Рішення

від 04.08.2016 по справі 924/455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2016 р.Справа № 924/455/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Класік страхування життя" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний фінансовий брокер "Життя" м. Хмельницький

про стягнення 263393,85грн., у т.ч. 250000,00 грн. основного боргу, 2683,56грн. 3% річних, 10710,29грн. інфляційних

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 за дов. від 31.12.15,

Від відповідача - ОСОБА_2 - за дов. від 10.06.16

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно з ст.85 ГПК України.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 250000,00грн. сплачених відповідачу мотиваціних коштів за договором доручення від 12.03.14 №08/14 та додатковими угодами до нього. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що за умовами договору відповідач як повірений зобов'язався повернути довірителю мотиваційні кошти у розмірі 150000грн. до 25.01.16 (за додатковою угодою №4 від 03.10.14) та 100000грн. до 25.01.16 (за додатковою угодою №5 від 06.04.15). Посилаються на ст. 193, 530, 610, 629 ЦК України.

Позивачем збільшено позовні вимоги, крім основного боргу, просить стягнути також 10710,29грн. інфляційних втрат, 2683,56грн. 3% річних. Зазначене згідно з ст.22 ГПК України прийнято судом.

Позивач у додаткових поясненнях по суті позову зазначає, що договором доручення передбачено сплату повіреному комісійної винагороди, яка залежить від суми страхового платежу за договорами з страхування життя на підставі актів виконаних робіт щодо реалізації повіреним страхових продуктів, тоді як питання сплати та повернення мотиваціної винагороди від реалізованих відповідачем страхових продуктів, а від кількості страхових платежів фізичних та юридичних осіб за договорами страхування.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача щодо повернення сплаченої відповідачу мотиваційної винагороди грунтуються на тому, що рівень оплат страхових платежів клієнтів другого року становив менше 70% платежів платежів 1-го року, однак позивачем документально не підтверджено дані обставини, оскільки між сторонами кожного місяця не підписувались акти звірки платежів за страховими договорами. Звертається увага , що у позові належить відмовити, оскільки згідно листа №119 від 21.11.14 позивач погодився змінити мотиваційну програму та надати можливість отримати автомобіль „Тойота КоролаВ» за умови зібрання відповідачем не менше 800000грн. нових страхових платежів у період з 1.11 по 31.12.2014р., автомобіль буде розіграний серед кращих продавців страхових програм.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

12.03.14 між ПрАТ «СК «Класік страхування життя» (далі - страховик/довіритель/позивач) та ТОВ «Незалежний фінансовий брокер «Життя» (далі - повірений/відповідач) укладено договір доручення № 08/14, за умовами якого (п.2.1.) повірений від імені та в інтересах страховика здійснює посередницькі послуги зі страхування життя.

Відповідно до п. 3.1. договору повіреному надаються повноваження щодо залучення страхувальників, збір та оформлення документів, необхідних для укладання договорів страхування життя.

Відповідно до п. 5.2.8. договору повірений зобов'язаний роз'яснювати фізичним та юридичним особам страхувальникам порядок сплати страхового внеску та сприяти своєчасному, такому, що відповідає умовам договору страхування життя, надходженню страхового внеску чи обумовленої його частини на поточний рахунок страховика. Відповідно до п. 5.2.13. договору повірений зобов'язаний супроводжувати договори страхування життя, укладені між страховиком та страхувальником за своєї участі.

Між сторонами до договору від 12.03.14 укладено додаткові угоди №1 від 01.10.14, №2 від 01.10.14 та №3 від 02.10.14. При цьому за змістом останньої додаткові угоди №1 та №2 втратили чинність.

03.10.14 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору від 12.03.14, відповідно до якої довіритель виплачує повіреному мотивацію у розмірі 150 000 грн., якщо обсяг платежів першого року страхування, залучених повіреним у період з 01.11.14 по 31.12.14 становитиме не менше 700 000грн. За умови виконання повіреним зазначених показників, дану мотиваційну програму довіритель зобов'язується виплатити до 04.03.15. При цьому, якщо рівень оплат страхових платежів клієнтів другого року становитиме менше 70% платежів 1-го року, то повірений зобов'язується повернути мотиваційні кошти у розмірі 150 000грн. довірителю до 25.01.16.

На виконання додаткової угоди довіритель перерахував повіреному 150000грн. мотивації, що підтверджується платіжним дорученням №194 від 3.03.15.

Однак, згідно розрахунку платежів за договорами та історії внесків по договорам станом на 13.05.16 та 18.05.16, за договорами страхування, укладеними за участю повіреного страхові платежі 2-го року становили менше 70% платежів 1-го року.

26.11.14 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору від 12.03.14, відповідно до якої довіритель виплачує повіреному мотивацію у розмірі 100000грн., якщо обсяг платежів першого року страхування, залучених повіреним, у період з 01.01.14 по 31.12.14 становитиме не менше 500 000 грн. За умови виконання повіреним зазначених показників, дану мотиваційну програму довіритель зобов'язується виплатити до 07.04.15. При цьому, якщо рівень оплат страхових платежів клієнтів другого року становитиме менше 70% платежів 1-го року, то повірений зобов'язується повернути мотиваційні кошти у розмірі 100000грн. довірителю до 25.02.16.

На виконання даної угоди 06.04.15 довіритель перерахував повіреному 100000 грн. мотивації згідно платіжного доручення від 06.04.15 №346.

Однак, згідно розрахунку платежів за договорами та історії внесків по договорам станом на 13.05.16 та 18.05.16, за договорами страхування, укладеними за участю повіреного страхові платежі 2-го року становили менше 70% платежів 1-го року.

Оскільки повіреним не були повернуті довірителю мотиваційні кошти у розмірі 250 000 грн. згідно додаткових угод №4 та №5, позивач звернувся з позовом до суду.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення відповідно до заяви про збільшення позовних вимог 2683,56грн. 3% річних ( 1763,01грн. за період з 25.01.16 по 15.06.16 та 920,55грн. за період з 25.02.16 по 15.06.16) та 10710,29грн. інфляційних (6175,29грн. за період з лютого по квітень 2016р. та 4535,00грн. за період з березня по квітень 2016р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги таке.

Згідно з ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Зобов'язальні відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору доручення від 12.03.14 зі змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковими угодами №№1-7.

Згідно з ст.1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом враховується, що на виконання договору доручення відповідачем надавались послуги з реалізації страхових продуктів зі страхування життя фізичним особам за укдаженими з ним договорами оренди. При цьому між позивачем та відповідачем укладені акти виконаних робіт №1/2014 -9/2015 від 31.08.14, 30.09.14, 31.10.14, 30.11.14, 26.12.14, 31.01.15, 02.03.15, 28.02.15, 30.03.15, 31.03.15, 30.04.15, 31.05.15, 30.06.15, 31.10.15 , згідно яких визначено обсяг послуг відповідача в частині реалізації страхових продуктів, які прийняті позивачем.

За надані послуги позивачем відповідно до розділу 7 договору доручення сплачено комісійну винагороду, що підтверджуєьться банківськими виписками за відповідний період.

Крім того, судом враховується, що згідно за умовами укладених між сторонами дадаткових угод №4 та №5 до договору доручення довіритель виплачує повіреному мотивацію у розмірі 150000 грн. та 100000грн., якщо обсяг платежів першого року страхування, залучених повіреним у період з 01.11.14 по 31.12.14 становитиме не менше 700 000 грн. (додаткова угода №4) та 500 000 грн. (додаткова угода №5)

На виконання вимог додаткових угод №4 та №5 позивачем виплачено відповідачу кошти у розмірі 150000,00грн. згідно платіжного доручення №194 від 03.03.15 та у розмірі 100000,00грн. згідно платіжного доручення №346 від 06.04.15.

За умови додаткових угод №4 та №5 до договору доручення, якщо рівень оплат страхових платежів клієнтів другого року становитиме менше 70% платежів 1-го року, то повірений зобов'язується повернути мотиваційні кошти у розмірі 150000грн. довірителю до 25.01.16 та у розмірі 100000,00грн. до 25.02.16.

Наданими позивачем в матеріали справи відомостями про обсяг сплачених застрахованими особами страхових внесків по кожній із застрахованих відповідачем осіб підтверджується, що розмір страхових платежів другого року становить менше 70% платежів 1-го року.

При цьому не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що розмір сплачених застрахованими особами страхових внесків повинен підтверджуватись підписаними сторонами актами звірки, оскільки складання даних документів не передбачено умовами укладених між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору доручення №4 та №5, якими саме і регулюється питання сплачати та повернення мотиваційних коштів. Натомість судом враховується, що оскільки облік сплачених страхових внесків ведеться самим лише позивачем як довірителем, то належними доказами сплати страхових внесків є фінансова та банківські документи, які засвідчують факт перерахування фізичними особами суми страхових внесків позивачу за укладеними з відповідачем від імені позивача договорами страхування.

У зв'язку з цим відповідно до положень додаткових угод №4 та №5 відповідач повинен був повернути мотиваційні кошти у розмірі 150000,00грн. до 25.01.116 та у розмірі 100000,00грн. - до 25.02.16, проте не виконав свого обов'язку.

Всупереч ст.33 ГПК України відповідачем не доведено інших сум, контррозрахунків не надано.

Щодо доводів відповідача як на підставу відмови у позові на лист позивача №119 від 21.11.14 , за яким позивач погодився змінити мотиваційну програму та надати можливість отримати автомобіль „Тойота КоролаВ» за умови зібрання відповідачем не менше 800000грн. нових страхових платежів у період з 1.11 по 31.12.2014р., то судом такі доводи як підстава відмови у позові не приймаються, оскільки умови укладеного між сторонами право чину залишилися незмінними, позивач заперечує надання такого листа, інші докази на підтвердження зміни умов право чину між сторонами відповідачем не надані.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача мотиваційних коштів визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

2. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 21.01.16 по 15.06.16 на заборгованість у сумі 150000,00грн. у розмірі 1763,01грн. та за період з 25.02.16 по 15.06.16 на заборгованість в сумі 100000,00грн. у розмірі 920,55грн.

Зазначені нарахування здійснені без врахуванням кількості днів у 2016р.-366 днів, тому згідно розрахунку проведеного судом правомірно нарахованими є 3% річних у сумі 2676,23 грн. Тому позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню, а у решті - відмові у зв'язку з безпідставністю.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні з лютого по квітень 2016 на заборгованість у сумі 150000,00грн. у розмірі 6175,29грн. та за період з березня по квітень 2016р. на заборгованість в сумі 100000,00грн. у розмірі 4535,00грн.

Щодо розміру інфляційних, то судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Така ж правова позиція зазначена у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Позивачем враховані зазначені вимоги та розрахунки інфляційних здійснені правомірно, тому позовні вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у зв'язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Класік страхування життя" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний фінансовий брокер "Життя" м. Хмельницький про стягнення 263393,85грн., у т.ч. 250000,00 грн. основного боргу, 2683,56грн. 3% річних, 10710,29грн. інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний фінансовий брокер "Життя" м. Хмельницький (вул.Проскурівська,53, код 37152538) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Класік страхування життя" м. Київ (вул.Сирецька,5, корп.3, код 33783296) 250000,00 грн. ( двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 10710,29грн. (десять тисяч сімсот десять гривень 29 коп.) інфляційних, 2676,23грн. (дві тисячі шістсот сімдесят шість гривень 23 коп. ) 3% річних, 3950,80грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 80 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 04.08.2016р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 1 прим. :

1 - до справи