cpg1251
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1230/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
представника позивача Карети О.О.,
представника відповідача Паншиної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів» (далі- ТОВ «Укрметал-Чернігів») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001241400 від 22.04.2016, № 0001251400, № 0001261400, № 0001281400 від 25.04.2016 Головного управління ДФС у Чернігівській області.
26.07.2016 представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з адміністративним оскарженням податкових повідомлень рішень, за наслдками якого скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 22.04.2016 № 0001241400 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг» і у відповідній частині штрафу санкцію з вказаного податку за 2015 рік, а в іншій частині вказане ППР - залишено без змін, а скаргу частково задовольнила.
За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення №14660/6/99-99-11-01-02-25 від 05.07.2016, на підставі висновків якого ГУ ДФС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0002331400 від 19.07.2016, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 752920,00 грн, що складається з 501946,00 грн за основним платежем та 250974,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (отримані 21.07.2016).
Враховуючи викладене, остаточними вимогами позивача є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002331400 від 19.07.2016, № 0001251400, № 0001261400, № 0001281400 від 25.04.2016 Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час перевірки підприємством були надані усі первинні документи, складання, наявність яких передбачена діючим законодавством, що підтверджують факт укладення та виконання спірних правочинів між ТОВ ««Укрметал-Чернігів» та контрагентами ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг» поставлених/наданих на виконання укладених з ними договорів. Зазаначає, що суму податкового кредиту ТОВ ««Укрметал-Чернігів» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених контрагентам, при наявності належно оформлених податкових накладних, виданих йому вищевказанмим контрагентам, але посадовими особами відповідача в акті перевірки зроблено протиправний висновок про неправомірне віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що входить у вартість товарів та послуг отриманих від контрагентів, наданих на виконання укладених з ними угод чи правочинів. Акт перевірки від 07.04.2016 № 138/22/35686810 не містить докази порушення податкового законодавства саме позивачем, з посиланням на первинні документи. У період, коли здійснювались господарські операції контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, як діючі підприємства та були належним чином зареєстровані, як платники ПДВ. Також, усі господарські операції між ТОВ «Укрметал-Чернігів» та його контрагентами мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права, претензій до право і дієздатності юридичних та фізичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ДПІ у м. Чернігові при проведенні перевірки не мало, первинні документи складені у відповідності до закону, документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань останньому, оскільки він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.
Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту ТОВ «Укрметал-Чернігів» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених контрагентам, при наявності належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг».
Враховуючи вищевказне, позивач вважає що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, оскільки ГУ ДФС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрметал-Чернігів» (код за ЄДРПОУ 35686810) з питань декларування в податковій звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств операцій з ТОВ «Імпексбуд» (код за ЄДРПОУ 38113699) за січень 2013 року; ТОВ «Світлофор» (код за ЄДРПОУ 31861707) за червень, серпень 2013 року; ТОВ «Рос-Бест» (код за ЄДРПОУ 38473896) за серпень, листопад, грудень 2013 року; ТОВ «Комспект-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 35893292) за серпень-листопад 2013 року; ТОВ «Продмаркет 2012» (код за ЄДРПОУ 37881509) за грудень 2013 року, січень 2014 року; ТОВ «Лейтер Плюс» (код за ЄДРПОУ 39006869) за березень 2014 року; ТОВ «Фірма «Ураган» (код за ЄДРПОУ 22828159) за березень 2014 року; ТОВ «Стикон Холдинг» (код за ЄДРПОУ 39085390) за травень 2014 року; ТОВ «Леонікс Плюс» (код за ЄДРПОУ 38934521) за червень 2014 року; ТОВ «Південтрансбудкомплект» (код за ЄДРПОУ 24238290) за грудень 2014 року; ТОВ «Компанія Станіс» (код за ЄДРПОУ 39235961) за січень, лютий 2015 року; ТОВ «НВП «Стальсервіс» (код за ЄДРПОУ 31646329) за березень 2015 року; ТОВ «Астра-Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 36906553) за червень 2015 року; ТОВ «Сіверспецресурс» (код за ЄДРПОУ 38709243) за червень, серпень, вересень 2015 року; та ТОВ «Валу Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 39878021) за вересень-грудень 2015 року, за наслідками якої складено акт № 138/22/35686810 від 07.04.2016. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.6 ст. 44 п. 198.1 п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Укрметал-Чернігів» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в загальній сумі 598509 грн, та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 925976 грн, а також вимог п.п. 14.1.27 п.п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ «Укрметал-Чернігів» занижено податок на прибуток підприємства, що піддягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 1334728 грн.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Укрметал-Чернігів» здійснювало фінансово-господарські операції зі своїми контрагентами на підставі договорів про поставку товару, на підтвердження виконання умов яких останнім на адресу позивача було виписано видаткові та податкові накладні, суми по яким були включені до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за відповідний період та до складу податкового кредиту за відповідний період.
Також, представник відповідача зазначив, що до перевірки не було надано товарно-транспортних накладних, подорожних листів та інших документів, які б підтверджували переміщення (транспортування) товару від контрагентів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, звіт виконавця та інші дан, що свідчать про реальність здійснених операцій. Крім того, в актах здачі- прийняття по взаємовідносинах позивача з контрагентами не конкретизовано, які саме роботи виконано, не зазначено вартість та години викоання робіт.
Висновки акту перевірки позивача щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами були зроблені на підставі податкової інформації, висновків перевірок та зустрічних звірок контролюючих органів, на обліку яких знаходяться зазначені платники податків.
Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що ТОВ «Укрметал-Чернігів» безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг» не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат, та, в свою чергу, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ТОВ «Укрметал-Чернігів» (код ЄДРПОУ 35686810) зареєстровано в якості юридичної особи 28.01.2008, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (том 1 а.с. 20), взято на облік до ДПІ у м. Чернігві ГУ ДФС у Чернігівській області як платника податків 29.01.2008 та є платником податку на додану вартість, що підверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.02.2008 № 100329517 (т. 1 а.с. 19, 20).
Працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області в період з 25.03.2016 по 31.03.2016 проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ «Укрметал-Чернігів» (код за ЄДРПОУ 35686810) з питань декларування в податковій звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств операцій з ТОВ «Імпексбуд» (код за ЄДРПОУ 38113699) за січень 2013 року, ТОВ «Світлофор» (код за ЄДРПОУ 31861707) за червень, серпень 2013 року, ТОВ «Рос-Бест» (код за ЄДРПОУ 38473896) за серпень, листопад, грудень 2013 року, ТОВ «Комспект-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 35893292) за серпень-листопад 2013 року, ТОВ «Продмаркет 2012» (код за ЄДРПОУ 37881509) за грудень 2013 року, січень 2014 року, ТОВ «Лейтер Плюс» (код за ЄДРПОУ 39006869) за березень 2014 року, ТОВ «Фірма «Ураган» (код за ЄДРПОУ 22828159) за березень 2014 року, ТОВ «Стикон Холдинг» (код за ЄДРПОУ 39085390) за травень 2014 року, ТОВ «Леонікс Плюс» (код за ЄДРПОУ 38934521) за червень 2014 року, ТОВ «Південтрансбудкомплект» (код за ЄДРПОУ 24238290) за грудень 2014 року, ТОВ «Компанія Станіс» (код за ЄДРПОУ 39235961) за січень, лютий 2015 року, ТОВ «НВП «Стальсервіс» (код за ЄДРПОУ 31646329) за березень 2015 року, ТОВ «Астра-Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 36906553) за червень 2015 року, ТОВ «Сіверспецресурс» (код за ЄДРПОУ 38709243) за червень, серпень, вересень 2015 року та ТОВ «Валу Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 39878021) за вересень-грудень 2015 року, за наслідками якої складено акт № 138/22/35686810 від 07.04.2016 (том 1 а.с. 25-82).
В висновках акту перевірки зазначається про порушення ТОВ «Укрметал-Чернігів» вимог:
- п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Укрметал-Чернігів» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в загальній сумі 598509 грн, в т.ч. за грудень 2013 poку на суму ПДВ 125005 грн, за січень 2014 року на суму 57940 грн, за березень 2014 року на суму ПДВ 76982 грн, за грудень 2014 року на суму 11098 грн, за лютий 2015 року на суму ПДВ 14177 грн, за жовтень 2015 року на суму ПДВ 19723 грн, за листонад 2015 року на суму ПДВ 85699 грн, за грудень 2015 року на суму ПДВ 207885 грн та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 925976 грн у т.ч.: за січень 2013 року на суму ПДВ 5937 грн, за грудень 2013 року на суму 252968 грн, за червень 2014 року на суму 6459 грн, за жовтень 2015 року на суму 516257 грн, за листопад 2015 року на суму 144355 грн.
- п.п. 14.1.27 п.п. 14.1 ст.14, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ТОВ «Укрметал-Чернігів» занижено податок на прибуток підприємства, що піддягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 1334728 грн, в т.ч. за 2013 рік в сумі 364715 грн, за 2014 рік в сумі 137231 грн, та за 2015 рік в сумі 832782 грн.
За висновками акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001241400 від 22.04.2016, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2002093,00 грн, що складається з 1334728,00 грн за основним платежем та 667365,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 25.04.2016: № 0001251400, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 803621,00 грн, що складається з 598509,00 грн за основним платежем та 299257,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0001261400, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 920019,00 грн у т.ч. за червень 2014 року на суму 1875,00 грн, за жовтень 2015 року на суму ПДВ 516257,00 грн, за червень 2014 року на суму ПДВ 4584,00 грн, за листопад 2015 року на суму ПДВ 144335,00 грн та за грудень 2013 року на суму ПДВ 252968,00 грн та № 0001281400, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 66437,00 грн, що складається з 0,00 грн за основним платежем та 66437,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1 а.с. 15, 16,17,18).
В звязку з адміністративним оскарженням податкових повідомлень рішень рішенням про результати розгляду справи ДФС України від 05.07.2016 № 14660/6/99-99-11-01-02-25 (т. 10 а.с. 96-104) скасуванно податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 22.04.2016 № 0001241400 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг» і у відповідній частині штрафу санкцію з вказаного податку за 2015 рік, в іншій частині вказане ППР - залишене без змін, а скарга частково задоволена.
За результатами розгляду скарги, на підставі висновків якого ГУ ДФС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0002331400 від 19.07.2016, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 752920,00 грн, що складається з 501946,00 грн за основним платежем та 250974,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 10 а.с.105).
Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Видами діяльності ТОВ «Укрметал-Чернігів» за КВЕД оптова торгівля металами та металевими рудами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (том 1 а.с. 20).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що у період який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг».
Так, за перевірямий період між ТОВ «Укрметал-Чернігів» та ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг» було укладено договори про поставку товару, а саме: договір № 0206/2 від 02.06.2011, укладений з ТОВ «Астра-Трейдінг», усний договір поставки продукції з ТОВ «Імпексбут», укладений в січні 2013 року, договір № 29 від 14.06.2013, укладений з ТОВ «Стілфорт», договір постачання № 48 від 19.12.2013, договір з організації послуг транспортного експедирування № 39 від 01.08.2013, уклденим з ТОВ «Рос-Бест», договір поставки продукції № 23/04-2 від 23.04.2012 з додатковою угодою № 23/04-2 від 23.04.2012, укладений з ТОВ «Комспект-ЛТД», договір з організації послуг транспортного експедирування № 51 від 02.12.2013, укладений з ТОВ «Продмаркет 2012», договір поставки № 19 від 03.03.2014 та договір з організації послуг транспортного експедирування № 20 від 03.03.2014, укладені з ТОВ «Лейтер Плюс», договір з організації послуг транспортного експедирування № 16 від 03.03.2014, укладений з ТОВ «Фірма «Ураган», договір поставки № 29 від 03.01.2013, уклдений з ТОВ «Південтрансбудкомплект», договір поставки продукції № 43 від 03.11.2015 з Додатковою угодою, укладений з ТОВ «Компанія Станіс , договір поставки продукції № 23 від 01.04.2014, укладений з ТОВ «Леонікс Плюс», усний договір поставки продукції ТОВ «Стикон Холдинг», уклдений в травні 2014 року, договір поставки № ДПМ-00529/14 від 05.03.2015 з ТОВ «НВП «Стальсервіс», договір з організації послуг транспортного експедирування № 4 від 28.05.2015 та договір поставки продукції № 31 від 01.07.2015 ТОВ «Сіверспецресурс», договір щодо організації послуг транспортного експедирування № 23 від 01.09.2015 та договір № 23 від 01.09.2015 щодо поставки продукції ТОВ «Валу Трейдінг». Належним чином завірені копії вказаних договрів надані представником позивача та містяться в матеріалах справи.
Реальність господарської діяльності між ТОВ «Укрметал-Чернігів» та його контрагентами по даним договорам підтверджують наявні в справі первинні документи, а саме, завірені налженим чином: видаткові накладні, рахунку на оплату, товарно-транспортні накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам, виписки по рахункам, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), лист ТОВ «Комспек-ЛТД» №17-05/16/1 від 17.05.2016 року (щодо підтвердження строків та обсягів постачання продукції), витяги з журналу (реєстру) реєстрації довіреностей за 2013, 2014, 2015 роки. Належним чином завірені копії вказаних первинних документів надані представником позивача та містяться в матеріалах справи.
Що стосується питання відсутності реєстрації або часткової реєстрації у ЄДРПН податкових накладних контрагентами-постачальниками, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Крім того, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних з першого січня 2012 року запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
Щодо ненадання на перевірку банківських виписок та рахунків фактур по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Ураган» судом встановлено слідуюче.
З пояснень позивача вбачається, що в процесі проведення зазначеної виїзної перевірки представники ДПІ знаходились на підприємстві, а саме у бухгалтерії ТОВ «Укрметал-Чернігів» і мали повний доступ до всієї первинної документації, включаючи інформацію по банківським рахункам. В тому числі, при бажанні, вони мали можливість абсолютно безперешкодно перевірити/дослідити наявні в матеріалах справи і банківські виписки і рахунки-фактури. Крім того, відповідач в акті перевірки (арк. 29) сам підтвердив, що ними перевірялись платіжні доручення, які по суті містять ту ж інформацію що і банківська виписка.
Щодо висновків відповідача про відсутність конкретизації виконаних робіт, зазначених у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) (зміст, обсяг, вартість, час та виконавці робіт), суд зазначає наступне.
Усі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) укладені з контрагентами позивача, на підтвердження факту належного виконання сторонами умов договорів з організації послуг транспортного експедирування, відповідають вимогам діючого законодавства і мають всі реквізити та інформацію необхідні для визначення/підтвердження змісту й обсягу, оформлених даними актами, господарських операцій. Зміст - організація послуг транспортного експедирування за маршрутом м. Чернігів - с. Городище (Менський район) - м. Чернігів, обсяг - кількість організованих рейсів (поїздок) по всіх маршрутах, виконавець - підприємство (юридична особа) з якою укладено договір з організації послуг транспортного експедирування. При цьому не має значення чи контрагент виконував свої обов'язки силами власного персоналу чи залучав третіх осіб, одиниця виміру - послуга (організація перевезення по маршруту «організація Рейсу» є одна послуга), вираз - ціна однієї послуги та загальна вартість у грн.
Судом спростовуються доводи відповідача про ненадання на перевірку товарно-транспортних накладних, оскільки, як вже зазначалося, в процесі проведення зазначеної виїзної перевірки представники ДПІ знаходились на підприємстві а саме у бухгалтерії ТОВ «Укрметал-Чернігів» і мали повний доступ до всієї первинної документації, включаючи всі отримані ТТН по господарським операціям за три роки, в т.ч. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг», копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до норм податкового законодавчтва ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, а тим більше не передбачена, податковим законодавством, як документ наявність якого є обов'язковою у платника податків для підтвердження права на віднесення сплаченого контрагенту ПДВ до податкового кредиту.
Відповідно до вимог діючого законодавства зазначений документ є обов'язковим лише для перевізника (для пред'явлення співробітникам патрульної поліції) та для обґрунтування правомірності віднесення до валових витрат, вартості витрат на перевезення. Крім того, відповідальність за недоліки допущені при складанні ТТН несе особа яка її складає, а це замовник перевезення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.Отже, правовідносини за спірними правочинами у повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача та у повній мірі підтверджують отримання товарів/робіт, послуг від його контрагентів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).
Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) були передані, оплата проведена, договори виконано сторонами у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податків, що не заперечується сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договорів із контрагентами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагентів та чи здійснюють вони господарську діяльність.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Укрметал-Чернігів», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Висновки відповідача щодо відсутності реальності здійснення позивачем господарських операцій із зазначеними контрагентами були зроблені на підставі податкової інформації, висновків перевірок та зустрічних звірок контролюючих органів, на обліку яких знаходяться зазначені платники податків.
Однак, такі висновки судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.
Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.
Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентом позивача фінансово - господарської діяльності у зв'язку з відсутністю його за своїм місцезнаходженням, відсутністю у нього основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.
Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).
Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності ТОВ «Укрметал-Чернігів» про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.
Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.
В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.
Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.
Всі суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Як докази використання отриманої продукції у власній господарській діяльності (подальша реалізація) товарів придбаних у ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Світлофор», ТОВ «Рос-Бест», ТОВ «Комспект-ЛТД», ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Фірма «Ураган», ТОВ «Стикон Холдинг», ТОВ «Леонікс Плюс», ТОВ «Південтрансбудкомплект», ТОВ «Компанія Станіс», ТОВ «НВП «Стальсервіс», ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Сіверспецресурс» та ТОВ «Валу Трейдінг» представником позивача надані завірені копії податкової накладних, сертифікатів якості, які містяться в матеріалах спрви.
Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.
Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.
Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.»
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свїх рішень.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002331400 від 19.07.2016, № 0001251400, № 0001261400, № 0001281400 від 25.04.2016 Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" понесені судові витрати у розмірі 44390,26 грн.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2016 |
Оприлюднено | 16.08.2016 |
Номер документу | 59626129 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Лобан Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні