КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5022/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О. Є. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
04 серпня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
представника позивача Середи А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Юкрейн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Юкрейн» до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Соната-Юкрейн» звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.01.2014 р. № 000032/2204/65.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. вказану постанову залишено без змін.
Ухвалою ВАС України від 24.02.2016 р. вказані рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Соната-Юкрейн» за листопад 2013 р., результати якої оформлені актом від 30.12.2013 року № 214/10022204/ 37799996/6/236. За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України: безпідставне заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 р.
На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № 000032/2204/65, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 59202,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 14801,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Так в декларації з ПДВ за листопад 2013 року позивач сформував податковий кредит за рахунок, в тому числі, двох податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН.
Вказана декларація отримана відповідачем 20.12.2013 року.
30.12.2013 р. відповідачем проведено камеральну перевірку поданої декларації, за результатом якої складено акт № 214/10022204/37799996/236.
Вказаний акт позивачем отримано 31.12.2013 року.
09.01.2014 р. відповідачем отримано від позивача декларацію з ПДВ за грудень 2013 року.
Таким чином, колегією суддів з матеріалів справи вбачається, що позивач вчинив дії по виправленню помилок лише після того як такі помилки були встановлені податковим органом та доведені до відома позивача.
Натомість, у відповідності до п. 50.2 ст. 50 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
У справі, що розглядається, мав місце вид камеральної перевірки та був відсутнім факт подання уточнюючого розрахунку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством не встановлено обмеження уточнення даних податкових декларацій шляхом відображення цих уточнень у наступній податковій звітності у зв'язку з проведенням камеральної перевірки.
В той же час, у відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
З огляду на вказану норму, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права уточнювати дані попередньої декларації шляхом коригування відповідних показників у іншому податковому періоді.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач до винесення податковим органом податкового повідомлення - рішення скористався своїм правом відобразити збільшену суму ПДВ в декларації за грудень 2013 року.
Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідачем встановлено заниження позивачем податку на додану вартість.
Так з декларації за листопад 2013 року вбачається відображення позивачем суми ПДВ від операцій з постачання у розмірі 634043, 00 грн. (а. с. 128), та відображення податкового кредиту у розмірі 633810, 00 грн. (а. с. 128, зворот), позитивна різниця склала 233, 00 грн. (а. с .129).
В той же час, у зв'язку з тим, що податкові накладні на суму 59201, 87 грн. не зареєстровані у ЄРПН вищевказана різниця повинна була становити 59434, 87 грн.
Перевіряючи спосіб коригування позивачем даної невідповідності у декларації за наступний звітний період, колегія суддів встановила наступне.
В декларації з ПДВ за грудень 2013 року позивач відобразив загальну суму постачання у розмірі 224745, 00 грн. за рахунок ТОВ «Борошномельна компанія «Теві», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал» (Україна) та ТОВ «Борошно Трипілля» (а. с. 29), до податкового кредиту позивач включив операції з придбання на загальну суму ПДВ у розмірі 241204, 00 грн., в тому числі суму ПДВ у розмірі 0 грн. по взаємовідносинам з СФГ «Золота нива» (ЄДРПОУ 31345555) та 16666, 67 грн. по взаємовідносинам з ПП «Бі-груп» (ЄДРПОУ 37432695).
В подальшому, позивач в графі 16.1 декларації відобразив коригування податкового кредиту в бік зменшення у сумі 17435, 00 грн. за рахунок СФГ «Золота нива» (16666, 67 грн.) та за рахунок ТОВ ФК «Агро-Лідер-Україна» у сумі 768, 40 грн. (а. с. 184, зворот).
Таким чином, з вищеописаного вбачається, що позивач повторно включив в розрахунок суми податкового кредиту у грудні 2013 року ПДВ по взаємовідносинам з СФГ «Золота нива» та скоригував суму податкового кредиту на цю суму, не усунувши недоліків зі сплати ПДВ до бюджету.
Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Юкрейн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Юкрейн» до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2016 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2016 |
Оприлюднено | 08.08.2016 |
Номер документу | 59450358 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Беспалов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні