Рішення

від 01.08.2016 по справі 914/1356/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2016р. Справа№ 914/1356/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Бартатівської сільської ради, с. Бартатів Городоцького району Львівської області

про визнання договору недійсним.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'ясненно.

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бартатівської сільської ради про визнання договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.05.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2016 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 25.07.2016 р. продовжено строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з»явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, вимог суду зазначених в ухвалах про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи не виконав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в господарський суд з позовом до Бартатівської сільської ради (надалі - відповідач) про визнання типового договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради від 16.01.2015 р. недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 16.01.2015 р. між ним (замовником) та відповідачем було укладено типовий договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради (надалі - договір), відповідно до умов якого предметом договору є залучення, розрахунок і використання коштів замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пуктів Бартатівської сільської ради під час здійснення будівництва СТО з обслуговуючими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до умов договору, позивач зобов'язується здійснити пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради та переказати на рахунок цільового фонду Бартатівської сільської ради грошові кошти на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради у розмірі встановленому в розділі 2 договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується переказати на рахунок цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради грошові кошти (пайову участь) у сумі 65 351, 51 грн., що становить 7 відсотків загальної проектно-кошторисної вартості об'єкту будівництва.

Однак, на думку позивача, відповідачем не враховані приписи ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Вказаний вище об»єкт будівництва (СТО), прийнятий в експлуатацію 03.02.2014 р., що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, тобто майже за рік до укладення спірного договору. Крім цього, при підписанні договору, позивач був введений в оману сільським головою щодо необхідності підписання вказаного договору. Зважаючи на вказані обставини, позивач просить суд визнати спірний договір недійсним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити повністю виходячи із наступних мотивів:

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2015 р. між сторонами було укладено типовий договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради, предметом якого є залучення, розрахунок і використання коштів замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради під час здійснення будівництва СТО з обслуговуючими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до договору, позивач зобов»язується здійснити пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради та переказати на рахунок цільового фонду Бартатівської сільської ради грошові кошти на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради у розмірі встановленому в розділі 2 договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач зобов»язується переказати на рахунок цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради грошові кошти (пайову участь) у сумі 65 351, 51 грн., що становить 7 відсотків загальної проектно-кошторисної вартості об»єкту будівництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 вказаного Закону, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно ч. 9 ст. 40 вказаного Закону, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Судом встановлено, що об'єкт будівництва, який був предметом типового договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради прийнятий в експлуатацію 27.01.2014 року, про що свідчить відповідна декларація про готовність об'єкта до експлуатації, яку зареєстровано Інспекцією ДАБК у Львівській області, право власності на вказаний об'єкт оформлене 03.02.2014 р., а спірний договір про пайову участь був укладений 16.01.2015 р., тобто майже через рік після прийняття об'єкту в експлуатацію та оформлення права власності на нього.

Пунктом 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Доводи представника позивача про те, що при підписанні договору, позивач був введений в оману сільським головою щодо необхідності підписання вказаного договору належними доказами не підтверджені.

В той же час, враховуючи приписи ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд прийшов до висновку що укладення типового договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію суперечить вимогам вказаного Закону, відтак позовні вимоги позивача про визнання спірного договору недійсним є обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним типовий договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бартатівської сільської ради, укладений 16.01.2015 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Бартатівською сільською радою (81551, с. Бартатів Городоцького району Львівської області, вул. Шкільна, 7, код ЄДРПОУ 22345716) з моменту укладення.

3. Стягнути з Бартатівської сільської ради (81551, с. Бартатів Городоцького району Львівської області, вул. Шкільна, 7, код ЄДРПОУ 22345716) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 378, 00 грн. судового збору.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 08.08.2016 року.

Суддя Манюк П.Т.