Ухвала

від 04.04.2017 по справі 813/711/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року м. Київ К/800/36106/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Калашнікової О.В., Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року у справі за позовом Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, третя особа - Державна наукова установа "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л.Погорілого" про визнання недійсними та скасування розпоряджень, -

ВСТАНОВИВ:

Магерівська селищна рада Жовківського району Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, в якому, з урахуванням заяви про доповнення до адміністративного позову від 16 березня 2016 року, просила визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації: №26 Про затвердження технічної документації із землеустрою від 10 січня 2012 року; №516 Про внесення змін в розпорядження 10 січня 2012 року №26 від 25 листопада 2015 року; №37 Про внесення змін в розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації від 10 січня 2012 року №26 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані розпорядження є протиправними, оскільки ними затверджено третій особі технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Львівської філії Українського науково - дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого. Проте, рішенням Магерівської селищної ради від 14 вересня 2006 року №13 і розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації від 25 грудня 2006 року №1233 надано згоду та дозвіл на розробку проекту землеустрою саме Львівській філії Українського науково - дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого. Оскільки Державна наукова установа Український науково - дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого не зверталася з відповідними заявами до відповідача та не виготовляла технічну документацію, у відповідача не було підстав для прийняття розпоряджень. Також зазначає, що передача земельних ділянок, які знаходяться на території Магерівської селищної ради, є порушенням вимог статей 116 та 123 Земельного кодексу України та інтересів територіальної громади.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року у справі № 813/711/16 скасовано.

Провадження у справі за адміністративним позовом Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна наукова установа Український науково - дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого , про визнання недійсними та скасування розпоряджень, - закрито.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до статті 92 Земельного кодексу України третя особа набула права постійного користування земельною ділянкою, як правонаступник Львівської машинно - випробувальної станції на підставі державного акта на право користування землею (Б №061280). Тому розпорядження від 10 січня 2012 рок №26 є складовою землеустрою і приводить у відповідність до чинного законодавства оформлення набутого на підставі державного акту права користування землею. Розпорядженнями №516 від 25 листопада 2015 року та №37 від 3 лютого 2016 року внесено зміни та доповнення до розпорядження від 10 січня 2012 року №26, тому не впливають на суть останнього. Крім цього, у зв'язку із завершенням процедури оформлення права користування, дію розпоряджень вичерпано.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне..

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Магерівської селищної ради від 14 вересня 2006 року за №13 надано згоду на розроблення проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки Львівською філією Українського науково - дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій сільськогосподарського виробництва. Також, розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації від 25 грудня 2006 року №1233 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з інвентаризації земельних ділянок орієнтовною площею 1151,25 гектара в постійне користування.

Розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації від 10 січня 2012 року №26 затверджено третій особі технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки в постійне користування загальною площею 1070,8707 гектара для ведення господарської діяльності та дослідних цілей на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області. Також третій особі надано в постійне користування земельні ділянки площею 1070,8707 гектара для ведення господарської діяльності та дослідних цілей на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області.

Крім цього, розпорядженням відповідача від 25 листопада 2015 року №516 виправлено помилку у розпорядженні від 10 січня 2012 року щодо серії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а розпорядженням від 03 лютого 2016 року №37 внесено зміни в розпорядження від 10 січня 2012 року №26, а саме: п. 1 викладено у такій редакції: Затвердити ДНУ УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Львівської філії УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого на території Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області. У пункті 2 розпорядження слово надати замінено словом передати .

Згідно з Державним актом на право користування землею Б №061280 1981 року, за Львівською державною зональною машинно - видобувальною станцією закріплено в безстрокове та безоплатне користування 4965,2 гектара землі. Земля надана для ведення сільського господарства.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 28 липня 2005 року №348 машинно - випробувальні станції, в тому числі Львівську державну зональну машинно - випробувальну станцію, реорганізовано шляхом приєднання до Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого на правах відокремлених структурних підрозділів (філій) без надання їм права юридичної особи.

Львівську державну зональну машинно - випробувальну станцію Львівська МВС (код ЄДРПОУ 00860961) припинено як юридичну особу за рішенням засновників, про що 19 грудня 2006 року внесено запис №139811200003000666.

Правонаступником Львівської МВС є Державна наукова установа Український науково - дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого .

Відповідно до даних державної статистичної звітності по Магерівській селищній раді, станом на 1 січня 2016 року Львівська МВС як сільськогосподарська науково - дослідна установа значиться власником (користувачем) землі загальною площею 1151,2480 гектара.

Таким чином, ДНУ УкрНДІ ПВТ ім. Л. Погорілого , як державна наукова установа відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України набула права постійного користування земельною ділянкою із земель державної власності.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у кількості 9 штук всі 9 земельних ділянок загальною площею 1070,9005 гектара зареєстровані як державна власність за ДНУ УкрНДІ ПВТ ім. Л. Погорілого , цільове призначення яких визначено: для дослідницьких і навчальних цілей, категорія - землі сільськогосподарського призначення для господарської діяльності та дослідних цілей.

Державною реєстрацією ДНУ УкрНДІ ПВТ ім. Л.Погорілого завершено оформлення права користування земельними ділянками державної власності.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

У відповідності до п. 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції визначена як переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно - правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є спір, який випливає зі здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому статтею 152 Земельного кодексу України.

У відповідності до статті 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються: земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Згідно змісту та суті позовних вимог Магерівська селищна рада фактично оскаржує право користування земельною ділянкою третьою особою.

При визначенні підсудності справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Тобто, як правильно вважає суд апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з позовом з приводу, як вона вважає порушеного права, а також оспорює право іншої особи, що виникають із земельних правовідносин і бажаним для позивача результатом є захист приватного інтересу, а відтак даний спір не є публічно - правовим.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у статті 152 Земельного кодексу України та з урахуванням суб'єктного складу сторін в суді відповідної юрисдикції.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

У відповідності до п. 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

На підставі встановлених судом обставин справи, виходячи із системного аналізу змісту вищевказаних правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у даній адміністративній справі відповідно до статті 157 частини першої п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України - закриттю.

Висновки суду апеляційної інстанції є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати судове рішення таким, що ухвалене з порушеннями норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :