Рішення

від 02.08.2016 по справі 174/329/16-ц

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/329/16-ц

п/с 2/174/258/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Ілюшик І.А.

за участі секретаря Заіка А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Євраз-Дніпровський металургійний завод» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу, третя особа - первинна профспілкова організація всеукраїнської професійної спілки «Свободу Праці» публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Євраз-Дніпровський металургійний завод» (далі- ПрАТ «Євраз ДМЗ»), третя особа - первинна профспілкова організація всеукраїнської професійної спілки «Свободу Праці» публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний закод ім. Петровського» (далі - ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позову зазначив, що 11.05.2016 року його незаконно звільнено з ПрАТ «Євраз ДМЗ» з посади інженера 2 категорії бюро технічного дільниці з ремонту та обслуговування металургійного обладнання Сервісного центру на підставі розпорядження № 320/Д від 25.02.2016 року в порядку скорочення чисельності та штату працівників. Відповідач порушив порядок звільнення, оскільки не звернувся до профспілки щодо надання згоди на розірванні трудового договору, не провів порівняння кваліфікації та продуктивності праці позивача та інших працівників, не запропонував всі вакантні посади, зокрема, інженера відділу постачання, тобто відповідач не вжив необхідних заходів для працевлаштування позивача за його згодою. Просив поновити на роботі інженера 2 категорії бюро технічного дільниці з ремонту та обслуговування металургійного обладнання Сервісного центру ПрАТ «Євраз ДМЗ». Збільшивши в процесі судового розгляду позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12918,48 грн. (а.с. 243).

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позов та його обґрунтування підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити. Наполягали на тому, що позивачу не були запропоновані усі наявні на підприємстві вакантні посади, які існували або були утворені в період з дня його повідомлення про наступне вивільнення та до його звільнення. Також стверджували, що відповідач був обізнаний про діяльність ППО ВПС «СП» ПрАТ «Євраз ДМЗ» та йому було відомо про належність даної профспілкової організації до Всеукраїнської професійної спілки «Свобода Праці». До суду були надані також письмові пояснення (т. 2 а.с. 238-242)

Представник третьої особи ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» на боці позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволенні позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити, оскільки відповідачем дотримані положення діючого законодавства при звільненні позивача. Подала письмові заперечення проти позову (т. 1 а.с. 115-119, 240-243).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, допитавши свідка, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2006 року згідно наказу № 1954/к позивача прийнято інженером-конструктором механічного бюро проектно-констукторського відділу з випробувальним терміном три місяці (т. 1 а.с. 136).

13.07.2009 року згідно наказу № 1506/к ОСОБА_1 переведено інженером-конструктором теплотехнічного бюро проектно-конструкторського відділу по строковому трудовому договору на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до дня фактичного виходу особи на роботу (т. 1 а.с. 137).

Згідно розпорядження № 549/д від 01.04.2010 року ОСОБА_1 переведено інженером-конструктором бюро механічного проектно-конструкторського відділу технічного управління (т. 1 а.с. 138).

Відповідно до розпорядження № 1133/Д від 12.07.2010 року ОСОБА_1 переведено інженером 2 категорії бюро технічного (дільниці по ремонту та обслуговуванню обладнання доменного цеху) цеху ремонту та обслуговування металургійного обладнання Сервісного центру (т. 1 а.с. 139).

Вказане також підтверджується копією трудової книжки. До 2006 року позивач працював слюсарем по ремонту обладнання, зокрема, обладнання котельних (т. 1 а.с. 10, 11).

Згідно копії диплому позивача Серії НР № 27229954, він отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Металургійне обладнання» та здобув кваліфікацію спеціаліста інженерної механіки (т. 1 а.с. 9).

ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» є юридичною особою, її внесено до ЄДРПОУ, юридичну особу уповноважений представляти ОСОБА_4 З відповідного штампу, що розміщено на першому аркуші статуту Всеукраїнської професійної спілки «ОСОБА_5 праці» випливає, що її зареєстровано (легалізовано) Міністерством юстиції України згідно наказу № 1278/5 від 02.11.2015 року (т. 1 а.с. 15-19, 60-79).

Згідно листа від 12.01.2016 року за вих. № 6776/10.12.09/91 ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» набула статусу юридичної особи та внесена 12.01.2016 року до реєстру об'єднань громадян за № 383 (т. 1 а.с. 20, 52).

Направлення на бланку ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» листа від 12.01.2015 року за № б/н від імені та за підписом члена виконкому ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» ОСОБА_6 листа про його членство у вказаній профспілці не свідчить про належне повідомлення відповідача про створення на підприємстві ПрАТ «Євраз ДМЗ» нової первинної профспілкової організації (т. 1 а.с. 56).

Листом від 27.01.2016 року за вих. № 1605/44 на ім'я ОСОБА_6 за підписом директора з персоналу та соціальних питань запропоновано надати документи, що підтверджують статус ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ», однак вказаний лист не свідчить про те, що відповідач визнає легалізацію профспілки на підприємстві, крім того, вказаний вище лист від 12.01.2016 року носить інформативний характер і не може вважатися належним повідомленням роботодавця в розумінні ст. 16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (т. 1 а.с. 24).

Лист за вих. № 1605/44 отримано ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» 27.01.2016 року, що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції (т. 1 а.с. 114)

Листом від 29.01.2016 року за вих. № 1 генерального директора «ПрАТ «Євраз ДМЗ» повідомлено про те, що на підприємстві створено ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ», внесено до ЄДРПОУ 12.01.2016 року, профспілка пройшла легалізацію на підтвердження заявленому статусу, про що видано лист про взяття до уваги повідомлення від 12.01.2016 року № 6776/10.12.09/91 (т. 1 а.с. 21, 22). Однак штампу про підтвердження отримання вхідної кореспонденції канцелярією «ПрАТ «Євраз ДМЗ» немає, факт отримання цього листа відповідачем заперечується. Журнал вхідної кореспонденції підприємства від відповідної дати не містить відомостей про надходження кореспонденції від ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» (т. 1 а.с. 179-209).

З листа від 02.02.2016 року за вих. № 1 на бланку профспілки за підписом керівника ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» випливає, що на ім'я генерального директора «ПрАТ «Євраз ДМЗ» направлені копія статуту ВПС «СП», копія протоколу та реєстру установчих зборів ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ», копія свідоцтва про легалізацію ВПС «СП», копія листа про взяття до відома повідомлення про належність від 12.01.2016 року, копія протоколу виконавчого комітету ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» від 12.01.2016 року № 1, роздруківку з ЄДРПОУ з даними про реєстрацію ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» (т. 1 а.с. 25).

Однак штампу про підтвердження отримання вхідної кореспонденції канцелярією ПрАТ «Євраз ДМЗ» немає, факт отримання цього листа відповідачем заперечується. Журнал вхідної кореспонденції підприємства від відповідної дати не містить відомостей про надходження кореспонденції від ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» (т. 1 а.с. 179-209).

Колективний договір підписаний з боку трудового колективу головою профспілкового комітету первинної організації профспілки працівників металургійної та гірничовидобувної промисловості України на ПрАТ «Євраз -ДМЗ ім. Петровського» (т. 1 а.с. 156-178).

05.02.2016 року генеральний директор ПрАТ «Євраз ДМЗ» звернувся листом за вих. № 567 до голови профспілкового комітету первинної організації профспілки працівників металургійної та гірничовидобувної промисловості України на ПрАТ «Євраз -ДМЗ ім. Петровського» та надав інформацію щодо передбачуваного скорочення штату з 12.05.2016 року (т. 1 а.с. 142), тому суд доходить висновку, що відповідач фактично дотримався трьохмісячного строку повідомлення профспілки про намічувані вивільнення відповідно до положень ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Для порівняння надано штатний розпис з 01.01.2016 року згідно наказу № 1421 від 31.12.2015 року та зміни до штатного розпису цеху ремонту та обслуговування металургійного обладнання сервісного центру, який вводиться з 12.05.2016 року із виключенням посади інженера 2 категорії бюро технічного (ділянка по ремонту та обслуговуванню обладнання доменного цеху) (т. 1 а.с. 143-146).

Заявою від 11.02.2016 року позивач просив прийняти його до членів ППО ВПС «СП» ПАТ «ДМЗ» (а.с. 13). З цього питання цього ж дня видано наказ про прийняття його до членів профспілки за підписом керівника ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» за № К/110216-1 (т. 1 а.с. 14, 34-39).

Згідно наказу від 18.02.2016 року № 161, занесені зміни до діючого штатного розпису та організаційну структуру управління цеху ремонту та обслуговування металургійного обладнання Сервісного центру шляхом виключення сорока однієї штатної одиниці, зокрема, інженера 2 категорії бюро технічного (ділянка по ремонту та обслуговуванню обладнання доменного цеху) з 12.05.2016 року (т. 1 а.с. 140, 141).

25.02.2016 року ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення (розпорядження № 320/Д від 25.02.2016 року), одночасно йому запропоновано 21 вакантна посаду, згідно додатку 1 до вказаного розпорядження з яким він ознайомився 01.03.2016 року (т. 1 а.с. 147).

Згідно копії заяви позивача від 16.03.2016 року, він просив виключити його з членів профспілки працівників металургійної та гірничовидобувної промисловості України на ПрАТ «Євраз -ДМЗ ім. Петровського» і не утримувати з його заробітної плати членські внески (т. 1 а.с. 148).

Листом від 17.03.2016 року, виготовленим на бланку ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» за підписом члена профспілки ОСОБА_1 повідомлено генерального директора ПрАТ «Євраз ДМЗ» про те, що він є членом ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ». Однак штамп про підтвердження отримання вхідної кореспонденції канцелярією «ПрАТ «Євраз ДМЗ» відсутній (т. 1 а.с. 12).

Те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подавали заяви про вступ до ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» підтверджується наданими копіями їх письмових заяв та особами, які беруть участь у справі не заперечується (т. 1 а.с. 57, 223).

Складені 29.01.2016 року та 17.03.2016 року акти за підписом ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, як доказ отримання роботодавцем листів від 29.01.2016 року за вих. № 1 та про членство ОСОБА_1 у ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» від 17.03.2016 року, оскільки вказані особи на теперішній час звільнені з підприємства і вважають себе звільненими незаконно, інших належних, достатніх та допустимих доказів отримання ПрАТ «Євраз ДМЗ» вказаних листів суду не надано.

Суд також критично оцінює покази допитаного в якості свідка ОСОБА_7, який наполягав на незаконності свого звільнення, а щодо складання актів повідомив, що безпосередньо він документи до канцелярії не передавав, про те, що штамп вхідної кореспонденції не було поставлено йому відомо зі слів інших членів профспілки, для складання актів його викликали з дому або з роботи.

Згідно довіреності від 04.05.2016 року директор з персоналу та соціальним питанням ПрАТ «Євраз ДМЗ» ОСОБА_5 уповноважений підписувати від імені Товариства накази про звільнення робітників підприємства (п. 4). Строк дії довіреності до 31.12.2016 року (т. 1 а.с. 221).

Станом на 11.05.2016 року ОСОБА_1 не був членом первинної організації профспілки працівників металургійної та гірничовидобувної промисловості України на ПрАТ «Євраз -ДМЗ ім. Петровського», що підтверджується відповідною довідкою (т. 1 а.с. 149).

11.05.2016 року позивача звільнено згідно розпорядження за № 899/Д у зв'язку із скороченням штату, по п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячного заробітку (т. 1 а.с. 150).

Згідно копії особової картки, трудову книжку позивач отримав 11.05.2016 року (т. 1 а.с. 151). В судовому засіданні позивач визнав, що повний розрахунок отримав того ж дня. Наданими відповідачем фінансовими документами підтверджується, що кошти, зокрема належні позивачу виплати, перераховані (т. 1 а.с. 152-154).

Суд звертає увагу на те, що позивача звільнено з роботи за письмовим розпорядженням за підписом директора з персоналу та соціальним питанням ПрАТ «Євраз ДМЗ» ОСОБА_5, хоча відповідно до вказаної вище довіреності ця особа уповноважена підписувати накази про звільнення робітників, однак в даному випадку не можна стверджувати про підписання розпорядження неповноважною особою, оскільки сам факт звільнення з підприємства відповідача позивачем не оспарюється, трудова книжка та повний розрахунок при звільненні ним отримано, що встановлено в процесі судового розгляду.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 згідно довідки № 3379 від 14.06.2016 року з урахуванням податку на доходи та обов'язкові збори становить 226,64 грн. (т. 1 а.с. 155).

За травень 2016 року позивач доходу не отримував, що підтверджується довідкою державного центру зайнятості Вільногірський МЦЗ від 22.06.2016 року № 572 (т. 1 а.с. 80).

За червень 2016 року позивач отримав виплати у розмірі 2239 грн. 06 коп., що підтверджується довідкою державного центру зайнятості Вільногірський МЦЗ від 14.07.2016 року № 505 (т. 1 а.с. 112).

Направлення 23.06.2016 року за вих. № 2 та вих. № 3 ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» на адресу ПрАТ «Євраз ДМЗ» цінного листа із вкладенням повідомлення про створення профспілки та листа щодо надання документів щодо ОСОБА_1, отримання їх відповідачем не має правового значення для розгляду цієї справи, оскільки його направлено вже після звільнення позивача 11.05.2016 року (т. 1 а.с. 81-84).

Відповідно до протоколу № 12/07/16-1 засідання виконавчого комітету ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» від 12.07.2016 року, розглядалось питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 Прийнято рішення про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору з ним та надання на адресу суду письмового висновку про відмову в наданні згоди. Участь у засіданні виконкому брали п'ять осіб, а саме, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 109-111)

Згідно письмового висновку від 13.07.2016 року за вих. № 5 на запит суду ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» надана відповідь про те, що виконавчим комітетом на засіданні 12.07.2016 року у присутності ОСОБА_1 прийнято рішення про ненадання згоди на його звільнення в зв'язку з тим, що діяльність підприємства не є збитковим, можливим є створення більш ніж 100 нових робочих місць, при проведенні скорочення не визнано та не дотримано прав ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ». ОСОБА_1 має стаж роботи на підприємстві, дисциплінований працівник, виконує великий обсяг робіт, дисциплінарним стягненням не піддавався (т. 1 а.с. 107-111).

Позивач та його представник в судовому засіданні стверджували про наявність станом на 10.03.2016 року вакантної посади оглядача вагонів, яка позивачу не пропонувалась, що представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось (т. 1 а.с 222)

З копії розпорядження № 897/Д від 10.05.2016 року випливає, що з посади інженера відділу обладнання дирекції постачання за власним бажанням було звільнено робітника (т. 1 а.с. 244). Позивач та його представник стверджували та вказували у позовній заяві на те, що відтак 10.05.2016 року ця посада стала вакантною і мала бути запропонована позивачу. Представник відповідача натомість стверджує, що 10.05.2016 року особа працювала на цій посаді останній день, а 11.03.2016 року було переведено на цю посаду іншу особу, тобто посада інженера відділу обладнання дирекції постачання не була вакантною, оскільки була зайнята наступного дня після звільнення попереднього робітника (т. 1 а.с. 245).

До матеріалів справи долучені зміни до штатного розпису (т. 1 а.с. 248-250, т. 2 а.с. 1-129), ознайомившись з якими представник позивача зазначив, що до звільнення позивача на підприємстві були вакантні посади та створювались нові посади, які позивачу не пропонувались, а саме, головного спеціаліста з організації перевезення дирекції підприємства (т. 2 а.с. 31), інспектора цеху господарського обслуговування адміністративно-господарського управління (т. 2 а.с. 35), референта генерального директора, секретаря керівника (т. 2 а.с. 39), референта заступника генерального директора по коксохімічному виробництву (т. 2 а.с. 40), розподілювача робіт цеху ремонта та обслуговування (т. 2 а.с. 49), інженера (з логістики) (т. 2 а.с. 56), комірника (т. 2 а.с. 58), слюсаря-ремонтника 5 розряду (т. 2 а.с. 56).

Представником відповідача надано копії наказів про прийняття та переведення робітників за спірний період (т. 2 а.с. 129-237).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. У ст. 119 ЦПК України передбачено форма і зміст позовної заяви особи, яка зокрема, має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги. При цьому змінювати зазначені у позовній заяві обставини суд не має права.

Основними доводами позивача є відсутність звернення роботодавця до профспілки членом якої він є, не здійснення порівняння кваліфікації та продуктивності праці, а також те, що після попередження про наступне вивільнення йому пропонувались не всі наявні на підприємстві вакантні посади, зокрема, вакансія інженера відділу постачання.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок врегульовані ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV.

Зі змісту ст. 6 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» випливає, що громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки.

Згдіно ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Порядок легалізації професійних спілок та їх об'єднань, визначений ст. 16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, зокрема, що первинні профспілкові організації повідомляють роботодавця, у письмовій формі, про своє створення.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.06.2016 року та Ленінським районним судом м. Дніпропетровська від 31.03.2016 року, рішення якого набрало законної сили 22.06.2016 року після перегляду судом апеляційної інстанції, встановлено факт неповідомлення профспілкою роботодавця щодо створення на підприємстві ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ», у розумінні ст. 16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», що свідчить про відсутність у роботодавця обов'язку щодо отримання попередньої згоди на звільнення позивачів від виборного органу ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ», а також вищого виборного органу цієї профспілки (т. 1 а.с. 126, 127, 133).

Отже, не доведення факту легалізації в порядку ст. 16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено щодо ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ», тобто третьої особи на боці позивача по даній справі.

Пленум ВС України у п. 7 постанови № 14 від 18.12.2009 р. наголошує, що особи, які не брали участь у цивільній, господарській чи адміністративній справі, в якій судом ухвалене відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цим судовим рішенням. У такому випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

Тобто якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається. Тому не можуть мати преюдиційного значення рішення суду в тотожних за фабулою справах, але за позовом іншого позивача або за участю додаткового співвідповідача.

В даному випадку, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, безпосередньо дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що долучені до матеріалів справи листи від 12.01.2016 року відносно членства ОСОБА_6, листи від 29.01.2016 року, 02.02.2016 року, від 17.03.2016 року відносно членства позивача без підтвердження отримання їх роботодавцем не свідчать про належне повідомлення уповноваженим органом про створення на підприємстві ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ».

Журнал вхідної кореспонденції підприємства від спірних дат, а саме, 12.01.2016 року, 29.01.2016 року, 02.02.2016 року, 17.03.2016 року не містить відомостей про надходження кореспонденції від ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ». Наявність відповідних записів у книзі вихідної кореспонденції ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» не може бути доказом отримання роботодавцем листів від цих дат (т. 1 а.с. 113).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених ст. ст. 43, 43-1 КЗпП України, допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, що є дотриманням гарантій, установлених ст. 252 КЗпП України.

Отже, позивач не був членом профспілки, яка діяла на підприємстві, враховуючи те, що ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» належним чином не легалізована в порядку ст. 16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» на час звільнення позивача, а з членів профспілки працівників металургійної та гірничовидобувної промисловості України на ПрАТ «Євраз -ДМЗ ім. Петровського» позивач просив власною заявою від 16.03.2016 року його виключити, тому роботодавець обґрунтовано звільнив працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві згідно положень ст. 43-1 КЗпП України без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

При цьому на думку суду працівник до його звільнення має бути членом належним чином легалізованої первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві для надання можливості роботодавцю виконати вимоги ст. 43 КЗпП України. Отримання роботодавцем повідомлення у письмовій формі від 23.06.2016 року від ППО ВПС «СП» ПАТ «Євраз ДМЗ» вже після звільнення ОСОБА_1 не має правового значення для розгляду справи і не надання первинною профспілковою організацією згоди на його звільнення за таких обставин не може вважатися підставою для поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Згідно ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у п. 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП діють переваги на залишення на роботі, що встановлені ст. 42 КЗпП. До кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівники, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві, а не тільки тих, хто працює в структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи обіймав посаду працівник, який підлягає звільненню.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що у ПрАТ «Євраз ДМЗ» в даному випадку мали місце зміна штату, у зв'язку з чим були скорочена, поряд з іншими, посада, яку займав позивач. На підприємстві не залишилось жодної посади інженера другої категорії бюро технічне (ділянка по ремонту та обслуговуванню обладнання доменного цеху), тому підстави для застосування ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі відсутні.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 2 с. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Згідно із ч. 1 та 3 ст. 49-2 КЗпП , про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Водночас із попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або вповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення розпорядженням з яким він ознайомився 01.03.2016 року, а звільнено 11.05.2016 року, тобто роботодавцем додержано двухмісячний строк попередження працівника про звільнення.

Відповідно до правової позиція, яка викладена у постанові ВСУ у справі за № 6-40цс15 від 01.04.2015 року, власник є таким, що належно виконав указані вимоги КЗпП стосовно працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов'язок із працевлаштування працівника покладається на власника із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, як указується в ч. 3 ст. 49 2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

Не змінюючи підстав позову, суд вважає за необхідне зазначити, що посада інженера відділу постачання 10.03.2016 року не була вакантною, оскільки саме у цей день за власним бажанням звільнена особа, яка її займала і 10.03.2016 року вважається її останнім робочим днем. З наступного дня на цю посаду була прийнята інша особа. Усі інші посади, які були введені на підприємстві до звільнення позивача в позовній заяві ним не були зазначені, крім того, оцінивши кваліфікацію працівника, яка підтверджена дипломом про вищу освіту, стаж та попередній досвід його роботи, судом не встановлено такого рівня освіти, кваліфікації працівника та досвіду, який би дозволив йому займати посади головного спеціаліста з організації перевезення дирекції підприємства, інспектора цеху господарського обслуговування адміністративно-господарського управління, референта генерального директора, секретаря керівника, референта заступника генерального директора по коксохімічному виробництву, розподілювача робіт цеху ремонта та обслуговування, інженера (з логістики), комірника, слюсаря-ремонтника 5 розряду, оглядача вагонів. Твердження позивача та його представника про те, що роботодавець міг забезпечити позивача роботою шляхом перенавчання на підприємстві суд відкидає, як надумане.

Оцінюючи докази, надані в підтвердження факту дотримання відповідачем порядку вивільнення, суд дійшов висновку, що ПрАТ «Євраз ДМЗ» виконало згідно закону, покладений на підприємство обов'язок прийняття заходів щодо працевлаштування позивача з метою уникнення його звільнення за скороченням штату. Заяви на переведення позивач не написав, тим самим відмовився від переведення.

Отже, установивши наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, у тому числі положень статті 49-2 КЗпП України .

Виходячи з викладеного вище, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, щодо їх належності, достовірності та допустимості, суд доходить висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено в повному обсязі.

Оскільки позивач відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судових витрат, то їх слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 294 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу, третя особа - первинна профспілкова організація всеукраїнської професійної спілки «Свободу Праці» публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Вільногірського міського суду ОСОБА_9