ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 квітня 2007 р.
№ 20-7/1078-9/035-8/282
Вищий господарський суд
України у складі колегії суддів:
головуючого,
судді Кота О.В.,
суддів Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянувши
касаційну
скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Голд
ЛТД"
на
рішення
господарського суду м.Севастополя від 14 грудня
2006 року та
постанову
Севастопольського апеляційного господарського
суду від 29 січня 2007
року
у
справі №20-7/1078-9/035-8/282
за
позовом товариства з
обмеженою відповідальністю "Голд ЛТД"
до Інституту біології
Південних морів ім. О.О.
Ковалевського
Національної Академії наук України
про стягнення заборгованості
встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає
вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з
таких підстав.
Відповідно до вимог п.2 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, враховуючи зміни, при поданні
касаційної скарги підлягає сплаті 50 відсотків ставки з оскаржуваної суми, що
підлягає сплаті в разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції.
Із заяв майнового характеру, що
подаються до господарських судів розмір ставок державного мита встановлено у
розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із заяв немайнового характеру, що
подаються до господарських судів розмір ставок державного мита встановлено у
розмірі 5 неоподаткованих мінімумів громадян.
Відповідно до п.33 наказу Головної
державної податкової інспекції від 22 квітня 1993 року за №15 "Про
затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного
мита" з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер,
державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв
майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового
характеру.
В порушення вказаних Декрету та Наказу, додана до касаційної
скарги квитанція за №101.1240.165.00.0.0.002 від 28 лютого 2007 року містить
неправильне обрахування суми державного мита, яке підлягає сплаті в касаційній
інстанції.
Враховуючи наведене, дане платіжне
доручення не можна вважати належним доказом сплати державного мита у
встановленому порядку.
Касаційна інстанція зауважує на
тому, що відповідно до приписів час тини 3 статті 1113
Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин,
зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі
має право повторно подати касаційну скаргу з доде ржанням стислих строків для
виправлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.
ст. 111, п. 4 ст. 1113, 1115, 1117
Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "Голд ЛТД"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29
січня 2007 року у справі №20-7/1078-9/035-8/282
повернути заявнику.
Головуючий, суддя
О. Кот
Судді: С. Владимиренко
С.
Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 595123 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні