Ухвала

від 01.08.2016 по справі 820/788/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 р.Справа № 820/788/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Філатова Ю.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представник позивача - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

представник третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. по справі № 820/788/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК"Зачепилівське"

до Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області , Державного реєстратора ОСОБА_2 треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина" , Відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК"Зачепилівське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області, Державного реєстратора ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина", Відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 20.12.2015 №27288538 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:02:000:0101; зобов'язати Зачепилівське районне управління юстиції у Харківській області внести запис про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі рішення державного реєстратора від 20.12.2015 № 27288538.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року задоволено клопотання голови Комісії з ліквідації Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області про заміну відповідача та замінено відповідача - Зачепилівське районне управління юстиції у Харківській області на належного відповідача - Зачепилівську районну державну адміністрацію Харківської області (сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 20.12.2015 року №27288538 є протиправним та прийнято з порушенням норм діючого законодавство, що порушує права підприємства позивача, оскільки внаслідок недотримання встановленої чинним законодавством процедури реєстрації права оренди земельної ділянки щодо однієї земельної ділянки існує два таких права оренди у двох різних осіб. Зазначені обставини зумовили звернення до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК"Зачепилівське" задоволено частково, а саме: скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 20.12.2015 №27288538 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:02:000:0101; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Зачепилівське" (код ЄДРПОУ 35445168) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернещина" подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 210, 638 Цивільного кодексу України, Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073, ст. 202 Земельного кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідач, Державний реєстратор ОСОБА_2, та представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина", наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник відповідача, Зачепилівської районної державної адміністрації, та представник третьої особи, Відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області, не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Зачепилівське» (орендар) та громадянином України ОСОБА_4 (орендодавець) 07.04.2011 року укладено договір оренди землі №530, відповідно до якого орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 0,4843 га, яка знаходиться на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та має кадастровий номер 6322284500:02:000:0101 (а.с. 11-12).

Відповідно до умов договору від 07.04.2011 року № 530, а саме пункту 3.1 договір укладений на 5 (п'ять) років, строк оренди вказаної земельної ділянки спливає 01.07.2016 року.

На виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_4 08.07.2011 року передав Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК "Зачепилівське" зазначену в договорі земельну ділянку, про що сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 13).

Договір від 07.04.2011 року № 530 зареєстрований у Відділі Держкомзему у Зачепилівському районі 01.07.2011 року за реєстровим № 63222845400750.

ТОВ «АПК «Зачепилівське» 22.02.2016 року отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 53697874 (а.с. 17).

З вказаної довідки встановлено, що 19.12.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Зачепилівського районного управління юстиції ОСОБА_2 на підставі рішення від 20.12.2015 року № 27288513 зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6322284500:02:000:0101, на підставі договору оренди землі від 19.12.2015 року б/н, укладеного між громадянином ОСОБА_4 як орендодавцем та ТОВ «Чернещина» як орендарем, строк дії до 20.12.2025 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи реєстраційної справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернещина» (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) укладено договір оренди землі без номеру та без дати, відповідно до якого орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 0,4843 га, яка знаходиться на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, кадастровий номер не зазначений, строком на 10 років.

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_4 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернещина" зазначену в договорі земельну ділянку, про що сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки без дати. Де зареєстрований вказаний договір не зазначено.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що представником третьої особи ТОВ «Чернещина» надано до суду копію договору укладеного між ТОВ «Чернещина» (орендар) та ОСОБА_4 саме з зазначенням дати укладення 03.08.2015 року та кадастрового номеру земельної ділянки та акт прийому-передачі земельної ділянки від 03.08.2015 року.

Відповідно наявної в матеріалах справи копії реєстраційної справи про реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного між третьою особою та ОСОБА_4, земельна ділянка кадастровий номер 6322284500:02:000:0101 належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.10.2004 року серії ХР071095, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4843 га, яка знаходиться на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, що також підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що державну реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Чернещина» та ОСОБА_4 здійснено з порушенням норм діючого законодавства, а саме не здійснено дій щодо встановлення факту відсутності або наявності вже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013 року. Договір оренди земельної ділянки укладений між ТОВ «АПК» Зачепилівське» та ОСОБА_4 на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрації договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Чернещина» та ОСОБА_4 не був розірваний.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Приписами статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно із п.п.1, 6 ч.1 ст.19 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться, зокрема на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На момент виникнення спірних правовідносин, тобто прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, був чинним Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.

Приписами вказаного Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначено, що під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Пунктом 95 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав; обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав; обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідно до п. 1, 8-1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень державного реєстратора належить : встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав, а також під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 29.09.2015 року по справі №21-760а15.

Відповідно до статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п.1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З 2011 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", яка була чинною до 01 січня 2013 року, реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася територіальними органами Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

З наданих відповідачем, державним реєстратором ОСОБА_2 письмових заперечень проти позову судом встановлено, що останній не звертався до відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області для з'ясування питання наявності чи відсутності права оренди землі на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що державним реєстратором не дотримано покладених на нього повноважень, а отже державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Чернещина» та ОСОБА_4 здійснено з порушенням норм діючого законодавства, а саме не здійснено дій щодо встановлення факту відсутності або наявності вже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем, можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Згідно з приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Колегія суддів зазначає, що сторонами не надано та матеріали справи не містять доказів розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «АПК «Зачепилівське» та ОСОБА_4

Таким чином, договір оренди земельної ділянки укладений між ТОВ «АПК» Зачепилівське» та ОСОБА_4 на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрації договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Чернещина» та ОСОБА_4 не був розірваний.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання відповідача, як на не доведеність наявності реєстрації права оренди за договором оренди землі №501 від 07.04.2011 р., на відсутність інформації у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку запису державної реєстрації договору оренди землі №341 від 03.02.2011 р. та не відповідність номеру реєстрації структурі, затвердженої наказом Державного Комітету України по Земельних ресурсах "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" від 02.07.2003р. N 174, з огляду на наступне.

У частині 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до приписів ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

На момент укладення договору оренди земельної ділянки між підприємством позивача та ОСОБА_4 умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Пунктом 14 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі передбачено, що датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Враховуючи викладене, державна реєстрація договору оренди землі здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Судом встановлено, що договір оренди землі №530 від 07.04.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Зачепилівське" (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець), предметом якого є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 0,4843 га, яка знаходиться на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та має кадастровий номер 6322284500:02:000:0101, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Зачепилівському районі 1.07.2011 року за реєстровим номером 632228454000750.

Крім того слід зазначити, що згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України В«Про Державний земельний кадастрВ» від 07.07.2011, № 3613-VI у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень (набирав чинності з 1 січня 2013 року).

Приписами п.1 Перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Кабінету Міністрів України до 1 липня 2016 року необхідно забезпечити автоматизоване перенесення записів Державного реєстру земель про речові права на земельні ділянки та їх обтяження, про суб'єктів таких прав та документи, що посвідчують такі права, до Державного реєстру прав. З моменту автоматизованого перенесення відповідної інформації перенесені записи вважаються відомостями Державного реєстру прав, а права та обтяження на відповідні земельні ділянки - зареєстрованими (крім випадків, коли права на такі земельні ділянки зареєстровані в Державному реєстрі прав після 1 січня 2013 року).

Проте, в порушення вказаних норм, у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку запис державної реєстрації договору оренди землі №341 від 03.02.2011р., відсутній.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що відсутність реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі земель не позбавляє особу права власності (користування) на таку земельну ділянку, а лише впливає на порядок внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки відсутність записів щодо земельної ділянки у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельній книзі унеможливлює перенесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 20.12.2015 року №27288538 є протиправним таким, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства, а отже позовні вимоги в частині його скасування є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки є аналогічними доводам викладеним в запереченнях на позов, які подавались до суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року по справі № 820/788/16 в частині задоволених позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. по справі № 820/788/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 05.08.2016 р.