Постанова

від 04.08.2016 по справі 910/1676/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р. Справа№ 910/1676/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Шабаровський Б.В. - представник;

Гунченко О.М. - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016

у справі № 910/1676/16 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Мастер-Сервіс"

до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги

про стягнення 28 184,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Приватне підприємство "Мастер-Сервіс" до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення 28 184,38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі №910/1676/16 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на користь Приватного підприємства "Мастер-Сервіс" заборгованість в розмірі 20 913,08 грн., 3% річних в розмірі 525,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 693,75 грн.

Присуджено до стягнення з Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на користь Приватного підприємства "Мастер-Сервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 375,48 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю та недоведеністю висновків та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у справі №910/1676/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 поновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд справи призначено на 04.08.2016.

27.07.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 04.08.2016 представники позивача надали свої пояснення по суті спору. Представники позивача просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судове засідання, призначене на 04.08.2016, повноважні представники відповідача не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, із 2008 року Приватне підприємство "Мастер-Сервіс" виконує роботи із прочищення (аварійного та планового) каналізаційних мереж та оглядових колодязів Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (далі - відповідач). Такі роботи були виконані упродовж 2008-2014 років неодноразово, щоразу в результаті виконаних робіт сторони підписували договір підряду, акт здачі-прийняття робіт та іншу супровідну документацію. Відповідач жодного разу не висловив претензій щодо якості виконаних робіт упродовж усього цього періоду і завжди своєчасно здійснював оплату виконаних робіт.

Позивач виконував, зокрема, роботи із аварійного прочищення каналізаційних мереж та, враховуючи необхідність оперативного реагування на аварії, сторони домовились про те, що договір між сторонами підписувався після фактичного виконання робіт із аварійного прочищення каналізаційних мереж. Таким чином, коли у відповідача виникала потреба в аварійних роботах, він скріплював попередні домовленості із позивачем гарантійним листом, а позивач максимально оперативно виконував аварійні роботи, сторони підтверджували їх виконання Актом здачі-прийняття робіт, підписували договір підряду та усю супровідну документацію. Після цього відповідач, на підставі вищезазначених документів, оплачував позивачу кошти за виконані роботи. На підтвердження вищезазначених домовленостей між сторонами, позивачем була надана суду копія гарантійного листа № 1382 від 21.07.2014 відповідача на ім'я позивача, з якого вбачається, що відповідач просив позивача виконати роботи згідно договору № 5 послуги з прочистки каналізаційних мереж за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3.

З наявної в матеріалах справи копії Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 09/10 від 09.10.2014, загальна вартість виконаних робіт склала 20 913,08 грн., яка відповідачем в подальшому не оплачена внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 20 913,08 грн.

Позивачем 24.02.2015 на адресу відповідача було надіслано, лист-претензію № 24/2 про необхідність погашення заборгованості в розмірі 20 913,08 грн., що підтверджується відбитком штампу відповідача із зазначенням вхідного номеру 367.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач шляхом виконання підрядних робіт, а відповідач шляхом їх прийняття за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/10 від 09.10.2014 уклали договір підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, так як зазначений акт фактично містить найменування сторін та назву виконаних робіт, їх вартість та підписи сторін, що є істотними умовами договору такого типу.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Що стосується доводів апелянта стосовно Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/10 від 09.10.2014, який нібито підписаний не уповноваженою особою, яка не має права підпису фінансово-господарських документів відповідача. При цьому, відповідач вказує на ту обставину, що всі попередні акти завжди підписувались виключно головним лікарем та бухгалтером відповідача.

Проте, в матеріалах справи наявні копії документів, які підписувались між сторонами раніше де, зокрема, з боку відповідача були підписані заступником головного лікаря відповідача з техніки Артамоновим О.В., що спростовує доводи відповідача, а саме:

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17/02 від 17.02.2014;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/07 від 18.07.2014.

З наявної в матеріалах справи посадової інструкції заступника головного лікаря з техніки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, яка затверджена Головним лікарем Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 20.12.2013 вбачається, що за дорученням головного лікаря заступник головного лікаря з техніки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги представляє інтереси лікарні в установах, закладах і підприємствах з питань перспективного розвитку лікарні, реконструкції та капітального ремонту, адміністративно-господарчої діяльності.

Крім того, заступник головного лікаря з техніки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги зобов'язаний здійснювати керівництво господарською діяльністю, капітальним ремонтом, реконструкцією,технічним обслуговуванням обладнанням та узгоджувати і підписувати до виробництва складену проектними організаціями технічну документацію та підписує акти виконаних робіт підрядними організаціями.

Крім того, зазначені вище Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) були підписані сторонами раніше, ніж оспорюваний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/10 від 09.10.2014, що фактично спростовує доводи відповідача щодо того, що всі попередні документи, на підставі яких між сторонами виникали господарські відносини, підписувались виключно головним лікарем Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Доводи відповідача про те, що договори підряду не могли укладатись після фактичного виконання робіт також спростовуються наявними у матеріалах справи документами, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами був складений Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17/02 від 17.02.2014 про те, що на аварійній ділянці Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 в період з 15-го по 17 лютого 2014 років - очищено наносів 17,67 кубічних метрів з території КНС за допомогою гідроочищувальної та відсмоктувальної техніки. Загальна вартість виконаних робіт склала 12 510,51 грн.

05.03.2014 між сторонами було укладено Договір підряду № 2 про надання позивачем відповідачу послуг з технічного обслуговування зовнішніх мереж водопостачання (код 37.00.1) на території Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: місто Київ, вул. Братиславська,3 на загальну суму 12 510,51 грн.

До Договору підряду № 2 від 05.03.2014 сторонами було визначено договірну ціну, складено дефектний акт, довідку про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 та Акт приймання виконаних робіт за березень 2014 року форми № КБ-2в.

14.03.2014 відповідачем було здійснено оплату виконаних позивачем робіт, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по особовому рахунку позивача, яка, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом.

Аналогічно із складенням сторонами Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/07 від 18.07.2014 про те, що на аварійній ділянці Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 в період з 17-го по 18 липня 2014 року - очищено наносів 11 оглядових колодязів за допомогою гідроочищувальної техніки. Загальна вартість виконаних робіт склала 19 939,05 грн. 21.07.2014 між сторонами було підписано гарантійних лист № 1382, а лише 22.10.2014 був укладений Договір підряду № 5 про надання позивачем відповідачу послуг з технічного обслуговування зовнішніх мереж водопостачання (код 37.00.1) на території Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: місто Київ, вул. Братиславська,3 на загальну суму 19 939,05 грн.

До зазначеного Договору підряду № 5 від 21.07.2014 сторонами було підписано довідку про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 та Акт приймання виконаних робіт за жовтень 2014 року форми № КБ-2в.

27.10.2014 відповідачем було здійснено оплату виконаних позивачем робіт, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по особовому рахунку позивача.

Таким чином, факти, встановлені судом, свідчать про те, що між сторонами склались відповідні звичаї ділового обороту, зокрема, договори підряду дійсно підписувались після фактичного виконання позивачем робіт, з чого можна зробити висновок, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/10 від 09.10.2014 (спірний акт) про те, що на аварійній ділянці Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 в період з 3-го по 09 жовтня 2014 років - прочищено та промито 254 м/п дворових каналізаційних мереж (діаметром 150-200 мм.) та очищено 13 оглядових колодязів за допомогою гідроочищувальної техніки на загальну суму 20 913,08 грн., свідчить про факт реального виконання робіт позивачем, що не доводами відповідача, які відповідач зобов'язаний оплатити.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги в розмірі 20 913,08 грн.

Що стосується, позовних про стягнення з відповідача 577,55 грн. 3% річних, 6 693,75 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції сум інфляційних втрат та 3% річних та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 6 693,75 грн. та 3% річних в розмірі 525,98 грн.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги, що відповідач 24.02.2015 отримав лист-претензію позивача № 24/2 від 24.02.2015, строк нарахування 3% річних та інфляційних втрат має починатись з 04.03.2015, що і було зроблено позивачем при подачі позову.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/10 від 09.10.2014, з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 28 184,38 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 28 132,81 грн.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/1676/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/1676/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська