Постанова

від 09.08.2016 по справі 910/4323/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2016 р. Справа№ 910/4323/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Кропивної Л.В.

Від позивача - Цибізова О.О. ( довір. №159 від 25.12.15);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Техпром"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р.

у справі № 910/4323/16 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Техпром"

про виселення з нерухомого майна та стягнення 27 307,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі №910/4323/16 позов задоволено повністю. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Техпром" з нерухомого майна (частини переходу Східний вестибюль № 1), визначеного тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Техпром" згідно з викопіюванням зі схем тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Святошин", загальною площею 22,95 кв.м. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Техпром" демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "Техпром" та знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Святошин", загальною площею 22,95 кв.м. у тридцяти денний строк з дати набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірму "Техпром" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 17 180 грн. 39 коп. боргу, 9 390грн.66коп. пені, 736грн. 59коп. 3% річних, 4 134 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на час звернення позивача з позовом до суду договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку ,отже, як зазначає суд, позивачем доведено факт припинення договірних відносин між сторонами за договором оренди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.16р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що місцевим господарським судом не відхилено та не спростовано доводи відповідача про те, що рішення про небажання продовжувати строк дії договору прийняв позивач та виклав у своєму листі, але про наявність інформації про рішення щодо орендованого майна, прийняті Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради у матеріалах справи відсутні.

Скаржник зазначає й про те, що термін дії договору оренди №240-У (ОР)-11 від 18.10.2011 закінчується 17.10.2017р., оскільки договір не містить положень стосовно того, що у разі продовження користування орендарем майном - договір продовжується на один рік, в той час як Законом України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що термін оренди не може бути меншим 5 років.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 26.07.2016р.

26.07.2016р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник відповідача, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.08.2016р.

09.08.2016р. в судове засідання апеляційного господарського суду не заявився відповідач.

Через канцелярію суду 08.08.2016р. від відповідача надійшло клопотання (електронне повідомлення №266) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання через від'їзд у відрядження.

Відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб в господарському суді крім представників їх органів, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами , можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Приймаючи до уваги, що чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді, враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

18.10.2011 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" , як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Техпром", як орендар, уклали договір № 240-У(Ор)-11, згідно з п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 25.07.2010 року № 822/4260 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), далі - об'єкт оренди, за адресою: станція метро "Святошин" (східний вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п.1.2 договору оренди він визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.

Об'єктом оренди є частина переходу, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), загальною площею 55,00 кв.м., згідно з викопіюванням зі схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору (п. 2.1).

Вартість об'єкта оренди відповідно до затвердженого 20.06.2011 звіту про експертну (незалежну) оцінку станом на 28.02.2011 становить 522 840,00 грн. без ПДВ (п. 2.2).

Відповідно до п.2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Відповідно до п.5.2 Статуту КП "Київський метрополітен" майно Комунального підприємства "Київський метрополітен" є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

21.04.2015 Київською міською радою було прийнято рішення №415/1280, яким затверджено Положення, пунктом 2.1 якого уповноважено виступати орендодавцями майна Комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва (далі - підприємства) - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Частиною першою статті 136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що рішення щодо орендованого майна повинен приймати Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки позивач володіє правом щодо захисту свого права як підприємства, за яким закріплений об'єкт оренди на праві господарського відання чи оперативного управління.

Так, відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 27.05.2010 № 822/4260 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/9, та на дату підписання договору місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору, становить 396,09 грн. за 1 кв.м. орендованої плащі, що в цілому за об'єкт оренди станом на червень 2011 року складає 21 785,00 грн. без ПДВ.

Виходячи з наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору орендна плата за червень 2011 року з урахуванням податку на додану вартість склала 26 142,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендної платою податок на додану вартість у розмірі та в порядку, визначеними чинним законодавством України (п. 3.4).

У п. 3.5 договору сторони погодили, що оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання -передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 3.6).

Пунктом 4.2. договору встановлено обов'язок відповідача вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку поточного платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Згідно з п. 6.2. договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до п. 6.7. договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

У відповідності до п. 9.7. договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами.

Як вбачається з матеріалів справи 17.11.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду визначене договором майно - частину переходу станції метро "Святошин" (східний вестибюль № 1), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 55,00 кв.м. за актом приймання-передачі майна в оренду.

Додатковою угодою №1 від 18.10.2011 року сторони погодили доповнити пункти договору 3.4, 8.5, 8.6. та визначили, що орендар відшкодовує витрати орендодавця на утримання об'єкту оренди за окремим договором, та встановили порядок здійснення торгівельної діяльності, а також передбачили право орендодавця ініціювати дострокове розірвання договору в разі порушення п.8.1., 8.5.3, 8.5.4. договору.

18.06.2012 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, згідно з якою було внесено зміни до п. 3.1 договору, а саме: цифри 396,09 замінено на 142,29; слова та цифри "на червень 2011 року складає 21 785,00 грн." замінено на "травень 2012 року складає 7 826,05".

Договір та додаткові угоди погоджені з Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Строк дії договору було встановлено у п.9.1, згідно з яким договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради від 27.05.2010 № 822/4260 діє з 18.10.2011 до початку реконструкції станції, але не більше ніж до 17.10.2012.

Після закінчення строку дії договору його дія може бути продовжено на підставі рішення Київради (п. 9.3).

Згідно з п. 9.5 договору він припиняється у разі невиконання істотних умов або порушення; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем чи за його участю; банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.10.2015 позивач направив відповідачу лист від 20.10.2015 № 731-НЗК, в якому зазначив, що строк дії договору закінчився 17.10.2015 та орендодавець не має наміру продовжувати його дію. Також, у листі вказувалося, що у квітні та травні 2015 було демонтовано частину тимчасових огороджуючих конструкцій на станції метро "Святошин", загальною площею 32,05 кв.м. Посилаючись на п. 7.5 договору позивач просив звільнити об'єкт оренди від майна та особистих речей, повернути частину підземного переходу (східний вестибюль № 1) станції метро "Святошин" фактично площею 22,95 кв.м. та передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі у стані, в якому він перебував на момент передачі його в оренду. Крім того, орендарю було нагадано про наявність станом на 19.10.2015 у нього простроченої заборгованості в сумі 14 972,23 грн., яку необхідно негайно погасити.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно повідомив відповідача про припинення терміну дії договору, відмову від продовження його дії та необхідність повернення орендованого майна, а також сплату наявної заборгованості.

Згідно зі ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Відповідно до п.2 ст.26, п.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Аналогічний обов'язок орендаря щодо повернення орендованого майна передбачено також пунктами 4.14, 7.5 договору оренди.

У п. 4.14 договору зазначено, що орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцеві. При цьому, оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 7.5 договору визначено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно з п.п. 8.5.6 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.10.2011 у разі припинення дії договору орендар звільняє орендовану частину приміщення переходу станції метро "Святошин" в термін, визначений п. 4.14 договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, орендодавець, самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

Таким чином, виходячи з наведених вище умов договору приписів діючого законодавства, відповідач був зобов'язаний повернути позивачеві об'єкт оренди за актом приймання-передачі та демонтувати власні огороджуючи конструкції (кіоски) у термін до 25.11.2015 року включно (враховуючи строк на поштовий перебіг для листа від 20.10.2015 № 431-НЗК).

Однак, доказів належного виконання відповідачем зобов'язань матеріали справи не містять.

У ході розгляду спору по суті представник відповідача жодним чином не заперечив посилань позивача на порушення орендарем умов договору оренди в частині своєчасності та повноти внесення орендної плати, повернення майна. Фактичних даних на спростування позовних вимог відповідачем не подано.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду договір оренди від 18.10.2011 № 240-9(Ор)-11припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку. Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за договором оренди.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку звільнення орендованого майна, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про виселення орендаря із займаного приміщення підлягає задоволенню.

Як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про демонтаж тимчасових огороджуючих конструкції (кіоски), що належать відповідачу та знаходяться за адресою: станція метро "Святошин" загальною площею 22,95 кв.м.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був звільнити орендоване майно, в тому числі і демонтувати відповідні конструкції, тому вимога позивача демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції фактично є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі, відтак, демонтувати відповідні конструкції зобов'язаний саме відповідач, який є боржником у відповідному зобов'язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За твердженнями позивача, відповідач прострочив оплату за договором за період з грудня 2014 року по грудень 2015р. і, з урахуванням часткових оплат, факт яких підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами, борг Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Техпром" становить 17 180,39 грн. Оскільки доказів оплати відповідачем не надано, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 9 390,66 грн. пені та 736,59 грн. 3 % річних з простроченої суми, нараховані з 11.03.2015 по 20.01.2016.

Штрафні санкції визначаються ч.1 ст.230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідально до п.6.2 договору оренди, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,6 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9 390,66грн. пені за розрахунком позивача, так як суд не може виходити за межі позовних вимог.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 736,59 грн., згідно розрахунку позивача, так як суд не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Техпром" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі №910/4323/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4323/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Л.В. Кропивна