Постанова

від 02.08.2016 по справі 813/711/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2016 року № 813/711/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області до Жовківської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва» ім. Л.Погорілого про визнання недійсними та скасування розпоряджень,

в с т а н о в и в:

Магерівська селищна рада Жовківського району Львівської області (далі - Магерівська селищна рада) звернулася до суду з позовом до Жовківської районної державної адміністрації (далі - Жовківська РДА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва» ім. Л.Погорілого (далі - ДНУ «УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого»), в якому, з урахуванням заяви про доповнення до адміністративного позову від 16.03.2016 року, просить визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Жовківської РДА:

- від 10.01.2012 №26 «Про затвердження технічної документації із землеустрою»;

- від 25.11.2015 року №516 «Про внесення змін в розпорядження голови Жовківської РДА від 10.01.2012 р. №26».

- від 03 лютого 2016 року №37 «Про внесення змін в розпорядження голови Жовківської РДА від 10.01.2012 р. №26».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що першим із оскаржуваних розпоряджень затверджено ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області, хоча рішенням Магерівської селищної ради від 14.09.2006 року №13 і розпорядженням Жовківської РДА від 15.12.2006 №1233 надано згоду та дозвіл на розробку проекту землеустрою Львівській філії «УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого». Оскільки ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого» не зверталося з відповідними заявами до Жовківської РДА та не виготовляло технічної документації, у відповідача не було підстав затверджувати технічну документацію ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого». Передача в постійне користування ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого» земельних ділянок, які знаходяться на території Магерівської селищної ради, є порушенням вимог статей 116 та 123 Земельного кодексу України та інтересів територіальної громади.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав та просив його задовольнити. Пояснив, що Жовківська РДА не повинна була затверджувати ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Магерівської селищної ради, оскільки раніше дозвіл на виготовлення такої документації надавався Львівській філії «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого», яка цю документацію і виготовила.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні позову не визнала та зазначила, що оскаржувані розпорядження жодним чином не порушують прав та інтересів позивача. ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого» як правонаступник Львівської зональної машинно-випробувальної станції, яка відповідно до державного акту на право користування землею (серія Б№061280) від 1981 року отримала у безстрокове і безоплатне користування земельні ділянки площею 4965 га, набула право постійного користування цими земельними ділянками. Оскільки право постійного користування виникло у юридичної особи ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого», а не у Львівської філії, то надання згоди та дозволу останній на розробку технічної документації у рішенні позивача від 14.09.2006 року №13 та розпорядженні Жовківської РДА від 15.12.2006 №1233 свідчить про допущену помилку. Заперечила порушення статті 116 Земельного кодексу України оскаржуваними розпорядженнями, оскільки Магерівська селищна рада не була власником земельних ділянок, право постійного користування якими перейшло до ДНУ «УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого». Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області від 14.09.2006 №13 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки Львівською філією «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого»:

- надано згоду на розробку проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 1151,25 га з метою надання в користування Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого»;

- при розробці проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» відчужити в землі запасу селищної ради 100 га ріллі;

- розроблений проект землеустрою з інвентаризації земельної ділянки після позитивного висновку державної землевпорядної експертизи подати селищній раді на погодження.

Розпорядженням голови Жовківської РДА від 25.12.2006 №1233 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою з інвентаризації земельних ділянок»:

- надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з інвентаризації земельних ділянок орієнтовною площею 1151,25 га в постійне користування Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого»;

- Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» звернутися до відповідних ліцензованих землевпорядних організацій для розробки проекту землеустрою з інвентаризації земельних ділянок орієнтовною площею 1151,25 га в постійне користування Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого»;

- розроблений та погоджений проект землеустрою з інвентаризації земельних ділянок після позитивного висновку державної землевпорядної експертизи подати райдержадміністрації для його затвердження.

Розпорядженням голови Жовківської РДА від 10.01.2012 №26 «Про затвердження технічної документації із землеустрою»:

- затверджено ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки в постійне користування загальною площею 1070,8707 га для ведення господарської діяльності та дослідних цілей на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області;

- надано ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» в постійне користування земельні ділянки площею 1070,8707 га для ведення господарської діяльності та дослідних цілей на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області.

Розпорядженням голови Жовківської РДА від 25.11.2015 року №516 «Про внесення змін в розпорядження голови Жовківської РДА від 10.01.2012 р. №26» виправлено помилку щодо серії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Розпорядженням голови Жовківської РДА від 03 лютого 2016 року №37 «Про внесення змін в розпорядження голови Жовківської РДА від 10.01.2012 р. №26» пункт 1 викладено у такій редакції:

- затвердити ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Львівської філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області;

- у пункті 2 розпорядження слово «надати» замінено словом «передати».

Підставою оскарження розпоряджень голови Жовківської РДА від 10.01.2012 №26; від 25.11.2015 року №516 та від 03 лютого 2016 року №37 є твердження позивача про їх протиправність з огляду на те, дозвіл на виготовлення технічної документації надавався Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого», а не юридичній особі ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого», тому відповідач не вправі був затверджувати технічну документацію ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого» і передавати останній у постійне користування земельні ділянки, розташовані на території Магерівської селищної ради. Вказані земельні ділянки не вилучалися у встановленому порядку, є землями територіальної громади, тому передача їх у постійне користування третій особі оскарженими розпорядженнями порушує інтереси територіальної громади.

При вирішення даного спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Державним актом на право користування землею (Б №061280) 1981 року, за Львівською державною зональною машиновидобувальною станцією закріплено в безстрокове та безоплатне користування 4965,2 га землі. Земля надана для ведення сільського господарства.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 28.07.2005 №348 машинно- випробувальні станції, в тому числі Львівську державну зональну машиновипробувальну станцію, реорганізовано шляхом приєднання до Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого на правах відокремлених структурних підрозділів (філій) без надання їм права юридичної особи.

Львівську державну зональну машиновипробувальну станцію - Львівська МВС (код ЄДРПОУ 00860961) припинено як юридичну особу за рішенням засновників, про що 19.12.2006 внесено запис №139811200003000666.

Правонаступником Львівської МВС є Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого» (код ЄДРПОУ 04604309).

Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.03.2016 за № 21827953.

Львівська філія Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого є філією (іншим відокремленим підрозділом) без права юридичної особи з державною формою власності, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №156/2005 від 29.12.2005.

Відповідно до даних державної статистичної звітності, наданих Відділом Держгеокадастру у Жовківському районі Львівської області по Магерівський селищній раді, станом на 01.01.2016 Львівська МВС як сільськогосподарська науково-дослідна установа значиться власником (користувачем) землі загальною площею 1151,2480 га.

Питання права постійного користування земельною ділянкою (право володіння і користування земельною ділянкою без встановлення строку), якого набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності було предметом розгляду Конституційним Судом України і знайшло відображення у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками).

У своєму рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 Конституційний Суд України дав оцінку окремих положень законодавства України щодо регулювання земельних правовідносин на предмет відповідності їх Конституції України, зміст якої полягає у тому, що передбачена третьою статті 41 Конституції України така конституційна гарантія як право громадян для задоволення своїх потреб користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 Земельного кодексу України).

Як встановлено судом, за Львівською МВС у відповідності до чинного на той час законодавства (Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік та Земельного кодексу Української РСР) у 1981 році було закріплено в безстрокове та безоплатне користування 4965,2 га землі, що підтверджується державним актом на право користування землею (Б №061280).

Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Поняття «користування землею» у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року (стаття 7) включало в тому числі і постійне (без заздалегідь встановленого строку) користування.

Пунктом 5 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18 грудня 1990 року № 562-XII встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Відповідно до пункту 7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Системний аналіз вищенаведеного законодавства дає підстави стверджувати, що право користування 4965,2 га землі, наданої Львівській МВС у безстрокове та безоплатне користування для ведення сільського господарства у відповідності до чинного на той час законодавства, перейшло у 2006 році до ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого».

На час прийняття першого з оскаржених розпоряджень відповідача від 10.01.2012 №26 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» чинним був Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України) та Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).

ОСОБА_3 посилання на статті 17,123,125,126,186, пункт 12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, статті 13, 22, 30, 35, 56 Закону № 858-IV та статтю 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» 9 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон №586-XIV) містяться у розпорядженні від 10.01.2012 №26.

Статтею 17 ЗК України, статтею 13 Закону № 858-IV та статтею 21 Закону №586-XIV визначено повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних правовідносин та в сфері землеустрою, відповідно до яких до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (пункт (а) статті 17 ЗК України; координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель ( пункт (г) статті13 Закону № 858-IV); 2) розпорядження землями державної власності відповідно до закону (стаття 21 Закону № 586-XIV).

Стаття 92 ЗК України визначила право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша).

Згідно з пунктом (а) частини другої 2 цієї статті права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Таким чином, ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого» як державна наукова установа відповідно до пункту (а) частини другої 2 статті 92 ЗК України набула право постійного користування земельною ділянкою із земель державної власності.

Статтею 123 ЗК України встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до частини першої цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126 ЗК України містить перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку, частиною третьою якої передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом, ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого» як правонаступнику Львівської МВС, земельна ділянка належала на підставі державного акту на право користування землею (Б №061280) 1981 року.

Статтею 186 ЗК України передбачалося, що розгляд і затвердження такої землевпорядної документації як проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств проводиться після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами (пункт (г) частини першої).

Згідно з пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 22 Закону № 858-IV визначає підстави проведення землеустрою, однією з яких відповідно до пункту (а) є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до статті 30 Закону № 858-IV Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до статті 35 Закону № 858-IV інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Статтею 56 Закону № 858-IV встановлено вимоги до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

У відповідності до частини першої цієї статті технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;

г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;

ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;

д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;

е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;

є) кадастровий план земельної ділянки;

ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Даючи оцінку розпорядженню голови Жовківської РДА від 10.01.2012 №26 «Про затвердження технічної документації із землеустрою», суд дійшов висновку, що воно відповідає вказаним вимогам законодавства у галузі земельних відносин і землеустрою.

Фактично розпорядження від 10.01.2012 №26 є складовою землеустрою. Воно приводить у відповідність до чинного законодавства оформлення набутого на підставі державного акту на право користування землею (Б №061280) 1981 року права постійного користування ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, шляхом затвердження технічної документації із землеустрою.

Тому твердження позивача про те, що розпорядженням від 10.01.2012 №26 надано у постійне користування ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» земельні ділянки, що належать територіальній громаді Магерівської селищної ради, є помилковими і спростовуються вищенаведеним аналізом чинного законодавства і встановленими судом фактичними обставинами.

Помилковими є посилання позивача і на положення статті 116 ЗК України про те, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом, оскільки, як встановлено судом, з 1981 року земельна ділянка належала Львівській МВС, правонаступником якої є ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого» на підставі державного акту на право користування землею (Б №061280).

Щодо доводів позивача про те, що дозвіл на виготовлення технічної документації надавався Львівській філії «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого», а не юридичній особі ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім.Л.Погорілого», то суд зазначає, що у зв'язку з тим, що згідно зі статтею 4 Закону № 858-IV суб'єктом землеустрою може бути лише юридична особа, то затверджуючи технічну документацію саме юридичній особі відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

Розпорядженнями від 25.11.2015 року №516 та від 03 лютого 2016 року №37 внесено зміни до розпорядження від 10.01.2012 №26, які не впливають на суть останнього, на будь-які порушення при їх прийнятті позивач не вказував.

Третьою особою надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у кількості 9 штук, відповідно до яких всі 9 земельних ділянок загальною площею 1070,9005 га зареєстровані 15.03.2016-18.03.2016 як державна власність за ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого», цільове призначення: для дослідницьких і навчальних цілей, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення для господарської діяльності та дослідних цілей.

Державною реєстрацією ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» завершено оформлення права користування земельними ділянками державної власності.

Із завершенням ДНУ «УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого» процедури оформлення права користування земельними ділянками дію оскаржуваних розпоряджень голови Жовікської РДА вичерпано.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 по справі про скасування актів органів місцевого самоврядування, якщо відповідно до приписів рішень органів місцевого самоврядування виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, то такі рішення не можуть бути скасовані і до них не можуть бути внесені зміни, оскільки це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку розпорядженням відповідача, суд дійшов висновку, що такі прийнято відповідачем з урахуванням вимог чинного законодавства України і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 51 КАС України судом не прийнято визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання суперечить вимогам чинного законодавства України, аналіз якого проведено судом при прийнятті постанови.

Відповідно до частини четвертої статті 118 КАС України вжиті ухвалою суду від 18.03.2016 року заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження голови Жовківської РДА від 03 лютого 2016 року №37 «Про внесення змін в розпорядження голови Жовківської РДА від 01.01.2012 р. №26» слід зберегти до набрання постановою суду законної сили.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Вжиті ухвалою суду від 18.03.2016 року заходи забезпечення позову зберігаються до набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.