cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1586/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
03 серпня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Метал» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа - Метал» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001562307, № 0001572307 від 28 вересня 2011 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 28 березня 2012 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення.
Задовольняючи позовні вимоги товариства суд виходив з реальності здійснення господарських операцій, наявності у платника податку (позивача у справі) оформлених первинних документів, що підтверджують правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Також суд зазначив, що обставини, зазначені у акті перевірки товариства не є обґрунтованими, оскільки: відомості, на яких базуються висновки податкової служби, зокрема, відомості, надані ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (статтями 72, 83 Податкового кодексу України), а відомості ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, щодо порушення кримінальної справи відносно контрагента позивача (ТОВ «Венд Груп») повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2012 року постанову суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що угоди укладені позивачем з його контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків та не підтверджені належно оформленими первинними документами, оскільки в ході провадження досудового слідства по кримінальній справі було встановлено, що в 2007-2009 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності були вчинені дії по створенню та придбанню суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Венд Груп», що дало змогу невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись фактом реєстрації вказаного підприємства, а тому у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту та валових витрат за угодами укладеними з ТОВ «Венд Груп».
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 09 червня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Альфа-Метал» задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 по справі № 2а-1586/12/2670 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з наявності порушеної кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), за фактом створення та придбання ТОВ «Венд Груп». Проте, матеріали справи не містять будь - яких документів, які б підтверджували вказаний факт.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Альфа-Метал» стосовно взаємовідносин з ТОВ «Венд Груп» за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року. В результаті даної перевірки було складено акт № 416/1-23-70-32847201 від 09.09.2011 року (далі - Акт перевірки) та на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001562307 від 28.09.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 222 297 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 574, 25 грн., № 0001572307 від 28.09.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 177 837 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 44 459, 25 грн.
Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.
Як убачається з матеріалів справи, між підприємствами TOB «Альфа-Метал» та TOB «Венд Груп» було укладено договір № 695 від 11.11.2009 року на виконання маркетингових послуг та договір № 694 від 02.11.2009 року на виконання інформаційно-консалтингових послуг. Підприємством TOB «Венд Груп» було виконано маркетингові та інформаційно-консалтингові послуги. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені TOB «Альфа-Метал» до складу податкового кредиту. Вартість отриманих від TOB «Венд Груп» послуг, була віднесена підприємством TOB «Альфа-Метал» до складу валових витрат у загальній сумі 889 185 грн.
Так, висновки податкового органу зводяться до того, що фактично господарські операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Венд Груп» не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними, оскільки у контрагента позивача відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Крім того, фактичне проведення господарських операцій в межах договорів на виконання маркетингових та інформаційно - консалтингових послуг, укладених з вказаним контрагентом, не підтверджені належно оформленими первинними документами, оскільки відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання ТОВ «Венд Груп» порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а отже первинні документи складені такою юридичною особою не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт вчинення господарських операцій, а тому формування валових витрат та податкового кредиту на підставі неналежно оформлених первинних документів є безпідставним.
Колегія суддів апеляційної інстанції з даного приводу звертає увагу на наступне.
Згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010; далі - ПКУ) для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно положень п. 71.1. ст. 71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору , опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
Стаття 72 ПКУ визначає питання збору податкової інформації.
Поряд з цим згідно положень п. 73.1 ст. 73 ПКУ, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби.
Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (п.73.3. ст.73 ПКУ).
З вказаного судом вбачається, що перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний і встановлюється законом, зокрема статтею 72, 83 ПКУ. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема ст.ст. 72, 73 ПКУ.
У відповідності до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини, зазначені у Акті перевірки є необґрунтованими, оскільки відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (статтями 72, 83 ПКУ), зокрема, відомості, надані ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва; вказані відомості ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва повинні бути підтверджені виключно судовими рішенням, винесеним в порядку КПК України.
Доказів того, що існує вирок відносно контрагента позивача, суду не надано.
Приймаючи до уваги вищезазначене у сукупності, обставини, зазначені податковою службою у Акті перевірки, суд звертає увагу на те, що фактично відображені у акті відомості стосуються не позивача, а третьої особи. Поряд з цим, податковою службою не зазначено жодних доказів, які підтверджують факт порушення податкового законодавства саме позивачем. При цьому порушення кримінальної справи відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання ТОВ «Венд Груп» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України не є належним доказом, оскільки зазначена обставина підлягає доведенню в порядку кримінального судочинства та перевірці і встановленню судом у відповідному рішенні.
Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновки Акту перевірки про відсутність реальних правових наслідків операцій купівлі - продажу ТОВ «Альфа-Метал» у ТОВ «Венд Груп», відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничого та торгівельного обладнання, транспортних засобів, не можуть свідчити про відсутність реальних господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах, оскільки такі висновки не підтверджені належними доказами (особи могли виконувати роботи не за трудовими, а за цивільно-правовим договорами, а основні фонди, виробниче та торгівельне обладнання, транспортні засоби могли використовуватися за договорами оренди). А інформація з бази даних податкової служби щодо стану ТОВ «Венд Груп» - «визнано банкрутом» на момент проведення перевірки не свідчить про неможливість виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Венд Груп» у минулому - 2009, 2010 роках.
Також, суд не приймає до уваги висновки Акту перевірки про фіктивність вищезазначених правочинів з огляду на те, що в порядку ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України, недійсними вони судом не визнавалися.
Крім того, позивачем надано суду докази на підтвердження товарності операцій за договорами, укладеними між ТОВ «Альфа-Метал» та ТОВ «Венд Груп» № 695 від 11.11.2009 року, № 694 від 02.11.2009 року, договору від 30.04.2010 року: акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), виписки по рахунку, результати виконаних ТОВ «Венд Груп» робіт (на підтвердження швидкоплинності кадрів, підготовки персоналу та проведення атестації: тестові завдання з підсумкового контролю знань, направлення громадян на співбесіди, висновки та рекомендації за результатами тестування, журнал обліку наказів директора з особового складу; на підтвердження підбору об'єктів, які потребують надання послуг охорони: списки рекомендованих ТОВ «Венд Груп» підприємств, комерційні пропозиції; на підтвердження маркетингових послуг - звіти маркетингового дослідження ринку і т.ін).
В той же час судом першої інстанції було опитано свідка - бухгалтера ТОВ «Альфа-Метал», яка показала, що ТОВ «Венд Груп» надавало позивачеві допомогу у складанні і веденні бухгалтерських, податкових документів, оскільки об'єм роботи на той період у підприємства (обумовлений наявністю замовлень послуг охорони об'єктів, які знаходяться поза межами Києва по всій Україні) і практичний досвід роботи бухгалтером її не дозволяв все зробити самостійно в повному обсязі та з метою убезпечення допущення помилок у документації замовлялися і отримувалися такі послуги.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів суду обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень - рішень, а тому вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 03.08.2016 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2016 |
Оприлюднено | 08.08.2016 |
Номер документу | 59450293 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Чаку Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні