Ухвала

від 25.05.2010 по справі 2а-22563/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року справа №2а-22563/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів: Сіваченко І.В., Нікуліна О.А,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м. Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації», треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3Р, колективне підприємство «Кафе «Уют» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що рішенням міськвиконкому №403 від 21.08.2007 року необґрунтовано був присвоєний адресний номер торговельному павільйону, розташованому по вул. ОСОБА_4,38, м. Стаханова, що стало однією з підстав для реєстрації БТІ права власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3 На переконання прокурора це надає в подальшому зазначеним особам право на отримання у користування або у власність земельної ділянки, на якій розташований павільйон. Позивач просив визнати протиправними дії відповідача в частині реєстрації права власності за ОСОБА_2 в розмірі 70,85% та ОСОБА_3 в розмірі 29,15% на торгівельний павільйон, розташований по вул.Б.Хмельницького,38, м. Стаханова; зобов'язати КП «Стаханівське БТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на торгівельний павільйон, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 71/100 та 29/100 відповідно.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2009 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, прокурор м. Стаханова Луганської області, підприємство «Кафе «Уют» подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи дану справу адміністративний суд виходить з того, що згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, установлених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, не установлених цими актами, але по аналогії породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом права власності, визначеного у статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В той же час, частиною 2 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного:

На підставі договорів №10 від 01.01.2002 року та №133 від 01.01.2002 року з Дочірнім підприємством «Ринок міста Стаханова» Луганської облспоживспілки м. Стаханов Луганської області, приватні підприємці ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 26,25 кв.м., на якій розрашований Центральний ринок м. Стаханова (вул. Б. Хмельницького, 38), розмістили один спільний металевий торговий павільйон з двома входами та єдиною конструкцією даху, для здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Луганського третейського суду від 03.11.2005 року, по справі №27/10 за ОСОБА_2 було визнано право власності на 70,85% частки цього торгового павільйону, а за ОСОБА_3 визнано право власності на 29,15% частки цього ж торгового павільйону.

Рішенням Стахановської міської ради №403 від 21.08.2007 року на підставі рішення Луганського третейського суду від 03.11.2005 року по справі №27/10 торговому павільйону, який у частці 70,85%, належить ОСОБА_2 та у частці 29,15% належить ОСОБА_3, був присвоєний адресний номер: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.2007р. КП «Стаханівське БТІ» було зареєстровано право власності на торгівельний павільйон за адресою: м. Стаханов Луганської області, вул. Б.Хмельницького, 38/90, на підставі рішення від 03.11.2005р. та ухвали від 29.08.2007р. третейського суду за ОСОБА_3 29/100 та за ОСОБА_2 71/100 часток вказаного павільйону .

14.04.2009р. прокурором м. Стаханова ОСОБА_5В було внесено протест, яким прокурор вимагав скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Стахановської міської Ради від 21.08.2007р. №403 щодо присвоєння торгівельному павільйону, належному позивачам, адресного номеру.

Виходячи з встановлених судом обставин справи випливає, що безпосередньою причиною для внесення 14.04.2009р. протесту прокурором на п.1 рішення виконавчого комітету від 21.08.2007 № 403 про присвоєння адресних номерів, є незгода прокурора з наявністю правових підстав для реєстрації права власності на торгівельний павільйон, належний ОСОБА_3, ОСОБА_2, як об'єкт нерухомості.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити , що згідно з Роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року №1932/30 виконання рішення третейського суду, якщо" воно потребує вчинення дій органами Державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентними судами виконавчого документу; рішення третейського суду, яким визнано право власності на нерухоме майно, є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, однак, для реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду має надаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом. Правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності, є рішення третейського суду про визнання права власності та ухвала третейського суду про роз'яснення рішень, виправлення у рішенні описок, арифметичних помилок або будь-яких інших неточностей, оскільки вони є складовими частинами рішення, однак, при подачі документів для реєстрації прав власності на нерухоме майне на підставі рішення третейського суду додається виконавчий документ, виданні компетентним судом.

У розумінні ч. 1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав - це офіційне визнання державою фактів виникнення, переходу або зупинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, додатком 1 якого до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, віднесено рішення третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що правомірно набуте ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на об'єкт нерухомого майна, відповідно до вимог чинного законодавства підлягає державній реєстрації органами БТІ.

При апеляційному перегляду зазначеної справи , колегія суддів також враховує ,що постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 01.04.2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Стахановської міської Ради , треті особи - прокурор м. Стаханова, комунальне підприємство « Стаханівське бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення, задоволені .Рішення №246 від 21.04.2009р. виконавчого комітету Стахановської міської Ради «Про розгляд протесту, внесеного прокурором міста Стаханова ОСОБА_5 від 14.04.2009р. №1882 на рішення виконавчого комітету Стахановської міської Ради від 21.08.2007р. №403», скасовано. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративній … справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи,… щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що зазначена постанова має преюдиційне значення для справи, колегія суддів вважає , що, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 28 травня 2010 року.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст.198 ч. 1 п. 3, ст. 200, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора м. Стаханова Луганської області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу колективного підприємства Кафе «Уют» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року у справі № 2а-22563/09/1270 за позовом прокурора м. Стаханова Луганської області, діючого в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради, до комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації», треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 , колективне підприємство « Кафе « Уют» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В.

ОСОБА_6