КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/27860/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Шутовської І Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелектрокомплект» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроелектрокомплект" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроелектрокомплект» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2015/000087/2 від 10.11.2015;
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в прийнятті митної декларації митному оформленні, випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення від 10.11.2015 № 100270001/2015/00242.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, про обгрунтованість сумнівів митного органу та правомірність застосування другорядного методу визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач двічі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2014 року між «HELKABEL GmbH» (продавець) та ТОВ «Євроелектрокомплект» було укладено зовнішньоекономічний контракт №2, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього. Кількість та вартість кожної партії товару вказані в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 12-14).
На виконання умов вказаного контракту на підставі інвойсу № 32236413-414 від 05 листопада 2015 року товар був ввезений на митну територію України.
З метою завершення процедури митного оформлення товарів 10 листопада 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270001/2015/226394 (а.с. 45). Митна вартість визначена декларантом за першим методом.
Одночасно з вказаною вище митною декларацією, декларантом було подано до органу доходів і зборів перелік документів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів:
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 009477 від 05 листопада 2015 року;
- книжку МПД ХХ.79218580 від 06 листопада 2015 року;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05 листопада 2015 року;
- рахунок-фактуру (інвойс) № 32236413-414 від 05 листопада 2015 року;
- додаткову угоду № 1 від 29 грудня 2014 року до контракту № 2 від 03 лютого 2014 року;
- специфікацію № 7 від 05 листопада 2015 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2 від 03 лютого 2014 року;
- декларацію про відповідність UA.001.D.07598-12 від 13 серпня 2012 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіологічного контролю товару № 2730 від 05 листопада 2015 року;
- декларацію про походження товару № 32236413-414 від 05 листопада 2015 року;
- лист № 7 від 30 вересня 2015 року;
- інші некласифіковані документи.
Після перевірки та обробки ВМД та зазначених вище документів, в зв'язку з тим, що документи подані декларантом зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме відсутня інформація про витрати понесені на страхування, митним органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи:
страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалось);
- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару або сировини;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
ТОВ «Євроелектрокомплект» листом від 10 листопада 2015 року повідомив митницю про неможливість надання додатково витребуваних документів (а.с. 52).
З огляду на вищевказане митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2015/000087/2 від 10.11.2015, яким ціну товару скориговано до рівня 5 7139 EUR/ одиниця (а.с. 50).
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення, митницею також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00242 (а.с. 10-11).
У зв'язку з незгодою декларанта з рішеннями про коригування митної вартості, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, з наданням фінансових гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, товари за митною декларацією №№ 100270001/2015/226394 були випущенні у вільний обіг.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказані рішення Київською міською митницею Державної фіскальної служби України прийняті правомірно. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини третьої статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 57 МК України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як вбачається з п. 3 контракту № 2 від 03.02.2014 року постачання товару відбувається на умовах CIP, тобто продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, при цьому продавець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. Колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами поставки CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця.
Колегія суддів приймає доводи апелянта про безпідставність вимоги митного органу про надання документів про страхування товару, оскільки відповідачу при митному оформленні надавався контракт, з якого вбачалося, що товар постачається на умовах CIP. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що згідно п. 5 ч. 22 статті 58 МК України документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування подаються лише у випадках, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.
Отже, митним органом не надано достатніх доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації щодо заявленої ціни на товар, а тому витребування митним органом переліку додаткових документів, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність дій відповідача щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.
Така ж сама правова позиція, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року № К /800/16879/15.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, а митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність картки відмови та оскаржуваного рішення відповідача, а тому, на думку колегії суддів, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроелектрокомплект" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року- скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроелектрокомплект" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення № 100270001/2015/00242 та коригування митної вартості товарів від № 100270001/2015/000087/2 10.11.2015.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 05 серпня 2016 року.
Головуючий суддя Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Аліменко В.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2016 |
Оприлюднено | 11.08.2016 |
Номер документу | 59521010 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Безименна Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні