КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/203/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
02 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сидера Кемікел» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сидера Кемікел» до Броварської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ «Сидера Кемікел» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2015 № 0002372201 в частині нарахування пені у розмірі 126930,68 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норми матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сидера Кемікел» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій за період з 03.12.2014 по 04.05.2015.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 28.07.2015 № 221/10-06-22-01/38890907, яким встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягає в простроченні законодавчого терміну надходження товару від нерезидента Zhejiang Chun-An Foreigen Trade Co/. LTD (Китай).
На підставі висновків вказаного акту перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2015 № 0002372201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 431864,18 грн.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування пені у розмірі 126930,68 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу № 24-14 від 14.11.2014 продавець нерезидент Zhejiang Chun-An Foreigen Trade Co/. LTD (Китай) зобов'язується продати покупцю ТОВ «Сидера Кемікел» хімікати на умовах даного контракту, виробником якого є Zhejiang Chun-An Foreigen Trade Co., LTD (Хангжоу, Китай). Загальна вартість договору складає 1 246 800,00 дол. США, умови поставки CIF м. Одеса, Україна. Умови оплати: оплата здійснюється шляхом перерахування суми в доларах США на рахунок продавця простим банківським переказом.
Так, ТОВ «Сидера Кемікел» відповідно до зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу № 24-14 від 14.11.2014 здійснено передоплату за товар нерезиденту Zhejiang Chun-An Foreigen Trade Co., LTD (Хангжоу, Китай) за наступними платежами:
- 03.12.2014 у сумі 30000,00 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 455 568,69 грн., граничний термін надходження товару 03.03.2015, а відтак днем виникнення заборгованості є 04.03.2015;
- 04.12.2014 у сумі 34500,00 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 527 734,67 грн., граничний термін надходження товару 04.03.2015, а відтак днем виникнення заборгованості є 05.03.2015;
- 05.12.2014 у сумі 15000,00 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 231 232,49 грн., граничний термін надходження товару - 05.03.2015, а відтак днем виникнення заборгованості є 06.03.2015;
- 08.12.2014 у сумі 10000,00 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 154 154,99 грн., граничний термін надходження товару 08.03.2015, а відтак днем виникнення заборгованості є 09.03.2015;
- 11.12.2014 у сумі 132500,00 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 2 073 227,37 грн., граничний термін надходження товару 11.03.2015, а відтак днем виникнення заборгованості є 12.03.2015.
Проте, відповідно до ВМД (IM-40) № 100250001/2015/3215 та прибуткової накладної № 542 продукція надійшла лише 25.03.2015 та 04.05.2015, що підтверджується ВМД №10250001/2015/004912 та прибутковою накладною № 1015 від 04.05.2015.
Виконання вказаних контрактів, а саме, строки поставки товарів сторонами не заперечуються ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. Апелянт заперечує виключно порядок проведення розрахунку пені.
Так, на думку позивача, відповідачем помилково розраховувались суми пені з урахуванням курсу НБУ станом на 91 день з дати здійснення авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті платежу, так як мав бути врахований курс станом на початок дня дати сплати авансу.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, розрахунки в іноземній валюті за господарськими операціями регулюються, зокрема, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - Закон №185/94).
Відповідно до статті 1 Закону №185/94, виручка резидентів у іноземній валюті» підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Тобто, вказаною нормою передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Так, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758, яка врегульовує ситуацію на грошово кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операцiями з експорту та iмпорту товарiв, передбаченi в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", здiйснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днiв.
Згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З аналізу зазначених норм права вбачається, що порушення резидентом 180 (90) денного строку відстрочення поставки товару з моменту здійснення авансового платежу, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року по справі № К/800/55495/13.
Таким чином, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» чітко встановлено, що заборгованість виникає саме на 91 день після проведення поставки, а не в будь-яких інший термін. Тобто, в даному випадку відсутня неоднозначне (множинне) трактування норми закону чи її невизначеність.
Отже, доводи апелянта щодо невірного розрахунку пені за зовнішньоекономічним контрактом № 24-14 від 14.11.2014 помилкові, з огляду на те, що сума пені розрахована у відповідності до вимог ст. 4 Закону №185/94-ВР, а саме за курсом НБУ на день виникнення заборгованості, про що свідчить наявний справі розрахунок пені.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав невірно визначеного курсу для нарахування пені.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сидера Кемікел» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2016 |
Оприлюднено | 08.08.2016 |
Номер документу | 59450251 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Оксененко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні