Рішення

від 02.08.2016 по справі 925/683/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Справа № 925/683/16

За позовом комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного підприємства «ѳльбуд-ІнвестВ»

про стягнення 13969 грн. 79 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 24.05.2016 №92;

від відповідача: у судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2016, - ОСОБА_2 - директор товариства; у судове засідання, призначене на 11 годину 02.08.2016, не з'явилися.

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного підприємства «ѳльбуд-ІнвестВ» про стягнення 20727 грн. 53 коп., у тому числі: 10931 грн. 93 коп. боргу за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території, 9017 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань та 777 грн. 91 коп. 3% річних.

У позові позивач також просить господарський суд відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав на не виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг з утримання багатоквартирного будинку №49 по вул. Вокзальній у селищі міського типу Глеваха Васильківського району Київської області, у якому відповідачу належить на праві власності дві квартири №1 і №55, та прибудинкової території за період з квітня 2014 року по травень 2016 року.

Ухвалою від 22.06.2016 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради до розгляду, порушив провадження у даній справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 11 годину 12.07.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Заявою, поданою до Господарського суду Черкаської області 12.07.2016, представник позивача зменшив розмір позовних вимог за рахунок зменшення стягуваних сум інфляційних нарахувань з 9017 грн. 69 коп. до 2817 грн. 66 коп. і 3% річних з 777 грн. 91 коп. до 220 грн. 20 коп. При цьому стягувана сума боргу - 10931 грн. 93 коп. залишилася незмінною.

Господарський суд Черкаської області прийняв вказане зменшення представником позивача розміру позовних вимог.

Отож остаточний розмір прийнятих господарським судом до розгляду позовних вимог позивача становить 13969 грн. 79 коп., у тому числі: 10931 грн. 93 коп. боргу за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території, 2817 грн. 66 коп. інфляційних нарахувань та 220 грн. 20 коп. 3% річних.

Ухвалою від 12.07.2016 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 11 годину 02.08.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Відповідач проти позову заперечив, пославшись при цьому у відзиві на позов на неотримання ним від позивача доказів на підтвердження надання ним послуг з утримання будинку та при будинкової території, які б стосувалися квартир №1 та №55 у будинку №49 по вул. Вокзальній у селищі міського типу Глеваха Васильківського району Київської області, та вимог про оплату цих послуг.

У засіданні суду, яке відбулося 02.08.2016, представник позивача позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав з викладених у позові підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, призначене ухвалою від 12.07.2016 на 11 годину 02.08.2016, проте його представник у це судове засідання не з'явився. Натомість відповідач заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з відсутністю у штатному розпису товариства юриста та відсутністю директора товариства.

Господарський суд залишив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без задоволення через те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами і, що вказані у клопотанні відповідача причини нез'явлення його представника у судове засідання не є поважними.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року виконавчий комітет Глевахівської селищної ради прийняв рішення №9 В«Про визначення виконавця комунальних послуг, які будуть надаватись власникам квартир та вбудованих, прибудованих нежитлових приміщень житлового будинку по вул. Вокзальній, 49В» .

Цим рішенням виконавчий комітет Глевахівської селищної ради за результатами розгляду відповідного звернення товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного підприємства «ѳльбуд-ІнвестВ» , враховуючи, що власники квартир будинку №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха не створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вирішив визначити комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради виконавцем послуг, у тому числі і послуг з утримання цього будинку та прибудинкової території.

За актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «ѳльбуд-ІнвестВ» передало комунальному житлово-експлуатаційному підприємству Глевахівської селищної ради, а останнє прийняло для обслуговування будинок №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха Васильківського району Київської області та прибудинкову територію.

Протягом періоду з квітня 2014 року по травень 2016 року комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради надавало послуги з утримання будинку №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха Васильківського району Київської області та прибудинкової території.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між сторонами не укладався.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «ѳльбуд-ІнвестВ» є власником двох квартир №1 та №55 у будинку №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха Васильківського району Київської області, але оплату послуг з утримання цього будинку та прибудинкової території, що надавалися комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради у період з квітня 2014 року по травень 2016 не здійснювало, що й спричинило даний спір.

За встановленими рішеннями виконавчого комітету Глевахівської сільської ради від 03.10.2011 №195, від 30.09.2014 №108 і від 10.06.2015 №68 тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради за період з квітня 2014 року по травень 2016 року нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельному підприємству «ѳльбуд-ІнвестВ» за дві його квартири №1 і №55 у будинку №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха Васильківського району Київської області 10931 грн. 93 коп. плати за надані послуги з утримання цього будинку і прибудинкової території.

Крім того, за прострочення оплати наданих послуг з утримання будинку і прибудинкової території комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельному підприємству «ѳльбуд-ІнвестВ» до сплати передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 2817 грн. 66 коп. та 3% річних у сумі 220 грн. 20 коп.

При цьому комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради виходило із передбаченої Типовим договором про надання послуг послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529, форми оплати послуг і вважало строком їх оплати календарний місяць, що настає за розрахунковим.

Статтею 360 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є житлово-комунальними послугами.

Статтею 1 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» термін виконавець визначений як суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а термін споживач - як фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» споживач зобов'язаний, зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пункт 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 №5 також передбачає зобов'язання власника та наймача (орендаря) квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

Постановою від 20.05.2009 №529 Кабінет Міністрів України затвердив типовий договір про надання послуг послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у п. 5 якого зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до визначеного у договорі числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі застосування авансової системи оплати послуг платежі вносяться за визначену у договорі кількість місяців у визначеному договором розмірі.

Як уже зазначалося вище договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між сторонами не був укладений.

Законом строк оплати наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не встановлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, типовий договір є лише основою для укладення господарського договору і без укладення останнього сам не регулює відносини, задля врегулювання яких має укладатися господарський договір. Тому посилання позивача на затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 Типовий договір про надання послуг послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій як на такий, що регулює спірні правовідносини між сторонами є безпідставними.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пленум Вищого господарського суду Черкаської області у пунктах 1.7 та 1.7 1 своєї постанови від 17.12.2013 №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» роз'яснив, що у разі, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою. Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України. Господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідач як власник двох квартир №1 та №55 у будинку №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха Васильківського району Київської області та прибудинкової території зобов'язаний оплачувати надані позивачем послуги з утримання цього будинку і прибудинкової території за встановленими виконкомом Глевахівської сільської ради тарифами і у разі не укладення між сторонами договору про надання таких послуг. Оскільки ні договором ні законом строк оплати цих послуг не встановлений, то позивач має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

На день прийняття господарським судом цього рішення позивач не надав господарському суду доказів на підтвердження пред'явлення ним відповідачу вимоги про оплату наданих у період з квітня 2014 року по травень 2016 року послуг з утримання будинку №49 по вул. Вокзальній у смт. Глеваха Васильківського району Київської області і прибудинкової території на суму 10931 грн. 93 коп.

Таким чином, на день прийняття господарським судом цього рішення позивач не доказав настання строку виконання відповідачем зобов'язання зі сплати 10931 грн. 93 коп. вартості наданих позивачем відповідачу послуг, а відповідно й порушення відповідачем права позивача на одержання цієї суми коштів.

За відсутності прострочення сплати боргу у сумі 10931 грн. 93 коп. відсутні й підстави для застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 08.08.2016.

СУДДЯ М.В. Дорошенко