Постанова

від 03.08.2016 по справі 908/3368/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.08.2016 справа №908/3368/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняМартюхіної Н.О. Будко Н.В., Агапова О.Л. Дьомі К.Г.

Представники сторін: від скаржника: від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 - довір. Бондарєв О.Г. - договір про надання правової допомоги від 03.06.2015 року Гайдаржийський В.С.-довір. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_8, с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 23 березня 2016 року у справі№ 908/3368/15 (судді Колодій Н.А. - головуючий, Мірошниченко М.В., Науменко А.О.) за позовом до відповідача-1: до відповідача-2:Фермерського господарства «Зустріч», с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області 1.Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя 2.Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя провизнання права на поновлення договору оренди та зобов'язання поновити договір землі В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. по справі №908/3368/15 було:

- визнано поновленим договір оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.);

- прийнято відмову в частині позовних вимог щодо зобов'язання уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.) та припинено провадження у справі в цій частині.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_8, с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. по справі №908/3368/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Зазначив, що господарський суд Запорізької області вирішив питання про його права та обов'язки, враховуючи користування спірною земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 07.10.2015 року. Вважає, що орендар неналежно виконував свої права та обов'язки за договором оренди землі, що свідчить про відсутність у орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі. Крім того, зазначив, що орендар несвоєчасно звернувся до орендодавця із листом про продовження строку дії договору оренди землі.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Малашкевич С.А., Агапов О.Л.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2016р. у зв'язку із перебуванням суддів Малашкевич С.А. та Агапов О.Л у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Сгара Е.В., Будко Н.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2016р. у зв'язку із перебуванням судді Сгара Е.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Агапов О.Л., Будко Н.В.

Скаржник у судовому засіданні 03.08.2016р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні 03.08.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач у судовому засіданні 03.08.2016р. підтримав позицію апелянта щодо задоволення апеляційної скарги.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області, №393 від 17.09.2004 року, між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області, смт. Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області (далі - Орендодавець) та Фермерським господарством «Зустріч», с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області далі - Орендар) 29.11.2004 року укладено договір оренди землі (далі - Договір оренди землі), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (п. 1 Договору оренди землі).

Відповідно до пункту 2 зазначеного Договору оренди землі, - об'єктом оренди за цим договором виступає земельна ділянка загальною площею 44.6984 га, у тому числі: рілля 44.6984 га із чорноземів легкоглистих обикновенних;

Відповідно до пункту 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 476932,21 грн.

Пунктом 9 Договору оренди землі, встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 476,93 грн. за рік у тому числі 476,93 грн. - у грошовій формі, у розрахунку 10.67 за 1 га.

Земельна ділянка була передана позивачу в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (пункти 15, 16 Договору оренди землі).

Пунктом 18 Договору оренди землі, передбачено здійснення передачі земельної ділянки в оренду без розроблення проекту її відведення, шляхом складання технічної документації із землеустрою для складання договору оренди земельної ділянки, підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: організація розроблення (документації) проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору оренди землі).

Державна реєстрація вищевказаного договору здійснена у Михайлівському районному відділі Запорізької філії ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2005р. №040527300108.

Таким чином, термін дії вказаного договору встановлено до 10.02.2015 року.

Факт передачі вказаною земельної ділянки підтверджується відповідним Актом-передачі земельної ділянки від 29.11.2004 року.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 36 Договору оренди землі).

Пунктом 37 Договору оренди землі визначено підстави припинення договору оренди землі, а саме:

закінчення строку, на який його було укладено;

придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

ліквідації юридичної особи-орендаря.

01.01.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та Фермерським господарством «Зустріч» була підписана додаткова угода до договору оренди землі від 29.11.2004 року (далі - Додаткова угода до Договору оренди землі).

Абзацом 1 пункту 8 Додаткової угоди до Договору оренди землі, обумовлено, що договір діє до 10 лютого 2015 року.

В абзаці 2 цього ж пункту, встановлено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію .

Таким чином, сторони змінили термін, протягом якого орендар повинен повідомити про намір продовжити дію договору з 90 днів на 30 днів до закінчення дії договору.

Матеріали справи свідчать, що 31.12.2004р. позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Запорізької області з листом-повідомленням, в якому просив надати дозвіл на поновлення на новий строк Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 44,6984 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, додавши проект додаткової угоди у трьох екземплярах, в якій міститься умова про поновлення дії договору на 10 років ( тобто на той самий строк на який було укладено Договір оренди землі)

Головне управління Держземагентства у Запорізької області листом - повідомленням №27-8.04-1077/2-15 від 28.01.2015р. вказало позивачу, що останнім днем звернення орендаря з клопотанням про поновлення договору є 10.11.2014р. відповідно до умов п.8 Договору оренди землі, який передбачає надіслання відповідного листа про поновлення дії договору за 90 днів до його закінчення. За таких обставин Головне управління Держземагентства у Запорізької області не має правових підстав для поновлення договору оренди землі від 29.11.2014р.

18.02.2015р. позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Запорізької області із листом, в якому зазначив, що у відповідності до умов Додаткової угоди від 01.01.2015р. повідомлення орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом повинно бути надіслано не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, а не за 90 днів, як було зазначено в попередньому листі Головного управління Держземагентства у Запорізької області. За таких обставин позивач вважає, що він своєчасно звернувся до орендодавця із листом про поновлення договору оренди землі, у зв'язку із чим просив переглянути рішення, викладене в листі від 28.01.2015р., та ухвалити нове, яким надати дозвіл ФГ «Зустріч» на поновлення на новий строк договору оренди землі від 29.11.2004р.

Головне управління Держземагентства у Запорізької області листом № 27-8-0.4-3165/2-15 від 17.03.2015р. вказало позивачу на те, що додаткова угода до Договору оренди землі від 01.01.2015р. не пройшла державну реєстрацію, та не набула чинності, у зв'язку із чим орендар повинен був повідомити орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк за 90 днів до його закінчення.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами щодо непоновлення договору оренди землі, Фізична особа-підприємець Фермерське господарство «Зустріч», с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області звернулось до місцевого господарського суду із позовом (із врахуванням уточнень до позовної заяви від 25.11.2015 р., від 18.01.2016 р., від 03.02.2016 р., які правомірно були прийняті судом першої інстанції) в якому просив:

- визнати поновленим Договір оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.);

- зобов'язати уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.).

23.03.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Фермерського господарства "Зустріч" надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду щодо припинення провадження у вищевказаній частині, у зв'язку із відмовою позивача від позову на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду решти позовних вимог, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міненістрів України від 10.09.14 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Враховуючи наведене, після укладення між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Фермерським господарством «Зустріч» (орендар) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та ін. підзаконних нормативно-правових актів (у т.ч. наведених вище), змінився і Орендодавець (Орендодавці) земельної ділянки за договором оренди землі яким (якими) є Головне управління Держземагенства у Запорізькій області та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 Цивільного кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як вже зазначалось вище, позивач, маючи намір належним чином скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк у відповідності до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звертався до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області із заявами від 31.12.2014р., 18.02.2015р. про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 29.11.2004 р

Строк дії договору оренди землі від 29.11.2004 р. встановлено до 10.02.2015р.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріали справи свідчать, що орендар звернувся до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди землі від 29.11.2004 р. на новий строк 31.12.2014р. (відповідно до відбитку календарного штемпелю на описі вкладення до рекомендованого листа т.1 а.с.24), тобто із порушенням встановленого п. 8 Договору оренди землі строку.

Посилання позивача на те, що додатковою угодою від 01.01.2015р. було змінено строк повідомлення орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом відповідно до якої, таке повідомлення повинно було надіслано орендодавцю не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:

- вищезазначену додаткову угоду, якою було змінено п. 8 Договору оренди землі щодо строку повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі було укладено між сторонами 01.01.2015р. , в той же час Фермерське господарство «Зустріч» надіслало відповідний лист-повідомлення в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» 31.12.2014р. , тобто до моменту укладення Додаткової угоди до договору оренди землі;

- додаткова угода до договору оренди землі не пройшла державну реєстрацію, що свідчить про ненабрання останньою законної сили, враховуючи п.37 Додаткової угоди відповідно до якої ця угода набирає чинності з дати державної реєстрації та приписи ст. 654 Цивільного кодексу України відповідно до яких зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, орендарем було порушено строк повідомлення орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, а сторонами договору оренди землі не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, що унеможливлює поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, реалізація орендарем свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» зумовлює прийняття орендодавцем відповідного рішення про поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відсутність вищезазначеного рішення про поновлення договору оренди землі позбавляє можливості визнання такого договору поновленим в судовому порядку.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, а останні не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зважаючи на відсутність рішення орендодавця про поновлення договору оренди земельної ділянки, зазначені обставини, як наслідок, зумовлюють припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі та відмову в його поновленні на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 вказаного Закону.

В той же час, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки від 29.11.2004 р. закінчився 10.02.2015р.

На думку позивача, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та сплатою останнім орендної плати, спірний договір оренди землі було поновлено на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на 10 років.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із доводами позивача, викладеними в наданих в процесі розгляду справи документах, враховуючи наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач під час дії спірного договору оренди землі належним чином виконував обов'язки, які слідують з його умов.

Так, відповідачем своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата за договором, про що свідчать відповідні квитанції, наявні в матеріалах справи (т.1 а.с. 37-40).

Відповідно до довідки Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ від 30.06.2015 року за № 1392/10/25 у платника податків Фермерського господарства «Зустріч» станом на 30.06.2015р. відсутня заборгованість з податків, зборів, платежів.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 29.11.2004 року, і в тому числі щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, із порушенням вимог збереження стану об'єкта оренди, природоохоронного законодавства, тощо.

За таких обставин, скаржником не надано належних доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неналежне виконання позивачем обов'язків за спірним договором оренди землі.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо належного виконання Фермерським господарством «Зустріч» умов договору оренди землі від 29.11.2004 р., що підтверджується вищевказаними доказами та не спростовано іншими учасниками судового процесу.

Також, із матеріалів справи вбачається, що орендар продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 29.11.2004 р., а Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не повідомлялось орендаря про наявність заперечень в поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

Крім того, колегія судів апеляційного господарського суду вважає за необхідне значити,що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому,що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

За таких обставин, враховуючи користування Фермерським господарством «Зустріч» земельною ділянкою, що є об'єктом оренди договору оренди від 29.11.2004 р. після закінчення строку дії договору., належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором, відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення його строку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог та поновлення договору оренди землі від 29.11.2004 р. на десять років в редакції додаткової угоди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги той факт, що оскаржуване рішення суду першої інстанції стосується прав та обов'язків апелянта - ОСОБА_8 внаслідок укладення між останнім та Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області договору оренди землі від 07.10.2015р. стосовно тієї ж земельної ділянки, що була надана в оренду Фермерському господарству «Зустріч». В той же час, внаслідок автоматичної пролонгації договору оренди від 29.11.2004 р. відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», вказана обставина не впливає на суть прийнятого місцевим господарським судом законного та обґрунтованого рішення.

До того ж, провадження в даній справі було порушено господарським судом Запорізької області 26.05.2015р. , а вищезазначений договір укладено із ОСОБА_8 07.10.2015р ., тобто в процесі розгляду справи судом першої інстанції.

За таких обставин, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області як орендодавець спірної земельної ділянки, усвідомлювало про можливе задоволення позовних вимог та як наслідок поновлення договору оренди землі від 29.11.2004 р. на тих самих умовах та на той самий строк, що свідчить про зловживання відповідачем своїми правами.

При цьому, така помилка державного органу не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в даній справі, враховуючи наявність правомірних очікувань орендаря, який належно виконував свої обов'язки за спірним договором оренди землі щодо подальшого продовження строку його дії.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. в справі «Рисовський проти України», де суд дійшов висновку, що «ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. по справі №908/3368/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. по справі №908/3368/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. по справі №908/3368/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.В. Будко

О.Л. Агапов