року у задоволені заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити його заяву та накласти арешт на ? частину майна, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. Вважає, що відчуження майна ОСОБА_4 настало у зв'язку з неправомірними діями судді, а саме відмовою судді двічі у забезпечені позову відповідно до заяв від 18.04.2016 року та 20.04.2016 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову виходив з того, що відповідач не є власником нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт. Право власності на зазначене нерухоме майно належить фізичній особі на підставі договору купівлі-продажу.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції не обґрунтовані та такими, що не відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до ч.2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати декілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, згідно яких, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 1365000,00 грн., виділення ? частини майна ТОВ «Опорядбуд» для звернення на нього стягнення та звернення стягнення на ? частину майна ТОВ «Опорядбуд» пропорційну ? частці ОСОБА_3 у статутному капіталі, а саме: А- адміністративно-торгівельний комплекс - загальною площею 167, 0 кв.м, Б1-Б6 склади - загальною площею 510,25 кв.м., Б7 госпблок, В, Г, Д. навіси.
Подавши заяву про забезпечення позову, позивач зазначив вид забезпечення позову та обґрунтування даного забезпечення позову.
Тобто суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, не звернув увагу на те, що позовні вимоги є майновими, та те що не забезпечення позову у разі задоволення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того ст.152 ЦПК України визначені види забезпечення позову до яких в тому числі належить і накладення арешту, а норми ч.2 с. 152 ЦПК України надають право суду змінювати та обирати види забезпечення позову в рамках співмірності з врахуванням зазначених роз'яснень застосування законодавства, положень статей 151 -153 ЦПК України.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції ухвалу про забезпечення позову від 21 червня 2016 року постановлено з порушенням норм процесуального права, ухвала відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 червня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59435857 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Сушко Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні