Постанова

від 22.06.2016 по справі 810/5604/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року 810/5604/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Асоціації по сільському дорожньому будівництву "Облагродор" до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Асоціація по сільському дорожньому будівництву «Облагродор» звернулась з позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Миронівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.05.2014 та № НОМЕР_3 від 16.09.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року касаційну скаргу Миронівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року прийнято адміністративну справу №810/5604/14 до провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 червня 2016 року.

В судове засідання, сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце його проведення, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому просить суд подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції, судом касаційної інстанції зазначено, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки. Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення вищевказаної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення обставин щодо виявлених під час проведення перевірки порушень позивачем вимог законодавства тощо.

Досліджуючи вказані судом касаційної інстанції обставини, судом встановлено наступне.

На підставі наказів податкового органу № 402 від 24.04.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та № 422 від 06.05.2014 «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки», посадовими особами відповідача було проведено у термін з 28.04 по 08.05.2014, позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 25.04.2014.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 25.04.2014, складено акт № 366/22-011/32547054 від 16.05.2014, в якому встановлено порушення: ст. ст. 44, 137, 157, 164 Податкового кодексу України, а також п. 2.6 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

30.05.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 про визначення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9 198,82 грн., в т.ч.: 7 359,06 грн. основного платежу та 1 839,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № НОМЕР_2 про визначення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 755 011,55 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження, 16.09.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19 823,75 грн., в т.ч.: 16 365 грн. основного платежу та 3 458,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач в акті перевірки дійшов висновку про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати по оренді легкового автомобіля RENAULT FLUENCE, рік випуску 2011, об'єм двигуна 1997, оскільки позивачем не було надано документальне підтвердження використання зазначеного автомобіля в діяльності позивача, як-то шляхові листи, а також не було надано нотаріально засвідчений договір оренди автомобіля, укладений між позивачем та громадянином ОСОБА_1, в зв’язку з чим відповідач в силу вимог ст. 137 Податкового кодексу України визначив завищення позивачем валових витрат як дохід, на який, в свою чергу, донарахував податок на прибуток.

Однак, в ході нового розгляду справи вказану обставину було спростовано представником позивача, оскільки судом витребувано та долучено до матеріалів справи копії:

- копія договору оренди транспортного засобу б/н від 15.04.2011 (автомобіль Renault Fluence, рік випуску 2011, д.н.з. AI 0202СМ) з фізичною особою ОСОБА_2;

- копія договору оренди транспортного засобу № 1 від 15.04.2013 (автомобіль Renault Fluence, рік випуску 2011, д.н.з. AI 0202СМ) з фізичною особою ОСОБА_2;

- копія рішення Миронівсього районного суду у справі № 371/1287/14-ц;

- копії первинних документів, які укладені на виконання вказаних вище договорів (звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт).

Також, на думку податкового органу, позивачем було відшкодовано своїм працівникам, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, грошові кошти по авансовим звітам - без надання позивачем при перевірці підтверджуючих документів, у зв'язку з чим відповідачем було донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Однак ні в запереченнях на позов, ні усними поясненнями представник відповідача не пояснив суду - які саме «підтверджуючі документи» він мав на увазі.

Відповідач під час проведення перевірки також встановив факт не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі даних прибуткових касових ордерів, оскільки з письмових пояснень голови ліквідаційної комісії позивача, ОСОБА_4, від 18.05.2014 слідує, що касова книга підприємства за підзвітний перевірці період - не велась.

Зазначена обставина, була спростована шляхом надання суду першої інстанції завіреної копії касової книги, що велась на підприємстві в перевіряємий період.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 зазначеного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. п. 78.4, 78.5 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недотримання відповідачем, встановлених податковим законодавством, процедур проведення перевірок потягнуло за собою встановлення недостовірних фактів порушення позивачем норм податкового законодавства, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Зі статті 19 Конституції України слідує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перевірки позивача не дотримано підстав, меж повноважень, та способу дій, що передбачені йому законодавство, у зв'язку із чим, на підставі необгрунтованих висновків, ним винесено протиправні та незаконні рішення, які підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинна на момент звернення позивача із позовом до суду), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області від 30.05.2014 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 16.09.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Асоціації по сільському дорожньому будівництву «Облагродор» ( ЄДРПОУ 32547054) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп., відповідно до квитанції № 4785 від 24.09.2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.