Рішення

від 02.08.2016 по справі 908/1365/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 1/17/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016 Справа № 908/1365/16

за позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.15, голова комісії з припинення або ліквідатор ОСОБА_4)

про визнання договору недійсним

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_5, директор, протокол № 2 від 16.12.2015 р.;

ОСОБА_6, довіреність № 011.11-16 від 19.05.2016 р.;

від третьої особи - ОСОБА_7, довіреність № 441 від 30.12.2015 р.;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про визнання недійсним договору поставки №ЗАлК-Д-2015-74, укладеним з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» 05.06.2015 р.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 203, 215,627,628 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України. При цьому позивач зазначає, що з огляду на те, що представник позивача, який укладав договір поставки № ЗАлК-Д-2015-74 від 05.06.2015 р. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме протоколом наглядової ради від 02.04.2015 р. рішення щодо укладення зазначеного договору та надання повноважень Стеліосу Христодоулоу на його підписання не приймалось, позивач вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним.

За результатами автоматизованого розподілу справ, справу № 908/1365/16 визначено до розгляду судді Немченку О.І., яким і було порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29.06.2016 р. на 14 год. 30 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

29.06.2016 р. від позивача у справі, на виконання ухвали суду, надійшли письмові пояснення та клопотання про залучення до матеріалів справи копії документів, залучення третьої особи, прокурора та заміни первісного відповідача.

У письмових поясненнях позивач додатково зауважив, що з огляду на приписи ст. 71 Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» , в даному випадку було укладено правочин, щодо якого є заінтересованість, однак процедуру погодження у відповідності до приписів законодавства дотримано не було.

Клопотання позивача щодо залучення прокурора та про заміну первісного відповідача судом були відхилені, з підстав викладених в ухвалі від 29.06.2016 р. у цій справі.

Згідно ст. 27 ГПК України, суд задовольнив клопотання позивача щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України.

Враховуючи неявку представника відповідача, залучення до участі у справі третьої особи, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом було відкладено розгляд справи на 12.07.2016 р. на 14 год. 30 хв., про що всі учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

До початку судового засідання 12.07.2016 р. позивачем були подані п'ять клопотань: про здійснення фіксування судового процесу, долучення до матеріалів справи документів, про залучення прокурора, про заміну первісного відповідача, про повідомлення про вчинення злочину до слідчого органу та зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 12.07.2016 р. представник позивача повідомила про подання вищевказаних клопотань та просила суд розглянути їх у цьому судовому засіданні.

Клопотання були зачитані судом та розглянуті. При цьому, у задоволенні клопотань про залучення прокурора до участі у справі, заміну первісного відповідача та щодо повідомлення про вчинення злочину та зупинення у зв'язку із цим провадження у цій справі судом було відмовлено.

Клопотання про долучення до матеріалів справи документів судом було задоволено частково, копію статуту, чинного на момент укладення договору було повернуто представникові, з посиланням на наявність такої копії у матеріалах справи, а також повідомлено представникові позивача про надання неналежним чином завірених копій документів.

На питання суду щодо надання оригіналу довіреності на уповноваження Стеліоса Христодоулоу представник позивача повідомила про наявність у товариства цієї довіреності лише у електронному вигляді. Щодо надання оригіналу протоколу засідання Наглядової ради товариства від 02.04.2015 р. представник позивача повідомила про наявність на товаристві оригіналу цього документу, у зв'язку із чим, суд зобов'язав надати оригінал цього документу у наступне судове засідання та засвідчити належним чином вищевказаний документ. Окрім того, суд зобов'язав позивача надати у наступне судове засідання також і докази вартості активів підприємства за даними річної фінансової звітності товариства за 2014 рік (у т.ч. що ринкова вартість предмету договору становить відповідний відсоток вартості активів підприємства за даними річної фінансової звітності товариства за 2014 рік).

Клопотання позивача про здійснення фіксування судового процесу судом було задоволено, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Враховуючи неявку представника відповідача, необхідність витребування від сторін та третьої особи відповідних пояснень та документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи в межах встановлених процесуальних строків, на 18.07.2016 р. на 15 год. 00 хв., про що повідомив присутніх представників позивача та третьої особи.

15.07.2016 р. від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на помилкове зазначення у договорі дати протоколу Наглядової ради, замість правильної - 04.06.2015 р., вказуєчи на те, що договір з боку позивача підписано особою у межах достатнього обсягу цивільної дієздатності. Посилається на те, що договір не був суттєвим та не потребував відповідного рішення. До відзиву відповідач надав документи, у т.ч. копії протоколу від 04.06.2015 р., довіреності та доказів виконання договору.

18.07.2016 р. від позивача надійшли клопотання, пояснення та заява про продовження строку розгляду спору.

В судовому засіданні 18.07.2016 р. клопотання позивача були зачитані та розглянуті.

Клопотання позивача про здійснення фіксування судового процесу судом було задоволено, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

У задоволенні клопотань про залучення прокурора до участі у справі, заміну первісного відповідача та щодо повідомлення про вчинення злочину та зупинення у зв'язку із цим провадження у цій справі судом було відмовлено, з тих же підстав, що і у попередньо поданих таких клопотаннях.

Клопотання позивача щодо залучення прокурора, судом не було задоволено, з огляду на те, згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". До того ж, зазначене клопотання вже подавалось позивачем та було відхилено ухвалами суду у цій справі. Заяви прокурора про вступ у дану справу не надходило.

Клопотання позивача про заміну первісного відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» на належного відповідача- ліквідатора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 ГПК України, відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

В даному випадку, позов пред'явлено саме до юридичної особи, з якою і укладений оскаржуваний договір. Відповідно до ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Дана юридична особа не виключена із ЄДРПОУ.

До того ж, згідно Постанови Пленуму ВГСУ, на яку посилається позивач, господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку. Водночас ліквідаційна комісія не є ні юридичною, ані фізичною особою і не може брати участі в судовому процесі, в тому числі й від імені суб'єкта господарювання, що ліквідується. Від імені останнього в суді з підстав, передбачених частиною першою статті 28 ГПК та частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України, виступають голова і члени названої комісії, ліквідатор юридичної особи.

Отже, стороною у справі є саме суб'єкт господарювання, тобто юридична особа - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» , від імені якої в суді виступають відповідні уповноважені особи (голова, члени названої комісії, ліквідатор юридичної особи).

З вищевикладених підстав, суд відхиляє клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним.

Слід зазначити, що ухвалами суду у цій справі судом вже було відхилене клопотання позивача про заміну первісного відповідача, з цих же підстав. До того ж, ухвалами суд зобов'язував відповідача забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника (голову комісії з припинення або ліквідатора).

Клопотання позивача щодо повідомлення про вчинення злочину та зупинення у зв'язку із цим провадження у цій справі судом також відхилено, оскільки, позивач має конституційне та процесуальне право на самостійне звернення до відповідних органів із повідомленням про вчинення злочину, до того ж суд саме має право на вчинення відповідних дій щодо зупинення провадження у справі, однак, в даному випадку, у суду відсутні достатні правові підстави для направлення такого повідомлення та надсилання матеріалів відповідному органу. Це клопотання також вже розглядалось судом.

Після розгляду клопотань та їх вирішення, представник позивача надала пояснення щодо суті спору, повністю підтримавши позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, та письмових поясненнях.

У письмових поясненнях та в судовому засіданні позивачі звертали увагу суду на той факт, що під час укладення договору, що оспорюється, в порушення чинного законодавства, визначення ринкової вартості майна - обладнання не визначалось. А також позивачі посилались на видачу довіреності Стеліосу Христодолоу з перевищенням повноважень, та на укладення правочину щодо якого є заінтересованість. Вказували на відсутність первинних документів.

В судовому засіданні 18.07.2016 р. представник третьої особи надала пояснення, згідно яких на думку третьої особи позовна заява є обґрунтованою, оспорюваний правочин не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні 18.07.2016 р. суд зачитав відзив відповідача та надав його і документи додані до відзиву на огляд представникам позивача.

Для надання суду доказів по справі, зокрема щодо того чи є на підприємстві протокол Наглядової ради від 04.06.2015р. та ін. протоколи і документи в підтвердження надання повноважень на підписання оспорюваного правочину з боку позивача та докази його виконання сторонами, представниками позивача було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи.

Судом заяву позивача про продовження строку розгляду спору було задоволено.

На підставі ст. 69 ГПК України, розгляд спору продовжено на 15 днів, до 02.08.2016 р.

Враховуючи задоволення заяви позивача щодо продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи, неявку представника відповідача, необхідність витребування від сторін та третьої особи відповідних пояснень та документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд продовжив строк розгляду спору та відклав розгляд справи на 02.08.2016 р. на 15 год. 00 хв., про що повідомив присутніх представників позивача та третьої особи.

01.08.2016 р. до господарського суду Запорізької області від позивача у справі надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказав, що вважає безпідставним твердження відповідача про те, що зазначення дати протоколу 02.04.2015 р. є помилковим. Посилається на те, що в даному випадку, оскаржуваний договір укладався поза межами повноважень генерального директора, оскільки в матеріалах справи відсутні докази визначення ринкової вартості майна. Вважає, оскільки визначення ринкової вартості майна так і не відбулося, отже стверджувати про укладення договору поставки в рамках повноважень неможливо. Наполягає на тому, що в даному випадку, було укладено правочин щодо якого є заінтересованість, однак процедуру погодження у відповідності до приписів законодавства дотримано не було. Щодо наданих відповідачем копій платіжних доручень та видаткової накладної, позивач вважає ці докази неналежними та недопустимими. Посилається на те, що умови договору не виконувались, вказане у видатковій накладній майно за обліковими даними підприємства не рахувалось.

Клопотаннями № 32юр/2016 від 01.08.2016 р. та № 32юр/2016/1 від 02.08.2016 р. позивач просив суд долучити до матеріалів справи документи витребувані судом.

Клопотання були задоволені, документи долучені до матеріалів справи.

Клопотання позивача № 32юр/2016/2 від 02.08.2016 р. щодо залучення прокурора, судом не було задоволено, з огляду на те, згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". До того ж, зазначене клопотання вже подавалось позивачем та було відхилено ухвалами суду у цій справі. Заяви прокурора про вступ у дану справу не надходило.

В судовому засіданні 02.08.2016 р. представники позивача підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просили суд задовольнити позов та визнати недійсним оскаржуваний правочин.

Представник третьої особи в судовому засіданні 02.08.2016 р. підтримав письмові пояснення Фонду державного майна України № 10-25-13724 від 18.07.2016 р. та зазначила, що Фонд державного майна України вважає, що оспорюваний договір не відповідає вимогам ст. 92 та ч.2 ст. 203 ЦК України, оскільки на момент його укладення Стеліос Христодоулоу не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення. Вважає, що позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідачем документів, у т.ч. оригіналів, витребуваних судом, не надано. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що, у т.ч. свідчить подання відповідачем відзиву на позов. Ухвали суду про розгляд справи направлялись судом за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Копії ухвал, адресовані відповідачу у цій справі повернулись суду із позначкою «Організація виїхала». Однак, інша адреса місцезнаходження в матеріалах справи відсутня, і саме адреса місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, була зазначена відповідачем і у відзиві на позовну заяву.

У п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, у разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду, останній має право розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий в даному судовому засіданні, враховуючи у т.ч., закінчення строків розгляду спору.

З заявою представника позивача розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 року між ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (позивачем, постачальником) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № ЗАлК-Д-2015-74 (надалі - договір).

Відповідно до предмету позову, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору обладнання. Асортимент, кількість, термін поставки, ціна та загальна вартість товару визначається в специфікаціях на поставку товару.

До договору складено та підписано специфікацію № 1, згідно якої, загальна вартість 102 одиниць обладнання склала 6 525 764 грн. 85 коп., в т.ч. ПДВ.

Договір підписано з боку обох сторін та скріплений печатками товариств.

Посилаючись на те, що з боку позивача, постачальника - ОСОБА_1 акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - договір укладено в особі Стеліоса Христодолоулоу, діючого на підставі рішення Наглядової ради ПАТ «ЗалК» (Протокол від 02.04.2015 р.), тоді як відповідно до протоколу Наглядової ради від 02.04.2015 р. на засіданні Наглядової ради рішення щодо укладення зазначеного договору поставки не приймалось, позивач вважає цей договір таким, що підлягає визнанню недійсним, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Визнання недійсним договору поставки №ЗАлК-Д-2015-74, укладеного ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» 05.06.2015 р. було предметом судового розгляду у цій справі.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного:

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. (ч.1 ст. 207 ГК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

2. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

4. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Так, згідно Преамбули договору поставки № ЗАлК-Д-2015-74, укладеного між сторонами 05.06.2015 р., договір укладений та підписаний з боку позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - в особі Стеліоса Христодолоулоу, діючого на підставі рішення Наглядової ради ПАТ «ЗалК» (Протокол від 02.04.2015 р.).

Як свідчить Протокол засідання Наглядової ради ПАТ «ЗАлК» від 02.04.2015 р. рішення щодо надання Стеліосу Христодолоулоу права на укладення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯ» договору поставки не приймалось.

Отже, представник позивача, яким було укладено та підписано оскаржуваний договір, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, що відповідно до ч.2 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Посилання відповідача на те, що у оскаржуваному договорі помилково міститься вказівка на дату протоколу Наглядової ради - 02.04.2015 р., тоді як, цей договір було укладено на підставі протоколу Наглядової ради від 04.06.2015 р., який стосувався лише надання дозволу на укладення правочину, щодо якого є заінтересованість і довіреності від 20.03.2015 р. № 385, а також щодо виконання цього договору сторонами, що підтверджується накладною та платіжними дорученнями, судом до уваги не приймаються на підстав наступного:

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 вказаного кодексу передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Судом неодноразово витребувались у відповідача оригінали документів, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: протокол Наглядової ради від 04.06.2015 р., довіреність, накладні та платіжні документи, копії яких були надані відповідачем до відзиву. Однак, відповідачем оригінали вказаних документі не надані.

Не надано оригіналів цих документів і позивачем. В свою чергу, наказом генерального директора ПАТ «ЗалК» від 25.07.2016р. №ЗАлК-16-П093а/06 було призначено проведення інвентаризації протоколів Наглядової ради ПАТ «ЗАлК» за період з 02.04.2015р. по 10.06.2015р. За результатами проведення інвентаризації, 28.07.2016р. комісією складено акт інвентаризації, який затверджено генеральним директором ПАТ «ЗалК» та з якого вбачається що на підприємстві відсутній вищевказаний протокол наглядової ради.

Так, на момент укладання оскаржуваного договору поставки обладнання діяла довіреність від 20.03.2015р. видана генеральним директором ПАТ «ЗАлК» ОСОБА_8 який уповноважив Стеліоса Христодолоу в тому числі укладати від імені товариства будь-які правочини, угоди, договори тощо без будь-яких обмежень.

Однак, відповідно до п. 9.57 та п. 9.60 Статуту позивача в редакції, що діяла на момент укладання оскаржуваного правочину та видачі довіреності, до компетенції генерального директора належить вирішення всіх питань, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради. Зокрема, до компетенції генерального директора позивача належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом, становить до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної звітності товариства. Генеральний директор має право підписувати усі правосини , що укладаються товариством, при наявності рішення про їх укладення відповідного органу. До виключної компетенції Наглядової ради (п. 9.42 статуту) належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Статутом товариства не передбачено право генерального директора видавати будь-які довіреності іншим особам для укладання від імені товариства будь-які правочини, угоди, договори тощо без будь-яких обмежень, оскільки до компетенції самого генерального директора належить укладання та підпис від імені товариства правочинів (угод), договорів, контрактів, з врахуванням обмежень, передбачених статутом.

До того ж, відсутні докази визначення ринкової вартості майна, що є предметом оскаржуваного правочину.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність» в редакції, що діяла на момент укладення договору поставки визначено, що Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі -нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до Статуту позивача, виключно до компетенції Наглядової ради належить визначення оцінювача майна та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг, а також затвердження ринкової вартості майна у випадках передбачених чинним законодавством України.

Доказів визначення ринкової вартості майна за договором поставки сторонами не надано.

До того ж, оскаржуваний договір був укладений ПАТ «ЗалК» в особі Стеліоса Христодоулоу, що діяв на підставі рішення наглядової ради (протоколу від 02.04.2015р.) та ТОВ «ОСОБА_3 катанка Запоріжжя» в особі директора ОСОБА_4, який на момент укладення оскаржуваного договору був начальником юридичного відділу ПАТ «ЗАлК» та членом ревізійної комісії.

Частинами 4,5,6 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що виконавчий орган акціонерного товариства протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов'язаний надати проект правочину і пояснення щодо ознаки заінтересованості наглядовій раді акціонерного товариства (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально). Наглядова рада (а в разі якщо створення наглядової ради не передбачено законом та статутом акціонерного товариства, - виконавчий орган акціонерного товариства) з метою проведення оцінки правочину, щодо якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучає незалежного аудитора, суб'єкта оціночної діяльності або іншу особу, яка має відповідну кваліфікацію. Вимоги цієї частини не застосовуються до приватного акціонерного товариства, якщо інше не встановлено його статутом.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції що діяла на момент укладення договору) в даному випадку було укладено правочин, щодо якого є заінтересованість, однак матеріалами справи не підтверджується відповідна процедура погодження у відповідності до приписів законодавства дотримано не було.

Також, суд приймаючи рішення цу цій справі враховує, що сторонами не надано належних та допустимих доказів виконання умов договору, та що цей договір був направлений на настання реальних наслідків у вигляді переходу права власності на майно.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Позивачем позовні вимоги про визнання оскаржуваного правочину обґрунтовані, підтверджені документально та доведені належним чином.

Відповідачем не надано належних доказів в підтвердження своїх доводів чинності оскаржуваного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору поставки №ЗАлК-Д-2015-74 від 05.06.2015 р., укладеного між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» .

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір сплачений за подання позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір поставки №ЗАлК-Д-2015-74 від 05.06.2015 р., укладений між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15. код ЄДРПОУ 00194122) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.15, код ЄДРПОУ 38626141).

3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ЗАПОРІЖЖЯВ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.15, код ЄДРПОУ 38626141) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінатВ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15. код ЄДРПОУ 00194122) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано В« 08В» серпня 2016 р.

Суддя О.І.Немченко