Рішення

від 28.10.2016 по справі 372/946/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/946/16-ц

Провадження № 2-721/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2016 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Болобана В.Г.,

за участю секретарів Рудніцької О.В., Войцеховської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд», третя особа: ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд» про стягнення боргу за договором позики.

Позов мотивовано тим, що 08.01.2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, згідно з умовами якого відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача у борг грошові кошти у сумі 50000 доларів США з терміном повернення позики до 12.02.2016 року. Укладання договору позики підтверджується розпискою відповідача ОСОБА_2 від 08.01.2016 року. В добровільному порядку врегулювати спір мирним шляхом позивачу не вдалося. Відповідачем ОСОБА_2 особисто, під час отримання коштів, у розписці, зазначено, що в забезпечення виконання умов повернення коштів ОСОБА_2 передає належні йому майнові права на ? частину майна ТОВ «Опорядбуд», засновником якого є відповідач у розмірі ? частки, тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг за договором позики, виділити ? частини майна ТОВ «Опорядбуд» для звернення на нього стягнення та звернути стягнення на ? частину майна ТОВ «Опорядбуд».

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що мав домовленості із відповідачем про повернення коштів, переданих в борг. Під час передачі грошей відповідач передав копії установчих документів ТОВ «Опорядбуд» (одним із засновником якого був відповідач) як забезпечення у випадку неможливості повернути кошти. Після настання терміну повернення позики відповідач зазначив, що не має цих коштів та повернути їх не може. Тому, позивач і звернувся до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначив, що дійсно його довіритель отримував кошти від позивача. Однак, не має можливості їх повернути, іншого майна у відповідача немає.

Відповідач ТОВ «Опорядбуд», про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив, заяв та клопотань до суду не подав.

Представники залученої в судовому засіданні третьої особи (ОСОБА_3.) заперечили проти позову, подали до суду заперечення, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Пояснили, що майно, яке позивач просить виділити та звернути на нього стягнення, вже не належить ТОВ «Опорядбуд» (а належить третій особі), а відповідач ОСОБА_2 вже не є учасником ТОВ «Опорядбуд» та не має жодних прав відносно цього майна.

Вислухавши позивача, представника відповідача, представників третьої особи дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 08 січня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики у формі розписки, відповідно до якої позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 50000 доларів США з терміном повернення позики до 12 лютого 2016 року. В забезпечення повернення позики відповідачем (як засновником ТОВ «Опорядбуд») була передана ? частини майна цього товариства шляхом передачі копії всіх документів ТОВ «Опорядбуд».

Позивач виконав зобов'язання за договорами позики, та надав відповідачу в позику грошові кошти в сумі 50000 доларів США. У встановлений термін відповідач позику не повернув, внаслідок чого порушив прийняті на себе обов'язки, встановлені договором.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 15.02.2016 року була вручена особисто відповідачу письмова претензія про повернення коштів, про що відповідач особисто розписався на претензії.

Однак, своїх зобов'язань відповідач так і не виконав, гроші не повернув.

В порядку ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 1 365 000 грн. 00 коп., оскільки на час звернення до суду та розгляду справи відповідач не виконав взяті на себе за договором позики зобов'язання, грошові кошти позивачу не повернув.

Разом з тим, відповідно до ст. 149 Цивільного кодексу України та ст. 57 Закону України «Про господарські товариства» звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майнадля задоволення вимог кредиторів.

Згідно із ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергуна кошти боржника та інші цінності боржника. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

У Постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-31цс14 викладена така обов'язкова для застосування правова позиція: «виплата вартості частки майна або виділення частки майна боржника, пропорційної частці боржника в статутному капіталі, повинні проходити з дотриманням положень закону та статуту товариства (стаття 148 ЦК України).»

Згідно із ч. 2 ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариствомвиплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо домовленості товариства в особі його компетентних органів управління та учасника ОСОБА_2 щодо виділення частини майна товариства в натурі.

Крім того, під час судового розгляду судом встановлено, що майно, на яке просив звернути стягнення позивач (а саме : адміністративно-торгівельний комплекс загальною площею 167,0 кв.м., склади загальною площею 510,25 кв.м. та інші споруди, за адресою : АДРЕСА_1) належить третій особі ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 18.05.2016 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 61113828). Також, на час розгляду справи з'ясувалось, що ОСОБА_2 вже не є учасником ТОВ «Опорядбуд», що підтверджується його заявою про вихід зі складу учасників від 04.10.2016 року та протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Опорядбуд» від 04.10.2016 року.

Таким чином, позовна вимога щодо виділення ? частини та звернення стягнення на ? частину майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд» задоволенню не підлягає, оскільки відповідач ОСОБА_2 не має прав на це майно, а отже і не має можливості забезпечувати свої особисті грошові зобов'язання майном ТОВ «Опорядбуд».

Враховуючи вищенаведене позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог 6890 гривень у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Керуючись статтями 11, 148,149, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, статтями 10, 60, 79, 88, 179, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.02.2002 року, ІПН НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 08.01.2016 року в сумі 1 365 000 (один мільйон триста шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.02.2002 року, ІПН НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6890 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяБолобан В. Г.